Спецможливості
Архів

«Па­тент на жу­вач­ку»

12.03.2014
514
«Па­тент на жу­вач­ку» фото, ілюстрація

У цій статті ми розповімо про фермера із Дніпропетровщини, який винайшов швидкий рецепт приготування жувальної гумки. Для її виготовлення потрібні лишень: один препарат проти шкідників, робочий розчин на основі 10%-го карбаміду, борвмісне добриво та посудина, в якій усе це готується, тобто обприскувач. Рецепт вийшов цілком вдалим, а от посудину вибрано невдало.

У цій статті ми розповімо про фермера із Дніпропетровщини, який винайшов швидкий рецепт приготування жувальної гумки. Для її виготовлення потрібні лишень: один препарат проти шкідників, робочий розчин на основі 10%-го карбаміду, борвмісне добриво та посудина, в якій усе це готується, тобто обприскувач. Рецепт вийшов цілком вдалим, а от посудину вибрано невдало.

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

Цьо­го ра­зу нам до­ве­ло­ся відвіда­ти фер­мерсь­ке гос­по­дар­ст­во «Ро­манців­сь­ке» Верх­нь­о­дні­провсь­ко­го р-ну, що на Дніпро­пе­т­ров­щині. Іван Ро­ма­нець — го­ло­ва цьо­го гос­по­дар­ст­ва. Пра­цю­вав у сфері сільсько­го гос­по­дар­ст­ва ще з дав­ніх ра­дянсь­ких часів, тож на сьо­годні має чи­ма­лий досвід з аг­ро­номії та за­хи­с­ту куль­тур. Щоб дізна­ти­ся про йо­го ви­нахід, виріши­ли поспілку­ва­ти­ся з ним тісніше.
Іва­не Олек­сан­д­ро­ви­чу, Ви маєте ду­же ве­ли­кий досвід гос­по­да­рю­ван­ня на землі, мо­же­те ска­за­ти, які ос­новні відмінності су­час­ної на­уки в сільсько­му гос­по­дарстві від тієї, що бу­ла за ра­дянсь­ких часів?
— На сьо­годні на­ука та на­укові ор­ганізації пра­цю­ють «під се­бе». Що це оз­на­чає? Во­ни не до кінця роз­кри­ва­ють усі мож­ливі варіан­ти за­сто­су­ван­ня та на­слід­ки тих чи інших тех­но­логій, пре­па­ратів то­що. І відповіді, особ­ли­во після не­га­тив­них наслідків за­сто­су­ван­ня та­ких тех­но­логічних інстру­ментів, шу­ка­ють да­ле­ко не всі — доскіпу­ють­ся при­чин не­вдачі ли­ше аг­ро­но­ми, які вчи­ли­ся за ра­дянсь­ких часів, ад­же во­ни звик­ли до­сить твор­чо підхо­ди­ти до своєї спра­ви. Осо­би­с­то я до­три­му­юсь «зо­ло­то­го пра­ви­ла»: перш ніж щось ко­мусь по­ра­ди­ти, слід провіри­ти це «на своїй шкурі». Все по­чи­наю ви­про­бо­ву­ва­ти із не­ве­лич­кої ділян­ки. Маю ран­це­вий та ае­ро­золь­ний (із дви­гу­ном) об­при­с­ку­вачі. Але й «зо­ло­те пра­ви­ло» не завжди спраць­о­вує, по­при всі наші ви­про­бу­ван­ня і за­сте­ре­жен­ня.    
       
Наскільки нам ві­до­мо, гос­по­дар­ст­во у Вас не зовсім ве­ли­ко­го мас­шта­бу. Мо­же­те роз­по­вісти про ньо­го та на­яв­ну техніку?
— На сьо­годні гос­по­дар­ст­во має в об­робітку близь­ко 1 тис. га. Ос­нов­на ро­бо­ча техніка, яка пра­цює у полі, — це па­ра трак­торів МТЗ-80, один трак­тор «Сло­бо­жа­нець», який за на­пра­цю­ван­ня 4,5 тис. мо­то­го­дин не має жод­них про­блем. Один трак­тор John Deere серії 6030 — це вза­галі іде­аль­на техніка. Один Claas Tucano 470 із гібрид­ною си­с­те­мою об­мо­ло­чу­ван­ня — на мою дум­ку, це техніка за­в­т­раш­нь­о­го дня, ад­же са­ма інже­нер­на дум­ка сяг­ну­ла не­ба­че­них вер­шин. Віт­чиз­ня­ний об­при­с­ку­вач ОПШ-3,24 (три ку­би та 24 м штан­ги) із «мізка­ми», який аг­ре­га­ту­ють із John Deere 6030.

