Організація збирання цукрових буряків

Багаторічні дослідження процесів механізованого збирання цукрових буряків, результати Державних випробувань бурякозбиральної техніки та досвід її використання в умовах реальної експлуатації у господарствах різних зон бурякосіяння свідчать, що кількість пошкоджених коренеплодів і рівень втрат врожаю залежить від технічних, технологічних, організаційно-господарських чинників і погодних умов, а також від стану розвитку рослин, вологості й твердості грунту.

Головне ж для запобігання втратам урожаю цукрових буряків на збиранні — це правильне технологічне налагодження всього комплексу збиральної техніки та кожної машини відповідно до її конструктивних умов збирання. Спеціалістам і механізаторам слід чітко знати всі можливі причини та розміри технологічних втрат врожаю цукрових буряків на збиранні та способи їх усунення. За правильного технологічного налагодження бурякозбиральних машин і відрегульованості їх робочих органів показники якості збирання цукрових буряків мають відповідати нормативним вимогам.

Зріз гички на коренеплодах гичкозбиральними машинами (комбайнами) має бути таким, щоб забрудненість бурякової сировини зеленою масою не перевищувала 3%, а саме: — зріз головки коренеплоду має бути прямим, гладким, без відколків; — площина зрізу має проходити не нижче рівня основи нижніх зелених черешків і не вище 2 см від верхівки коренеплоду; — відходи маси головок коренеплодів під час зрізування гички не повинні перевищувати 5%, у тому числі втрати їх на поверхні грунту — 1 %; — кількість коренеплодів, що вибиті робочими органами, не повинна перевищувати 0,5%. Коренезбиральні машини (бурякокомбайни) мають повністю викопувати коренеплоди з грунту, очищати їх від землі та рослинних решток, а також навантажувати у транспортні засоби.

При цьому втрати коренеплодів та їхніх частин, що залишилися в грунті і на його поверхні, не повинні перевищувати 1,5% загальної маси, а кількість дуже пошкоджених коренеплодів має бути не більше 5% зібраної маси. Буряконавантажувачі мають підбирати не менше 99,5% коренеплодів із польових кагатів. Кількість дуже пошкоджених коренеплодів робочими органами навантажувача не повинна перевищувати 3% маси. Загальна забрудненість вороху коренеплодів після буряконавантажувача-очищувача не повинна перевищувати 5%, у тому числі гичкою та іншими рослинними рештками — не більше 1% (за вихідної забрудненості бурякового вороху землею 20%, гичкою і рослинними рештками — 5%).

За трифазного способу збирання цукрових буряків (валкова технологія) з укладанням коренеплодів у валок копачем-валкоукладачем вимоги до якісних показників такі: загальна забрудненість вороху коренеплодів у валку не повинна перевищувати 20%, у тому числі зеленою масою — не більше 3%; кількість коренеплодів, не витягнутих з грунту і втрачених на його поверхні, не повинна перевищувати 1,5% маси; загальна кількість пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 10%, у тому числі із значними механічними пошкодженнями — 5% маси зібраних коренеплодів. За підбирання коренеплодів із валка вимоги до роботи підбирача-навантажувача такі: кількість непідібраних коренеплодів має не перевищувати 1%; загальна кількість пошкоджених коренеплодів не повинна перевищувати 10%, у тому числі із значними механічними пошкодженнями — 4% за масою; кількість зв’язаної з коренеплодами та вільної землі у воросі після їх підбирання й навантаження має не перевищувати 5%, а гички, вільної і зв’язаної з коренеплодами, — 1,5% чистої маси коренеплодів. Для поліпшення попереднього технологічного налагодження й регулювання робочих органів бурякозбиральних машин слід обладнати асфальтовані чи бетоновані налагоджувальні майданчики з накресленими на них осьовими лініями рядків цукрових буряків.

