З надією на цінову стабільність

Аграрний бізнес належить до ризикованих видів діяльності. На результативність господарювання впливають погодно-кліматичні умови, сезонність виробництва, мінливість законодавства. Проте найбільший вплив на аграріїв чинять цінові коливання. За нестабільної цінової ситуації на ринку матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарської продукції важко планувати діяльність підприємств та досягати бажаного результату. Тож однією з бажаних мрій аграріїв є робота в умовах цінової стабільності.

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук,
керівник Цен­т­ру стра­тегічних
досліджень АПК,
Сумсь­кий національ­ний
аг­рар­ний універ­си­тет

По­до­рож­чан­ня ре­сурсів
Цьо­горічна посівна кам­панія за­па­м’ятається аг­раріям стрімким по­до­рож­чан­ням ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та склад­но­ща­ми у фінан­со­во­му за­без­пе­ченні. За підра­хун­ка­ми Міна­гро­політи­ки, на про­ве­ден­ня вес­ня­но-по­льо­вих ро­біт не­обхідно до 45 млрд грн, з яких по­тре­ба у банківських кре­ди­тах ста­но­вить близь­ко 10 млрд. За­га­лом цьо­горічна по­сівна по­до­рож­ча­ла, порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, при­близ­но на 20%.
Більш враз­ли­вим для аг­раріїв є під­ви­щен­ня цін на паль­но-ма­с­тильні ма­те­ріали. На­разі спо­с­терігається істот­не відста­ван­ня в тем­пах на­ко­пи­чен­ня паль­но­го, не­обхідно­го для за­вер­шен­ня вес­ня­но-по­льо­вих робіт та підго­тов­ки до про­ве­ден­ня зби­раль­них робіт. Згідно з моніто­рин­гом рин­ку наф­то­про­дуктів, від по­чат­ку ро­ку до се­ре­ди­ни квітня ди­зель­не паль­не по­до­рож­ча­ло на 68%, низь­ко­ок­та­нові бен­зи­ни — на 60%. Ав­то­­за­правні станції ок­ре­мих об­ла­с­тей відмов­ля­ють­ся ре­алізо­ву­ва­ти аг­раріям паль­не на умо­вах без­готівко­вих роз­ра­хунків, а про­да­ють наф­то­про­дук­ти тіль­ки за готівку і в об­ме­женій кількості. Та­ка си­ту­ація мо­же зу­мо­ви­ти ство­рен­ня штуч­но­го дефіци­ту паль­но­го на рин­ку.
Як­що у по­пе­редні ро­ки ча­ст­ка світ­лих наф­то­про­дуктів у ви­т­ра­тах на ви­роб­ництво про­дукції рос­лин­ництва ста­но­ви­ла 12%, то в по­точ­но­му році че­рез підви­щен­ня цін мо­же зро­с­ти до 25%. Це, своєю чер­гою, впли­ва­ти­ме на зни­жен­ня ефек­тив­ності сільсько­го гос­по­дар­ст­ва та мо­же при­зве­с­ти до змен­шен­ня об­сягів ви­роб­ництва про­дукції.
На по­чат­ку квітня підви­щи­ли­ся від­пускні ціни на міне­ральні до­б­ри­ва. Се­літ­ра аміач­на до­сяг­ла по­знач­ки 3500 грн/т (фа­со­ва­на в мішки, на умо­вах са­мо­ви­во­зу від ви­роб­ни­ка), аміак — 6050, кар­бамід — 4200–4300 грн/т. До то­го ж на внутрішньо­му рин­ку спо­с­теріга­ло­ся істот­не змен­шен­ня прид­бан­ня до­б­рив, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми (на­вряд чи цей по­каз­ник по­вер­неть­ся до рівня ос­танніх трьох років). Зо­к­ре­ма, ви­ко­ри­с­тан­ня аміач­ної селітри ско­ро­ти­ло­ся до 40%. На ок­ремі гру­пи до­б­рив по­пит зни­зив­ся до 50%. Менш відчут­ним бу­ло зни­жен­ня рівня за­сто­су­ван­ня кар­баміду та кар­бамідно-аміач­ної суміші.
Крім по­до­рож­чан­ня ма­теріаль­но-тех­­нічних ре­сурсів у цьо­горічної вес­ня­но-посівної кам­панії є ще од­на про­бле­ма — на­явність вільних коштів. В умо­вах фінан­со­вої не­стабільності бан­ки не­о­хо­че на­да­ють кре­дитні ко­ш­ти та й умо­ви кре­ди­ту­ван­ня є менш при­ваб­ли­ви­ми по­рівня­но з по­пе­реднім ро­ком. Відсот­кові став­ки за по­зи­ка­ми банківських ус­та­нов ко­ли­ва­ють­ся від 24 до 28% річних і ви­ще, що, відповідно, змен­шує при­бут­ко­вість сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ницт­ва.

