Особливості фітосанітарного контролю китайського експорту

За достатньо короткий термін пальму першості у рейтингу найбільших імпортерів української аграрної продукції отримала Китайська Народна Республіка. Аграрне співробітництво між двома країнами не просто триває — воно розвивається стрімкими темпами.

Є. Деряга, канд. с.-г. наук, голов. державний фітосанітарний інспектор Київської області та м. Києва,

Ю. Проскурка, голов. спеціаліст відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області,

Г. Козак, канд. с.-г. наук

 

У 2015 році Україна стала головним постачальником кукурудзи до Китаю. Двостороннє співробітництво між Україною та КНР у сфері фітосанітарії здійснюється згідно з членством обох держав у Світовій організації торгівлі (СОТ) та Міжнародною конвенцією про захист рослин (ІРРС), а також відповідно до положень угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Китайської Народної Республіки про співробітництво у сфері захисту й карантину рослин.

Імпорт кукурудзи, сої та ячменю згідно з китайським законодавством відбувається на підставі протоколів фітосанітарних вимог, які є міжнародними договорами міжвідомчого характеру. Так, між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Генеральною адміністрацією нагляду за якістю інспекції та карантину Китайської Народної Республіки були підписані міжнародні договори  України: 

Протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи із України до Китаю (9 листопада 2012 року);

Протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту сої із України до Китаю (5 грудня 2013 року);

Протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту ячменю з України до Китаю (5 грудня 2013 року).

Відповідно до цих протоколів Міністерство аграрної політики та продовольства України зобов’язане проводити інспектування кукурудзи, сої, ячменю як у період вегетації, так і вже зібраного врожаю на предмет виявлення карантинних шкідливих організмів, що перебувають під контролем Китайської Народної Республіки.

Підписання цих протоколів дало можливість експортувати до КНР вищезазначену сільгосппродукцію з дотриманням законодавства обох держав.

Отже, постає питання: хто може здійснювати експорт зерна кукурудзи, сої та ячменю до КНР?

Експортувати зерно кукурудзи, сої та ячменю до КНР може будь-який суб’єкт господарювання, внесений до переліків осіб, які планують експорт кукурудзи, сої та ячменю до Китайської Народної Республіки, та переліків місць зберігання, з яких планується такий експорт.

Для того, щоб потрапити до переліків осіб, які планують експорт кукурудзи, сої та ячменю до КНР, необхідно зробити такі дії.

1. Пройти безкоштовну процедуру реєстрації у сфері карантину рослин відповідно до ст. 27 Закону України «Про карантин рослин» та Порядку реєстрації осіб, які ведуть господарську діяльність, пов’язану з виробництвом та обігом об’єктів регулювання, затвердженого наказом № 690 Міністерства аграрної політики України від 21 листопада 2006 р.

Також таку реєстрацію повинні пройти всі власники урожаю та складських приміщень (елеватори, склади).

2.1. На полях, звідки зібраний урожай кукурудзи, сої та ячменю планується експортувати до КНР, необхідно провести обстеження в період вегетації відповідно до  ст. 3 протоколів. 

Для цього суб’єкт господарювання повинен звернутися в обласне управління Держпродспоживслужби із заявою довільного зразка із зазначенням протоколів, згідно з якими будуть проведені згадані обстеження. Заява має бути оформлена на фірмовому бланку суб’єкта та за підписом керівника або уповноваженої особи.

До цієї заяви суб’єкт господарювання додає:

копії виписки із ЄДРПО та реєстрації юридичної особи — замовника обстежень;

перелік господарств із зазначенням адрес і всіх назв (номерів) полів та їхніх площ;

копії документів на право власності, оренди чи використання потужностей виробництва кукурудзи, сої, ячменю або документів (договори, протоколи, т. ін.) щодо намірів купівлі перелічених культур у сільгоспвиробників;

за необхідності — права (доручення, довіреності, т. ін.) представляти інтереси власника урожаю культур, який планується експортувати до КНР, щодо подання заяви на обстеження;

інтегровану систему захисту (integrated pest management system) кукурудзи, сої та ячменю на фірмовому бланку господарства і за підписом керівника або уповноваженої особи;

документ про оплату за проведення обстежень посівів культур. 