Організація і техніка проведення збиральних робіт

Дослідження і виробнича практика свідчать, що зниження втрат урожаю і збереження якості бурякової сировини можливі лише за умов чіткої організації збиральних робіт, яка містить: навчання персоналу, що обслуговує техніку; правильне технологічне налагодження робочих органів, їх комплектування і групове використання у складі збирально-транспортних загонів; строки збирання; підготовку площ; застосування прогресивних способів збирання; технічне обслуговування і ремонт техніки; оцінку якості збирання тощо. 

Строки збирання 

За даними Інституту цукрових буряків УААН та його дослідної мережі, восени цукрові буряки продовжують інтенсивно рости і нагромаджувати цукор. Приріст маси одного коренеплоду з 20 серпня по 20 вересня становить пересічно 96 г, а вміст цукру за цей період збільшується на 2,2%. З огляду на це в основній зоні бурякосіяння України масове збирання цукрових буряків слід проводити з 20 вересня по 25 жовтня. За багаторічними метеорологічними даними, за цей період кількість робочих днів для збирання становить 22–23. Тому, за умови забезпечення господарств належною кількістю придатних для збирання технічних засобів за середнього сезонного навантаження на бурякозбиральний агрегат 80–100 га і щоденної їх продуктивності 4–5 га, буряки з цієї площі можна зібрати у зазначений термін. Способи збирання і технічні прийоми.

Основні способи збирання — потоковий і потоково-перевалочний. Потоковий спосіб забезпечує мінімальні затрати праці та коштів, менші втрати й пошкодження коренеплодів, високу якість бурякової сировини та підвищення валового збору коренеплодів на 2–3 т/га завдяки безпосередній доставці на цукрові заводи та уникненню тимчасового зберігання їх у польових кагатах. Проте застосування потокового способу потребує більшої кількості транспортних засобів, значніших витрат палива і спрацювання автомобілів. До того ж, за потокового способу збирання знижується ефективність застосування великовантажних автомобілів та автопоїздів. У разі застосування перевалочного способу підвищується ефективність використання автотранспорту, зменшується, порівняно з потоковим, забрудненість бурякової сировини землею, завдяки чому знижуються обсяги нераціонального перевезення землі у вигляді домішок, зростає можливість транспортування буряків за несприятливих погодних умов.

Однак за перевалочного способу дещо зростають втрати сировини і, через збільшення кількості пошкоджених коренеплодів під час їх укладання в польові кагати і навантаження в транспортні засоби після зберігання, погіршується її якість. Тому на збиранні цукрових буряків слід застосовувати прогресивні форми організації праці на базі збирально-транспортних загонів.

Найраціональніше використання збирально-транспортних машин у складі загонів забезпечується за потоково-перевалочного способу збирання. За такого способу частину зібраних коренеплодів відвозять безпосередньо на завод, а решту укладають у тимчасові польові кагати на спеціально підготовлені перевалочні майданчики. Створений при цьому запас коренеплодів дає змогу продуктивніше використовувати автотранспорт.

Групове використання техніки дає можливість оперативно маневрувати технічними засобами під час вимушених зупинок збиральних агрегатів і буряконавантажувачів, а також організувати технічне обслуговування і ремонт техніки. На збиранні цукрових буряків використовують здебільшого комплекс шестирядних машин вітчизняного виробництва Тернопільського і Дніпропетровського комбайнових заводів, а саме: гичкозбиральні машини типу БМ-6Б, очищувачі головок ОГД-6, а також коренезбиральні машини різних модифікацій: КС-6Б(В), РКС-6 (МКК-6-02), РКМ-6 та інші зі змінними викопувальними робочими органами (табл.1), які дають змогу збирати коренеплоди в різних грунтово-кліматичних умовах. Вантажать коренеплоди із польових кагатів навантажувачами типу СПС-4,2А. 