Фак­то­ри впли­ву та їхні наслідки
Інфляційні про­це­си, що спо­с­теріга­ли­ся на внутрішньо­му рин­ку, за­ле­жа­ли здебільшо­го від знецінен­ня вітчиз­ня­ної гро­шо­вої оди­ниці. За три місяці з по­чат­ку ро­ку офіційна де­валь­вація гривні ста­но­ви­ла 62%. Однією з при­чин цьо­го ста­ла зовнішньо­політич­на де­с­табі­лі­зація з бо­ку Російської Фе­де­рації, іншою — вну­трішня ре­гу­ля­тор­на політи­ка. За оцінка­ми ек­с­пертів, без­по­се­ред­нь­ою при­чи­ною стрімкої де­валь­вації гривні став пе­рехід до політи­ки пла­ва­ю­чо­го кур­су. За та­ких умов ви­я­ви­ло­ся склад­но кон­тро­лю­ва­ти курс гривні та внутрішні ціни.
Окрім цьо­го, на де­валь­вацію гривні впли­ну­ло рефінан­су­ван­ня ко­мерційних банків. Де­які з них ско­ри­с­та­ли­ся мож­ливістю от­ри­ман­ня знач­них об­сягів рефінан­су­ван­ня під 6–7 та 8–10% річних. Знач­на ча­ст­ка цих коштів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ла­ся для про­ве­ден­ня спе­ку­ля­тив­них опе­рацій на міжбанківсько­му ва­лют­но­му рин­ку та як наслідок — спри­я­ла знецінен­ню вітчиз­ня­ної гро­шо­вої оди­ниці.
На­ступ­ною при­чи­ною ви­ник­нен­ня та­кої си­ту­ації ста­ла відсутність жор­ст­ко­го кон­тро­лю за ве­ли­ки­ми ва­лют­ни­ми кон­трак­та­ми з ек­с­пор­ту. Ек­с­порт­но-орієнто­вані ком­панії не поспіша­ли по­­вер­та­ти в Ук­раїну ва­лютні ко­ш­ти, от­ри­мані від про­да­жу то­варів на зовнішніх рин­ках. Це, своєю чер­гою, впли­ва­ло на зро­с­тан­ня по­пи­ту на ва­лю­ту. От­же, в су­куп­ності це при­зве­ло до де­с­табілізації ук­­­раїнської фінан­со­вої еко­номічної і банківської си­с­те­ми та до існу­ю­чих ін­фляційних про­цесів.
Не­га­тив­ний вплив на еко­номіку аг­рар­но­го сек­то­ру має по­до­рож­чан­ня енер­го­носіїв, зо­к­ре­ма при­род­но­го га­зу. Про­мис­ло­вий хол­динг Ostchem при­зу­пи­нив ро­бо­ту більшості цехів з ви­роб­ництва міне­раль­них до­б­рив: ПрАТ «Сє­вєро­до­нець­ке об’єднан­ня “Азот”», «Сти­рол», чер­кась­кий «Азот» і «Рівне­азот». Ці за­во­ди ви­роб­ля­ють по­над дві тре­ти­ни всіх азот­них до­б­рив в Ук­раїні. За інфор­мацією прес-служ­би Group DF, при­чи­ною їхньої зу­пин­ки є пла­но­вий ре­монт, що збігається з періодом мі­­ні­маль­но­го по­пи­ту на міндо­б­ри­ва та три­ва­ти­ме до за­вер­шен­ня посівної кам­панії. Про­те аналіти­ки рин­ку міне­раль­них до­б­рив ствер­д­жу­ють, що та­ке рішен­ня вик­ли­ка­не підви­щен­ням цін на газ. За ціни на газ у 480–500 дол. за 1000 м3 ви­роб­ництво міне­раль­них до­б­рив в Ук­раїні є не­до­ці­ль­ним.
