Спецможливості
Новини

Підтрим­ка фер­мерів — від слів до діла

09.11.2015
795
Підтрим­ка фер­мерів —  від слів до діла фото, ілюстрація
Фото з коніференції

Пра­цю­ва­ти по двад­цять го­дин на до­бу не оз­на­чає от­ри­ма­ти бажаний при­бу­ток. І про це до­б­ре зна­ють ук­раїнські фер­ме­ри. Що ж сьо­годні за­ва­жає віт­чиз­­­ня­но­му фер­ме­рові бу­ти успішним і що не­обхідно, аби ефек­тив­но гос­по­да­рю­ва­ти?

Пра­цю­ва­ти по двад­цять го­дин на до­бу не оз­на­чає от­ри­ма­ти бажаний при­бу­ток. І про це до­б­ре зна­ють ук­раїнські фер­ме­ри. Що ж сьо­годні за­ва­жає віт­чиз­­­ня­но­му фер­ме­рові бу­ти успішним і що не­обхідно, аби ефек­тив­но гос­по­да­рю­ва­ти?

Відповіді на ці та інші пи­тан­ня мож­на бу­ло от­ри­ма­ти на кон­фе­ренції «Фер­мерсь­ке підприємництво 2015», що про­хо­ди­ла 30 ве­рес­ня в Одесі і зіб­ра­ла по­над 300 фер­мерів та аг­рар­них ек­с­пертів. Захід бу­ло ор­ганізо­ва­но ком­панією «Інфоіндустрія» та Ук­раїнським про­ек­том бізнес-роз­вит­ку пло­до­овочів­ництва UHBDP (про­ект ре­алізується за фінан­со­вої підтрим­ки уря­ду Ка­на­ди (DFATD) у парт­нерстві з Ізраїльським цен­т­ром міжна­род­но­го співробітництва MASHAV)) за підтрим­ки Міністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни.
Про­гра­ма кон­фе­ренції скла­да­ла­ся з ви­с­тупів низ­ки спеціалістів, що бу­ли по­ділені на сесії: «Про­бле­ми, пер­спек­ти­ви та особ­ли­вості роз­вит­ку фер­мер­ст­ва в Ук­раїні» та «Еко­номічні ас­пек­ти ве­ден­ня фер­мер­ст­ва в Ук­раїні». На за­вер­шен­ня був про­ве­де­ний круг­лий стіл за те­мою: «Збе­ре­же­мо ук­раїнське се­ло».
У рам­ках за­хо­ду та­кож пра­цю­ва­ла виїзна ла­бо­ра­торія, де ко­жен ба­жа­ю­чий міг про­ве­с­ти ек­с­прес-аналіз грун­ту та рос­лин.
Ос­нов­ною ідеєю ви­с­тупів був за­клик фер­мерів до кон­солідації, що підви­щить кон­ку­рен­то­с­про­можність та рен­та­бель­ність пе­ре­дусім дрібних гос­по­дарств.
   Захід відкрив Юрій Гур­тов­ник, за­ступ­ник ди­рек­то­ра де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку ОДА. «У світі 500 млн фер­мерсь­ких гос­по­дарств, наші 8 тис. фер­мерів Одесь­кої об­ласті — це кру­пин­ка, але се­к­рет успішної діяль­нос­ті од­на­ко­вий у всіх: по­вин­на бу­ти на­ла­го­д­же­на си­с­те­ма ве­ден­ня бізне­су. Віт­чиз­­ня­но­му фер­ме­ру вий­ти на світові рин­ки не­мож­ли­во без кон­солідації зу­силь. Про­ект UHBDP роз­ши­рює мож­ли­вості фер­мерів», — ска­зав пан Гур­тов­­ник і обіцяв аг­раріям підтрим­ку ад­міністрації та про­ек­ту UHBDP.
Во­ло­ди­мир Тер­новсь­кий, за­ступ­ник керівни­ка про­ек­ту UHBDP, та­кож за­кли­­кав фер­мерів до кон­солідації: «За­в­дан­ня про­ек­ту — роз­ши­рен­ня мож­ли­во­с­тей ство­рен­ня до­дат­ко­вої вар­тості та підви­щен­ня кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності на світо­вих рин­ках про­дукції са­ме дріб­них сільгоспви­роб­ників, з кількістю об­роб­лю­ва­ної землі від 0,5 до 10 га. У нас є кон­суль­тан­ти з ви­ро­щу­ван­ня і збу­ту пло­до­ово­че­вої про­дукції, звер­тай­те­ся, з радістю до­по­мо­же­мо».
Люд­ми­ла Кле­ба­но­ва, го­ло­ва Ра­ди жінок-фер­мерів Ук­раїни зга­да­ла історію ста­нов­лен­ня ук­раїнсько­го фер­мер­ст­ва: «Фер­мер­ст­во от­ри­му­ва­ло по­туж­ну підтрим­ку від дер­жа­ви у 1993–1998 рр., ко­ли в країні спо­с­терігав­ся бурх­ли­вий ріст фер­мерсь­ких гос­по­дарств, про­те ос­таннім де­ся­тиліттям держпідтрим­ку фер­мерів фак­тич­но при­пи­не­но».
Пані Люд­ми­ла повідо­ми­ла, що аг­рарії півден­них регіонів Ук­раїни втра­ти­ли рин­ки збу­ту в РФ і АР Кри­м і на­разі ма­ють ос­во­ю­ва­ти нові рин­ки або вза­галі при­пи­ня­ти свою діяльність. Го­ловні пер­спек­ти­ви для фер­мерів Люд­ми­ла Кле­ба­но­ва вба­чає не в ЄС, а країнах Близь­ко­го Схо­ду.
Та­кож ек­с­перт за­стерігає що­до ско­ро­чен­ня в Ук­раїні ово­че­во­го сек­то­ру ви­роб­ництва, який завжди був тра­дицій­ною нішею для фер­мерів. «Ми втра­чаємо і внутрішній ук­раїнський ри­нок. Мені бо­ля­че ди­ви­ти­ся, ко­ли в Ук­раїну імпор­ту­ють овочі бор­що­во­го на­бо­ру і в країні ско­ро­чу­ють­ся посівні площі під цими ово­ча­ми. У 1999 році в Біляївсько­му рай­оні Одесь­кої об­ласті жінки-фер­ме­ри успіш­но роз­ви­ва­ли га­лузь овочівництва, але до 2015 ро­ку во­ни пе­рей­ш­ли на ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих. При­чи­на — не­має рин­ку збу­ту», — нарікає пані Кле­ба­но­ва.

