Перспективні столові сорти та форми винограду
Сучасне селекційне й природно-генетичне різноманіття винограду щодо стійкості культури до стрес-факторів дає змогу розробити успішні стратегії відбору й розмноження найпристосованіших до конкретних умов культивування сортів і клонів.
Основні критерії, за якими провадять відбір сортів, перспективних форм і клонів, — генетично зумовлені показники стійкості до абіотичних і біотичних факторів навколишнього середовища, стабільна продуктивність, висока якість продукції, відповідність традиціям регіону та ін. Сорти з оптимальним набором біологічних та господарсько-цінних властивостей є важливим засобом виробництва й страховим фондом господарства.
Однією з обов’язкових вимог до продукції виноградарства є її біохімічна якість: зокрема, вона має бути без слідів пестицидного забруднення, що виникає на фоні численних хімічних обробок. Збільшення агресивності та шкодочинності відомих грибних хвороб та активізація й поширення нових, а також кліматичні зміни ставлять перед селекціонерами нове завдання — виведення перспективних сортів винограду з відносно високою стійкістю проти грибних хвороб та до впливу морозів (-24…-26°С — для столових). Крім цього, обов’язковою умовою є якісні показники продукції та їхня стабільність незалежно від умов вегетації. Для столових сортів характерним є красиві та великі ягоди й грона, безнасінність тощо. Тобто це має бути високоякісний сорт, який успішно витримуватиме екологічний вплив, забезпечуватиме хороший урожай за вирощування з мінімальними витратами й відповідатиме сучасним вимогам ринку.
Упровадження столових сортів і перспективних форм, характеристику яких подано в табл. 1, дасть можливість подовжити період виробництва свіжого винограду й забезпечити населення екологічно чистою продукцією. Унікальність та різноманіття сучасного сортименту столового напряму використання дає змогу споживати свіжий місцевий столовий виноград починаючи з кінця липня й до жовтня, а за створення відповідних умов для зберігання — подовжити цей термін ще на місяць-півтора.
Перспективні столові сорти й форми винограду було отримано в результаті поетапних селекційних програм: «Стійкість», «Стійкість плюс якість», «Екологічний виноград».
Як видно з табл. 1 та рис. 1, більшість нових генотипів мають групову стійкість проти грибних хвороб не нижчу від відносного рівня. Тобто рівень пошкодження хворобами не змінює фізіологічні та біологічні процеси рослини, а отже, не впливає ані на продуктивність, ані на якість продукції. Звісно, в дуже сприятливих для розвитку хвороби умовах навіть найстійкіші сорти потребують моніторингу та додаткових обприскувань пестицидами.
Слід звернути увагу на сорт Кардишах, який сприйнятливий до мілдью та оїдіуму з огляду на походження від нестійких сортів та його потомка — форму Персей. Хоча варто зазначити, що за проведення двох додаткових профілактичних обприскувань ураження винограду цими хворобами спостерігали тільки восени і лише на листках. Та попри це, товарність урожаю залишалася високою. Безнасінний внутрішньовидовий сорт Кишмиш таїровський, сприйнятливий до грибних хвороб, також потребує моніторингу й профілактичних обробок насаджень. Слід також відмітити, що як для гібрида Vitis vinifera цей сорт має достатньо високий рівень витривалості проти хвороб.
Наведені сорти та перспективні форми за вимогами щодо періоду вегетації й теплозабезпечення розподілені на такі групи: дуже ранні — 105–115 діб і 2400°С (Кардишах); ранньосередні — 125–135 діб і 2600°С (Кишмиш таїровський); середні — 135–145 діб і 2700…2800°С (Оригінал, Персей) середньопізні — 145–155 діб і 2800…2900°С (Ланжерон, Одісей, Таїр, Загадка, Комета).
Критеріями щодо кліматичних умов, які визначають придатність до уведення в культуру нових сортів і перспективних форм, є показники їхньої зимо- й морозостійкості. Представлені сорти складного міжвидового походження належать до групи сортів із підвищеною стійкістю — витримують -23…-27°С (Кардишах, Оригінал, Загадка, Таїр, Комета, Ланжерон, Одісей). Внутрішньовидовий сорт Кишмиш таїровський належить до групи сортів із середньою стійкістю (витримує -18…-22°С).
У табл. 2 наведено показники збереження виноградних вічок за екстремальних для перезимівлі винограду умов. Як бачимо, найбільший рівень пошкодження мали кущі винограду сортів Одісей та Кардишах. Це спостерігали 2006 року, коли різке, всього за добу, зниження температури майже до -25°С відбулося без попереднього загартування рослин, до того ж на фоні сильного північного вітру. Негативно вплинула й посуха в літньо-осінній період. Слід зазначити, що кущі добре відновились протягом одного-двох років. Рівень розпускання вічок у більшості сортів навіть за несприятливих умов — не нижче як 50-60% залишених після обрізування, а за сприятливих — до 85-90%.
Дані багаторічних агробіологіч-них спостережень (табл. 3) свідчать про стабільність прояву таких показників, як урожайність, плодоносність, крупноплідність та крупноягідність. Так, високий (понад 100 ц/га) рівень урожайності спостерігали у форм і сортів Комета, Одісей та Персей. За середньою масою товарного грона (більш як 500 г) вирізнялись Комета, Загадка та Одісей, максимальна вага грона в яких сягала 800–1200 г, а крупними ягодами — Одісей і Загадка. Ці сорти та форми проявили стабільно високий рівень якості свіжого винограду. Так, за комплексною дегустаційною оцінкою, що включає такі критерії оцінювання, як: зовнішня привабливість, смакові властивості, якість м’якоті та шкірки тощо, — було виокремлено форми та сорти Одісей, Оригінал і Персей. Хоча й решта представників групи має високі показники якості — дегустаційна оцінка була не нижче як 8,2 бала за 10-бальною шкалою оцінювання. Окрім того, великим плюсом на користь нових генотипів є ексклюзивність як форм грона та ягоди, так і смако-ароматичних властивостей. Наприклад, видовжені ягоди сортів Оригінал та Персей, легкий мускатний аромат сорту Кардишах або шоколадно-чорносливовий смак сорту Комета.
Слід відмітити високу товарність грон цих сортів та форм (рис. 2), що також є промовистим показником їхньої технологічності й придатності до вирощування у виробничих масштабах.
За даними багаторічних спостережень, товарність вищезгаданої групи сортів та форм була на рівні від 79 до 93%. Хочеться звернути особливу увагу на сорти Комета, Таїр та Кишмиш таїровський із товарністю 87–93%. Більшість із названих сортів мають щільну м’якоть, що забезпечує добру транспортабельність та лежкість грон, а також свідчить про високу виробничу технологічність.
Ці сорти зможуть легко зайняти гідне місце в регіональних виноградних сортиментах України та з часом замінити морально застарілі сорти, зокрема Ранній Магарача, Мускат янтарний тощо, та зменшити площі сорту Молдова. Достигання ягід у кінці липня — на початку серпня в умовах відкритого ґрунту робить сорт Кардишах одним із найприбутковіших, а крупноплідний безнасіннєвий із високими смаковими якостями Кишмиш таїровський — завжди затребуваний у споживачів. Зазначені сорти мають значні преваги перед поширеними нині — це й надранній термін достигання (Кардишах), і привабливий зовнішній вигляд грон та ягід (Персей, Оригінал та ін.), і крупноплідність (Загадка, Комета, Одісей тощо).
Прибутковим напрямом у сучасному виноградарстві є культивування пізньостиглих сортів: Загадка, Одісей, Ланжерон, Таїр, Комета. Вони вирізняються щільною м’якоттю та міцною шкіркою ягід, що забезпечує тривале їхнє зберігання без втрати смакових характеристик.
Не можна не відмітити високу технологічність нових генотипів, що особливо важливо для їхнього успішного використання у виробництві. Так, сорти Персей та Таїр, що відзначаються високими смаковими якостями та зовнішньою привабливістю ягід, характеризуються також одночасним достиганням грон. Тобто збір урожаю проводять максимум за два підходи, що якнайкраще здатне забезпечити вимоги крупнооптових покупців.
Вишуканий чорносливово-шоколадний смак сорту Комета, дуже крупні ягоди сорту Одісей, привабливі рожево-білі з незвичним перехватом ягоди сорту Оригінал, безперечно, стануть надійним гарантом затребуваності нових сортів на ринку виноградарської продукції.
Описані вище сорти внесені до Реєстру сортів, придатних для поширення в Україні: Оригінал — 2002 р., Загадка — 2006 р., Таїр — 2007 р., Кишмиш таїровський — 2007 р., Комета — 2009 р., Ланжерон — 2015 р., Одісей — 2015 р. Заявки на реєстрацію перспективних форм Кардишах і Персей надані до Державної служби з охорони прав на сорти рослин 2017 року.
І. Ковальова, Л. Герус, М. Федоренко, Н. Мулюкіна,
ННЦ «ІВіВ ім.В.Є.Таїрова» НААН України
Інформація для цитування
Перспективні столові сорти та форми винограду/ І. Ковальова, Л. Герус, М. Федоренко, Н. Мулюкіна // Пропозиція/ — 2017. — № 7-8. — С. 176-179