От­же, за про­гно­за­ми аналітиків, у но­­во­му се­зоні очікується змен­шен­ня вро­жаю зер­на що­най­мен­ше до 52– 53 млн т. Це зу­мов­ле­но погіршен­ням фінан­со­во­го ста­ну аг­раріїв. Ре­корд­но низь­ка рен­та­бельність ви­роб­ництва зер­на ми­ну­ло­го ро­ку (всьо­го 1,7%), існу­ю­ча еко­номічна си­ту­ація в країні, де­валь­вація гривні та згор­тан­ня бан­ка­ми про­грам кре­ди­ту­ван­ня аг­раріїв при­зве­ли до об­ме­же­но­го ма­теріаль­но-технічно­го за­без­пе­чен­ня для про­ве­ден­ня посівної кам­панії. Як наслідок вро­жаї зер­на цьо­го ро­ку бу­дуть мен­ши­ми за торішні на 15–20%.

Ціни на про­дукцію
Зва­жа­ю­чи на суттєве зни­жен­ня цін на по­чат­ку нинішньо­го зер­но­во­го се­зо­ну, аг­рарії ма­ли най­нижчі ре­зуль­та­ти гос­по­да­рю­ван­ня за ос­танні ро­ки. Сіль­сь­ко­го­с­по­дарські підприємства у 2013 р. от­ри­ма­ли май­же вдвічі мен­ше при­бут­ку від ос­нов­ної діяль­ності порівня­но із по­пе­реднім ро­ком. Як­що торік при­бут­ковість їхньої діяль­ності ста­но­ви­ла 12,5 млрд грн, то ро­ком раніше — 24,1 млрд. Рівень рен­та­бель­ності та­кож зни­зив­ся до ре­корд­них 11,5%, тоді як ще у 2012 р. цей по­каз­ник ста­но­вив 20,2%. Ча­ст­ка підприємств, що от­ри­ма­ли у 2013 р. при­бу­ток, ско­ро­ти­ла­ся до 67% про­ти 75% ро­ком раніше. Рен­та­бель­ність рос­лин­ництва у 2013 р. змен­ши­ла­ся на 11% порівня­но із ми­ну­лим ро­ком. Так, зер­нові та зер­но­бо­бові за­зна­ли ка­та­ст­ро­фіч­но­го падіння рен­та­бель­нос­ті: від 15,2% у 2012 р. до 1,7% у 2013 р.
Уп­ро­довж бе­рез­ня — квітня 2014 р. спо­с­терігала тен­денція до зро­с­тан­ня цін на внутрішньо­му рин­ку та ок­ре­мих видів про­дукції — на світо­во­му. За ін­фор­мацією Про­до­воль­чої та сільсько­го­с­по­дарсь­кої ор­ганізації ООН (FAO), ін­дек­си цін на зер­но у бе­резні по­точ­но­го ро­ку, порівня­но із по­пе­реднім міся­цем, зрос­ли на 5,1% (10 пунктів) та до­сяг­ли най­ви­що­го рівня з серп­ня ми­ну­ло­го ро­ку.
До різко­го зро­с­тан­ня індек­су цін спо­ну­ка­ло знач­не по­до­рож­чан­ня пше­ниці та ку­ку­руд­зи. Це вик­ли­ка­ло збіль­шен­ня об­сягів імпор­ту зер­на. За­не­по­коєння ви­ник­ло че­рез три­ва­лу по­су­ху в півден­но-цен­т­ральній ча­с­тині США, що не­га­тив­но відо­б­ра­жається на посівах ози­мої пше­ниці. Не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви у де­я­ких рай­о­нах Бра­зилії та ге­о­політич­на не­виз­на­ченість у регіоні Чор­но­го мо­ря, зо­к­ре­ма з по­став­ка­ми ук­раїнсько­го зер­на, на­кла­ли свій відби­ток.
На внутрішньо­му рин­ку Ук­раїни спо­­с­терігається подібна си­ту­ація. За­ку­пі­ве­льні ціни на ос­новні ви­ди зер­на сяг­ну­ли сво­го мак­си­маль­но­го зна­чен­ня. Так, ста­ном на 18 квітня ціна на пше­ни­цю 3-го кла­су до­сяг­ла по­знач­ки 2570 грн/т, що на 23% пе­ре­ви­щує ціну на цю да­ту ми­ну­ло­го ро­ку. Пше­ни­ця фу­раж­на ко­ш­ту­ва­ла 2250 грн/т (+14%), ку­ку­руд­за — 2200 грн/т (+21%). Та­кож ре­корд­ною ви­я­ви­ла­ся ціна на сою, яка ста­но­вить 5950 грн/т, що на тре­ти­ну ви­ще то­горіч­ної.
