“Одобрямс” по-вiльнохлiборобськи

"Одобрямс" по-вiльнохлiборобськи
24 сiчня у київському Будинку кiно вiдбувся ХI з’їзд Асоцiацiї фермерiв i землевласникiв України. У його роботi взяли участь близько двохсот делегатiв, а також прем’єр-мiнiстр Вiктор Ющенко, вiце-прем’єр Михайло Гладiй, заступник глави Адмiнiстрацiї Президента Павло Гайдуцький, мiнiстр агрополiтики Iван Кириленко, голова аграрного комiтету Верховної Ради Катерина Ващук та деякi iншi високопосадовi особи. Саме їм i засвiдчив свою вдячнiсть Iван Томич за те, що державою нарештi визнано дрiбнотоварно-фермерське авторство на 69% вироблюваної в Українi сiльгосппродукцiї.
Загалом з’їзд пройшов досить спокiйно i бiльше нагадував такий собi "день уряду в АФЗУ". Центральною подiєю з’їзду, яка затьмарила навiть вибори "нового-старого" президента Асоцiацiї Iвана Томича, можна назвати виступ Вiктора Ющенка. У словах Вiктора Андрiйовича звучав оптимiзм. "Уряд, - наголосив прем’єр, - принциповий партнер фермерства. Ми були свiдками найбiльшої за сто рокiв земельної реформи в Європi". Вiктор Андрiйович процитував положення з нового Земельного кодексу про те, що розмiр земельної дiлянки у власностi чи в орендi обмежуватися не буде (чим викликав схвальний вiдгомiн зали), i закликав фермерiв посприяти якнайшвидшому прийняттю Кодексу Верховною Радою. Цiкаво, що тут прем’єр суперечив Президентовi України, який обстоює iдею обмеженого землеволодiння.
Дещо наганяли хвиль на виважений перебiг з’їзду постiйнi спроби антитомичiвської опозицiї прорватися до трибуни. Проте стараннями президiї, секретарiату та служби охорони цi "вилазки" вдавалося переривати. Вiдрiзанi вiд мiкрофона опозицiонери зiмпровiзували прес-конференцiю просто у проходi, чим викликали рiшучу вимогу з боку президiї (в особi Михайла Саєнка) "вивести прес-конференцiю iз зали". Делегати за цю вимогу одразу й проголосували, однак охорона чомусь не зреагувала i не поквапилася витиснути пресу за дверi. Президiя вiдчула свою тактичну помилку й вирiшила вирок пом’якшити, обмежившись настiйливим проханням "не заважати працювати".
Отже, у з’їздiвськiй атмосферi вiдчувалися двi протилежнi енергетики. Ту з них, яку випромiнювала президiя, найбiльш чiтко втiлив у словесну форму мiнiстр агрополiтики Iван Кириленко. У своєму зверненнi до делегатiв вiн наголосив, що "ми з Iваном Федоровичем вирiшуємо всi питання. Хiба вам вiд цього погано?". Iван Томич i сам неодноразово пiдкреслював досягнення небувалої близькостi фермерської верхiвки до виконавчих структур як головну перемогу Ради АФЗУ у звiтний перiод. Вiдчувалося, що переважна бiльшiсть делегатiв це досягнення вiтає i добра вiд добра шукати не збирається. "Нас прагнуть посварити з виконавчою владою, i це проявляється в тому, що хочуть скинути нашого президента (Iвана Томича. - Авт.)", - виголосив з цього приводу голова асоцiацiї фермерiв Харкiвщини. Представник Миколаївщини висловився у цьому ж сенсi: "Наш Томич вхожий у будь-який кабiнет, i тому всi найповажнiшi люди присутнi тут сьогоднi. Ми люди розумнi, тож давайте думати, як нам голосувати". Пiдставив плече Iвановi Федоровичу i Павло Гайдуцький, який застерiг фермерiв вiд "полiтиканства" (тобто вiд зазiхань на кандидатуру Томича) i нагадав їм про тi часи, "коли на з’їзди нiхто (з чиновникiв. - Авт.) не ходив, хiба що мiнiстр заскочить на годину-пiвтори".
Як на мене, то фермерiв можна було б лише привiтати з тим, що їхнiй керiвник - людина на своєму мiсцi. Коли б не низка запитань. Перше з них - чому на з’їздi не вiдбулося обговорення внутрiшнього життя Асоцiацiї, а лунали лише звернення до уряду й обiцянки з боку його представникiв? По-друге, чому з’їзд бiльше прислухався до думок чиновникiв, якi не є членами Асоцiацiї, а деяких членiв АФЗУ слухати не схотiв узагалi? По-третє, чи можна вважати АФЗУ громадсько-полiтичним об’єднанням вiльних хлiборобiв, якщо цi хлiбороби комфортно почуваються лише за щiльної державної опiки? Навiть прем’єр Ющенко закликав фермерiв не прихилятися до жодної з полiтичних сил, аби фермерство не втратило потенцiал як полiтичний фактор. "Фермерство не повинно бути прохачем бiля владних порогiв", - пiдкреслив Вiктор Андрiйович.
Отже, не можна не помiтити, що останнiми роками вiдбулася певна трансформацiя АФЗУ з незалежного громадського об’єднання на приурядову лобiстську структуру, метою дiяльностi якої є виторговування пiльг для фермерiв (принаймнi для окремих із них) в обмiн на пiдтримку певних полiтичних сил. Це "узалежнення" пiдштовхувалося кiлькома чинниками, але як головнi можна назвати два. По-перше, - неспроможнiсть фермерiв (бiльшiсть із яких є "фантомами") утримувати свою Асоцiацiю фiнансово: минулого року членських внескiв було зiбрано аж 16%. По-друге, наближення чергових виборiв до Верховної Ради (вони мають вiдбутися наступного року). Як вiдомо, недавня спроба Iвана Томича стати народним депутатом у мажоритарному окрузi зазнала фiаско, тож у другiй спробi йому треба вдаватися до бiльш надiйної технiки. Такою технiкою могло би бути потрапляння до виборного списку Аграрної партiї, тобто партiї Гладiя-Ващук. З iншого боку, Аграрна партiя, щоб отримати квоту у парламентi, має спочатку подолати чотиривiдсотковий бар’єр, тобто здобути пiдтримку широких народних мас. У ролi цих мас i могли б виступити очолюванi паном Томичем фермери. Таким чином, взаємна зацiкавленiсть Iвана Федоровича i аграрного блоку уряду наявна, що й засвiдчив 11 з’їзд АФЗУ.
Як уже було сказано, бiльшiсть побажань, що лунали на з’їздi, адресувалися представникам уряду i стосувалися всiляких нових економiчних та полiтичних привiлеїв, а саме: пiльгового забезпечення матерiально-технiчними та кредитними ресурсами, надання АФЗУ права законодавчої iнiцiативи, призначення керiвникiв обласних фермерських асоцiацiй радниками голiв облдержадмiнiстрацiй, захисту фермерiв вiд великих землевласникiв, видiлення додаткових примiщень для апарату АФЗУ у столицi тощо. Цiкаво, що вже на кiлькох з’їздах поспiль з вуст фермерських ватажкiв звучить заклик до перерозподiлу примiщень у будинку Мiнагрополiтики за принципом "скiльки продукцiї виробляєш - стiльки кiмнат займаєш". Тобто якщо фермери i приватнi землевласники дають 69% продукцiї, то й кiмнат їм (точнiше - їхнiм функцiонерам) має бути вiдведено 69%. Такий пiдхiд зайвий раз свiдчить про те, що провiдники українського фермерства мислять себе бiльше чиновниками державних виконавчих структур, нiж дiячами громадського об’єднання.
Представники уряду побажання фермерiв уважно вислуховували i щось собi нотували у записнички, а iнодi навiть повiдомляли, що побажання вже виконано. Так, пiд бурхливi оплески делегатiв Вiктор Ющенко сповiстив: "Ми даємо вам стiльки кiмнат, скiльки вам треба" (малося на увазi видiлення для апарату АФЗУ поверху в будинку на вул. Мечникова). Як бачимо, фiнансова неспроможнiсть не завадила фермерськiй Асоцiацiї одержати потрiбну їй нерухомiсть.
Насамкiнець хочу повернутися до початку. У дебютi своєї звiтної доповiдi Iван Томич привiтав делегатiв з’їзду зi вступом у третє тисячолiття без колгоспної системи. Не сказав лише Iван Федорович про те, що мiсце колгоспiв у палких обiймах держави впевнено посiдає клас вiльних землевласникiв.

Павло Коротич