Озимі: з чим входимо в весну?

Агрометеорологи відзначають, що стан посівів озимини кращий за середній багаторічний, а відсоток площ, які доведеться пересівати, буде нижчим. Водночас директор Інституту агроекології і природокористування НААН України, академік НААН Олександр Тараріко говорить, що не пам’ятає настільки низьких запасів вологи в метровому шарі, як зараз. А зав. відділом фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, член-кор. НАН Віктор Швартау нагадав, як майже десяток років тому всі з полегшенням видихнули, коли озимі благополучно пережили морози, а потім після відновлення вегетації випало 10% посівів.

Стан посівів

21 лютого на 8-му Київському агрохімічному форумі фахівець інформаційного агентства «Інфоіндустрія» Олександрина Овдієнко оприлюднила результати опитування щодо стану посівів озимих, проведене в лютому серед 240 респондентів (господарств з земельним банком від 100 га) з усіх областей України. Стан озимої пшениці 23% опитаних оцінили як хороший, 59% — як задовільний, 14% — як незадовільний, але пересівати збиралися тільки 5% респондентів. При цьому в Луганській області хорошим назвали стан посівів 89% опитаних, у Волинській — 80%, Рівненській — 67%, Сумській — 50% і 43% на Харківщині. «Стан посівів задовільний, зимівля пройшла нормально. Затяжна осінь посприяла тому, що пшениця, яка через посуху спочатку відставала в розвитку, потім надолужила це відставання. Важливо для нашої посушливої місцевості й те, що взимку були опади. А коли були морози до 20 градусів, то сніговий покрив був, так що пшениця не постраждала», — розповів директор агрофірми «Борщівська» (Балаклійський р-н Харківської обл.) Іван Шуляк.

Найгірший стан посівів озимої пшениці спостерігався в Тернопільській області: половина респондентів охарактеризувала його як незадовільний або повідомила про наміри пересівати. В Черкаській області таких було 40%, в Одеській — 35%, Київській — 33% і Миколаївській — 24%.

По озимому ячменю картина схожа: у 24% стан посівів був хорошим, у 55% задовільним, у 16% незадовільним і пересівати збиралися ті самі 5%. В лідерах за станом посівів — ті самі Луганська (83% в хорошому стані), Волинська (75%) і Рівненська (67%) області, далі — Херсонська (50%) і Запорізька (29%). Про незадовільний стан або наміри пересівати найбільше повідомили в Тернопільській (50%), Одеській (35%) і Миколаївській (20%) областях.

Що ж до ріпаку, то в більшості областей на той момент ще не були отримані сходи. Особливо це стосується, як розповіла Олександрина Овдієнко, лісостепової та поліської зон, де багато з тих, у кого ріпак все-таки зійшов, сходи отримали лише в січні. Що не дивно, адже восени багато хто скаржився, що так і не дочекався нормальних опадів і змушений був сіяти в «асфальт». Натомість на Півдні ріпак у багатьох господарствах переріс.

Разом з тим опитування «Інфоіндустрії» показало, що добре оцінюють посіви ріпаку 29% респондентів, задовільно — 51%, незадовільно — 13%, а пересівати готуються 7%. «У нашому дослідному господарстві до останніх морозів усе було нормально, тобто стан посівів озимого ріпаку був задовільним», — розповіла в середині лютого завідувачка лабораторії селекції ріпаку Інституту олійних культур НААН України Ірина Комарова.

«Ріпак, який зійшов з осені, в основному добре перезимував. А от якщо ріпак восени не встиг сформувати розетку або хоча б 4-5 листків, то шанси отримати від таких рослин хороше гілкування мінімальні», — розповів Григорій Опанасенко, «Екстренна агрономічна допомога». Втім, він уточнив, що суттєво впливає також густота сходів. «Якщо є 500 або 400 чи хоча б 350 тис. рослин ріпаку на гектар, ріпак можна «витягнути». Але якщо густота менша, то імовірність того, що на момент збирання культура матиме достатньо продуктивних стебел, дуже мала», — вважає Г. Опанасенко.

Грунт сухий, а посіви виснажені

Та попри нормальний стан посівів багато фахівців попереджає, що на аграріїв чекає багато проблем.

«Оптимальні запаси вологи в метровому шарі становлять 150–170 мм. Зараз в Україні, згідно даних супутникового моніторингу, — 50–80. Я не пам’ятаю такого низького рівня в цю пору», — розповів у середині лютого директор Інституту агроекології і природокористування НААН України, академік НААН України Олександр Тараріко.