  Дрібні аг­рарії, як пра­ви­ло, не мо­жуть от­ри­ма­ти кре­дит у бан­ку, і си­ту­ація що­ро­ку тільки погіршується. «По­зи­ко­вий капітал у ціло­му настільки не­рівномірно роз­поділе­ний се­ред аг­рар­них підприємств Ук­раїни, що на 50% за­галь­ної кількості підприємств, які є найдрібніши­ми, при­па­дає мен­ше 5% за­галь­но­го об­ся­гу цьо­го капіта­лу, і цей відсо­ток із ро­ку в рік зни­жується», — коментує Оле­на Олійник, док­тор економічних на­ук, ек­с­перт з кре­ди­ту­ван­ня НУБіПУ.
Однією з при­чин, що пе­ре­шко­д­жає до­сту­пу не­ве­ли­ких фер­мерів до кре­дит­них ре­сурсів, є не­до­три­ман­ня ба­га­ть­ма з них пра­вил бух­гал­терсь­ко­го обліку в гос­по­дар­ст­вах. «Як­що фер­ме­ри хо­чуть пра­цю­ва­ти на пер­спек­ти­ву, то по­винні вкла­да­ти гроші не тільки в тех­но­логію, але й у бух­гал­терію. Потрібно по­ка­зу­ва­ти у звітності всі ак­ти­ви і всю зем­лю, що сьо­годні ча­с­то не до­три­мується фер­ме­ра­ми», — за­зна­чив Юрій Трофінчук, на­чаль­ник відділу із ро­бо­ти з кор­по­ра­тив­ни­ми клієнта­ми «Креді Агріколь Банк».
«Утім, не все так по­га­но, ад­же є ре­альні мож­ли­вості виріши­ти про­бле­му кре­ди­ту­ван­ня фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Зо­к­ре­ма, за­пуск відкри­то­го рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ких зе­мель, — вва­жає Андрій Ко­шиль, пре­зи­дент Зе­мель­ної cпілки. — Ска­су­ван­ня мо­ра­торію на про­даж сільсько­го­с­по­дарсь­ких зе­мель дасть по­штовх роз­вит­ку фер­мерсь­ких гос­по­дарств, ад­же зем­ля в та­ко­му разі змо­же ви­с­ту­па­ти банківською за­ста­вою, що роз­ши­рить мож­ли­вості аг­раріїв з от­ри­ман­ня банківсько­го кре­ди­ту».
Є в Ук­раїні й аль­тер­на­ти­ви банків­сько­му кре­ди­ту­ван­ню для ма­лих фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Олег Оса­у­люк, керівник Agro Capital Management (АКМ), повідо­мив, що ук­раїнські фер­ме­ри за­вдя­ки за­кор­дон­ним про­гра­мам мо­жуть прид­ба­ти си­с­те­ми кра­пель­но­го зро­шен­ня, яго­ди (роз­са­ду ма­ли­ни, по­лу­­ниці й ожи­ни), теп­лиці, трак­то­ри, хо­ло­диль­не об­лад­нан­ня та за­со­би ма­лої ме­ханізації. «Не­обхідно вне­сти аван­со­вий платіж, який ста­но­вить 20% вар­тості ба­жа­ної по­куп­ки, і роз­ра­ху­ва­ти­ся за неї про­тя­гом 12 або 24 місяців. Це кре­ди­ту­ван­ня здійснюється за “гнуч­ким” графіком у прив’язці до от­ри­ман­ня вро­жаю. Звер­тай­те­ся до нас!» — за­кли­кав пан Оса­у­люк. За сло­ва­ми па­на Оле­га, за час ро­бо­ти ком­панії за цією схе­мою профінан­со­ва­но по­над 1200 фер­мерів, які за до­по­мо­гою АКМ об­ла­ш­ту­ва­ли більше 30 га теп­лиць та 26 су­час­них схо­вищ, за­кла­ли по­над 200 га ви­но­град­ників. За­галь­на ж су­ма кре­ди­ту­ван­ня перевищила 12 млн дол. США.