Яким куль­ту­рам Ви на­даєте пе­ре­ва­гу і яка з-поміж них — найпріори­тетніша? І як­що не се­к­рет — на фоні цін цьо­го ро­ку,— яка рен­та­бельність ви­ро­щу­ва­них куль­тур?
— Ос­нов­ну пе­ре­ва­гу віддаю ви­ро­щу­ван­ню ози­мої пше­ниці та ози­мо­го ріпа­ку. Та­кож ви­ро­щуємо ку­ку­руд­зу. По­при «ди­ку» ціно­ву політи­ку, рен­та­бельність пше­ниці 2-го кла­су за вро­жай­ності
52 ц/га у заліковій вазі — на рівні 17%, це, звісно, сла­бу­ва­то. Ріпак, для ме­не осо­би­с­то, є пріори­тет­ною і до то­го ж до­сить ці­ка­­вою у ви­ро­щу­ванні куль­ту­рою. Ни­ніш­ньо­го ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну ми висія­ли йо­го на площі 210 га, і як­що вро­дить хо­ча б на рівні вро­жай­ності 3 т/га, для ме­не цьо­го бу­де до­стат­ньо. Осо­би­с­то я вва­жаю: як­що у се­зоні не ви­ро­щуєш рі­пак, то рік про­пра­цю­вав за­дар­ма. Це ку­ль­ту­ра, біля якої аг­ро­ном має бу­ти зран­ку, в обід та вве­чері. Що сто­сується рен­та­бель­ності ріпа­ку: як­що у 2012 р. йо­го ціна бу­ла на рівні 5 тис. грн, а цьо­го ро­ку — 3 тис., так, ви­бач­те, ми що — про­сну­ли­ся на іншо­му кінці пла­не­ти? По­до­рож­ча­ло все, окрім ви­роб­ле­ної про­дук­ції. Рен­та­бельність ку­ку­руд­зи — десь та­ка са­ма, як і пше­ниці. У заліковій вазі вро­жайність її бу­ла 8 т/га, зібрав я її за во­ло­гості 17% та збув за ціною 1 тис. грн/т на крох­ма­ле-па­то­ко­вий комбінат, який розміще­ний за кілька кіло­метрів. Та­ким чи­ном мені вда­ло­ся уник­ну­ти ви­т­рат на сушіння, логісти­ку і транс­пор­ту­ван­ня збіжжя.