«Волога зосереджена у верхньому шарі. Відповідно, коренева система у озимих цього сезону поверхнева», — додав зав. відділом фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Віктор Швартау.

«Південь досі потерпає від браку вологи», — продовжив він. Та й на Заході аграрії висловлюють побоювання. «Зараз у грунті близько 100 мм вологи в метровому шарі. Для пшениці цього вистачить, але температура і вітер можуть цю вологу швидко «витягти», — розповів комерційний директор агрофірми «Агропродсервіс» (Тернопільська обл.) Тарас Баран.

Він додав, що пшениця переросла не сильно. А от на Півдні фермери скаржаться на сильне переростання культури. Втім, у цілому по країні в розвитку озимої пшениці панує різнобій. Адже в багатьох місцях осіння посуха загальмувала появу сходів. «За такої температури, як цієї зими, озимі зернові давно мали вийти в трубку, але на більшості площ вони ще не досягли цієї фази», — говорить В. Швартау.

Також погода суттєво вплинула на фізичний стан рослин. «Протягом вегетації пшениця час від часу відновлювала ріст, у культури почали проростати нові корінці», — поділився Тарас Баран. Таке продовження процесів життєдіяльності без повноцінного відновлення вегетації призвело до виснаження культури. «Вміст цукрів у посівах озимих зернових вже давно опустився нижче мінімально необхідного», — відзначає Віктор Швартау.

Зима була ідеальною для хвороб і шкідників

Найбільшу ж небезпеку становлять збудники хвороб та шкідники, для яких умови цієї зими стали якнайсприятливішими. «Фітопатологи готуються до того, що у них буде роботи по горло і навіть більше», — відзначила менеджер з розвитку протруйників компанії «Сингента», фітопатолог за фахом, канд. с.-г. наук Світлана Чоні.

«Зараз на озимих зернових найчастіше знаходять борошнисту росу, септоріоз та іржу», — розповіла співробітник Одеського діагностичного центру компанії «Сингента» Ольга Жужуян. Світлана Чоні додала, що в різних областях України знаходять також гельмінтоспоріоз, фузаріоз, кореневі й прикореневі гнилі. Крім того, вона прогнозує розвиток твердої і карликової сажок, гельмінтоспоріозів, піренофорозу, активного поширення борошнистої роси та бурої листової іржі. «На багатьох посівах маємо борошнисту росу ще з осені», — додав Григорій Опанасенко.

Респонденти опитування, проведеного ІА «Інфоіндустрія», найпоширенішими на даний момент на полях озимої пшениці хворобами назвали септоріоз (26%), борошнисту росу (7%), гнилі та плямистості (5%), іржу (3%) і гельмінтоспоріоз (1%). Як уточнила Олександрина Овдієнко, найбільше відзначали поширення септоріозу господарства Одеської області, борошнистої роси — в Кіровоградській і Херсонській областях (до 20% господарств), гнилей і плямистостей — у Дніпропетровській обл., іржі — в Херсонській обл. (більше половини господарств), гельмінтоспоріоз спостерігався лише на Одещині.

На озимому ячмені найбільше спостерігається септоріоз (24%), далі йдуть гнилі та плямистості (17%), борошниста роса (13%), гельмінтоспоріоз (7%) і іржа (4%). Про септоріоз найчастіше повідомляють аграрії Одеської обл., про гнилі та плямистості — Одеської й Дніпропетровської. Борошнисту росу фіксували в Дніпропетровській обл., а гельмінтоспоріоз — в Одеській. На озимому ріпаку були помічені гнилі та плямистості (в 10% випадків), антракноз (7% господарств) і борошниста роса (4%).

Щодо шкідників, то доцент Херсонського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Іван Мринський пожартував, що є дві новини — погана й хороша: погана — те, що шкідників навесні і влітку буде багато, хороша — що популяції їх ослаблені, бо морози в регіоні не перевищували 14°С, тож не вимерзли навіть ослаблені особини.

На посівах польових культур він цього року прогнозує велику кількість трипсів, підгризаючих совок та хлібної жужелиці. «Останньої особливо багато на полях, де були стерньові попередники, або такі попередники росли на сусідніх полях», — сказав І. Мринський, додавши, що прогнозує також проблеми з клопами і злаковими мухами. «А там, де вчасно, тобто, наприкінці листопада – на початку грудня не провели обробіток проти гризунів, великі проблеми ще й з цими шкідниками», — продовжив науковець. На плодових насадженнях у регіоні він спостерігав значні пошкодження кореневої системи і навіть кори та деревини личинками хруща.

Чого чекати і що робити?