Прак­тиці оформ­лен­ня землі в Одеській об­ласті при­свя­ти­ла свою до­повідь зем­лев­по­ряд­ник Ка­те­ри­на Ба­ко­ва, ди­рек­тор підприємства «Зем­сервіс». Пані Ба­ко­ва ак­цен­ту­ва­ла ува­гу на про­блемі ви­мо­роч­но­го (віду­мер­ло­го) май­на, че­рез яку в Ук­раїні ба­га­то зе­мель­них паїв «підвіше­но у повітрі», тобто вони не ма­ють влас­ни­ка, але вод­но­час не мо­жуть бу­ти пе­ре­дані дер­жаві, ад­же для цьо­го не роз­роб­ле­но не­обхідних ме­ханізмів.
Німець­ким досвідом ор­ганізації діяль­ності фер­мерсь­ких гос­по­дарств поділи­ла­ся Марія Ярош­ко, ек­с­перт про­ек­ту «Німець­ко-ук­раїнський аг­ро­полі­тич­ний діалог».
«У Німеч­чині при­ват­ний влас­ник має у во­лодінні в се­ред­нь­о­му 110 га. В Ук­раїні, за роз­ра­хун­ка­ми на­шо­го про­ек­ту, цей по­каз­ник ста­но­вить 3–4 га. І тут наші роз­ра­хун­ки не збіга­ють­ся з офіційною дер­жав­ною ста­ти­с­ти­кою, про­те ми вва­жаємо за потрібне вра­хо­ву­ва­ти індивіду­альні гос­по­дар­ст­ва на­се­лен­ня, оскільки, на­при­клад, у них зо­се­ре­­дже­но ос­нов­не ви­роб­ництво ук­раїнської кар­топлі», — роз­повіла пані Ярош­ко. Ек­с­перт відміти­ла су­час­ну тен­денцію до ук­руп­нен­ня гос­по­дарств Німеч­чи­ни і спокійне став­лен­ня до фак­ту зник­нен­ня дрібних фер­мерсь­ких гос­по­дарств. «Євро­пейсь­ка прак­ти­ка по­ка­зує, що дер­жа­ва не підтри­мує малі фор­ми гос­по­да­рю­ван­ня, як­що во­ни низь­ко­рен­та­бельні і не­життєздатні. Щоб от­ри­ма­ти держ­під­трим­ку, євро­пейсь­ко­му фер­ме­ру по­трібно ду­же ба­га­то по­пра­цю­ва­ти», — засвідчи­ла пані Ярош­ко.
У за­ході та­кож взя­ла участь Одесь­ка національ­на ака­демія хар­чо­вих тех­но­логій. Із до­повіддю на те­му «Ос­новні кри­терії оцінки якості хар­чо­вих про­дуктів» ви­с­ту­пи­ла кан­ди­дат с.-г. на­ук Оле­на Да­ни­ло­ва. Зо­к­ре­ма, пані Оле­на ак­цен­ту­ва­ла ува­гу на не­до­три­манні аг­раріями пра­вил зберіган­ня овочів і фрук­­тів, підня­ла про­бле­му ан­ти­санітарії на скла­дах. За сло­ва­ми ек­с­пер­та, одеські хіміки ма­ють чи­ма­ло на­уко­вих роз­ро­бок, які мож­на і потрібно впро­ва­д­жу­ва­ти у тех­но­логії зберіган­ня хар­чо­вої про­дукції на рівні сільгоспви­роб­ництв.