Наскільки ве­ли­кий досвід маєте у ви­ро­щу­ванні ози­мо­го ріпа­ку? Чи ви­ко­ри­с­то­вуєте у су­час­ній тех­но­логії йо­го ви­ро­щу­ван­ня еле­мен­ти ра­дянсь­кої ме­то­ди­ки?
— Ви знаєте, «так дов­го не жи­вуть». На­справді ще за ра­дянсь­ких часів, 1973 р., я впер­ше висіяв ріпак, ко­ли ще йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли не на насіння, а для го­дівлі ве­ли­кої ро­га­тої ху­до­би.
Що­до еле­ментів ра­дянсь­кої тех­но­ло­гії, то мо­жу впев­не­но ска­за­ти, що на сьо­годні є про­бле­ма вне­сен­ня ро­бо­чої ріди­ни під час за­хи­с­ту куль­тур. Зі сво­го до­сві­ду впев­не­но мо­жу ска­за­ти: 40 л/га будь-яко­го ро­бо­чо­го роз­чи­ну до­стат­ньо, щоб от­ри­ма­ти ко­ристь і чу­до­вий ре­зуль­тат. Я декілька років аме­ри­кансь­ким об­при­с­ку­ва­чем Spray вно­сив са­ме та­ку нор­му — 40 л/га ро­бо­чо­го роз­чи­ну, по­чи­на­ю­чи із за­сто­су­ван­ня грун­то­вих гербіцидів. У 1995 р. дель­та­пла­ном об­роб­ля­ли посіви ро­бо­чою ріди­ною у нор­мі навіть 1,5 л/га. Пи­тан­ня нор­му­ван­ня об­при­с­ку­ван­ня на сьо­годні на­леж­но не­до­опраць­о­ва­не і по­тре­бує глиб­шо­го вив­чен­ня. У ціло­му, що сто­сується нор­ми вне­сен­ня згідно з ре­ко­мен­даціями, то для авіаторів АН — це 50 л/га, для гелі­коп­терів — 50–70. Для на­зем­но­го об­при­с­ку­ван­ня во­на ко­ли­вається від 100 до 300 л/га, зо­к­ре­ма що­до пре­па­ратів ви­роб­ництва ком­паній, л/га: «Син­ген­та» — 100, «Байєр» — 150–300, «Мак­те­шим Аган» — зо­ло­та се­ре­ди­на: 150–250. Про­те на ефек­тив­ність дії пре­па­ра­ту впли­ває якість йо­го вне­сен­ня і ніяким чи­ном не впли­ває кіль­кість ро­бо­чої суміші. Ад­же що мен­ша крап­ля (мікро­крап­ли­на), то кра­ще ро­бо­ча суміш закріплюється на рос­лині та не стікає із її по­верхні, як це відбу­вається за «по­ли­ван­ня», ко­ли вно­си­мо 300 л/га.

Які про­бле­ми, на Ва­шу дум­ку, тяг­не за со­бою ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го ріпа­ку та й вза­галі всіх ви­ро­щу­ва­них куль­тур?
— Ос­нов­ною про­бле­мою під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур, а як­що бу­ти точні­шим — то під час їхньо­го за­хи­с­ту, га­даю, є збе­ре­жен­ня на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Так, ми всі пра­цюємо за­ра­ди при­бут­ку, та да­вай­те ж ду­ма­ти і про май­бутнє! Годі вже без­глуз­дих га­ряч­ко­вих рішень: за ра­дянсь­ких часів ми по пе­ри­ме­т­ру всю Ук­раїну, весь Ра­дянсь­кий Со­юз об­си­па­ли ДДТ — по­нині за­лиш­ки цієї ре­чо­ви­ни зна­хо­дять у крові біло­го вед­ме­дя на Північно­му по­люсі.
От я маю пасіку, і пи­тан­ня збе­ре­жен­ня бджо­ли для ме­не — так са­мо ак­ту­аль­не, як і для за­га­лу пасічників. Оскільки, як я вже на­го­ло­шу­вав, ози­мий ріпак для ме­не є пріори­тет­ною куль­ту­рою, то ос­нов­на про­бле­ма під час про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів на йо­го посівах — щоб під час цвітіння куль­ту­ри вне­сені про­ти шкід­­­ників інсек­ти­ци­ди не за­шко­ди­ли ро­бочій бджолі.
Су­час­на хімія — це да­ле­ко не та, що бу­ла раніше, і жо­ден із пре­па­ратів на сьо­годні до кінця не вив­че­ний що­до тон­кощів ме­ханізму дії і мож­ли­вих впливів (у то­му числі побічних) та ри­зиків, то­му із їхнім за­сто­су­ван­ням слід бу­ти особ­ли­во обе­реж­ни­ми.