Не­зва­жа­ю­чи на підви­щен­ня цін, аг­ра­рії не відчу­ва­ють по­зи­тив­но­го ефек­ту, оскільки та­ка ціно­ва си­ту­ація зу­мов­ле­на де­валь­вацією гривні. Порівню­ю­чи ціни в до­ла­ро­во­му еквіва­ленті, спо­с­тері­гаєть­ся їхнє суттєве зни­жен­ня. Зо­к­ре­ма, пше­ни­ця 3-го кла­су що­до ми­ну­ло­го ро­ку по­де­шев­ша­ла на 33 дол. США/т, пше­ни­ця фу­раж­на — на 46, ку­ку­руд­за — на 31, соя — на 27 дол. США/т.
Ціни світо­во­го рин­ку на со­няш­ник впро­довж ос­танніх трьох місяців ма­ли тен­денцію до по­сту­по­во­го зни­жен­ня. Мак­си­маль­ний рівень ко­ти­ру­вань на со­няш­ник спо­с­терігав­ся 21 січня 2014 р., ко­ли до­сяг май­же 558 дол./т, мінімаль­ний — 31 бе­рез­ня, а са­ме — 456 дол. США/т. Про­те на рин­ку Ук­раїни спо­с­те­ріга­ло­ся по­сту­по­ве по­до­рож­чан­ня цьо­го насіння. Зо­к­ре­ма, се­ред­ня за­купівель­на ціна на со­няш­ник за лю­тий по­точ­но­го ро­ку зрос­ла на умо­вах са­мо­ви­во­зу зі скла­ду влас­ни­ка від 3,1 до 3,8 тис. грн/т (EXW); на умо­вах до­став­ки до місця при­зна­чен­ня — від 3,2 до 4,2 грн/т. Спо­с­терігав­ся по­пит як пе­ре­роб­них під­приємств, так і ек­с­порт­них ком­паній. При цьо­му на умо­вах са­мо­ви­во­зу ко­­мер­ційні ком­панії дек­ла­ру­ва­ли ціни на 200–250 грн/т вищі за пе­ре­робні під­приємст­ва. Ра­зом з тим, на по­чат­ку квітня по­точ­но­го ро­ку, порівня­но з відповідним пе­ріодом ми­ну­ло­го ро­ку, за­­купівельні ціни на со­няш­ник бу­ли ниж­чи­ми на 15–20%.

Дер­жав­не ре­гу­лю­ван­ня
Для вре­гу­лю­ван­ня еко­номічної си­ту­ації уря­дов­ця­ми прий­ма­ють­ся за­побіжні за­хо­ди. Здебільшо­го во­ни спря­мо­вані на стабілізацію ва­лют­но­го рин­ку та зде­шев­лен­ня для аг­раріїв банківсько­го кре­ди­ту­ван­ня. Так, Національ­ний банк Ук­раїни впер­ше за шість років підви­щив свою обліко­ву став­ку — від 6,5 до 9,5%. Вос­таннє во­на пе­ре­гля­да­ла­ся 13 серп­ня 2013 р., ко­ли Нац­банк змен­шив її на 0,5%. Оп­ти­маль­ним варіан­том дій у по­дібних умо­вах є поєднан­ня двох скла­до­вих. Пер­ша — мак­си­маль­на підтрим­ка ліквідності банків з ме­тою своєчас­но­го ви­ко­нан­ня ни­ми всіх своїх зо­бов’язань. Дру­га — спри­ян­ня під­ви­щен­ню вар­тості гро­шо­вої оди­ниці, в то­му числі че­рез ва­желі від­сот­ко­вої політи­ки, що об­ме­жує спе­ку­ля­тив­ний по­пит на ре­сур­си і слу­гує віднов­лен­ню ре­сурс­ної ба­зи банків.
Це по­зи­тив­но по­зна­чить­ся на курсі націо­наль­ної ва­лю­ти та за­по­біга­ти­ме по­­даль­шо­му її знецінен­ню. До то­го ж підви­щен­ня клю­чо­вої став­ки НБУ спри­я­ти­ме ут­ри­ман­ню темпів зро­с­тан­ня спо­жив­чих цін, які в бе­резні підви­щи­ли­ся на 3,4% порівня­но із лют­не­вим при­ро­с­том у 1,2%.