  Дру­гий день кон­фе­ренції аг­рарії про­ве­ли спільно з аг­рохіміка­­ми, зібрав­шись на «Східно-Євро­пейсь­кий фо­рум із питань живлення та за­хи­с­ту рос­лин’2015». З до­повідя­ми ви­с­ту­пи­ли пред­став­ни­ки ком­паній «Аг­ро­центр ЄвроХім Ук­раїна», «Пав­ло­градсь­ка зер­но­ва ком­панія», «Но­во­ферт», Quantum, «БТУ-Центр», «Інтікал», «Но­по­сон-Аг­ро», «Іри­га­тор». У за­ході та­кож взя­ли участь учені з Інсти­ту­ту фізіології рос­лин і ге­не­ти­ки НАН Ук­раїни, УкрНДІНа­нобіотех­но­логій. Ек­с­пер­ти об­го­во­рю­ва­ли особ­ли­вості ви­ко­ри­с­тан­ня аміаку в Ук­раїні, хе­лат­них мікро­до­б­рив, досвід ро­бо­ти з КАС, шля­хи підви­щен­ня за­своєння еле­ментів жив­лен­ня із вне­се­них міне­раль­них до­б­рив, тех­но­логії піджив­лен­ня та за­хи­с­ту посівів ози­мої пше­ниці, пи­тан­ня за­сто­су­ван­ня гліфо­са­ту в се­зоні’2015.
За­вер­ши­ла цикл за­ходів ек­с­курсія в ле­ген­дар­ний Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва ім. В.Є. Таїро­ва, де учас­ни­ки змог­ли про­де­гу­с­ту­ва­ти унікальні таїровські ви­на.

