Особливості вирощування кукурудзи на силос

Ку­ку­руд­зя­ний си­лос сприяє на­ро­щуван­ню м’язо­вої тка­ни­ни у тва­рин та підви­щує мо­лоч­ну про­дук­тивність ко­рів. Щоб от­ри­ма­ти ви­со­ко­якісний ку­ку­руд­зя­ний си­лос, слід до­три­му­ва­ти:

— оп­ти­маль­них строків і нор­ми висіву насіння, які виз­на­ча­ють за­леж­но від гру­пи стиг­лості кож­но­го сор­ту чи гібри­да ку­ку­руд­зи

— нор­му вне­сен­ня гербіцидів, що впли­ває на вміст ток­синів у си­лосній масі

— тех­но­логії си­ло­су­ван­ня: оп­ти­маль­но­го ре­жи­му ком­пресії, відповідної до­вжи­ни подрібнен­ня ве­ге­та­тив­ної ма­си та без­пе­рерв­ності за­готівлі

​Вибір по­пе­ред­ни­ка

Кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми ку­ку­руд­зи на си­лос є озимі зер­нові, під які вно­си­ли до­б­ри­ва, зер­но­бо­бові куль­ту­ри, цу­к­рові бу­ря­ки, кар­топ­ля, греч­ка та ку­ку­ру­дза на зер­но. На ро­дю­чих, до­б­ре окуль­ту­ре­них грун­тах ку­ку­руд­зу мож­на ви­ро­щу­ва­ти по­втор­но на од­но­му полі декілька років. Не ре­ко­мен­дується ви­ро­щу­ва­ти ку­ку­руд­зу на си­лос після куль­тур, які над­то вис­на­жу­ють грунт, особ­ли­во після су­дансь­кої тра­ви та со­няш­ни­ку.

Об­робіток грун­ту

Кра­ще за все ку­ку­руд­за рос­те на чи­с­тих від бур’янів, до­б­ре за­без­пе­че­них по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми у до­ступній формі грун­тах, які ма­ють сла­бо­кис­лу або ней­т­раль­ну ре­акцію (рН 6,0–7,0).

Ос­нов­ний об­робіток грун­ту про­во­дять з ура­ху­ван­ням по­пе­ред­ни­ка, ти­пу грун­ту, рельєфу та ха­рак­те­ру засміче­нос­ті по­ля. Після ранніх по­пе­ред­ників (зер­но­вих та зер­но­бо­бо­вих куль­тур суціль­ної сівби) про­во­дять лу­щен­ня стерні на гли­би­ну 7–8 см лу­щиль­ни­ка­ми ЛДГ-10А, ЛДГ-15А та ін. На по­лях, засміче­них ко­ре­не­вищ­ни­ми та ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми бур’яна­ми, до­дат­ко­во за­сто­со­ву­ють лемішне лу­щен­ня на гли­би­ну 12–14 см плу­га­ми-лу­щиль­ни­ка­ми ППЛ-10-25 або ши­ро­ко­за­хват­ни­ми куль­ти­ва­то­ра­ми-пло­с­коріза­ми КПШ-5, КШН-6, КПШ-9 та ін.

Ку­ку­руд­за лю­бить до­б­ре ае­ро­вані грун­ти, по­зи­тив­но ре­а­гує на гли­бо­ку оран­ку — 25–28 см. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ників з до­б­ре роз­ви­не­ною ко­ре­не­вою си­с­те­мою (ку­ку­руд­за на зер­но, стер­ня ба­га­торічних трав) стеб­лові та ко­ре­неві решт­ки ре­тель­но подрібню­ють важ­ки­ми дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми БДТ-10, БДТ-3,0, John Deere 630, МФ-248 та ін. Об­робіток про­во­дять на гли­би­ну 10–12 см у двох на­прям­ках. Після цьо­го вно­сять до­б­ри­ва та ви­ко­ну­ють оран­ку. Для оран­ки ви­ко­ри­с­то­ву­ють лемішні плу­ги ПЛН-3-35, ПЛН-5-35, ПЛН-8-40, обо­ротні ППО-4-40, ППО-6-40, ПНО-4-40 та ін.
Вес­ня­ний об­робіток грун­ту під ку­ку­руд­зу на силос скла­дається із ран­нь­о­го бо­ро­ну­ван­ня, го­ло­вною ме­тою яко­го є за­крит­тя во­ло­ги, руй­ну­ван­ня грун­то­вої кірки та двох-трьох куль­ти­вацій: пер­ший раз на гли­би­ну 10–12 см, дру­гий — під час по­я­ви бур’янів і третій — пе­ред сівбою на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння.

Вибір гібридів

Під час ви­бо­ру гіб­ри­дів ку­ку­руд­зи для ви­ро­щу­ван­ня на си­лос слід звер­ну­ти особ­ли­ву ува­гу на такі ха­рак­те­ри­с­ти­ки:
— кор­мові якості та ви­со­ку вро­жай­ність ве­ге­та­тив­ної ма­си та зер­на;

— стійкість про­ти по­шко­д­жен­ня хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми, до при­мо­розків, по­­­су­хи, ви­ля­ган­ня у кінці періоду ве­ге­та­ції;

— втра­та во­ло­ги ве­ге­та­тив­ною ма­сою син­хрон­но із зер­ном;

— твердість зер­на кукурудзи на силос має бу­ти мен­шою, ніж у зер­но­вих гібридів;

— відповідна гру­па стиг­лості гібридів;

— по­до­вже­не пе­ре­бу­ван­ня рос­лин у фазі з оп­ти­маль­ним для си­ло­су­ван­ня вміс­том су­хої ре­чо­ви­ни.

Ку­ку­руд­зу на си­лос важ­ли­во зби­ра­ти у за­даній фазі стиг­лості. З ме­тою оп­ти­маль­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня зби­раль­ної техніки, до­три­ман­ня ви­мог що­до кор­мо­вих яко­с­тей ве­ге­та­тив­ної ма­си та мінімізації втрат вро­жаю гос­по­дар­ст­вам слід висіва­ти два-три гібри­ди з різни­ми періода­ми ве­ге­тації. На Поліссі ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­ре­важ­но ранні і до­дат­ко­во — се­ред­нь­о­ранні гібри­ди; у Лі­со­сте­пу — ранні, се­ред­нь­о­ранні і се­ред­нь­о­с­тиглі з мак­си­маль­ною ма­со­вою ча­ст­кою се­ред­нь­о­ранніх; у Сте­пу — се­ред­нь­о­ранні, се­ред­нь­о­с­тиглі і се­ред­ньо- пізньо­с­тиглі.

Та­кож під час ви­бо­ру гібридів кукурудзи на силос слід вра­хо­ву­ва­ти, що ли­с­то­с­теб­ло­ва ма­са ран­нь­о­с­тиг­лих гібридів швид­ко дозрі­ває, то­му ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх доцільно у регіонах з не­спри­ят­ли­ви­ми погодно-кліматичними умо­ва­ми. За спри­ят­ли­вих по­год­них умов кра­ще ви­ро­щу­ва­ти більш пізні гібри­ди кукурудзи на силос з повіль­ним дозріван­ням ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си. Ран­нь­о­с­тиглі гібри­ди за та­ких умов швид­ко про­хо­дять стадію оп­ти­маль­но­го вмісту су­хої ре­чо­ви­ни, до то­го ж погір­шується їхня кор­мо­ва цінність і здат­ність до си­ло­су­ван­ня. На сьо­годні за ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос іде­аль­ни­ми є гібри­ди з раннім дозріван­ням ка­ча­на і повільним дозріван­ням ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си (stay green-ефект), які виріз­ня­ють­ся до­б­ри­ми по­каз­ни­ка­ми, особ­ли­во стійкістю про­ти фу­заріоз­ної стеб­ло­вої гнилі й ви­ля­ган­ня. Во­ни три­валіший час зберіга­ють свої кор­мові цінності, а от­же — гнучкіші що­до строків зби­ран­ня.

Сівба кукурудзи на силос

Ку­ку­руд­зу як теп­ло­люб­ну ку­ль­ту­ру, не­за­леж­но від на­пря­му ви­ко­ри­с­тан­ня (на зер­но чи си­лос), не­обхідно висіва­ти, ко­ли грунт на гли­бині 6–8 см прогріється до 10...12°С. За ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос у разі ви­ко­ри­с­тан­ня інкру­с­то­ва­но­го насіння до­пу­с­кається її висів на п’ять-сім днів раніше, ніж ку­ку­руд­зи на зер­но. Це дасть змо­гу раніше звільни­ти по­ле для висіву ози­мих.

Для сти­му­лю­ван­ня схо­жості і енергії про­ро­с­тан­ня, збільшен­ня стійкості рос­лин про­ти хво­роб і до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов у по­чат­кові фа­зи рос­ту не­обхідно про­ве­с­ти пе­ред­посівну об­роб­­ку насіння кукурудзи на силос мікро­до­б­ри­ва­ми. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють до­б­ри­ва Яра Віта Тен­со Кок­тейль, Мікро­фол Комбі, Но­ва­лон Сід Трітмент, Інтер­маг, При­мус-на­сіння. Еле­мен­ти жив­лен­ня у складі цих до­б­рив зна­хо­дять­ся в лег­ко­до­с­тупній для рос­лин хе­латній формі.