Су­часні хімічні ком­­панії ма­ють і су­часні ла­бо­ра­торії для про­ве­ден­ня досліджень. Як у та­ко­му разі про­по­но­вані пре­па­ра­ти мо­жуть бу­ти не до кінця вив­чені і в яко­му ас­пекті за­сто­су­ван­ня су­час­них за­собів за­хи­с­ту аг­ро­ви­роб­ни­ки по­винні бу­ти обе­реж­ни­ми? Ви лю­ди­на із ве­ли­ким досвідом, зо­к­ре­ма й аг­ро­номічним, не­вже і у Вас че­рез су­часні за­со­би за­хи­с­ту куль­тур ви­ни­ка­ють про­бле­ми під час їхньо­го за­сто­су­ван­ня?
— Під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мо­го рі­па­ку я взяв собі за пра­ви­ло про­во­ди­ти за­хист від квіткоїда у період цвітіння куль­ту­ри на ос­нові 10%-го роз­чи­ну кар­баміду. Вив­ча­ю­чи кар­ти­ну за­сто­су­ван­ня на ріпа­ку всіх до­ступ­них інсек­ти­цидів, пред­став­ле­них на ук­раїнсько­му рин­ку як без­печних для фіто­фагів (бджіл), я дійшов вис­нов­ку, що у да­но­му разі з ни­ми кра­ще «не зв’язу­ва­тись». Під час за­сто­су­ван­ня та­ких інсек­ти­цидів ра­зом із 10%-м роз­чи­ном кар­баміду во­ни ство­рю­ють од­ну про­бле­­му — за­ги­бель бджіл.
У зв’яз­ку з цим бу­ло за­да­но ду­же ба­га­то пи­тань спеціалістам відо­мих світо­вих ком­паній, та, на жаль, осо­би­с­то я на них досі не знай­шов чіткої відповіді що­до при­чин за­ги­белі бджо­ли. Да­ва­ли ли­ше од­ну по­ра­ду: «Як­що ви взя­ли за пра­ви­ло не виїжджа­ти у по­ле без кар­баміду, то об­ли­ш­те ті інсек­ти­ци­ди і шу­кай­те су­часніші, надійніші». Але ж бджо­лу по­трібно ря­ту­ва­ти за­раз, во­на не мо­же че­­ка­­­ти ре­зуль­татів аг­ро­но­мічних по­шуків, бо ги­не швид­ше, ніж три­ва­ють ці самі «по­шу­ки істи­ни».
Так, у своїх «аг­ро­ми­тар­ст­вах» я знай­шов інсек­ти­цид із групи піретроїдів та зро­зумів, що ана­ло­га цьо­му пре­па­ра­ту по­ки що в Ук­раїні не­має і май­же ніхто із ним не пра­цю­­вав. Тож ніко­го бу­ло за­пи­та­ти про досвід за­сто­су­ван­ня цьо­го пре­па­ра­ту. Вий­шов на ко­ле­гу із ком­па­нії, що його пропонувала українським аграріям. На за­хисті садів, роз­повів він, цей інсек­ти­цид пра­цює чу­до­во, на ріпа­ку він ще не ви­про­бу­ва­ний в Ук­раїні, тож по­чи­най ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти.   

