Капустяна міль на ріпакових посівах
У зв’язку із розширенням посівних площ під ріпаком та порушенням технології його виробництва відбувається погіршення фітосанітарного стану посівів, загострюються проблеми із вирощуванням капустяних культур через невпинне зростання заселеності рослин цього виду шкідниками. Тож із проблемою шкодочинності низки спеціалізованих фітофагів капустяних культур зіткнулися цього року як у приватному секторі, так і у фермерських господарствах. Спостерігався масовий літ капустяної молі, резерватором якої були посіви ріпаку. Тому саме на цій культурі проводили дослідження із вивчення особливостей біології капустяної молі та контролю її чисельності.
Капустяна міль (Plutella maculipennis Curt.) належить до родини Серпокрилі молі (Plutellidae), її гусінь пошкоджує сходи капустяних культур. Позаяк немає чітких критеріїв прогнозу поширення та чисельності цього шкідника, передбачити масові спалахи фітофага досить важко. Зростання його кількості пов’язане з міграцією метеликів з інших стацій під впливом фронтальних процесів в атмосфері та південних вітрів, а також із підвищенням середньодобових температур повітря та значним накопиченням шкідника на ріпакосійних територіях.
Зимує капустяна міль у стадії лялечки у коконі, рідше — у стадії метелика, що шукає собі притулок у рослинних рештках на посівах капустяних культур та бур’янах.
Оптимальною температурою для розвитку капустяної молі є 10°С, але вона може розвиватися і за температури повітря 5°С у широкому діапазоні вологості. Верхня температурна межа розвитку, за якої виживає капустяна міль, становить 35…37°С, що на 2…3°С вище від допустимого рівня для інших комах.
Літ метеликів капустяної молі навесні у Лісостепу і на Поліссі розпочинається наприкінці квітня, що збігається із появою сходів ріпаку ярого і гірчиці. Після вильоту метелики потребують додаткового живлення, від чого залежить тривалість їхнього життя та плодючість. Так, тривалість життя метеликів капустяної молі без додаткового живлення становить п’ять днів, тоді як за живлення на квітах капустяних культур — 18–28 днів. Імаго шкідника літає лише вночі, а вдень ховається попід листками. На основі спостережень складено фенологію капустяної молі на посівах ріпаку озимого в умовах Західного Лісостепу (табл. 1).
Термін відкладання яєць капустяної молі першої і останньої генерацій дуже розтягнутий і триває місяць-півтора, а другої — навпаки, стислий. Така особливість пов’язана із підвищенням повітротемпературного рівня, завдяки чому всі стадії розвиваються швидше. Самиці капустяної молі відкладають яйця по одному або купками, по два-п’ять, зісподу листків капустяних культур, уздовж листкових жилок чи на їхні черешки. Одна самиця капустяної молі відкладає 70–170, максимум до 300 яєць.
Ембріональний розвиток комахи залежить від температурного режиму. За середньодобової температури повітря 14…18°С та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) 2,3 гусінь з’являється через 9–12 днів, а за 20…25°С і ГТК 1,5 — через 4–7 днів.
Відроджена гусінь капустяної молі проникає у м’якоть листків і прогризає звивисті ходи-міни завдовжки до 6 мм. Через два-три дні (після першого линяння) вона виходить назовні і живиться відкрито знизу листків, вигризаючи м’якоть і залишаючи незайманою лише тонку шкірку. Пізніше продірявлює її наскрізь невеликими, переважно круглими, отворами, а також обгризає стулки стручка та виїдає недозріле м’яке насіння. Пошкодження, завдані цим шкідником, специфічні — схожі на «віконця».
Розвиток гусені капустяної молі триває від 30 днів — за температури 14…16°С до 20 днів — за 17…19°С та до 10 днів — за 23…25°С. Тривалість їхнього розвитку залежить від віку кормових рослин: на молодих —9–10 днів, на старіших — від 9,3 до 11,3 дня.
Через 6–15 днів (після третього линяння) гусінь заляльковується у нещільному коконі, прикріпленому до листків, стручків, гілок, стебла кормової рослини. Стадія лялечки триває 7–14 днів, а повний цикл розвитку — від 31 до 44 днів.
Виліт метеликів капустяної молі другої генерації спостерігають наприкінці червня — липні. Починаючи із серпня з’являється гусінь капустяної молі третьої та четвертої генерацій.
За роки досліджень відзначали значну різницю у рівні шкідливості гусениць капустяної молі. Інтенсивність їхнього живлення зростала в умовах підвищених температур та низького ГТК. Так, за ГТК 0,37 чисельність гусениць (І–ІІ віку) становила 8,9 екз./м2, якими було пошкоджено 60% рослин із коефіцієнтом пошкодження 1,0, тоді як за ГТК 1,55–2,96 — лише 20–19% рослин із коефіцієнтом 0,29–0,25 (табл. 2).
У роки з високою температурою повітря та низьким рівнем вологості гусінь капустяної молі за масового розмноження спричинює повну або часткову загибель сходів ріпаку озимого. Пошкоджені рослини внаслідок зменшення площі листкової поверхні та втрат води уповільнюють ріст, що негативно впливає на їхню перезимівлю. Тому контроль чисельності капустяної молі є важливим елементом технології вирощування ріпаку.
Як показали наші дослідження, одним із методів контролю від капустяної молі є дотримання строків сівби. За ранніх строків сівби (15–18 серпня) посіви значно меншою мірою заселяються капустяною міллю. Так, пошкодженість сходів ранніх посівів гусінню цього шкідника становить 15,0%. У період появи першого справжнього листка цей показник не перевищував 16,7% (бал пошкодження — 1,28). На посівах пізніх строків сівби рівень пошкодження рослин був вищим більш ніж удвічі і сягав 47% (табл. 3).
Самиці шкідника капустяної молі починають відкладати яйця у кінці другої — на початку третьої декади серпня, коли рослини ранніх строків сівби встигають сформувати один-два справжніх листки і стають стійкішими до пошкоджень.
Важливим елементом технології вирощування ріпаку є застосування інсектицидів як під час передпосівної обробки насіння, так і під час обприскування сходів. Отримані дані свідчать про те, що ефективність і період захисної дії у протруйників-інсектицидів різний. Найвищий показник технічної ефективності проти гусені капустяної молі спостерігали на десяту добу після появи сходів на варіантах із діючою речовиною тіаметоксам (табл. 4).
У фазі сходів найефективнішими проти гусені капустяної молі були препарати на основі таких діючих речовин, як лямбда-цигалотрин та диметоат. Їхня ефективність на третю добу після обприскування досягала 85,1–94,7% (табл. 5). Середній бал пошкодженості сходів гусінню на цих варіантах становив 0,62–0,32, тоді як на контролі — 1,41.
На сьому добу після обприскування виявлено зниження ефективності досліджуваних препаратів на 14–20%.
Для регулювання рівня пошкодженості капустяною міллю рослин ріпаку озимого в осінній період мають важливе значення строки сівби та хімічний захист посівів. Оптимальними для зони Західного Лісостепу є строки сівби із 15 по 20 серпня. Найефективнішими для передпосівної обробки насіння визначено інсектициди із діючою речовиною тіаметоксам, а за обприскування сходів — лямбда-цигалотрин та диметоат.
О. Сніжок, канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Інститут сільського господарства Західного Полісся (ІСГЗП)
Інформація для цитування
Капустяна міль: нова загроза ріпаковим посівам/ О. Сніжок // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 90-92