Аджарія: завдання Мінсільгоспу - не політика, а сервіс

- Розкажіть, будь ласка, що таке «Агросервіс центр»?

- Це один з численних практичних результатів грузинських реформ. Можна сказати, це головна служба Мінсільгоспу. І головне завдання цієї служби – допомагати сільгоспвиробникам.

- Наскільки такою допомогою охоплені дрібні виробники?

- Вони апріорі охоплені допомогою, оскільки саме дрібні виробники становлять основу сільського господарства Аджарії. Для нашої автономії характерно малоземелля: з 300 тис. га загальної території республіки лише 72 тис. га припадає на сільгоспугіддя. Про розмір господарств можна судити з пілотного проекту з вирощування часнику: у учасників площа під цією культурою становить 5-25 соток.

- Скільки людей працює в «Агросервіс центрі» і чим вони займаються?

- Працює в «Агросервіс центрі» до 70 співробітників. Переважно це фахівці, які надають фермерам консультаційну допомогу з технологічних питань. Матеріальна база установи – це передусім демонстраційні ділянки, зокрема, теплиці. Влаштовані демоділянки всіх цитрусових культур, що вирощуються в республіці, усіх сортів винограду, низки ягідних культур – малини, агрусу, ожини, лохини, журавлини. Є демонстраційні ділянки культур у закритому грунті – теплиці площею по 5 соток, де ростуть овочеві чи ягідні культури, і по 10 соток, що відведені під цитрусові.

Основне заняття співробітників – впровадження останніх технологічних інновацій, які з’явились у світі. Фермери зазвичай приїздять на такі демоділянки (адже республіка маленька, до будь-якої ділянки добратись недовго), дивляться, вивчають, інколи самі виконують якісь технологічні операції, аби краще їх освоїти. Інколи й фахівці «Агросервіс центру» виїздять до фермерів – може, разів по 10-15 на рік.

- Яким культурам приділяється найбільша увага?

- Тим, які найбільше поширені. Наприклад, під багаторічними насадженнями в республіці 15 тис. га, з яких 5600 га під цитрусовими, 140 га під виноградниками, решта – фруктові сади. Під картоплею 2400 га, а от під овочами лише 209 га, з яких половину займають помідори й огірки. Під часником лише 30 га. Але кліматичні умови в гірських районах дуже добре підходять для цієї культури, тож є можливість розширити площі під часником до 1000 га.

- Чому так багато картоплі?

- Чим вище в гори, тим легші і пухкіші грунти, тим сприятливіша для картоплі температура, менші її коливання і тим повільніше картопля вироджується. Тому в гірському поясі картоплі багато не лише в Аджарії, а й по всій Грузії. У нас в республіці з 2400 га збирають 57 тис. т. картоплі, тобто більш ніж по 20 т/га в середньому. А низка сортів європейської селекції, що добре прижилися в Аджарії, навіть без міндобрив дають урожай 50-55 т/га. Саме в гірській зоні вирощується насіннєвий матеріал картоплі. Його дає інститут, що знаходиться в Тбілісі, і картоплярі зазвичай розмножують посадковий матеріал на своїх ділянках для власних потреб.

- У чому ви ще допомагаєте фермерам?

- У впровадженні європейських та інших поширених стандартів як-от ISO, GlobalGAP тощо. На це пішло майже десяток років – фермери, особливо дрібні, скрізь консервативні за своєю вдачею. Однак впровадження європейських стандартів було необхідністю: сільгоспвиробники просто не мали іншого виходу.

- Це робилося для того, щоб переорієнтувати експорт сільгосппродукції з Росії на інші напрямки?

- Так. Хоча основний напрямок експорту цитрусових – поки що не ЄС, а Україна: сюди йде 50-60% усіх поставок за кордон. Певна частина досі вивозиться до Росії. Наші цитрусові знаходять попит і в Центральній Азії. Але почався і експорт до Польщі та країн Балтії.

- Хто фінансує «Агросервіс центр»?

- Переважно держбюджет. Але регулярно реалізовуються проекти, які фінансуються міжнародними організаціями чи фондами, а також урядовими організаціями окремих закордонних країн.

- У нас зараз нову піднімають питання дерегуляції виноградарства. А як ця галузь регулюється у вас?

- Якщо ви просто вирішили насадити виноградник на своїй власній землі, ніяких дозволів не потрібно. А от якщо ви хочете продавати вино, тоді ви повинні виготовити промислові обсяги (десь 3-4 т) і здати зразок (3-4 л) сертифікаційній комісії, яка виконує лабораторний аналіз. Якщо вино відповідає всім вимогам і стандартам, винороб отримує сертифікат, за який нічого не платить.

- Чи немає у вас проблеми неякісних алкогольних напоїв через таке слабке регулювання галузі?

- Ні, в Аджарії та всій Грузії у цілому такої проблеми немає. Кожен зацікавлений виготовляти якісне вино, бо ніхто не знає, коли, як і в якій лабораторії воно перевірятиметься. Особливо, якщо фермер мріє те вино експортувати в ЄС. Через це жодній людині навіть на думку не спаде розводити вино водою чи додавати цукор.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com