 

Порядок проведення 

обстежень полів

У посівах кукурудзи в період вегетації проводять обстеження на  наявність таких шкідливих організмів, як:

1. Бактеріальне в’янення кукурудзи (Pantoea stewartii subsp);

2. Кладоспоріоз сіро-оливковий  (Cladosporium griseo-olivaceum);

3. Вірус смугастої мозаїки пшениці (Wheat streak mosaic virus).

 

У посівах сої:

1. Фітофторозна гниль сої (Phytophthora sojae);

2. Вертицильозне в’янення (Verticillium albo-atrum);

3. Вертицильозне в’янення сої  (Verticillium dahlia);

4. Іржаво-бура плямистість листя квасолі (Curtobacterium flaccumfaciens pv. Flaccumfaciens);

5. Вірус мозаїки люцерни (Alfalfa mosaic virus);

6. Вірус кільцевої плямистості тютюну (Tobacco ringspot virus);

7. Вірус мозаїки резухи (Arabis mosaic virus);

8. Стеблова нематода (Ditylenchus dipsaci).

 

У посівах ячменю:

1. Карликова сажка пшениці (Tilletia controversa); 

2. Церкоспорельозна гниль, або очкова плямистість (Pseudocercosporella herpotrichoides);

3. Офіобольозна коренева гниль (Gaeumannomyces graminis);

4. Вірус смугастої (штрихуватої) мозаїки ячменю (Barley stripe mosaic virus).

 

Обстеження у період вегетації на виявлення хвороб та стеблової нематоди (на сої) проводять одноразово у фази:

у посівах кукурудзи — викидання волоті — молочна стиглість зерна;

у посівах сої — цвітіння — закінчення формування бобів;

у посівах ячменю — колосіння — молочна стиглість зерна.

До того ж слід мати на увазі, що краще робити обстеження у дещо пізніші фази розвитку культур. Це особливо стосується кукурудзи, де кладоспоріоз сіро-оливковий виявляють на уже сформованих качанах.

Обстеження проводять методом конверта (ступінчаста діагональ, за якою інспектор проходить двома діагоналями і чотирма сторонами ділянки). При цьому обстежувач оцінює візуально стан рослин у полі уздовж маршруту проходження і орієнтовно через кожні 75–100 м зупиняється для детального огляду всіх рослин. На полі до 100 га двома діагоналями обстежують не менше 20 відрізків рядка завдовжки 0,5 м кожен. Обстежувач відбирає зразки рослин для фітосанітарної експертизи (ФСЕ). З кожного поля формується один зразок.

 

Для фітосанітарної експертизи інспектор відбирає зразки:

кукурудза — 3–4 рослини (стебла, листя, качани);

ячмінь —  цілі рослини у загальній кількості 15 одиниць;

соя — листя (стебла) у загальній кількості 15 одиниць. Для виявлення стеблової нематоди відбирають прикореневий грунт або викопують кореневу систему рослини з шаром грунту об’ємом 100 куб. см.

Рослини для зразків на проведення ФСЕ відбирають у разі виникнення підозри на наявність вищезазначених захворювань.

Інспектор відповідно оформляє відібрані зразки, запаковує рослини у сейф-пакети й організовує доставку до фітосанітарної лабораторії протягом 48 год.

У день відбору зразків оформляється акт, де зазначають кількість відібраних зразків, номер та дату заявки суб’єкта і те, що зразки були направлені до фітосанітарної лабораторії. Плата за проведення фітосанітарної експертизи здійснюється відповідно до постанови КМУ № 1348 від 28 грудня 2011 р.

Після надходження результатів експертизи інспектор оформляє акт фітосанітарного стану, де вказуються результати відповідно до висновків ФСЕ. 