По­зи­тив­ни­ми зру­шен­ня­ми в ниніш­ній си­ту­ації є наміри Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу в на­данні Ук­раїні ав­то­ном­них тор­го­вель­них пре­фе­ренцій. Ме­тою за­зна­че­них за­ходів є од­но­сто­роннє ска­су­ван­ня мит­них зборів ЄС на то­ва­ри з Ук­раїни. Тор­гові пре­фе­ренції поч­нуть діяти з трав­ня та три­ва­ти­муть до 1 ли­с­то­па­да 2014 р. Згідно з до­мо­вле­но­с­тя­ми, Ук­раї­на змо­же ек­с­пор­ту­ва­ти в країни Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу за ну­ль­о­вою став­кою ввізно­го ми­та м’яку пше­ни­цю (пше­нич­не бо­рош­но і гра­ну­ли) об­ся­гом 950 тис. т, ячмінь (ячмінне бо­рош­но і гра­ну­ли) — 250, ку­ку­руд­зу (ку­ку­руд­зя­на му­ка і гра­ну­ли) — 400 та овес — 4 тис. т. Ну­ль­ові ввізні ми­та бу­де збе­ре­же­но про­тя­гом пер­шо­го ро­ку дії Уго­ди що­до зо­ни ві­льної торгівлі з Євро­со­ю­зом.
Існу­ю­ча ба­зо­ва став­ка ввізно­го ми­та на пше­ни­цю ста­но­вить 148 євро/т, ячмінь — 93, ку­ку­руд­зу — 94, овес — 89 євро/т. Тоб­то, ско­ри­с­тав­шись тор­гі­вель­ни­ми пре­фе­ренціями, аг­рар­ний сек­тор Ук­раїни змо­же до­дат­ко­во от­ри­ма­ти по­над 200 млн євро. Окрім цьо­го, Євро­па не об­ме­жу­ва­ти­ме імпорт ук­раїн­ської аг­ро­про­дукції. Кво­ти свідчать ли­ше про об­сяг про­дукції, яка вво­зи­ти­меть­ся без оп­ла­ти ввізно­го ми­та. Ре­ш­та ж підля­га­ти­ме за­галь­но­му ре­жи­му опо­дат­ку­ван­ня.
Уряд за­про­ва­д­жує про­гра­ми пільго­во­го кре­ди­ту­ван­ня аг­раріїв. За інфор­ма­цією Міністер­ст­ва фінансів, в Ук­раїні від­нов­люється банківське кре­ди­ту­ван­ня в аг­ро­сек­торі за до­по­мо­гою спеціаль­них інстру­ментів Національ­но­го бан­ку з ре­фінан­су­ван­ня. Зо­к­ре­ма, Нац­банк ор­гані­зо­вує аукціони для ко­мерційних банків з про­­да­жу ре­сурсів із по­­даль­шим ви­ко­ри­с­тан­ням коштів для на­дан­ня кре­дитів аг­раріям під 10% річних. Під час пер­шо­го аукціону, який про­во­див­ся 15 квітня, бу­ло про­да­но банківським ус­­та­но­вам для та­ких цілей 620 млн грн. До то­го ж 23 квітня пе­ред­ба­чається про­ве­с­ти аукціон, на яко­­му про­по­ну­ва­ти­­меться прид­ба­ти для аг­раріїв ще 1,5 млрд грн. Термін ко­ри­с­ту­ван­ня та­ки­ми ко­ш­та­ми ста­но­ви­ти­ме 180 днів.
Під час на­ра­ди, що про­во­ди­ла­ся на по­чат­ку квітня, уряд на­го­ло­сив на не­об­хідності про­ве­ден­ня аналізу ак­ту­аль­нос­ті діючих мінімаль­них інтер­вен­ційних цін на фор­вардні за­купівлі, вра­хо­ву­ю­чи еко­номічні ре­алії; до­ру­че­но Дер­жавній фінан­совій інспекції невід­клад­­но про­ве­с­ти пе­ревірку фінан­со­вої діяль­ності ПАТ «Аг­рар­ний фонд», Дер­жав­ної спеціа­лі­зо­ва­ної бю­д­жет­ної ус­та­но­ви «Аг­рар­ний фонд» та ПАТ «Дер­жав­на про­до­воль­ча зер­но­ва кор­по­рація Ук­раїни». До то­го ж Дер­жав­на інспекція Ук­раїни з кон­тро­лю за ціна­ми має про­ве­с­ти пе­ревірку ціно­вої си­ту­ації на рин­ку наф­то­про­дуктів і вста­но­ви­ти обгрун­то­ваність підви­щен­ня цін на цю про­дукцію, а Міне­нер­го­ву­гіллю до­ру­че­но вжи­ти всіх за­ходів що­до ре­сурс­но­го на­си­чен­ня рин­ку наф­то­про­дуктів.
Тож бу­де­мо сподіва­ти­ся, що за ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­ної ро­бо­ти змі­нить­­ся на кра­ще си­ту­ація на внутріш­ньо­му фінан­со­во­му рин­ку, рин­ку ма­те­ріаль­но-технічних ре­сурсів та сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції.