Норми висіву ріпаку

Норми висіву ріпаку.  Приводом для написання цієї статті є досить суперечливі дані про норму висіву озимого та ярого ріпаку. У виробництві це спричиняє або перевитрати насіння, або недобір урожаю ріпаку, а в кінцевому результаті — зниження ефективності ріпаківництва як галузі взагалі. Водночас ярому ріпаку приділяють значну увагу як одній із найпоширеніших олійних культур. Завдяки біологічній особливості ріпаку — формувати на зріджених посівах багато бічних пагонів, а на загущених — підвищену кількість стручків у верхній частині рослини — норми висіву ріпаку значно менше, ніж в інших культур, впливають на врожайність. Канадські вчені встановили, що збільшення норми висіву насіння ріпаку майже вп’ятеро (з 2 до 11,2 ц/га) не мало істотного впливу на врожайність посівів. Вона коливалася в межах від 12,4 до 13,7 ц/га. Шведські дослідники, висіявши від 5 до 20 кг/га насіння ріпаку, отримали майже однакову кількість олії. Оптимальною в цій країні вважається густота 200–300 рослин на 1 м2. За 90% схожості та за ширини міжрядь 12–24 см норма висіву ріпаку становить 9–12 кг/га. Але за несприятливих умов її можна дещо збільшити. У Данії, Франції, Англії на сівбу витрачають 5–7 кг/га насіння, що відповідає 120–150 рослинам на 1 м2. За технологією фірми “Лембке” при вузькорядній сівбі рекомендовано висівати 80–120 рослин на 1 м2. Залежність норми висіву ріпаку від умов вирощування, термінів сівби та маси 1000 насінин наведена нижче. Внесення 80–120 кг/га азоту, 30–60 — фосфору, 90–190 — калію та 25–55 — магнію є гарантією отримання 25 ц/га насіння. Попередній досвід як учених, так і виробничників колишнього Союзу, свідчить, що це — досить реальні цифри. В умовах Московської області при вузькорядній сівбі ріпаку і за норми висіву 12 кг/га отримали від 16,8 до 23,4 ц/га насіння. У Білорусі за норми висіву 12 кг/га отримали 20 ц/га насіння ярого ріпаку сорту Ольга. У Липецькій області той самий сорт ріпаку за тієї самої норми висіву і за додаткового запилення бджолами (3 бджолосім’ї на 1 га) забезпечив збір насіння 25 ц/га. Експериментальні дані ВНДПТІ ріпаку свідчать, що збільшення ширини міжрядь з 15 до 30–45 см не впливає на врожайність ярого ріпаку. Оптимальна норма висіву ріпаку становить 2,5 млн насінин на 1 га. Збільшення чи зменшення її призводить до втрат 1–1,4 ц насіння з одиниці площі. У НВО “Ріпак” за такої ж норми і ширини міжрядь 12,5–15 см отримали до 20,1 ц/га насіння. А.В.Шевченко (1993) встановив математичну залежність формування врожаю насіння від норм азотних добрив та густоти посівів: У густота = 1,42 - 0,04N, де N — норма азотних добрив. Колектив Інституту хрестоцвітих культур — провідної установи з питань ріпаківництва — вважає, що за міжряддя 15 см оптимальним є висів 4–6 кг/га насіння для отримання 120–140 шт. сходів на 1 м2. Це те, що стосується норми висіву ярого ріпаку. Публікації з питань агротехніки озимого ріпаку теж доволі суперечливі. Дослідницькі роботи за цими напрямами щодо озимого ріпаку у 1980–1984 рр. провели на дернових опідзолених середньосуглинистих грунтах співробітники НДІСГ нечорноземної зони України та НДС хрестоцвітих культур. Висновки були такі: за норми висіву насіння ріпаку 4 і 6 кг/га та ширини міжрядь 15 і 30 см урожайність насіння озимого ріпаку була майже однаковою і становила 28,5–30,9 та 29,1–29,8 ц/га. Але за ширини міжрядь 45 см вона вже знижувалася. За норми висіву 8 кг/га на вузькорядних посівах було отримано по 30,2 ц/га, а за ширини міжрядь 30 і 45 см, — відповідно, 28,5 та 25,9 ц/га. Збільшення норми висіву ріпаку до 10–15 кг/га знижувало врожаї насіння. За ширини міжрядь 30 та 40 см ефективними були норми, відповідно, 4–6 та 4 кг/га. Дослідами В. К. Вдовиченка на типових чорноземах встановлено, що для отримання 25–30 ц/га насіння ріпаку за ширини міжрядь 15 см оптимальна норма висіву становить 1,0–1,5 млн шт., або 6–9 кг/га схожого насіння. Приблизно у той самий час цими питаннями переймалися й англійські науковці. Вони висівали від 2 до 6 кг/га озимого ріпаку й отримали найвищий урожай (29,0 ц/га) та найкращі умови для перезимівлі рослин за норми висіву 6 кг/га (близько 1,2 млн рослин на 1 га). За тих самих норм висіву ріпаку та ширини міжрядь Н. А. Іншину у 1987–1990 pp. вдалось отримати від 25,6 до 45,6 ц/га насіння ріпаку за сівби 20 серпня і лише 17,4–42,9 ц/га за сівби 30 серпня. У Німеччині (Н. Маковскі) оптимальною вважається норма висіву ріпаку 60–80 схожих насінин на 1 м2. Цієї ж думки дотримуються і спеціалісти фірми “Лембке”, мотивуючи досить низькі норми висіву зниженням зимостійкості на загущених посівах та високими витратами на насіннєвий матеріал. Разом з тим вони радять в умовах України дещо збільшувати норму висіву у разі перенесення термінів сівби ріпаку . Водночас не рекомендовано висівати більш як 5–5,5 кг/га насіння, через те що у разі раннього висівання посилюється загроза передчасного стеблування, а пізнього — виникає ризик зниження зимостійкості рослин. Якщо господарство використовує гібридне насіння фірми “Лембке”, то достатньо висівати 40–60 насінин на 1 м2. Отже, для підрахунку норми висіву треба встановити схожість 100 насінин, а потім за формулою, наведеною нижче, розрахувати необхідну кількість насіння: Проте у виробничих умовах треба зважати не тільки на цей показник, а й на загальну культуру землеробства, стан грунту та ретельність дотримання технологічних вимог у процесі підготовки посівних площ під ріпак. Ріпаківництво — це передусім точний розрахунок та спроможність оцінити всі умови навколишнього середовища одночасно: й агрометеорологічні умови місяця, і стан грунту та запаси вологи в орному шарі, і забезпечення елементами живлення, і засміченість насінням бур’янів тощо. Вдумливо розібратися в цих питаннях і є нашим з вами завданням. Авторка цієї публікації буде дуже рада, якщо чимось допомогла вам у роботі, і вдячна, якщо в майбутньому отримає від вас листа з результатами ваших особистих спостережень.                                                      

 Н. Коломієць, Інститут агроресурсів УААН