Така зима змусить аграріїв внести корективи в усі елементи технології. Цілком можливо , що в майбутньому — навіть на сортову структуру. Так, навіть представники наукових установ, що займаються селекцією, визнають, що європейські сорти перенесли такі погодні умови краще, ніж вітчизняні. Втім, усе залежить від того, чи стане нинішня весна посушливою. «Вітчизняні сорти розраховані на суворіший клімат, тому довше знаходяться в стані спокою і навесні пізніше відновлюють вегетацію. Але потім наздоганяють європейські у своєму розвитку. Європейські починають вегетацію навесні швидше, але більш вимогливі до вологи», — пояснює Григорій Опанасенко.

Суттєва затримка зі сходами знизить урожайність озимих. Але знову-таки багато буде  залежить від того, як кожне конкретне господарство спрацює технологічно. «За умов цьогорічного раннього відновлення вегетації навіть та пшениця, яка зійшла з запізненням, сформує нормальні сходи і частково розкущиться. Звичайно, там спостерігатиметься недобір урожаю порівняно з полями, де пшениця розкущилася з осені або де сформувалося 4-5 листків», — розповідає Г. Опанасенко. Водночас він додав, що цей недобір можна мінімізувати нормальним азотним підживленням і росторегуляцією. Він привів приклад з своєї  агрономічної практики, коли пшениця, яка пішла в зиму в фазі 3-х листочків, внаслідок правильного застосування технології на дерново-підзолистих грунтах забезпечила врожайність на рівні 9,7 т/га.

Азотне підживлення по мерзлоталому грунту, на його думку, цього сезону просто необхідне, попри те, що дехто ставить під сумнів потребу в ньому. «Розкущену з осені пшеницю можна було й не підживлювати по мерзлоталому грунту років 30-40 тому, коли культура як входила в стан спокою наприкінці осені, то перебувала в ньому аж до весни, і в умовах стабільних морозів і снігового покриву використовувала цукри на дихання в мінімальних кількостях, і через це на весну мала їх достатньо», — пояснює Г. Опанасенко. «Якщо ж не дати азот по мерзлоталому грунту, а там, де його не буде, під дощ, хоча б у мінімальних кількостях, то пшениця цього року, навіть розкущена з осені,  скине частину стебел», — вважає він.

Однак низька вологість грунту, як зауважує науковець Університету Міссурі (м. Коламбія) Девід Сессіл, вимагає зменшення норм внесення добрив або внесення її у два прийоми. Річ у тім, що, якщо бути точним, то рослина отримує поживні речовини не з грунту, а з грунтового розчину в ризосфері (навколо коріння). І добрива, які з хімічної точки зору представляють собою солі, можуть "витягувати" вологу з рослини, якщо концентрація солей занадто висока. Тому за недостатньої вологості грунту добрива можуть "підпалювати" культуру. Тож фахівці радять в умовах дефіциту вологи брати до уваги сольовий індекс добрива (у кожної хімічної речовини він різний) і вже з його урахуванням підбирати добрива. Якщо ж сольовий індекс добрива високий, а вибору немає, - то вносити добрива до сівби або збільшувати відстань їх розташування від насінини. Крім того, "підпалювати" коріння в умовах сухого грунту може аміак. Тому фахівці радять вносити безводний аміак з осені, а не навесні.

Значну загрозу для врожаю складають і хвороби. «Я згадую сезон 2011/12 років, коли всі з полегшенням видихнули, коли минули морози. Проте пізніше, після відновлення вегетації, через ураження кореневими гнилями випало 10% посівів. Цього року озимина вже має кореневу систему з ураженнями  кореневими гнилями, а листків — хворобами, присутні шкідники, рівень забур’яненості вище середнього на кінець зими, тому стан посівів може бути набагато гіршим. Особливо – за дефіциту вологи», — вважає В. Швартау.

Тож озимину слід рятувати від хвороб – щойно дозволить наростання температур. Наприклад, для внесення фунгіцидів триазольної групи потрібна температура не нижче +8°С, стробілуринової – не нижче +12°С. Водночас Світлана Чоні нагадала, що чим менше вологи в грунті, тем меншим повинно бути пестицидне навантаження на рослину. І якщо вологи зовсім мало, вона порадила виключити 3-компонентні продукти і зосередитись на 2-компонентних.

Також С. Чоні додала, що велике триазольне навантаження за невеликої кількості вологи може бути згубним для рослини. Тому вона порадила застосовувати 2-компонентні триазольні препарати, де другим компонентом будуть SDHI або стробілурини.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com