Спецможливості
Технології

Особливості вирощування кукурудзи на силос

08.05.2014
8467
Особливості вирощування  кукурудзи на силос фото, ілюстрація
Найпоширенішою силосною культурою в Україні є кукурудза. За урожайністю та кормовими якостями вона переважає всі інші зернофуражні культури. На родючих грунтах за дотримання всіх агротехнічних умов кукурудза на силос здатна забезпечити врожайність до 60–80 т/га і навіть вище.

Си­лос ку­ку­руд­зи має до­б­ру пе­ре­трав­ність і дієтичні вла­с­ти­вості та ба­га­тий на ка­ро­тин. Ка­ча­ни, за­си­ло­со­вані у фазі вос­ко­вої або мо­лоч­но-вос­ко­вої стиг­лос­ті, — це цінний кон­цен­т­ро­ва­ний корм, 1 ц яко­го містить до 40 к. од. і 2,6 кг про­теїну.

 

Ку­ку­руд­зя­ний си­лос сприяє на­ро­щуван­ню м’язо­вої тка­ни­ни у тва­рин та підви­щує мо­лоч­ну про­дук­тивність ко­рів. Щоб от­ри­ма­ти ви­со­ко­якісний ку­ку­руд­зя­ний си­лос, слід до­три­му­ва­ти:

— оп­ти­маль­них строків і нор­ми висіву насіння, які виз­на­ча­ють за­леж­но від гру­пи стиг­лості кож­но­го сор­ту чи гібри­да ку­ку­руд­зи

— нор­му вне­сен­ня гербіцидів, що впли­ває на вміст ток­синів у си­лосній масі

— тех­но­логії си­ло­су­ван­ня: оп­ти­маль­но­го ре­жи­му ком­пресії, відповідної до­вжи­ни подрібнен­ня ве­ге­та­тив­ної ма­си та без­пе­рерв­ності за­готівлі

Вибір по­пе­ред­ни­ка

Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми ку­ку­руд­зи на си­лос є озимі зер­нові, під які вно­си­ли до­б­ри­ва, зер­но­бо­бові куль­ту­ри, цу­к­рові бу­ря­ки, кар­топ­ля, греч­ка та ку­ку­ру­дза на зер­но. На ро­дю­чих, до­б­ре окуль­ту­ре­них грун­тах ку­ку­руд­зу мож­на ви­ро­щу­ва­ти по­втор­но на од­но­му полі декілька років. Не ре­ко­мен­дується ви­ро­щу­ва­ти ку­ку­руд­зу на си­лос після куль­тур, які над­то вис­на­жу­ють грунт, особ­ли­во після су­дансь­кої тра­ви та со­няш­ни­ку.

Об­робіток грун­ту

Кра­ще за все ку­ку­руд­за рос­те на чи­с­тих від бур’янів, до­б­ре за­без­пе­че­них по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми у до­ступній формі грун­тах, які ма­ють сла­бо­кис­лу або ней­т­раль­ну ре­акцію (рН 6,0–7,0).

Ос­нов­ний об­робіток грун­ту про­во­дять з ура­ху­ван­ням по­пе­ред­ни­ка, ти­пу грун­ту, рельєфу та ха­рак­те­ру засміче­нос­ті по­ля. Після ранніх по­пе­ред­ників (зер­но­вих та зер­но­бо­бо­вих куль­тур суціль­ної сівби) про­во­дять лу­щен­ня стерні на гли­би­ну 7–8 см лу­щиль­ни­ка­ми ЛДГ-10А, ЛДГ-15А та ін. На по­лях, засміче­них ко­ре­не­вищ­ни­ми та ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми бур’яна­ми, до­дат­ко­во за­сто­со­ву­ють лемішне лу­щен­ня на гли­би­ну 12–14 см плу­га­ми-лу­щиль­ни­ка­ми ППЛ-10-25 або ши­ро­ко­за­хват­ни­ми куль­ти­ва­то­ра­ми-пло­с­коріза­ми КПШ-5, КШН-6, КПШ-9 та ін.Зби­ра­ють ку­ку­руд­зу на си­лос у період, ко­ли рос­ли­ни містять найбільшу кількість по­жив­них ре­чо­вин — у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої та на по­чат­ку вос­ко­вої стиг­лості

