Спецможливості
Новини

Олег Яровий: ми допоможемо розвинути ваш бізнес

07.03.2013
1081
Олег Яровий:  ми допоможемо розвинути ваш бізнес фото, ілюстрація

Агробізнес в Україні, на думку багатьох експертів і учасників, – мінне поле довкола «острова скарбів». Як підготувати себе до його подолання? Ми звернулися з проханням розповісти про секрети успіху до одного з наймолодших і, разом із тим, одного з найуспішніших і найперспективніших підприємців в аграрному секторі України – Олега Ярового – генерального директора компанії «Седна-Агро» (м. Монастирище, Черкаська обл.).

Агробізнес в Україні, на думку багатьох експертів і учасників, – мінне поле довкола «острова скарбів». Як підготувати себе до його подолання? Ми звернулися з проханням розповісти про секрети успіху до одного з наймолодших і, разом із тим, одного з найуспішніших і найперспективніших підприємців в аграрному секторі України – Олега Ярового – генерального директора компанії «Седна-Агро» (м. Монастирище, Черкаська обл.).

Олеже Станіславовичу, з чим пов'язаний такий вибір вашої професії?
- У 1995 р. я закінчив Уманський сільськогосподарський інститут ім. О. М. Горького за спеціальністю агрономія, що значною мірою і визначило мій подальший вибір напряму діяльності. Після закінчення інституту я працював головним агрономом в с. Комінтерн Олександрійського району Кіровоградської області. У 1999 р. я був запрошений на роботу в СП «АгроХімТехнологія» для роботи у спільному пілотному проекті компанії «АгрЕво» у Вінницькій області. Цей проект був пов'язаний з виробничо-дослідницькою діяльністю, але паралельно включав і дистрибуцію засобів захисту рослин. З 2004 р. я започаткував власний бізнес, пов'язаний з дистрибуцією ЗЗР та насіння, а в 2005 р. я закінчив факультет менеджменту у тому самому університеті.
У своїй діяльності я керуюсь словами відомого японського бізнесмена Коносуке Мацусіта: якщо ти ведеш бізнес в певній країні, то ти не маєш права вести його на свій розсуд, оскільки ти використовуєш трудовий і територіальний ресурси країни, і маєш бути соціально відповідальним за свою діяльність.
Місія компанії - відображати загальнолюдські цінності, які сповідують керівники і працівники підприємства. Тому позиціонуємо себе на ринку як постачальника оригінальних і інноваційних продуктів від всесвітньо відомих високотехнологічних компаній, таких як «Байєр», «Сингента», «Дюпон», «Піонер», «Євраліс».

Тобто ви не працюєте з генериками?
- Ми поділяємо генерики на дві категорії: високоякісні постпатентні продукти від таких компаній, як «Нуфарм» і «Самміт», з якими ми співпрацюємо, та «неконтрольовані» генерики і фальсифікат, яким, на нашу думку, не може бути місця на ринку, оскільки це ще й здоров'я і безпека життя наших громадян.
З якими виробниками в вас склалася найтісніша співпраця?
- З самого початку і донині в нас надзвичайно хороші стосунки з нашим основним партнером - компанією «Байєр КропСайєнс», з якою в нас багато спільних інноваційних розробок у сфері обслуговування клієнтів, добрі стосунки в нас і з рештою наших постачальників, зокрема компанією «Сингента».

Низка українських компаній займається власним виробництвом пестицидів - здійснює формуляцію на основі певної діючої речовини. «Седна-Агро» також планує займатися цим?
- Ми маємо достатньо знань, щоб розуміти всю складність і неможливість організації нині такого виробництва на належному рівні. Є препарати, в яких діюча речовина становить лише кілька відсотків, а решта - наповнювачі, стабілізатори, поверхнево-активні речовини.