Якщо фітосанітарною експертизою наведених вище захворювань не було виявлено, то інспектор в акті зазначає: «Фітосанітарний стан посівів кукурудзи (сої або ячменю) на полях господарства відповідає протоколам фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи (сої або ячменю) з України до КНР». Якщо ж хвороби виявлено, то в акті зазначається: «Фітосанітарний стан посівів кукурудзи (сої або ячменю) на полях господарства не відповідає протоколам фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи (сої або ячменю) з України до КНР».

Якщо трапилось так, що в господарстві лише на одному полі виявлено захворювання, зазначені у протоколах, то бажано це поле оформити окремим актом фітосанітарного стану.

У кожному акті фітосанітарного стану зазначаються номери результатів експертизи. Акти фітосанітарного стану оформляються у двох примірниках, один залишається у інспектора, а другий віддають замовнику обстежень. Всі акти повинні бути підписані інспектором, який проводив обстеження, замовником обстежень та власником полів.

2.2. Відповідно до ст. 4 і 5 протоколів фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи, сої та ячменю з України до КНР обов’язково повинні проходити контроль і складські приміщення (елеватори, склади), де зберігатиметься врожай кукурудзи, сої та ячменю із уже обстежених полів.

Для цього суб’єкту господарювання також слід звернутися в обласне управління Держпродспоживслужби із заявою довільного зразка із зазначенням протоколів, згідно з якими будуть проведені обстеження складських приміщень. 

До цієї заяви суб’єкт господарювання додає:

копії виписки із ЄДРПО та реєстрації юридичної особи — замовника обстежень; 

перелік складських приміщень із зазначенням адрес і всіх назв (номерів);

копії документів на право власності, оренди чи використання складських приміщень;

за необхідності — права (доручення, довіреності, т. ін.) представляти інтереси власника складських приміщень, з яких планується експортувати урожай до КНР;

документ про оплату за проведення обстежень складських приміщень.

Плата за обстеження посівів кукурудзи, сої й ячменю та місць зберігання (складів, елеваторів) здійснюється на підставі наказу Мінагрополітики України № 96 від 13.02.2013 р.

Інспектор проводить обстеження складських приміщень візуально, із застосуванням харчових принад та/або феромонних пасток. З кожного місця зберігання формується одна середня проба (зразок), яка направляється до фітосанітарної лабораторії на ФСЕ.

 

Найкраще проводити інспектування місць зберігання після того, як їх звільнять від зерна та буде виконано всі процедури очищення.

Під час обстеження складських приміщень слід звертати увагу на можливість проведення сушіння, доочищення зерна та утилізації некондиційного зерна й насіння бур’янів, про що також зазначають у заключному акті.

Акти обстеження місць зберігання оформляються аналогічно актам фітосанітарного стану полів.

Суб’єкти господарювання, отримавши акти фітосанітарного стану на поля та складські приміщення, які відповідають вимогам протоколів, з документами, що зазначені у пунктах 1, 2.1 та 2.2, звертаються до Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби для подальшого занесення їх до переліків осіб, які планують експорт кукурудзи, сої та ячменю до КНР, та переліків місць зберігання, з яких планується експорт кукурудзи, сої та ячменю до КНР.

Нагляд і контроль зібраного врожаю кукурудзи, сої та ячменю проводиться інспектором за визначеною процедурою (п. 21 та п. 26 постанови КМУ № 705 від 12.05.2007 р.).

Для отримання  фітосанітарного сертифікату на експорт до КНР cуб’єкту господарювання необхідно пред’явити акти фітосанітарного стану полів у період вегетації культур, що відповідають протоколам. Якщо такі акти відсутні, то фітосанітарний сертифікат замовник не отримає.

Карантинний сертифікат, у разі оформлення на порти, видається аналогічно. Якщо наведені вище акти відсутні, то у сертифікаті буде зазначено, що обстеження в період вегетації не проводили.

За проходження всіх наведених вище процедур та отримання необхідних документів кожен суб’єкт господарювання може на законних підставах експортувати зерно кукурудзи, сої та ячменю до КНР.

Сподіваємося, ця інформація буде корисною для зернотрейдерів та сільгосптоваровиробників.