Сіють ку­ку­руд­зу пунк­тир­ним спо­со­бом пнев­ма­тич­ни­ми сівал­ка­ми вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва СУПН-12, УПС-12, СУ-12, СУПН-8А або за­рубіжни­ми John Deere 1760, МФ-543-8, МФ-543-6 та ін. з ши­ри­ною міжрядь 70 см.

За ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос за­галь­ний підхід що­до вста­нов­лен­ня нор­ми висіву, за­леж­но від грун­то­во-клі­ма­тич­ної зо­ни, є таким: гу­с­то­та рос­лин на 1 га має бу­ти на 50–80 тис. рос­лин більшою, ніж за ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на зер­но, або та­кою са­мою.

З ура­ху­ван­ням по­льо­вої схо­жості, яка на 10–15% ниж­ча від ла­бо­ра­тор­ної, і втрат ча­с­ти­ни рос­лин з різних при­чин нор­му висіву насіння збільшу­ють на 25–30% по­рівня­но з вка­за­ною ви­ще гу­с­то­тою.
Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння ку­ку­ру­дзи на силос суттєво впли­ває на по­яву дружних сходів, а та­кож на ріст та роз­ви­ток рос­лин. У Сте­пу оп­ти­маль­на гли­би­на висіву 5–7 см, у Лісо­сте­пу — 5–6, на Поліссі — 4–5 см.

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня ку­ку­руд­зи на си­лос вклю­чає ос­нов­не удо­б­рен­ня, при­по­сівне і піджив­лен­ня. Орієнтовні до­зи вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив під час ос­нов­но­го удо­б­рен­ня такі: на чор­но­зе­мах гли­бо­ких — N60-90P60K60, на чор­но­зе­мах опідзо­ле­них і тем­но-сірих опідзо­ле­них грун­тах — N80P60-90K60.

Для ос­нов­но­го удо­б­рен­ня ку­ку­руд­зи ви­ко­ри­с­то­ву­ють діамо­фо­с­ку (N10P26K26), нітро­а­мо­фо­с­ку (N16P16K16), амо­фос (N12P52), суль­фо­а­мо­фос (N20P20S16), су­пер­фо­с­фат (Р14-32) та різні ви­ди ту­ко­сумішей з пе­ре­ва­жан­ням у за­гальній фор­мулі фо­с­фо­ру та калію.

Важ­ли­ву роль відіграє при­посівне вне­сен­ня до­б­рив. До­б­ри­ва при цьо­му вно­сять од­но­час­но з сівбою ту­ко­висів­ни­ми при­ст­ро­я­ми сіва­лок на відстані 3–5 см збо­ку від ряд­ка і на 4–5 см ниж­че гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння. Під час ви­сіван­ня насіння ку­ку­руд­зи вно­сять не­ви­сокі до­зи фо­с­фор­них до­б­рив з роз­ра­хун­ку 10–15 кг/га д. р. фо­с­фо­ру.

Ку­ку­руд­за на си­лос до­б­ре ре­а­гує на піджив­лен­ня. Особ­ли­во ефек­тив­не під­жив­лен­ня азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми (аміач­на селітра, азо­то­суль­фат, аміач­на во­да та ін.) у фазі трьох-п’яти листків у дозі 20–30 кг/га д. р.

До­гляд за посіва­ми кукурудзи на силос

Під час ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи на си­лос пе­с­ти­ци­ди за­зви­чай не за­сто­со­ву­ють, тільки за не­обхідності. За стро­ка­ми за­сто­су­ван­ня гербіцидів мож­на виділи­ти два ета­пи:
до­схо­до­вий період — за­сто­су­ван­ня гербіцидів пе­ред висіван­ням або після висіву ку­ку­руд­зи (але до по­яви сходів): Ду­ал Голд 96%, к. е.; Трофі 90, к. е.; Фронтьєр Оптіма, к. е.; При­мек­с­т­ра Голд 720 SC, к. с.; Хар­нес, к. е., та ін.після­с­хо­до­вий період — за­сто­су­ван­ня гербіцидів після по­яви сходів: Бан­вел 4S 480 SL, в. р. к.; Діален Су­пер 464 SL, в. р. к.; Ес­те­рон 60, к. е.; Тітус 25%, в. г.; Ба­зис 75%, в. г.