Чи залишаються у вас нереалізовані пестициди, що втратили свою придатність, і як ви їх утилізуєте?
- На щастя, в нас не було і немає залишків пестицидів, непридатних до застосування. Логістику ми будуємо таким чином, щоб продукти продавалися щонайбільше за два роки. Але ми маємо укладені відповідні угоди на утилізацію непридатних препаратів та тари, якщо у цьому виникне потреба. Крім того, компанії-виробники під час ввезення препаратів в Україну сплачують збір на утилізацію. До того ж, нашими контрактами з клієнтами теж передбачено повернення використаної тари. Але питання доволі складне. Насправді підприємства, що вузько спеціалізуються лише на утилізації тари і пестицидів, мені невідомі.

А яке насіння ви пропонуєте своїм клієнтам? Чи пропонуєте  вітчизняне?
- На ринку немає компаній, які пропонували б виключно імпортне насіння. Сьогодні всі насіннєві компанії намагаються вирощувати насіння в Україні, що пов'язано з дефіцитом його виробництва, а Україна має чудові умови для насінництва.
На ринку представлено багато достойних гібридів, хоча чітко прослідковується мода: якщо насіння соняшнику, то тільки фірми «Сингента», кукурудзи - тільки «Монсанто». Звісно, це не безпідставно, оскільки вони лідери у вказаних сегментах, але підбираючи гібриди, набагато більше уваги потрібно звертати на технологічні властивості конкретного гібрида для конкретної технології та умов вирощування. Я вважаю це помилкою, оскільки, перш за все, треба добре знати свої поля і вимоги: чи зможуть вони забезпечити найкращі умови тому чи іншому гібриду. Якби умови у всіх були однаковими, то насіннєві компанії не пропонували б таку велику кількість гібридів, а обмежились двома-трьома. Велика лінійка гібридів зумовлює їхню відмінність не лише за числом ФАО, але й за стартовим ростом, розміщенням листя, холодостійкістю, віддачею вологи, якістю грунту тощо.
Ми пропонуємо насіння кукурудзи, соняшнику, ріпаку, цукрових буряків, сої, озимої пшениці. Там, де кукурудза за своїми фізіологічними особливостями не може рости, є доцільність вирощувати сорго. Наприклад, незважаючи на те, що кукурудза може витримувати високі температури, все ж вона потребує достатньо вологи. Для формування біологічної маси сорго потребує меншої вологи. Але й співвідношення маси зерна та зеленої маси у сорго є значно меншим. На мою думку, силосне сорго є перспективним для тих, хто займається тваринництвом. Сучасні гібриди безволотевого сорго дають врожай набагато більший, ніж чисті посіви силосної кукурудзи.
Нині вимальовується тенденція розширення площ під ярими культурами через, по-перше, метеонепрогнозованість зим, а, по-друге, через високу банківську ставку, що може сягати 25-30 і більше відсотків. Що ви можете сказати з цього приводу?
- Почну з другого: найбільшим злом для української економіки є високі відсоткові ставки за кредитами.
Щодо озимих культур. Необхідно враховувати особливості регіону, в якому працюєш. Є регіони зі значним накопиченням зимової вологи, що забезпечує озимим культурам суттєву перевагу, то чому їх не висівати, до того ж, озима пшениця завжди була провідною культурою для України.

Якою є структура компанії «Седна-Агро»?
- Два роки тому ми вирішили відкоригувати систему управління компанією, зробивши її, по-перше, максимально зрозумілою, а по-друге, мінімально ієрархічною, що забезпечує професійнішу роботу та гнучкість ринку. І, по-третє, ми зруйнували принцип, що існував ще з часів адміністративно-командної системи, коли керівник має лише права, а підлеглий лише обов'язки. Наш принцип такий: керівник має право запитати про результат, а підлеглий має право запитати про умови, необхідні для досягнення результату.
 Ми також побудували сертифіковані склади для накопичення товарів і розширення їхнього асортименту.
З іншого боку, ми відчуваємо великий дефіцит профільних менеджерів і спеціалістів, що мають глибокі знання. Через це ми створили відділ консалтингу, в якому працюють відомі фахівці як на постійній, так і на контрактній основі. Серед наших консультантів є, наприклад, доктор Юрій Петрович Яновський.

