Ефективний захист сої в умовах зрошення

В Інституті зрошуваного землеробства НААН упродовж 2014–2015 років проводили дослідження із визначення особливостей вирощування сої, зокрема ранньостиглого сорту Діона і середньостиглих Даная та Святогор, щодо строків їхньої сівби і систем хімічного та біологічного захисту рослин від хвороб і шкідників в умовах зрошення.

Дослідження проводили за різних умов висіву сортів сої (20.04, 05.05 і 20.05) та трьох систем захисту рослин: 

• перша — контроль (фон: обробка насіння протруйником Максим XL 035 FS (1,0 л/т), інокуляція препаратом Оптімайз, в. р. (2,8 л/т) і застосування грунтового гербіциду Фронтьєр Оптіма, к. е. (1,4 л/га));

• друга — фон + застосування у фазі бутонізації — цвітіння фунгіциду Абакус (1,5 л/га) та у фазі утворення бобів — інсектициду Цезар (0,2 л/га);

• третя — фон + обробка у фазі бутонізації — цвітіння біоінсектофунгіцидом Гаупсин (5 л/т) та у фазі утворення бобів біофунгіцидом Триходермін (3 л/га) + біоінсектофунгіцидом Гаупсин (5 л/га).

Інокуляцію насіння проводили препаратом Оптімайз у день сівби. На посівах вологість грунту завдяки поливанню підтримувалась на рівні 70% НВ. 

Спостереження за сортами сої у фазі цвітіння показало, що у роки досліджень за сівби 20 квітня і 5 травня рослини уражувались такими хворобами: 34,5% — бактеріальним опіком (Pseudomonas syringae pv. Glucinea), 32,5 — септоріозом (Septoria glicines Hemmi) та 14,2% — аскохітозом (Ascohyta sojaecola Abr.). Застосування хімічного фунгіциду Абакус нормою 1,5 л/га зменшило розвиток цих захворювань до 4,9, 3,2 і 1,9%, а біологічних препаратів Гаупсин і Триходермін — до 16,4, 16,4 і 6,5% відповідно. Тобто ефективність дії хімічного і біологічних препаратів проти бактеріального опіку відповідно становила 84,2 і 41,8%, септоріозу  — 90,7 і 53,9 та аскохітозу — 87,6 і 54,9%.

За обробки посівів сої сорту Діона проти шкідників хімічним препаратом Цезар (0,2 л/га) ефективність його дії на клопа-щитника (Dolycoris baccarum L.) становила 96,6%, акацієву вогнівку (Etiella zinckenella Fr.) — 97,8, трипсів (Thrips tabaci Lind.) — 97,6 та люцернового клопа (Adelphocoris linelatus Goeze) — 95,5%; сорту Даная — 95,8, 97,6, 95,9 і 92,9%, сорту Святогор — 96,6, 98,7, 98,2 і 94,7% відповідно. За обробки сої біологічним препаратом Гаупсин дія на всіх сортах та за сівби 20 квітня і 5 травня була також ефективною: проти клопа-щитника — у межах 35,5–55,4%, акацієвої вогнівки — 69,8–86,4, трипсів — 73,2–74,9 та люцернового клопа — 31,8–35,9%. Це вказує на перспективу застосування біологічних препаратів Гаупсин і Триходермін на сої у системі захисту рослин від хвороб і шкідників.

Установлено, що крупніше соєве зерно формує сорт Даная, у якого маса 1000 зерен становила 117,5 г, дещо менший цей показник у Святогора — 109,8 г і найменший — 105,3 г — у Діони (табл. 1). 

Найбільшу кількість зерен на одній рослині формує сорт Святогор — 89,4 шт., а найменшу — сорт Даная — 50,3. Кріплення нижніх бобів у цих сортів становило 24,2 і 17,4 см відповідно. На сорті Діона цей показник був найнижчим — 9,5 см, що варто враховувати під час регулювання жатки на висоту зрізування у період проведення збиральних робіт. Висота рослин у сорту Діона — 64,8 см, рослини сортів Даная і Святогор високоросліші — відповідно 101,3 і 112,4 см.

Результати обліку врожаю показали, що у середньому за роки досліджень ранньостиглий сорт Діона формував урожайність 2,20–2,81 т/га, а середньостиглі сорти Даная і Святогор — відповідно 2,72–3,09 і 2,86–3,17 т/га (табл. 2).

Найвищу врожайність — 3,17 т/га забезпечив сорт Святогор, середньостиглий сорт Даная — 3,09 т/га. У ранньостиглого сорту Діона максимальна врожайність становила 2,81 т/га, що на 0,36 т/га нижче за сорт Святогор і на 0,27 — за сорт Даная.

Середньостиглі сорти сої Даная і Святогор реагували на строки сівби однаково — оптимальний термін їхнього висіву припав на період із 20 квітня по 20 травня. Різниця в урожайності між першим, другим та третім строками на сортах Даная і Святогор відповідно становила 0,02–0,20 і 0,01–0,12 т/га, що було у межах похибки досліду. 