На чи­с­тих від бур’янів посівах ку­ку­руд­зи на си­лос про­тя­гом ве­ге­тації про­во­дять ли­ше міжрядні роз­пу­шен­ня про­сап­ни­ми куль­ти­ва­то­ра­ми КРН-4,2Б, КРН-5,6Б, КРН-8,4, John Deere 886К, John Deere 856. Ко­жен на­ступ­ний між­ряд­ний об­робіток ви­ко­ну­ють при­близ­но че­рез 15–20 днів після по­пе­ред­нь­о­го. Гли­би­ну міжряд­но­го роз­пу­шен­ня змі­ню­ють від 10–12 до 6–8 см.

За­хист від шкідників та хво­роб

Ос­нов­ни­ми хво­ро­ба­ми, що по­шко­д­жу­ють рос­ли­ни ку­ку­руд­зи, є: хво­ро­би про­ростків і сходів, ко­ре­неві й стеб­лові гнилі, нігро­с­по­роз, гельмінто­с­поріоз ли­с­тя, пу­хир­ча­с­та та ле­тю­ча саж­ки, вірусні хво­ро­би. За­хист від більшості хво­роб здійсню­ють за до­по­мо­гою аг­ро­за­ходів: чер­гу­ван­ня куль­тур у сівозміні, якісна сівба в оп­ти­мальні стро­ки, за­сто­су­ван­ня до­б­рив у нор­ма­тив­но­му співвідно­шенні, своєчас­не зби­ран­ня. Хімічні пре­па­ра­ти за­сто­со­ву­ють під час про­труєння насін­ня од­но­час­но з мікро­е­ле­мен­та­ми і плів­ко­­­утво­рю­вальними ре­чо­ви­на­ми.

Ура­жен­ня рос­лин ку­ку­руд­зи на силос шкідни­ка­ми, та­ки­ми як ку­ку­руд­зя­ний стеб­ло­вий ме­те­лик, дро­тя­ни­ки (ко­ва­ли­ки), чор­ниші, західний ку­ку­руд­зя­ний жук, шведсь­ка му­ха при­зво­дить до знач­но­го змен­шен­ня вро­жай­ності (15–20%). Ос­но­вою ком­плек­­­­су за­ходів що­до за­хи­с­ту посівів ку­ку­руд­зи на си­лос від шкідників є про­тру­ю­ван­ня насіння пре­па­ра­та­ми: Га­у­чо 70 WS, з. п.; Круїзер 350 FS, т. к. с.; Се­ма­фор 20 ST, т. к. с.; Про­мет 400, мк. с., або за­сто­су­ван­ня гра­ну­ль­о­ва­но­го ін­сек­ти­ци­да Форс 1,5 G, г, під час висіву. Не менш важ­ли­ве зна­чен­ня має пра­ви­ль­не і своєчас­не здійс­нен­ня аг­ро­тех­но­логічних за­ходів (гли­бо­ка зяб­ле­ва оран­ка, якісна пе­ред­посівна і своєчас­на між­ряд­на куль­ти­вації та ін.).

Зби­ран­ня ку­ку­руд­зи на си­лос

Зби­ра­ють ку­ку­руд­зу на си­лос у період, ко­ли рос­ли­ни містять найбільшу кількість по­жив­них ре­чо­вин — у фазі мо­лоч­но-вос­ко­вої та на по­чат­ку вос­ко­вої стиг­лості. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють кор­моз­би­ральні ком­бай­ни «Ягу­ар-860», «Ма­рал-190», «Па­лес­се-3000», «Дон-680», КСК-100А, КПІ-2,4 та ком­плекс УЗС «Па­лес­се-250» з ком­бай­ном ПКК-Ф-90. Ком­байн КСК-100А мож­на об­лад­ну­ва­ти при­ст­роєм УВК-Ф-1 для вне­сен­ня кон­сер­вантів у подрібне­ну ма­су. Ви­со­та зрізу сте­бел кукурудзи на силос— не більше 8–10 см. Во­ло­гість си­лос­ної ма­си за до­вжи­ни под­рібню­ва­них ча­с­ти­нок 20–30 мм має бу­ти 65–75%. Для підви­щен­ня якості кукурудзяного си­ло­су в про­цесі за­кла­дан­ня ма­си на зберіган­ня ре­ко­мен­ду­ють­ до­бав­ля­ти хімічні кон­сер­ван­ти.

В. Ям­ко­ва, канд. с.-г. на­ук

Інформація для цитування
Особливості вирощування  кукурудзи на силос / В. Ям­ко­ва // Пропозиція/ — 2014. — № 5. — С. 56-58