Як би ви охарактеризували ведення бізнесу в аграрному секторі України?
- Ми переконані і переконуємо своїх клієнтів, що ми - не є складом. Ми - дистрибутори.
Деякі клієнти витрачають величезну кількість часу, утримують цілий штат співробітників лише для того, щоб виторгувати пару відсотків від ціни, не вимагаючи сервісу і консалтингу та технологічного супроводу, що набагато важливіше. Ми пояснюємо: ми можемо запропонувати хороші ціни, але з нами можна заробити більше завдяки додатковому сервісу. Будучи фахівцями у сільському господарстві, ми допоможемо розвинути ваш бізнес. Ми зацікавлені в цьому тому, що нам потрібні процвітаючі клієнти.
Ми націлюємо своїх працівників на те, що зарплати їм платить не лише керівництво, а й клієнт, який купує наш товар, а тому хороший менеджер - той, хто може продати що завгодно, навіть те, що клієнту не потрібне, справжній менеджер - той, хто продасть те, що принесе клієнту максимальний зиск. У такому разі питання ціни не буде першорядним, оскільки клієнт побачить, що з таким партнером він реально зможе заробити. Тому для клієнтів ми надаємо консалтингові послуги та розробляємо ефективні моделі контролю і прогнозування, як, наприклад, системи точного землеробства на базі супутникових технологій.

А яке ваше ставлення до генетично модифікованих культур?
- Людство має вирішувати свої проблеми, і головною з них є не енергетика або щось інше, а саме забезпеченість продуктами харчування, натуральними тканинами та питною водою.
Не можу сказати, що я володію вичерпною інформацією щодо ГМО, але знаю, що генна інженерія існувала споконвіку, і першим її творцем була сама природа. Я вважаю, що вона має розвиватися, але бути під жорстким контролем, аби не нашкоди. Адже в організмів з новими властивостями з часом з'являться шкідники також з новими властивостями. Прикладом є поява стійких до гліфосатів бур'янів у Бразилії.
Тут, на мою думку, головне завдання агронома - не знищити шкідливі організми, а забезпечити належні умови для формування відповідного врожаю. Не треба боротися з природою. Наше завдання: на нашій території проконтролювати ту чисельність бур'янів, хвороб чи шкідників, що не завдадуть суттєвих збитків. І тут є великий потенціал. Якщо ми «дозволяємо» шкідникам знищити 10-15% вже вирощеного і зібраного врожаю, то нам є куди рухатися і в традиційних технологіях.

Чому ви обрали місцем базування Монастирище?
- На це вплинуло кілька чинників, але головний - вдале географічне розміщення. Монастирище дуже зручне для ведення нашого бізнесу: за 18 км - Вінницька обл., 35 - Київська, 55 - Кіровоградська, 80 км - Одеська обл.
Тепер, правда, є певні незручності, першою чергою пов'язані з тим, що знайти необхідну кількість кваліфікованих працівників у невеликому районному центрі доволі складно. Але над вирішенням кадрового питання ми нині багато працюємо, і це дає результат.

У великих містах, де є наукові та освітні аграрні заклади, можна знайти кваліфікованих фахівців. Наскільки складно «перетягнути» їх у Монастирище?
- Я не бачу доцільності запрошувати сюди на роботу вузькопрофільного фахівця. З науковцями та викладачами університетів ми працюємо на умовах контрактів. Тому залучаємо таких фахівців з усіх регіонів для співпраці, коли потрібно нам і зручно їм.
У цілому для роботи в офісі та організаційної роботи фахівців можна знайти і в районному центрі.