Підготовка поля до збирання

Для раціонального використання бурякозбиральних машин типу БМ-6Б, КС-6Б, МКК-6-02, РКМ-6 та інших модифікацій слід, насамперед, створити сприятливі агротехнічні умови для якісної та високопродуктивної їх роботи. Напередодні збирання — провести агротехнічну оцінку плантацій, за якою визначають ширину основних і стикових міжрядь, параметри розміщення рослин у рядках (відстань між коренеплодами в рядках, граничні їх відхилення від осьових ліній рядків), густоту рослин, урожайність коренеплодів і гички, їхні розміри й масу, ступінь забур’яненості ділянок, стан грунту за вологістю і твердістю. Агротехнічна оцінка полів дасть змогу розрахувати реальну потребу в технічних засобах для збирання та вивезення буряків, намітити особливості організації робіт на кожному полі, встановити черговість і спосіб збирання, обрати тип і режим роботи машин, провести технологічне налагодження робочих органів на регулювальному майданчику. 

Черговість збирання плантацій

Спочатку доцільно копати буряки на полях, що віддалені від доріг із твердим покриттям, буряки більш раннього строку сівби, уражені хворобами та пошкоджені шкідниками, а також на ділянках з нерівномірним розміщенням рослин і наявністю великих дуплистих коренеплодів, при збиранні яких найбільш імовірні їх пошкодження. Коренеплоди з таких полів слід негайно відвозити на цукрові заводи й одразу ж переробляти. Розпушування грунту в міжряддях

Як свідчить практика, ефективним заходом запобігання втратам урожаю цукрових буряків у процесі збирання є проведення за умов твердого сухого грунту пошарового його розпушування в міжряддях безпосередньо після проходу гичкозбиральних машин типу БМ-6Б. Для цього робочі органи культиватора (стрільчасті лапи) встановлюють з різницею глибини їх ходу 3–4 см (перший ряд — на 3–4 см, другий — 6–8 і третій — на 10–12 см). Це значно полегшить роботу коренезбиральних машин і вдвічі-втричі зменшить втрати й пошкодження коренеплодів, при цьому економиться паливо, подовжується експлуатаційний строк викопувального механізму. Якщо під час викопування коренеплодів після розпушування копачі коренезбиральних машин занадто заглиблюються з утворенням великих грудок, то слід зменшити глибину їх ходу. Збирання цукрових буряків на поворотних смугах

Ширина поворотної смуги має становити 21,6 м (4 проходи 12-рядної сівалки). Збирають буряки перевалочним способом здебільшого комплексом бурякозбиральних машин типу БМ-6Б, КС-6Б(В), МКК-6-02, РКМ-6. На полях із нормальною вологістю грунту гичкозбиральну машину БМ-6Б агрегатують із тракторами типу ЮМЗ-6Л, МТЗ-80/82, у яких широкі шини ведучих коліс замінюють на вузькі колеса і розставляють на ширину колії 1800 мм. За підвищеної вологості грунту БМ-6Б зазвичай агрегатують із гусеничним трактором типу Т-70С. Перший прохід агрегату слід розпочинати із середини поворотної смуги, від стикового міжряддя, з правої її частини за ходом руху. Спочатку збирають гичку, після проходу гичкозбирального агрегату викопують коренеплоди коренезбиральними машинами. Відвозять гичку і коренеплоди від бурякозбиральних агрегатів тракторами типу ЮМЗ-6Л із причепами ПСЕ-12,5 або 2 ПТС-4-887А. Розбивка поля на загінки

Після збирання буряків на поворотних смугах всі поля розбивають на загінки так, щоб їхні межі проходили по стикових міжряддях. Оптимальна ширина загінки для шестирядних машин — 240 рядків. Для проходу транспортних агрегатів з кожного боку загінки коренеплоди збирають на шести рядках. Збирання буряків на поворотних смугах і міжзагінкових проходах, а також регулювання робочих органів збиральних агрегатів та їх технологічне налагодження з урахуванням стану грунту й розвитку рослин на кожному полі має бути завершено до початку масового збирання. Масове збирання цукрових буряків