Ку­ку­руд­за лю­бить до­б­ре ае­ро­вані грун­ти, по­зи­тив­но ре­а­гує на гли­бо­ку оран­ку — 25–28 см. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ників з до­б­ре роз­ви­не­ною ко­ре­не­вою си­с­те­мою (ку­ку­руд­за на зер­но, стер­ня ба­га­торічних трав) стеб­лові та ко­ре­неві решт­ки ре­тель­но подрібню­ють важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми БДТ-10, БДТ-3,0, John Deere 630, МФ-248 та ін. Об­робіток про­во­дять на гли­би­ну 10–12 см у двох на­прям­ках. Після цьо­го вно­сять до­б­ри­ва та ви­ко­ну­ють оран­ку. Для оран­ки ви­ко­ри­с­то­ву­ють лемішні плу­ги ПЛН-3-35, ПЛН-5-35, ПЛН-8-40, обо­ротні ППО-4-40, ППО-6-40, ПНО-4-40 та ін.
Вес­ня­ний об­робіток грун­ту під ку­ку­руд­зу на силос скла­дається із ран­нь­о­го бо­ро­ну­ван­ня, го­ло­вною ме­тою яко­го є за­крит­тя во­ло­ги, руй­ну­ван­ня грун­то­вої кірки та двох-трьох куль­ти­вацій: пер­ший раз на гли­би­ну 10–12 см, дру­гий — під час по­я­ви бур’янів і третій — пе­ред сівбою на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння.

Вибір гібридів

Під час ви­бо­ру гіб­ри­дів ку­ку­руд­зи для ви­ро­щу­ван­ня на си­лос слід звер­ну­ти особ­ли­ву ува­гу на такі ха­рак­те­ри­с­ти­ки:
— кор­мові якості та ви­со­ку вро­жай­ність ве­ге­та­тив­ної ма­си та зер­на;

— стійкість про­ти по­шко­д­жен­ня хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми, до при­мо­розків, по­­­су­хи, ви­ля­ган­ня у кінці періоду ве­ге­та­ції;

— втра­та во­ло­ги ве­ге­та­тив­ною ма­сою син­хрон­но із зер­ном;

— твердість зер­на кукурудзи на силос має бу­ти мен­шою, ніж у зер­но­вих гібридів;

— відповідна гру­па стиг­лості гібридів;

— по­до­вже­не пе­ре­бу­ван­ня рос­лин у фазі з оп­ти­маль­ним для си­ло­су­ван­ня вміс­том су­хої ре­чо­ви­ни.

Ку­ку­руд­зу на си­лос важ­ли­во зби­ра­ти у за­даній фазі стиг­лості. З ме­тою оп­ти­маль­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня зби­раль­ної техніки, до­три­ман­ня ви­мог що­до кор­мо­вих яко­с­тей ве­ге­та­тив­ної ма­си та мінімізації втрат вро­жаю гос­по­дар­ст­вам слід висіва­ти два-три гібри­ди з різни­ми періода­ми ве­ге­тації. На Поліссі ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­ре­важ­но ранні і до­дат­ко­во — се­ред­нь­о­ранні гібри­ди; у Лі­со­сте­пу — ранні, се­ред­нь­о­ранні і се­ред­нь­о­с­тиглі з мак­си­маль­ною ма­со­вою ча­ст­кою се­ред­нь­о­ранніх; у Сте­пу — се­ред­нь­о­ранні, се­ред­нь­о­с­тиглі і се­ред­ньо- пізньо­с­тиглі.

Та­кож під час ви­бо­ру гібридів кукурудзи на силос слід вра­хо­ву­ва­ти, що ли­с­то­с­теб­ло­ва ма­са ран­нь­о­с­тиг­лих гібридів швид­ко дозрі­ває, то­му ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх доцільно у регіонах з не­спри­ят­ли­ви­ми погодно-кліматичними умо­ва­ми. За спри­ят­ли­вих по­год­них умов кра­ще ви­ро­щу­ва­ти більш пізні гібри­ди кукурудзи на силос з повіль­ним дозріван­ням ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си. Ран­нь­о­с­тиглі гібри­ди за та­ких умов швид­ко про­хо­дять стадію оп­ти­маль­но­го вмісту су­хої ре­чо­ви­ни, до то­го ж погір­шується їхня кор­мо­ва цінність і здат­ність до си­ло­су­ван­ня. На сьо­годні за ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос іде­аль­ни­ми є гібри­ди з раннім дозріван­ням ка­ча­на і повільним дозріван­ням ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си (stay green-ефект), які виріз­ня­ють­ся до­б­ри­ми по­каз­ни­ка­ми, особ­ли­во стійкістю про­ти фу­заріоз­ної стеб­ло­вої гнилі й ви­ля­ган­ня. Во­ни три­валіший час зберіга­ють свої кор­мові цінності, а от­же — гнучкіші що­до строків зби­ран­ня.

Сівба кукурудзи на силос

Ку­ку­руд­зу як теп­ло­люб­ну ку­ль­ту­ру, не­за­леж­но від на­пря­му ви­ко­ри­с­тан­ня (на зер­но чи си­лос), не­обхідно висіва­ти, ко­ли грунт на гли­бині 6–8 см прогріється до 10...12°С. За ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос у разі ви­ко­ри­с­тан­ня інкру­с­то­ва­но­го насіння до­пу­с­кається її висів на п’ять-сім днів раніше, ніж ку­ку­руд­зи на зер­но. Це дасть змо­гу раніше звільни­ти по­ле для висіву ози­мих.

Для сти­му­лю­ван­ня схо­жості і енергії про­ро­с­тан­ня, збільшен­ня стійкості рос­лин про­ти хво­роб і до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов у по­чат­кові фа­зи рос­ту не­обхідно про­ве­с­ти пе­ред­посівну об­роб­­ку насіння кукурудзи на силос мікро­до­б­ри­ва­ми. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють до­б­ри­ва Яра Віта Тен­со Кок­тейль, Мікро­фол Комбі, Но­ва­лон Сід Трітмент, Інтер­маг, При­мус-на­сіння. Еле­мен­ти жив­лен­ня у складі цих до­б­рив зна­хо­дять­ся в лег­ко­до­с­тупній для рос­лин хе­латній формі.

Сіють ку­ку­руд­зу пунк­тир­ним спо­со­бом пнев­ма­тич­ни­ми сівал­ка­ми вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва СУПН-12, УПС-12, СУ-12, СУПН-8А або за­рубіжни­ми John Deere 1760, МФ-543-8, МФ-543-6 та ін. з ши­ри­ною міжрядь 70 см.

За ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос за­галь­ний підхід що­до вста­нов­лен­ня нор­ми висіву, за­леж­но від грун­то­во-клі­ма­тич­ної зо­ни, є таким: гу­с­то­та рос­лин на 1 га має бу­ти на 50–80 тис. рос­лин більшою, ніж за ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на зер­но, або та­кою са­мою.

З ура­ху­ван­ням по­льо­вої схо­жості, яка на 10–15% ниж­ча від ла­бо­ра­тор­ної, і втрат ча­с­ти­ни рос­лин з різних при­чин нор­му висіву насіння збільшу­ють на 25–30% по­рівня­но з вка­за­ною ви­ще гу­с­то­тою.
Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння ку­ку­ру­дзи на силос суттєво впли­ває на по­яву дружних сходів, а та­кож на ріст та роз­ви­ток рос­лин. У Сте­пу оп­ти­маль­на гли­би­на висіву 5–7 см, у Лісо­сте­пу — 5–6, на Поліссі — 4–5 см.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня ку­ку­руд­зи на си­лос вклю­чає ос­нов­не удо­б­рен­ня, при­по­сівне і піджив­лен­ня. Орієнтовні до­зи вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під час ос­нов­но­го удо­б­рен­ня такі: на чор­но­зе­мах гли­бо­ких — N60-90P60K60, на чор­но­зе­мах опідзо­ле­них і тем­но-сірих опідзо­ле­них грун­тах — N80P60-90K60.

Для ос­нов­но­го удо­б­рен­ня ку­ку­руд­зи ви­ко­ри­с­то­ву­ють діамо­фо­с­ку (N10P26K26), нітро­а­мо­фо­с­ку (N16P16K16), амо­фос (N12P52), суль­фо­а­мо­фос (N20P20S16), су­пер­фо­с­фат (Р14-32) та різні ви­ди ту­ко­сумішей з пе­ре­ва­жан­ням у за­гальній фор­мулі фо­с­фо­ру та калію.

Важ­ли­ву роль відіграє при­посівне вне­сен­ня до­б­рив. До­б­ри­ва при цьо­му вно­сять од­но­час­но з сівбою ту­ко­висів­ни­ми при­ст­ро­я­ми сіва­лок на відстані 3–5 см збо­ку від ряд­ка і на 4–5 см ниж­че гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння. Під час ви­сіван­ня насіння ку­ку­руд­зи вно­сять не­ви­сокі до­зи фо­с­фор­них до­б­рив з роз­ра­хун­ку 10–15 кг/га д. р. фо­с­фо­ру.

Ку­ку­руд­за на си­лос до­б­ре ре­а­гує на піджив­лен­ня. Особ­ли­во ефек­тив­не під­жив­лен­ня азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми (аміач­на селітра, азо­то­суль­фат, аміач­на во­да та ін.) у фазі трьох-п’яти листків у дозі 20–30 кг/га д. р.

До­гляд за посіва­ми кукурудзи на силос

Під час ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос пе­с­ти­ци­ди за­зви­чай не за­сто­со­ву­ють, тільки за не­обхідності. За стро­ка­ми за­сто­су­ван­ня гербіцидів мож­на виділи­ти два ета­пи:
до­схо­до­вий період — за­сто­су­ван­ня гербіцидів пе­ред висіван­ням або після висіву ку­ку­руд­зи (але до по­яви сходів): Ду­ал Голд 96%, к. е.; Трофі 90, к. е.; Фронтьєр Оптіма, к. е.; При­мек­с­т­ра Голд 720 SC, к. с.; Хар­нес, к. е., та ін.після­с­хо­до­вий період — за­сто­су­ван­ня гербіцидів після по­яви сходів: Бан­вел 4S 480 SL, в. р. к.; Діален Су­пер 464 SL, в. р. к.; Ес­те­рон 60, к. е.; Тітус 25%, в. г.; Ба­зис 75%, в. г.

На чи­с­тих від бур’янів посівах ку­ку­руд­зи на си­лос про­тя­гом ве­ге­тації про­во­дять ли­ше міжрядні роз­пу­шен­ня про­сап­ни­ми куль­ти­ва­то­ра­ми КРН-4,2Б, КРН-5,6Б, КРН-8,4, John Deere 886К, John Deere 856. Ко­жен на­ступ­ний між­ряд­ний об­робіток ви­ко­ну­ють при­близ­но че­рез 15–20 днів після по­пе­ред­нь­о­го. Гли­би­ну міжряд­но­го роз­пу­шен­ня змі­ню­ють від 10–12 до 6–8 см.