Ви сказали, що ваша компанія є «соціально-відповідальною». А що ви вкладаєте в це поняття?
- Під цим я розумію таке: якщо ти українець і любиш Україну, - заплати податки. Діяльність компанії повністю легальна, в тому числі і заробітна плата.

Але якщо платити всі податки, то так і збанкрутувати недовго...
- Насправді це не так, оскільки легальне ведення бізнесу дає можливість продемонструвати і легальні витрати, що йдуть на зменшення навантаження, крім того, потрібно вкладати кошти в розвиток матеріальної бази компанії, що також дає можливість забезпечити розумний баланс, хоча, звісно, ми сплачуємо досить значні суми податків.
Оскільки ми позиціонуємо себе як соціально орієнтовану компанію, ми вирішили забезпечити хороші умови роботи нашим працівникам. Виходячи з цього, ми побудували новий офіс, хоча з економічної точки зору - це марнотратство, оскільки цих коштів вистачило б на користування старим офісом упродовж сорока років. Але коли люди значну частину дня проводять на роботі, умови їхньої праці мають бути комфортними. Це також викликано потребою розширення штату.
У новому приміщенні ми хочемо розмістити відділ агроконсалтингу, де також разом з нашими фахівцями працюватимуть студенти. Там ми плануємо зробити фітнес-зал для працівників і бібліотеку.
Щороку на День фірми ми проводимо футбольні спартакіади. Приїжджають близько ста учасників з числа наших партнерів та клієнтів. І ми розігруємо перехідний кубок.
Нині кожна футбольна команда, навіть районного рівня, намагається залучити якихось гравців з великих міст, а то й з-за кордону. Нам така тенденція не подобається: віддати власні кошти на розвиток тих людей, які грають за гроші за будь-кого, лише для того, щоб прорекламувати команду. Ми вирішили сконцентруватися на підтримці дитячого спорту, тому ми приділили увагу зайняттям з дітьми шахами, футболом. І це не лише для дітей наших співробітників, а для всіх дітей нашого району.
Ми вклали кошти у будівництво майданчика зі штучним покриттям та інші соціальні об'єкти.

На кадрову проблему скаржаться всі керівники підприємств. Як вирішуєте її ви?
- Ми спостерігаємо, що молоді люди після закінчення університетів не впевнені, що можуть отримати нормальне місце роботи та пристойну заробітну плату і тому не йдуть працювати в сільське господарство. А тут великий брак кадрів. Тому ми разом з нашими партнерами обговорюємо кадрові питання, можливість проходження практики студентами в них за нашої участі: наш куратор контролюватиме наявність належних умов проживання, певну початкову заробітну плату і використання їхніх знань за призначенням, щоб «не кущі рубали», а працювали на полі біля агрегатів. Сподіваюсь, це піде на користь усім сторонам, оскільки передбачає подальше працевлаштування. Якщо студент показав себе як здібний фахівець, то навряд щоб розумний господар відмовився взяти його на роботу.
Загалом брак кадрів буде ще довгий час. Тому, якщо компанії самі не візьмуться за вирішення цього питання, ніхто для них таких фахівців не виховає.
Перевага виховування фахівця на своєму підприємстві, порівняно з перекупкою вже готового, полягає в тому, що в нього із самого початку закладається дух і культура компанії.

А який у вас рівень оплати праці. Наскільки працівники задоволені ним?
- У регіоні серед усіх підприємств у нас один з найвищих рівнів оплати. Для вирішення якихось нагальних матеріальних потреб ми надаємо матеріальну допомогу. У нас оплата праці складається з двох частин: постійної та змінної. Змінна частина залежить від досягнутого результату. Але, на мою думку, система мотивації праці, побудована лише на грошах, неповноцінна. Наприклад, ми вкладаємо значні кошти в навчання персоналу, організацію відпочинку, корпоративні заходи, поїздки спеціалістів за кордон, покращання умов роботи, страхування працівників.

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0