коментар від ком­панії «БТУ-Центр»

Во­ло­ди­мир Білко,
аг­ро­ном ком­панії «БТУ-Центр»:
— В Одесі 1–2 жовт­ня відбу­ла­ся Тре­тя міжна­род­на кон­фе­ренція «Східно-Євро­пейсь­кий фо­рум із питань жив­лен­ня та за­хи­с­ту рос­лин’2015».
У ній, се­ред інших ком­паній та ус­та­нов, взя­ли участь і пред­став­ни­ки біо­тех­­­­но­логічної ком­панії «БТУ-Центр» з пре­зен­тацією «Роль біоп­ре­па­ратів у підви­щенні ро­дю­чості грун­ту та ефек­тив­ності міне­раль­них до­б­рив».
До­повідь бу­ло націле­но на по­пу­ля­ри­зацію біологічних пре­па­ратів. Ак­ту­альність те­ми виз­на­ча­ли на­сам­пе­ред фак­то­ри, які на­разі за­ва­жа­ють от­ри­му­ва­ти га­ран­то­вані вро­жаї сільгоспкуль­тур, зо­к­ре­ма ек­с­т­ре­мальні по­су­хи, що ос­танніми ро­ка­ми ста­ли ча­с­ти­ми «гос­тя­ми» в Ук­раїні. Го­ло­вна ідея, яку фахівці ком­панії «БТУ-Центр» спро­мог­ли­ся до­не­с­ти до ау­ди­торії, — це ро­зуміння ролі ко­рис­них грунтових мікро­ор­ганізмів та позитивного впливу, який вони справляють на грунт для полипшення його агрохімічних показників, і як наслідок, найголовніше — для підви­щен­ня вро­жаю та йо­го якості.
За­вдя­ки на­уко­вим пра­цям та­ких відо­мих грун­тоз­навців та мікробіологів, як В.В. До­ку­чаєв, Є.М. Мішустін, су­час­них на­уковців Ук­раїни, зо­к­ре­ма Г.А. Іутинської, та інших, підтвер­д­же­но, що співпра­ця мікро­ор­ганізмів та рос­лин три­ває з мо­мен­ту за­ро­д­жен­ня жит­тя на нашій пла­неті. Про­те в умо­вах інтен­сив­но­го аг­ро­ви­роб­ництва з ви­ко­ри­с­тан­ням по­туж­ної хімізації та ме­ханізації ця спів­пра­ця руй­нується. То­му за­вдан­ням аг­раріїв є мак­си­маль­на до­по­мо­га у її віднов­ленні. Са­ме від цьо­го за­ле­жить кінце­вий ре­зуль­тат їхньої праці — фор­му­ван­ня кра­щої вро­жай­ності сільгоспкуль­тур.
За пра­виль­ної ро­бо­ти грун­то­вої мікро­ф­ло­ри всі грун­тові про­це­си на­бу­ва­ють мак­си­маль­ної зба­лан­со­ва­ності як щодо міне­ралізації, так і щодо відтво­рен­ня ор­ганічних ре­чо­вин — гуміно­вих кис­лот та фуль­во­кис­лот. Та­кож за­вдя­ки дії мікро­ор­ганізмів у грунті ак­тивізу­єть­ся не ли­ше біологічна, а й фізи­ко-хімічна скла­дова. А це сприяє фор­му­ван­ню унікаль­но­го вбир­но­го грун­то­во­го ком­плек­су, на­ко­пи­чен­ню, ут­ри­ман­ню та пра­виль­но­му роз­поділу во­ло­ги в ор­но­му шарі, за­хи­с­ту від про­цесів ерозії, за­со­лен­ня та за­кис­лен­ня грунтів.
Са­ме у цьо­му по­ля­гає фе­но­мен дії біоп­ре­па­ратів ви­роб­ництва ком­панії «БТУ-Центр». Ро­бо­та з ци­ми біоп­ре­па­ра­та­ми при­не­се чи­ма­лу ко­ристь кож­но­му аг­рарію. Не­ве­ликі фер­ме­ри, у яких не так ба­га­то коштів, змо­жуть зба­лан­су­ва­ти жив­лен­ня рос­лин за ра­ху­нок ро­бо­ти азотфікса­торів, фо­с­фор- та каліймо­біліза­торів, «підтяг­ну­ти» ос­новні еле­мен­ти жив­лен­ня, аку­му­ль­о­вані в грунті ро­ка­ми, але не­до­ступні рос­ли­нам. Та­кож до­по­мо­жуть змен­ши­ти пе­с­ти­цид­не на­ван­та­жен­ня за ви­ро­щу­ван­ня різно­манітних куль­тур за­вдя­ки дії фунгіцид­ної мікро­ф­ло­ри.
У ве­ли­ких гос­по­дар­ст­вах пре­па­ра­ти на ос­нові мікро­ор­ганізмів та­кож не­обхідні. І аг­ропідприємства Ук­раїни, які співпра­цю­ють з ком­панією «БТУ-Центр» вже не один рік, постійно пе­ре­ко­ну­ють­ся в цьо­му. Ефек­тивність до­б­рив, які во­ни ма­ють змо­гу вне­сти в до­статній кількості, «відкри­вається» на 30–40% кра­ще, ніж без за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ратів. При­чо­му підви­щен­ня ефек­тив­ності дії спо­с­терігається не вза­галі, а са­ме на тій куль­ту­рі, під яку їх вно­си­ли, за­ли­ша­ю­чи по­зи­тив­ну після­дію ще на два-три ро­ки. Мікро­ор­ганізми да­ють змо­гу по­туж­но роз­кри­ти при­род­ний по­тенціал уро­жаю зер­но­вих, бо­бо­вих, технічних та всіх інших куль­тур, що ви­ро­щу­ють в Україні.
За мікроб­ни­ми біоп­ре­па­ра­та­ми май­бутнє. Це по­тро­хи по­чи­на­ють ро­зуміти вітчиз­няні аг­рарії та дав­но зро­зуміли в Європі, де біоп­ре­па­ра­ти ста­ли пер­шо­чер­го­ви­ми еле­мен­та­ми тех­но­логій, без яких не­мож­ли­во обій­тись, як, на­при­клад, немож­ли­во обійтись без насіння та міне­раль­них до­б­рив і мікро­е­ле­ментів. І це бу­ло ос­нов­ною ме­тою до­повіді від ком­панії «БТУ-Центр».

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 

1
0