Ди­ва су­час­ної аг­рохімії   
Іван Ро­ма­нець про­дов­жує роз­повіда­ти далі:
— Жит­тя не стоїть на місці, тож із ча­сом я зва­жив­ся і за­мо­вив цей інсектицид в офіційно­го дис­три­бу­то­ра, за­од­но за­мо­вив у них борвмісне до­б­ри­во, як­що бу­ти точ­ним, то це був Со­лю­бор для по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня. Це до­б­ри­во для збільшен­ня вро­жаю ози­мо­го ріпа­ку.
Зно­ву-та­ки — «моя пісня гар­на но­ва...»: ви­бо­ру в ме­не не бу­ло, як і ча­су, щоб ек­с­пе­ри­мен­ту­ва­ти із ран­це­вим об­при­с­ку­ва­чем, бо ріпак невідклад­но по­трібно бу­ло ря­ту­ва­ти від шкідників. Без усіля­ких ек­с­пе­ри­ментів я виїжджаю у вечірній час об­при­с­ку­ва­чем у по­ле і го­тую ро­бо­чий кок­тейль пря­мо на ньо­му. Спо­чат­ку — роз­чин на ос­нові 10%-го кар­баміду, потім роз­чи­няю та до­даю ін­сек­ти­цид і ос­таннім за­ли­ваю Со­лю­бор. При­го­ту­вав­ши весь роз­чин, по­мітив, що в об­при­с­ку­вачі по­за­би­ва­ли­ся всі фільтри. Після пер­шо­го про­ми­ван­ня я ус­та­но­вив їх на місце — у такій самій послідо­вності при­го­ту­вав на­ступ­ну порцію ро­бо­чої ріди­ни в об­при­с­ку­вачі. Об­ро­бив­ши 25 га посівів ріпа­ку, пе­ред при­го­ту­ван­ням тре­тьої порції ро­бо­чої ріди­ни ог­ля­нув фільтри і по­ба­чив, що во­ни зно­ву за­биті оса­дом. Тоді по­ду­мав: тут щось не те. Самі мо­же­те зро­зуміти, що ніч є ніч і чи­с­ти­ти фільтри після кож­ної за­прав­ки — не зовсім ком­форт­но, то­му вирішив де­що зміни­ти.
Тре­тю за­прав­­ку об­при­с­ку­ва­ча я вже ор­ганізу­вав де­що по-іншо­му. На ос­нові 10%-го роз­чи­ну кар­баміду я за­лив у бак спо­чат­ку борвмісне до­б­ри­во — Со­лю­бор, потім до­дав інсек­ти­цид. За та­кої послідо­вності за­прав­ки об­при­с­ку­ва­ча, не прої­хав­­­ши ним і 50 м, я зро­бив відкрит­тя, яке на сьо­годні навіть мож­на за­па­тен­ту­ва­ти. Із ро­бо­чої ріди­ни ут­во­ри­ла­ся справжнісінька «жу­валь­на гум­ка» біло­го, як ар­куш па­пе­ру, ко­ль­о­ру (тя­­гу­ча, як ка­у­чук чи жу­валь­на гум­ка, ма­са із стра­шен­но не­приємним за­па­хом). Відра­зу із по­ля по­вер­таємо­ся на гос­по­дарсь­кий двір та за до­бу повністю, мож­на ска­за­ти, пе­ре­бра­ли об­при­с­ку­­вач — від ба­ка для за­прав­ки ро­бо­чо­го роз­чи­ну до фільтрів, на­сосів, про­чи­с­ти­ли всіма до­ступ­ни­ми ме­то­да­ми всі до од­но­го ка­на­ли про­хо­­джен­ня ро­бо­чої ріди­ни, всі фор­сун­ки — для цьо­го в хід ішли ста­леві дро­ти, ви­к­рут­ки, щітки по ме­та­лу.
 Зран­ку я відібрав зраз­ки «жу­вач­ки» та на­пра­вив у ла­бо­ра­торію  виробника інсектициду. Працівни­ки ком­па­нії бу­ли ду­же зди­во­вані. За­те­ле­фо­ну­ва­в­­­ши, за­пи­та­ли, як мені вда­ло­ся це зро­би­­­ти. Мою відповідь во­ни от­ри­ма­ли. Я ж досі ніяких ко­мен­тарів що­до сво­го ек­с­пе­ри­мен­ту від спеціалістів ком­панії не от­ри­мав…
Зре­ш­тою, тре­ба бу­ло за­вер­шу­ва­ти свій ек­с­пе­ри­мент. До­че­кав­шись над­ве­чір’я, вирішив до­ве­с­ти спра­ву до кін­ця: ви­клю­чив із по­пе­ред­ньої ре­цеп­ту­ри бор і об­ро­бив ріпак сумішшю піретроїду та 10%-го роз­чи­ну кар­баміду. М’який ефект від за­сто­су­ван­ня інсек­ти­ци­ду був настільки якіс­ним — як баль­зам на ра­ну (і для куль­ту­ри, і для ме­не теж). Про­сто приємно бу­ло пра­цю­ва­ти. Інсек­ти­­цид вно­сив із розрахунку 250 г/га із нор­мою ви­т­ра­ти ро­бо­чої ріди­ни 120 л/га. Про­бле­му квіт­коїда він вирішує повністю, а от із олен­кою во­ло­ха­тою, на жаль, не завжди вдається впо­ра­ти­ся.

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее

1
0