У середньому за фактором В (строки сівби) ранньостиглий сорт Діона за другого строку висіву (5 травня) і третього (20 травня) на всіх варіантах (без захисту та із захистом) забезпечив достовірні прибавки врожаю зерна, які відповідно становили 0,25 і 0,29 т/га (НІР0,5 за фактором В дорівнює 0,16 т/га). 

У сортів Даная і Святогор прибавки врожаю були незначними і становили 0,02–0,09 т/га, що було у межах похибки досліду. Це вказує на те, що середньостиглі сорти Даная і Святогор слід розпочинати сіяти раніше — із кінця другої декади квітня, а ранньостиглий сорт Діона — пізніше, із 5 травня. 

За умови застосування біологічного і хімічного захисту за всіх строків сівби на сорті Діона достовірно збережено врожай, прибавка завдяки цьому в середньому за 2014–2015 роки становила 0,32–0,35 т/га (НІР0,5 за фактором С дорівнює 0,29 т/га).

На сорті Даная достовірну прибавку до врожаю завдяки проведенню хімічного захисту отримано за висіву у другий та третій строки (5 і 20 травня) — 0,31 і 0,38 т/га відповідно. На сорті Святогор біологічний і хімічний захист додатково забезпечив отримання 0,16–0,17; 0,17–0,19 і 0,20–0,28 т/га відповідно до трьох строків сівби, що було доведено математичними підрахунками. 

У середньому за фактором С за використання хімічних і біологічних препаратів у боротьбі із хворобами і шкідниками на досліджуваних сортах сої врожайність зростала відповідно на 0,20–0,35 і 0,19–0,32 т/га, або на 6,9–14,8 і 6,6–13,6%.

Завдяки захисту рослин найбільший додатковий урожай зерна забезпечували сорти сої Діона і Даная, дещо менший — Святогор. Це вказує на те, що з-поміж досліджуваних сортів Святогор є стійкішим до найпоширеніших хвороб і шкідників в умовах зрошення. Проте і він потребував захисту від цих шкідливих організмів за висіву у всі строки, а особливо за сівби 5 і 20 травня. 

Порівняно із хімічними препаратами, обробка посівів біологічними засобами захисту рослин у боротьбі із хворобами і шкідниками забезпечувала дещо менший рівень збереження врожаю зерна, але ця різниця між системами захисту була незначною — у межах 0,01–0,06 т/га. 

Застосування препаратів Гаупсин і Триходермін у системі захисту рослин сої від хвороб і шкідників, окрім додатково зібраного врожаю зерна, дає змогу отримувати екологічно безпечну продукцію та зберігати довкілля, що в сучасних умовах господарювання є дуже важливим фактором. 

Про ефективність різних систем захисту рослин свідчать результати економічного аналізу, на які суттєво впливають сорти, строки сівби та застосування хімічних чи біологічних препаратів. 

Порівняно із варіантом без проведення захисту рослин, у варіантах із ним збільшення закупівельних цін на матеріали та проведення додаткового захисту рослин призводило до збільшення виробничих витрат до 551–1173 грн/га (за цінами 2014 і 2015 років). У контрольних варіантах виробничі витрати становили 7587–7598 грн/га, а із застосуванням біологічного та хімічного захисту — відповідно 8139–8147 і 8762–8769 грн/га. 

Найнижча собівартість зерна виявилась за вирощування середньостиглого сорту сої Святогор, висіяного 5 травня, на ділянках, де не проводили захисту рослин — 2678,03 грн/т. Стосовно застосування захисту рослин від хвороб і шкідників найнижчою собівартість зерна була також на сорті Святогор за біологічної захисної системи і сівби 5 травня — 2699,56 грн/га.

Найвищий умовно чистий прибуток на сорті Святогор отримано за сівби 5 травня та застосування поєднаного, хімічного і біологічного, захисту рослин — відповідно 9039 і 9354 грн/га, а на сорті Діона — 14459 грн/га також за сівби 5 травня і біологічного захисту.

Таким чином, найвищою продуктивністю вирізнявся середньостиглий сорт сої Святогор, який формував урожайність у середньому за 2014–2015 рр. 3,07 т/га, а за ним «тримав планку» врожайності середньостиглий сорт Даная — 2,99 т/га. У ранньостиглого сорту Діона максимальна врожайність становила 2,81 т/га, що на 0,24–0,26 т/га нижче за сорт Святогор і на 0,18 — за  сорт Даная.

Найкращі показники економічної ефективності отримано на сорті Святогор за сівби 20 квітня і 5 травня із проведенням біологічного захисту. Умовний чистий прибуток відповідно становив 9145 і 9354 грн/га за собівартості 1 т продукції 2718,13 і 2699,56 грн та рівня рентабельності 107 і 108%.

Біологічні препарати у системі захисту рослин від хвороб і шкідників пройшли виробничу перевірку у ДП «ДГ “Каховське”» Каховського району Херсонської області на зрошуваних землях, де додатково збережено 0,26 т/га зерна сої.  

С. Заєць, зав. відділу агротехнологій, канд. с.-г. наук,

О. Тараненко, мол. наук. співробітник, Інститут зрошуваного землеробства НААН