Перспективи розвитку зернового ринку ЄС і світового ринку до 2009/10 МР

Покращання загальної економічної ситуації, зростання чисельності населення, а також зміни у структурі споживання, як очікується, призведуть до збільшення на глобальному рівні (світовий ринок) попиту на зерно і зменшення світових запасів зернових. У перспективі, до кінця десятиліття, перевищення попиту над пропозицією очікується у більшості країн, що розвиваються, у т.ч. Китаї, країнах Північної Африки і Латинської Америки. За період з 2001/02 по 2009/10 МР загальний обсяг світової торгівлі зерновими зросте на 40–47 млн т. Обсяги світової торгівлі пшеницею зростатимуть на 2,3–3,1% щороку, іншими зерновими — на 2,0–3,1%.
Беручи до уваги прогнози щодо співвідношення попиту і пропозиції, передбачається відновлення світових цін на основні зернові. Так, до 2009/10 МР ціни на тверду озиму пшеницю, за прогнозами OECD і FAPRI, можуть зрости до $145–150/т (на дурум — до $180/т, причому вже у цьому сезоні ціна може сягнути $175/т), на кукурудзу — до $110–111/т. Зростання цін очікується і для ячменю — від $121/т (Портленд) у 2000/01 МР до $139/т у 2009/10 МР, за прогнозом FAPRI, та з $96/т (Св. Лоренс) у 2000/01 МР до $100/т у 2007/8 МР, за прогнозом OECD.
Перспективи виробництва в ЄС практично всіх зернових культур, окрім жита і ячменю, є досить сприятливими. Незважаючи на очікуване зростання виробництва, запаси зернових будуть утримуватися в розумних межах. У цілому, стабільність ринку зернових ЄС залежатиме від поведінки світових цін і співвідношення валютних курсів (долара США до євро).
У 2001 році загальна посівна площа під зерновими в ЄС була скорочена до 36,3 млн га, що пов’язано із несприятливими погодними умовами в період посівної і оздоровленням ситуації на ринку олійних. Урізування виплат за виробництво олійних і нормалізація погодних умов, а також зміни цінової кон’юнктури на ринках пшениці і кукурудзи у 2002 році зумовили розширення посівних площ до 37,2 млн га.
У перспективі, після 2003 року, загальне зниження цін на всі зернові, особливо на фуражне зерно, і очікуване зростання цін на ріпак і соняшник можуть викликати помірне скорочення посівних площ під зерновими — на 0,7 млн га — до 36,5 млн га за 7 років (до 2009 року).
Проте площі під пшеницею та кукурудзою у 2009 році будуть на 3–4% перевищувати середній показник за 1999–2000 рр., а для ячменю, навпаки, скоротяться на 9%.
Прогнозується, що середня врожайність зернових сягатиме до 2009/10 МР 62 ц/га. Найбільший приріст очікується для м’якої пшениці, кукурудзи та жита. Загальне виробництво зернових в ЄС до 2009/10 МР повинно сягнути 226,5 млн т.
Виробництво пшениці, з урахуванням 2%-ого розширення площ і 12%-ого підвищення врожайності, сягне до 2009 р. рівня 116 млн т. Виробництво грубих зернових (фуражні культури) очікується у 2009/10 МР на рівні 111 млн т за деякого скорочення площ і випереджаючого підвищення врожайності. Слід відзначити, що у найближчі два сезони очікується зниження виробництва фуражних культур, яке потім почне плавно зростати.
Зниження цін на фуражне зерно за одночасного зміцнення цін на насіння олійних і продукти їх переробки підвищить конкурентоспроможність зернових і сприятиме збільшенню внутрішнього споживання зерна в ЄС.
Прогнозується, що внутрішнє споживання зернових в ЄС зростатиме зі 186 млн т у 2000/01 МР до 200 млн т у 2009/10 МР, у т.ч. нефуражне споживання (продовольче, промислове і на насіння) зросте на 7 млн т до 76 млн т переважно за рахунок промислового споживання, фуражне також збільшиться на 7 млн т — до 124,4 млн т. Таке невисоке відносне зростання споживання фуражного зерна пояснюється уповільненням темпів розширення виробництва у тваринницький галузі.
У 2000/01 і 2001/02 МР експорт зернових стрімко знижувався. У 1999/00 МР із ЄС було відвантажено зовнішнім покупцям 36,9 млн т зерна, у 2000/01 МР цей показник становив 28,7 млн т, а у 2001/02 МР упав до 17,5 млн т. У перспективі, до 2009 р., експорт має відновитися переважно за рахунок поставок пшениці, що підкріплюватиметься як пропозиціями пшениці, так і підвищенням річної межі для субсидованого експорту, передбаченого Уругвайським раундом ВТО, оскільки частина пшениці (у т.ч. дурум) і ячменю можуть вивозитися без субсидування (передбачається, що ліміти будуть повністю вичерпані).
Імпорт зернових у 2001/02 МР оцінюється на рівні 11,9 млн т, з яких 8,5 млн т припадає на пшеницю (у т.ч. 1,5 млн т на дурум). Головні причини підвищеної активності на імпортному ринку зернових ЄС у минулому сезоні — бідний урожай зернових в ЄС, відносно низькі (у т.ч. нульові) ввізні мита впродовж тривалого періоду (кілька місяців) і високі експортні можливості Росії, України і деяких країн Східної Європи.
На перспективу: до кінця десятиліття повторення такої ситуації, коли були б задіяні всі вказані фактори, виключається (хоча й можливі певні відхилення). Очікується, що вже у поточному сезоні рівень імпорту впаде до відмітки 8 млн т і залишатиметься стабільним до 2009/10 МР. Річний імпорт пшениці при цьому буде стабільно становити 3,5 млн т, ввозитимуться переважно високоякісна пшениця, кукурудза — 3,0 млн т.
Запаси зернових в ЄС на початок поточного сезону оцінюються на рівні 43 млн т і, як передбачається, будуть поступово знижуватися до 2006/07 МР, потім знову почнуть нарощуватися — до 40 млн т у 2009/10 МР, включаючи 13 млн т у громадському секторі. Запаси м’якої пшениці, дуруму і кукурудзи будуть невисокими. Зростання виробництва цих культур супроводжуватиметься ростом попиту на них як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що підтримуватиме ціни. Ситуація на ринку ячменю, щодо якого очікується зниження внутрішнього виробництва, збалансується до 2006/07 МР.
Перспективи щодо жита виглядають не такими обнадійливими, як для інших зернових. Відносно високі ринкові ціни на цю культуру зумовлюють її низьку цінову конкурентоспроможність відносно інших зернових не лише на внутрішньому ринку ЄС, а й на світовому ринку в цілому. До того ж, імпортний попит на жито на глобальному рівні обмежений, а на внутрішньому ринку ЄС дисбаланс попиту/пропозиції призвів до накопичення надлишкових запасів. До 2009/10 МР запаси жита можуть сягати 13,5 млн т, з яких 12,8 млн т будуть припадати на інтервенційні запаси.
За матеріалами електронного видання “АгроСфера”, №25’2002