Бур’яни кукурудзи: особливості появи в різних зонах

У видовому складі найбільшу частку становлять ярі й пізні ярі бур’яни кукурудзи. Ще до появи сходів рослин кукурудзи на поверхні поля з’являються сім’ядолі гірчака березкоподібного (Polygonum convolvulus L.), гірчака шорсткого (P. scabrum Moench.), гірчака розлогого (P. lapathifolium L.), лободи білої (Chenopodium album L.), амброзії полинолистої (Ambrosia artemisifolia L.), галінсоги (незбутниці) дрібноквіткової (Galinsoga parviflora Cav.). 

З появою сходів рослин культури в посівах починають з’являтися сходи пізніх ярих видів бур’янів кукурудзи. Серед різноманіття теплолюбних найпоширеніші: щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), півняче просо (Echinochloa crus-galli L.), мишій сизий (Setaria glauca L.), паслін чорний (Solanum nigrum L.), дурман смердючий (Datura stramonium L.) та інші види. 

Нами проаналізовано видовий склад бур’янів кукурудзи у різних кліматичних зонах вирощування кукурудзи на базі Уладово-Люлинецької (Вінницька обл., Калинівський р-н, Північний Лісостеп), Веселоподільської (Полтавська обл., Семенівський р-н, Східний Лісостеп) та Білоцерківської (Київська обл., Центральний Лісостеп) дослідно-селекційних станцій. Технологія вирощування кукурудзи загальнорекомендована для зон вирощування: попередник — пшениця озима; восени — внесення мінеральних добрив, лущення стерні, оранка на глибину 18–22 см; навесні — ранньовесняне боронування ріллі (закриття вологи), внесення добрив, передпосівна культивація на 5–6 см та сівба кукурудзи. Так, у зоні достатнього зволоження Північного Лісостепу домінуючими видами залишаються однодольні бур’яни кукурудзи, що становлять 39,8%, із дводольних: лобода біла — 15,4%, галінсога  дрібноквіткова — 9,2, гірчиця польова (Sinapis arvensis L.) — 7,2% та ін. (рис. 1).

У зоні недостатнього зволоження в умовах Веселоподільської ДСС із дводольних видів бур'янів кукурудзи «лідером» є щириця звичайна — 13,0%, лобода біла — 8,0, гірчак розлогий — 7,1, амброзія полинолиста — 6,3, однорічні види — 40,5% (рис. 2). 

У зоні нестійкого зволоження Центрального Лісостепу дводольні види бур'янів кукурудзи переважали однодольні (82,3 проти 17,0%). У структурі забур’яненості відмічали: щирицю звичайну — 17,6%, лободу білу — 15,1, пушняк канадський (Erigeron canadensis L.) — 9,6, гірчицю польову — 8,8, дурман смердючий — 6,0% та ін. (рис. 3).

Таким чином, залежно від зони вирощування кукурудзи видовий склад бур’янів суттєво змінюється. 

Бурёяни в посівах кукурудзи. На полях, засмічених багаторічними однодольними видами, насамперед пирієм повзучим (Elytrigia repens L.), структура забур’янення в умовах Східного Лісостепу така: однодольні види — 53,6%, щириця звичайна — 9,3, гірчиця польова — 7,6, лобода біла — 6,2, паслін чорний — 4,8% та ін. (рис. 4). Крім відмічених видів, у посівах кукурудзи ми спостерігали березку польову (Convolvulus arvensis L.), а також адвентивний вид — ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.).( бур'яни кукурудзи)

Інтенсивність появи бур’янів у посівах кукурудзи поступово зростає і досягає максимуму в другій-третій декадах травня та першій декаді червня, пізніше вона починає послаблюватись. Основним стримуючим фактором проростання нових бур’янів кукрудзи у цей період є рослини культури. Після перших 40 днів вегетації і формування потужної кореневої системи рослини кукурудзи швидко ростуть угору й нарощують листковий апарат. Культура стає домінуючою на полі, створюючи досить густу тінь на поверхні грунту, тим самим позбавляючи своїх конкурентів світлового (енергетичного) живлення. Однак це стосується лише однорічних видів бур’янів кукурудзи або багаторічників першого року життя, що проросли з насіння. Багаторічні бур’яни, використовуючи значні запаси органічних речовин, накопичених у підземних органах за попередні вегетаційні періоди, малочутливі до часткового затінення їхнього листя. Вони( бур'яни кукурудзи) здатні досить довго витримувати конкуренцію рослин культури і відзначаються високим рівнем шкодочинності. Слід відмітити, що злакові види бур’янів сильніше пригнічують кукурудзу, ніж широколисті дводольні.