Основна форма організації роботи в цей період — збирання буряків потоково-перевалочним способом із груповим використанням машин на одному полі у складі збирально-транспортних загонів, в обов’язки яких входять збирання гички та коренеплодів у загінках, вивезення коренеплодів на бурякоприймальні пункти або на майданчики для тимчасового польового кагатування, підбір непідкопаних і втрачених коренеплодів, навантаження з кагатів у транспортні засоби та вивезення їх на бурякоприймальні пункти. Усі бурякозбиральні агрегати загону працюють на бурякозбиральному полі, але кожний у своїй загінці. Ланка із 3–5 робітників підбирає коренеплоди після кожного проходу збирального агрегату. Зібрані коренеплоди зазвичай протягом доби мають бути вивезені на бурякоприймальні пункти. Недотримання цієї умови призводить до значних втрат урожаю, зниження технологічних якостей сировини (коренеплоди, що укладені в кагати й залишені в них на одну добу, втрачають 0,8–1,4% маси, а ті, що лишилися не підібраними за агрегатом, втрачають щодня 8% маси) і є грубим порушенням технології збирання. 

Підготовка перевалочних майданчиків

За збирання буряків потоково-перевалочним способом частину коренеплодів укладають на спеціально підготовлені майданчики, які розміщують на поворотних смугах або біля доріг із твердим покриттям. Майданчики завдовжки не менше 40 м і завширшки 6–8 м очищують від рослинних решток, вирівнюють і розпушують дисковими або важкими зубовими боронами верхній шар грунту на глибину, що не перевищує глибини ходу робочих органів живильника-навантажувача (4–5 см). Для орієнтування транспорту під час укладання коренеплодів і забезпечення прямолінійності кагату провішують і позначають посередині майданчика маркерну лінію. З укладанням коренеплодів на підготовлені майданчики, а потім їх навантаженням втрати після навантажувача типу СПС-4,2А становили 1,5%, у тому числі неповернені — 1%.

Під час укладання коренеплодів на непідготовлену поверхню майданчика (звичайне після збирання поле) загальні втрати коренеплодів та їхніх часток після СПС-4,2А сягають 4,3%, у тому числі неповернені — 2,2, або, відповідно, у 2,9 і 2,2 раза більше порівняно з навантаженням коренеплодів із підготовлених майданчиків. Укладання коренеплодів у польові кагати
У кагати коренеплоди укладають за малої швидкості трактора, спрямовуючи агрегат по маркерній лінії за бічного розвантаження кузова причепа типу 2-ПТС-4-887Б без розриву між вивантажуваннями або із статичного положення. Розміри кагату за шириною основи не повинні бути більше ширини робочого захвата живильника-навантажувача типу СПС-4,2А — 3–3,5 м і за висотою — 1–1,2 м.

Це дає змогу продуктивніше використовувати навантажувач і зменшити втрати коренеплодів у 2–2,5 раза порівняно з навантаженням коренеплодів, укладених на непідготовлене поле у безладні непрямолінійні кагати без дотримання їх розмірів. На кожний навантажувач слід виділити двох робітників, які мають стежити за якістю роботи й не допускати втрат коренеплодів.

Отже, пошук шляхів зменшення витрат у процесі збирання і збереження технологічних якостей коренеплодів, зниження вартості збирання має грунтуватися на комплексному підході до вирішення всіх питань, що пов’язані зі збиранням, транспортуванням і переробкою бурякової сировини із застосуванням технологічних засобів вітчизняного виробництва. Вони втричі-вп’ятеро дешевші зарубіжних, найбільш придатні до збирання буряків у грунтово-кліматичних умовах зон бурякосіяння країни завдяки змінним робочим органам і відповідають вихідним вимогам до виконання технологічних процесів збирання буряків.

Вчасне і якісне проведення всього комплексу агротехнічних, технологічних, організаційно-господарських заходів, правильне технологічне налагодження робочих органів і високоефективне використання збиральних агрегатів в умовах реальних режимів їх експлуатації, вчасне вивезення буряків на бурякоприймальні пункти цукрових заводів дасть змогу значно зменшити втрати врожаю, підвищити валовий збір коренеплодів і зберегти їх технологічні якості, що підвищить вихід цукру під час переробки.