За­хист від шкідників та хво­роб

Ос­нов­ни­ми хво­ро­ба­ми, що по­шко­д­жу­ють рос­ли­ни ку­ку­руд­зи, є: хво­ро­би про­ростків і сходів, ко­ре­неві й стеб­лові гнилі, нігро­с­по­роз, гельмінто­с­поріоз ли­с­тя, пу­хир­ча­с­та та ле­тю­ча саж­ки, вірусні хво­ро­би. За­хист від більшості хво­роб здійсню­ють за до­по­мо­гою аг­ро­за­ходів: чер­гу­ван­ня куль­тур у сівозміні, якісна сівба в оп­ти­мальні стро­ки, за­сто­су­ван­ня до­б­рив у нор­ма­тив­но­му співвідно­шенні, своєчас­не зби­ран­ня. Хімічні пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють під час про­труєння насін­ня од­но­час­но з мікро­е­ле­мен­та­ми і плів­ко­­­утво­рю­вальними ре­чо­ви­на­ми.У Європі кукурудзяний силос широко використовують для біогазових установок

Ура­жен­ня рос­лин ку­ку­руд­зи на силос шкідни­ка­ми, та­ки­ми як ку­ку­руд­зя­ний стеб­ло­вий ме­те­лик, дро­тя­ни­ки (ко­ва­ли­ки), чор­ниші, західний ку­ку­руд­зя­ний жук, шведсь­ка му­ха при­зво­дить до знач­но­го змен­шен­ня вро­жай­ності (15–20%). Ос­но­вою ком­плек­­­­су за­ходів що­до за­хи­с­ту посівів ку­ку­руд­зи на си­лос від шкідників є про­тру­ю­ван­ня насіння пре­па­ра­та­ми: Га­у­чо 70 WS, з. п.; Круїзер 350 FS, т. к. с.; Се­ма­фор 20 ST, т. к. с.; Про­мет 400, мк. с., або за­сто­су­ван­ня гра­ну­ль­о­ва­но­го ін­сек­ти­ци­да Форс 1,5 G, г, під час висіву. Не менш важ­ли­ве зна­чен­ня має пра­ви­ль­не і своєчас­не здійс­нен­ня аг­ро­тех­но­логічних за­ходів (гли­бо­ка зяб­ле­ва оран­ка, якісна пе­ред­посівна і своєчас­на між­ряд­на куль­ти­вації та ін.).

Зби­ран­ня ку­ку­руд­зи на си­лос

Зби­ра­ють ку­ку­руд­зу на си­лос у період, ко­ли рос­ли­ни містять найбільшу кількість по­жив­них ре­чо­вин — у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої та на по­чат­ку вос­ко­вої стиг­лості. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють кор­моз­би­ральні ком­бай­ни «Ягу­ар-860», «Ма­рал-190», «Па­лес­се-3000», «Дон-680», КСК-100А, КПІ-2,4 та ком­плекс УЗС «Па­лес­се-250» з ком­бай­ном ПКК-Ф-90. Ком­байн КСК-100А мож­на об­лад­ну­ва­ти при­ст­роєм УВК-Ф-1 для вне­сен­ня кон­сер­вантів у подрібне­ну ма­су. Ви­со­та зрізу сте­бел кукурудзи на силос— не більше 8–10 см. Во­ло­гість си­лос­ної ма­си за до­вжи­ни под­рібню­ва­них ча­с­ти­нок 20–30 мм має бу­ти 65–75%. Для підви­щен­ня якості кукурудзяного си­ло­су в про­цесі за­кла­дан­ня ма­си на зберіган­ня ре­ко­мен­ду­ють­ до­бав­ля­ти хімічні кон­сер­ван­ти.

В. Ям­ко­ва, канд. с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування
Особливості вирощування  кукурудзи на силос В. Ям­ко­ва // Пропозиція/ — 2014. — № 5. — С. 56-58

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
Серед аграріїв ходять чутки про можливе банкрутство деяких крупних дилерів ЗЗР. У зв’язку з цим як дистрибутори, так і покупці ЗЗР усе частіше замислюються над тим, що далі буде з ринком пестицидів, як він працюватиме, як зміниться правила... Подробнее

1
0