Спецможливості
Огляди продукції

Нова ягідна культура: ірга канадська

13.05.2019
978
Нова ягідна культура: ірга канадська фото, ілюстрація

Нещодавно виробники ягід заговорили про чергову новинку — іргу канадську. Оскільки рослина, як випливає з назви, походить з Північної Америки, сайт «Пропозиція» вивчив тамтешні джерела в пошуках інформації про нову для Європи ягідну культуру.

 

Ірга — густий чагарник з великою кількістю гілок або невисоке дерево. Це рослина помірного кліматичного поясу. Виділяють два чи навіть три десятки видів ірги. Найбільшого поширення в культурі набула ірга канадська. Це кущ або дерево заввишки від 0,5 до 8 м з ягодами діаметром 7–10 мм, які в природному ареалі, що простягається від південно-східної частини Канади до Алабами й Південної Кароліни, дозрівають наприкінці червня або в липні. Діаметр крони становить 3–6 м. Швидкість росту середня.

На території Канади та США ірга канадська в дикому вигляді росте в місцевостях з високою кількістю опадів на висоті до 200 м над рівнем моря. Згідно класифікації міністерства сільського господарства США, культура може вирощуватися в 4–7-й кліматичних зонах, що охоплюють більшу частину країни, за винятком крайніх півдня та півночі а також західного узбережжя. Основний критерій поділу на кліматичні зони — мінімальна температура, і для 4-ї зони вона становить дещо нижче -30°С. Наприклад, Київ, згідно цієї класифікації, знаходиться в 6-й зоні, Сімферополь у 7-й, а Москва — в 5-й.

Культура любить сонячні місця. Найкраще, коли рослина отримує 6 год на день освітлення прямим сонячним промінням. Якщо це неможливо — тоді хоча б 4–6 год на день перебування в напівтіні. Найкращими умовами вважається часткове затінення, однак за наявності достатньої кількості вологи не боїться сонця.

Ірга канадська любить вологі грунти, може переносити підвищене зволоження і навіть час від часу — повені. Тому культура дуже добре підходить для вологих місцевостей. Також культура толерантна до засолення грунтів.

Як відзначають вчені Університету шт. Флоріда, зазвичай висота дерева становить 6–7,5 м, діаметр крони — 4,5–6 м. За їхніми даними, дерево може рости на глинистих, вапнякових, піщаних, кислих та добре дренованих грунтах. Стійкість ірги канадської до посухи та засолення грунту вчені Університету шт. Флоріда оцінюють як середню. Також вони додають, що рослина зазвичай не уражується шкідниками.

Вчені Університету шт. Північна Кароліна уточнюють, що культура любить вологі добре дреновані грунти, але добре переносить високу вологість, і потребує відкритого або частково затіненого місця. Також вони відзначають, що на рослині можуть зустрічатися пильщики та інші комахи з підряду сидячечеревних, листкові мінери, листогризучі та лускокрилі. З-поміж хвороб, за даними вчених Університету шт. Північна Кароліна, на культурі зустрічаються іржа, листкова плямистість, гнилі та борошниста роса. Британські вчені серед хвороб відзначають бактеріальний опік.

Найбільш докладні рекомендації подають вчені Університету шт. Монтана. Вони зазначають, що ірга канадська може рости на грунтах різного механічного складу і рівня рН, однак не радять висаджувати культуру на важких, перезволожених і слабо дренованих грунтах. Найкращими грунтами вчені Університету шт. Монтана називають вологі, добре дреновані піщано-суглинкові (легкосуглинкові) грунти з рН від 5,5 до 7. Разом з тим вони зауважують, що культура росте і на лужних грунтах з рН до 8. За даними вчених Університету шт. Монтана, ірга канадська росте як на відкритих місцях, так і на частково затінених, однак на відкритих місцях урожай ягід вищий.

Саджанці з відкритою кореневою системою науковці радять висаджувати навесні, аз контейнерів — як навесні, так і восени. Яма під контейнерний саджанець має бути в глибину приблизно дорівнювати висоті контейнера, а діаметр — удвічі більший за діаметр контейнера. Вчені Університут шт. Монтана радять висаджені кущі замульчовувати подрібненою корою шаром завтовшки 10–15 см, щоб з-берегти вологу в грунті і завадити росту бур’янів.

Хоча ірга канадська стійка до посухи, задля підвищення врожайності і збільшення діаметру ягід науковці радять влаштовувати краплинний полив. Полив необхідний, якщо пересихає верхній (7,5–10 см) горизонт грунту.

Досвід американських виробників показує, що культура росте і на не дуже родючих грунтах. Тим не менше, вчені радять підживлювати культуру нітроамофоскою (16:16:16) у фазу цвітіння та регулярно виконувати агрохімічний аналіз з метою виявлення дефіциту елементів живлення. Інші джерела рекомендують вносити органічні добрива (NPK 5:3:3) через краплинну стрічку з інтервалом у 6 тижнів.

Технологія обрізки ірги канадської, за словами вчених, найбільше подібна до технології обрізки смородини. Найкращий час для обрізки — кінець зими або початок весни (до цвітіння). В перші 3 роки обрізують тільки слабкі або пошкоджені гілки. Потім кущ обрізують більш інтенсивно з метою формування крони, контролю висоти і стимулювання утворення нових пагонів, а також проникнення сонця й повітря. Квітки формуються на 2–4-річних пагонах, тому плодоносні пагони обрізують кожні 3–4 роки. Хорошу продуктивність забезпечує щорічна обрізка третини приросту. Оптимальна форма крони, за даними вчених Університету шт. Монтана, — відкрита вазоподібна.

Насіння ірги канадської сходить важко. Пагони приживаються так само. Тому найкращий спосіб розмноження, за даними вчених, — кореневими відростками, які викопують навесні до цвітіння. Слід викопувати відростки з корінням.

Позаяк рослина відноситься до родини розових, з метою уникнення міграції шкідників слід дотримуватись просторової ізоляції з насадженнями троянд та інших рослин родини.

Одна з найпоширеніших хвороб — буруватість листя (Entomosporium), яка призводить до втрати плодами товарного вигляду. Збудник хвороби поширюється з дощем. Щоб зупинити поширення хвороби, гілки обрізають на відстань 30 см від ураженої ділянки. Також культура хворіє на борошнисту росу та бактеріальний опік плодових.

Ірга канадська самоплідна. В перші 2 роки плодоношення дуже незначне. Плодоношення в промислових масштабах починається на 3–5-й рік, а пік плодоношення припадає на 8-й рік. Триває плодоношення до 20-го року. Середня врожайність становить 4,5 кг з рослини.

Збирання вчені Університету шт. Монтана радять починати за дозрівання 2/3 ягід. По мірі дозрівання ягоди ірги канадської  солодшають, тому збирати недостиглі ягоди нераціонально. Зібрані ягоди рекомендують зберігати в холодильнику, а збирання проводити в ранішній час. Для захисту від птахів часто використовуються захисні сітки.

В країнах Північної Америки ягода використовується для виробництва джемів, сиропів, солодкої випічки, пирогів, заправок для салатів, тощо.

 

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0