Таким чином, кукурудза потребує надійного захисту на першому етапі вегетації (протягом 40–50 днів від появи сходів) від першої, найпотужнішої, хвилі сходів бур’янів, оскільки в цей період її рослини малорозвинені і не в змозі контролювати і заповнювати усі вільні екологічні ніші на полі. 

Від висіву і до фази 2–3-го справжнього листка BBCH 12–13 кукурудза досить малочутлива до бур’янів, що, перш за все, пояснюється незначною кількістю і масою бур’янів і біологічними особливостями самої культури. Однак, починаючи з фази 2–3-го справжнього листка і до появи 10-го і наступних листків, бур’яни кукурудзи різко знижують її урожайність. Тому внесення післясходових гербіцидів на посівах кукурудзи потрібно планувати з фази 2–3-го справжнього листка, а не переносити на пізніші (5, 6, 7-й листок). За сильної засміченості посівів злісними видами бур’янів та багаторічниками ефективним буде кількаразове внесення гербіцидів або застосування грунтових + післясходових гербіцидів.( захист кукурудзи від бур'янів)

Серед значного асортименту грунтових гербіцидів найбільшого поширення набули діючі речовини на базі похідних хлорацетанілідів (S-метолахлор, диметенамід-П) — ацетохлор. 

За результатами досліджень ІБКіЦБ НААН біологічна ефективність д. р. ацетохлор, 900 г/л, нормою 3,0 л/га у зоні недостатнього зволоження (30 днів після внесення) у середньому становила 64,1%. Чисельність однорічних злакових видів зменшувалась на 69,6–79,1%, сходів щириці звичайної і лободи білої — 63,7–64,5 , гірчиці польової — 58,7, талабану польового — на 56,4% порівняно із забур’яненим контролем. У зоні достатнього зволоження біологічна ефективність д. р. ацетохлор, 900 г/л, суттєво не зросла (враховуючи вищу забезпеченість грунту вологою) і становила 67,8%. За  видами відмічаємо зниження кількості сходів лободи — на 69,8%, галінсоги  дрібноквіткової — 82,3, гірчиці — 57,3, пушняка канадського — на 53,9% порівняно із забур’яненим контролем. В обох зонах гербіцид має кращу дію на однорічні злакові види, меншу — на дводольні.(захист кукурудзи від бур'янів)

Враховуючи різні типи забур’яненості й різну резистентність бур’янів, широке застосування знаходить використання комбінованих гербіцидів, сумішей та технологічних поєднань грунтових і страхових препаратів (S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л; S-метолахлор, 400 г/л + атразин, 320 г/л; S-метолахлор, 375 г/л + тербутилазин, 125 г/л + мезотріон, 37,5 г/л; ізоксафлютол, 750 г/л; пендиметалін, 330 г/л; тієкарбазон-метил, 90 г/л + ізоксафлютол, 225 г/л + антидот та ін.), що дає змогу підвищити біологічну ефективність грунтових гербіцидів, запобігти формуванню стійких популяцій бур’янів, розширити спектр дії.(захист кукурудзи від бур'янів) 

Завдяки появі на ринку нових високоефективних гербіцидів, у системі захисту посівів кукурудзи від бур’янів останніми роками було досягнуто значного спрощення. Досить на засмічених однорічними видами бур’янів полях застосувати S-метолахлор + тербутилазин або тієкарбазон-метил + ізоксафлютол + антидот і за долю врожаю можна не турбуватися. Але працюють вони ефективно, коли у верхньому шарі грунту достатньо вологи.  За результатами досліджень і багаторічними даними, внесення гербіцидів у фазі 2-3 і навіть 5 листків кукурудзи завжди ефективніше порівняно із досходовою обробкою. Це пояснюється кращою токсичною дією на бур’яни (надходження гербіциду не тільки через коріння, а й листя), подовженням періоду захисної дії.(захист кукурудзи від бур'янів) 

Так, за результатами досліджень, проведених у зоні нестійкого зволоження Центрального Лісостепу, внесення д.р. флорасулам, 6,25 г/л + 2-етилгексиловий ефір 2,4-D, 452,5 г/л, нормою 0,6 л/га у фазі 3–4 листка кукурудзи на фоні грунтового гербіциду ацетохлор, 900 г/л, нормою 3,0 л/га забезпечує контроль дводольних видів бур’янів у межах 95–100%. За видами бур’янів біологічна ефективність післясходового гербіциду (через 20 днів після обприскування) становила, %: щириця звичайна — 95,2, лобода біла — 97,8, паслін чорний — 98,7, гірчак розлогий і березкоподібний — 95,3 і 93,4; інші дводольні — гірчиця польова, талабан польовий — 100; багаторічні коренепаросткові — осот рожевий — 71,3. Меншу ефективність цієї системи захисту відмічено на одно- і багаторічних злакових видах бур’янів.(захист кукурудзи від бур'янів)

За внесення гербіцидів із класу сільфонілсечовини слід враховувати їхню повільну дію: помітний ефект на бур’яни відмічаємо через 10–15 днів, тоді як синтетичних ауксинів — через три-чотири дня. Тому до гербіцидів із діючими речовинами нікосульфурон, римсульфурон, тифенсульфурон-метил слід додавати д. р. дикамбу, 2,4-D, мезотріон. 

Внесення у фазі 3–4 листка кукурудзи д.р. римсульфурон, 250 г/кг + Тренд 90 нормою 0,05 кг/га + 0,2 л/га забезпечує контроль бур’янів у межах 69,5%. За видами бур’янів через 20 днів після проведення обприскування біологічна ефективність становила, %: види щириці — 80,4, лобода біла — 51,6, гірчак розлогий і березкоподібний — 74,6 і 77,8, гірчиця польова — 78,2; однодольні види: мишій сизий — 73,3, півняче просо — 75,4.(захист кукурудзи від шкідників хвороб і бур'янів)

За результатами досліджень в умовах Білоцерківської дослідно-селекційної станції, після застосування гербіциду д.р. римсульфурон, 32,5 г/кг + дикамба, 609 г/кг, у нормі витрати 385 г/га у фазі 3–4 листка кукурудзи на фоні грунтового гербіциду (ацетохлор, 900 г/л, нормою 3,0 л/га) відмічено суттєве зменшення засміченості посівів одно- та дводольними видами бур’янів порівняно із забур’яненим контролем. Біологічна ефективність дії через 20 днів після проведення обприскування була у межах 93,6–100%. При цьому кількість лободи білої зменшилась на 93,6%, щириці звичайної — 98,0, гірчаку розлогого — 98,8, галінсоги дрібноквіткової — 97,3, пирію повзучого — 94,8, півнячого проса, мишію сизого та тонконогу однорічного — на 100%.(захист кукурудзи від шкідників хвороб і бур'янів)

В умовах Веселоподільської ДСС наведена система захисту також характеризувалась високою ефективністю дії як на дводольні види бур’янів кукурудзи — 94,3%, так і на однодольні однорічні — 100%. За видами бур’янів біологічна ефективність становила, %: щириця звичайна — 98,2, лобода біла — 93,1, гірчак розлогий — 92,8, гірчиця польова — 92,9, мишій сизий і півняче просо — 100. 

Bисновок

Надійною системою захисту кукурудзи від бур’янів залишається внесення грунтових і страхових гербіцидів, де головну роль у підвищенні ефективності препаратів відіграє не розширення спектра фітотоксичної дії, а ефект повторного нанесення на вже ослаблені бур’яни розчинів страхових гербіцидів. 

С. Ременюк, канд. с.-г. наук, 

М. Токарчук, наук. співробітник,

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН