Застосування фунгіцидів у посівах ріпаку
Урожайність ріпаку в Україні в цілому невисока — 13–15 ц/га (в Європі — 24–26 ц/га), хоча генетичний потенціал культури становить 40–45 ц/га. Однією з причин недобору врожаю є ураження насіння і рослин ріпаку хворобами.
Урожайність ріпаку в Україні в цілому невисока — 13–15 ц/га (в Європі — 24–26 ц/га), хоча генетичний потенціал культури становить 40–45 ц/га. Однією з причин недобору врожаю є ураження насіння і рослин ріпаку хворобами.
В. Сергієнко, канд. с.-г. наук
Рослини ріпаку уражуються багатьма інфекційними хворобами. В Україні найбільш поширеними і шкідливими є: снігова пліснява (тифульоз), чорна ніжка (ризоктоніоз), несправжня борошниста роса (пероноспороз), чорна плямистість (альтернаріоз), рак стебла або некроз кореневої шийки (фомоз), біла гниль, або склеротиніоз (білостеблість), сіра гниль (ботридіоз), світла плямистість (циліндроспоріоз), вертицильозне в’янення (вертицильоз), фузаріозне в’янення (фузаріоз), бактеріоз коренів озимого ріпаку, слизовий бактеріоз ярого ріпаку. Менш поширені біла плямистість (кільцева плямистість, або сіростеблість), борошниста роса, кила, звичайна мозаїка, зморшкувата мозаїка, чорна кільцева плямистість, вірус жовтухи турнепсу, позеленіння квіток.
Недобір урожаю насіння через хвороби залежно від гібрида та технології його вирощування коливається від 15 до 70% і більше, до того ж значно погіршуються посівні та технологічні якості ріпаку. Вченими встановлено, що найбільші втрати врожаю спричиняють біла гниль та фомоз — 20–60%. Від ураження альтернаріозом та циліндроспоріозом втрати врожаю можуть становити — 15–30%, пероноспорозом — 15–25, сірою гниллю — 10–20%.
Хвороби значною мірою впливають і на біохімічний склад рослин та насіння ріпаку. Так, за ураження пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, циліндроспоріозом істотно знижується вміст вітаміну С, протеїну, жиру, цукру, незамінних амінокислот, вміст олії у насінні ріпаку.
Поширення та розвиток більшості хвороб залежить від погодних умов вегетаційного періоду та технології вирощування озимого і ярого ріпаку. За умов високої вологості, випадання рясних рос у нічні години та середньодобової температури повітря 8...15°С ймовірне ураження рослин несправжньою борошнистою росою, за частих дрібних дощів — циліндроспоріозом. Підвищена вологість повітря, часті дощі з вітром за температури повітря вдень 15...24°С та вночі — 12...18°С сприяють розвитку альтернаріозу та фомозу. За теплої та вологої погоди (температура 17...26°С, відносна вологість — 80–100%, часті дощі, загущені посіви) рослини ріпаку найчастіше уражуються білою та сірою гнилями, бактеріозами.
Для своєчасного виявлення хвороб ріпаку необхідно систематично протягом усього періоду вегетації проводити фітосанітарний моніторинг посівів. Це сприятиме прийняттю рішення щодо проведення ефективних захисних заходів. Найвагомішим заходом захисту посівів ріпаку від хвороб є застосування фунгіцидів. Деякі з них не лише захищають рослини ріпаку від ураження фітопатогенами, але й проявляють рістрегулюючі властивості. Такий подвійний ефект робить застосування цих препаратів на посівах ріпаку надзвичайно актуальним для підвищення його врожайності. Системне застосування фунгіцидів у найкритичніші фази розвитку ріпаку озимого забезпечує надійний захист рослин від найбільш поширених хвороб.
Традиційно в Україні вперше вносять фунгіциди на посіви озимого ріпаку восени. Саме в осінній період захисні заходи передусім мають бути спрямовані на радикальне обмеження або знищення джерел інфекції, блокування або уповільнення шляхів її поширення, підвищення стійкості рослин до збудників хвороб і несприятливих погодних чинників. Осіннє внесення фунгіцидів уповільнює ріст рослин, захищаючи їх від надмірного переростання, сприяє глибшому проникненню кореневої системи в грунт та збільшенню її маси, формуванню компактних рослин із пласкою розеткою листків, запобігає видовженню кореневої шийки і високому підняттю точки росту над поверхнею грунту. Всі ці чинники значно знижують ризик вимерзання ріпаку.
Восени доцільно провести профілактичні хімічні заходи у фазі 4–6 розеткових листків для контролю більшості хвороб ріпаку озимого, особливо за високої вологості повітря
(90–100%) і середньодобової температури 8…12°C. З цією метою проводять обприскування посівів одним із фунгіцидів — регуляторів росту на основі діючих речовин: метконазол, 60 г/л (Карамба, в. р.); тебуконазол, 250 г/л (Містік, к. е.; Оріус 250, в. е.; Фолікур 250 EW, к. е.; Фортеця Тотал ЕС, КЕ; Амулет, к. е.; Альфа-Тебузол, КЕ; Беркут, КЕ; Колосаль, КЕ; Полігард, КЕ) та сумішей діючих речовин: протіоконазол, 80 г/л + тебуконазол, 160 г/л (Тілмор 240 ЕС, КЕ); флутріафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л (Імпакт Т); пропіконазол, 125 г/л + флуопірам, 125 г/л (Пропульс 250 SE). Ці обробки бажано поєднувати із позакореневим підживленням рослин мікроелементами, особливо бором (0,5 кг/га). За дефіциту цього мікроелемента в грунті знижується стійкість рослин проти інфекційних хвороб і до низьких температур, спостерігається інтенсивне відмирання листків і точки росту рослини, уповільнюється розвиток генеративних органів, знижується насіннєва продуктивність.
Навесні обприскування за висоти ріпаку 20–25 см захищає від хвороб, сприяє збільшенню кореневої системи та рівномірному цвітінню, забезпечує формування міцнішого і коротшого стебла, вирівняних за величиною стручків, а також кращий розвиток бічних пагонів. У разі запізнення із сівбою ярого ріпаку, коли вегетація рослин відбувається в умовах довгого світлового дня і уповільнюється розгалуження стебла і формування бічних пагонів, доцільно провести профілактичне обприскування посівів баковою сумішшю одного із інгібіторів росту листя з низькою нормою його витрати
(0,3–0,4 л/га) в комбінації з регулятором росту рослин Хлормекват-хлорид 720 з нормою витрати 0,3–0,4 л/га.
На сьогодні є достатня кількість фунгіцидів, які можуть ефективно контролювати більшість хвороб у період вегетації ріпаку (табл. 1). Вони мають різні властивості та спектри дії.
З цією метою можна використовувати як однокомпонентні препарати (Містік, Фолікур, Оріус, Карамба), так і двокомпонентні (Амістар Екстра 280 SС, Тілмор 240 ЕС, Пропульс 250 SE, Замір 400, Аканто плюс 28, Піктор). Два останніх із двокомпонентних препаратів завдяки стробілуриновій групі, що входить до складу препаратів, мають цінні властивості — стимулювати обмінні процеси та зменшувати енергетичні втрати. Також за застосування фунгіцидів Аканто Плюс, Амістар Екстра та Піктор відбувається ефект озеленення, що зупиняє старіння, подовжує життєдіяльність рослин та сприяє підвищенню урожайності. Ці препарати посилюють фотосинтез і ростові процеси в рослинах, підвищують засвоєння та споживання азоту та стійкість до несприятливих погодних умов. Надзвичайно важливим є те, що основна частка фунгіцидів, які рекомендується застосовувати для захисту від хвороб, має чітко виражені ретардантні властивості, тобто властивості морфорегуляції. Використання ретардантів грунтується на принципах перерозподілу потоку поживних речовин у бік збільшення не до верхньої точки росту, а до кореня. Тим самим низхідні потоки сокоруху покращують живлення нижніх бруньок та кореня. Таким чином рослина міняє форму габітусу шляхом більшої детермінації стебла, кількості пагонів, стручків, потужнішого кореня та діаметра стебла. Завдяки застосуванню фунгіцидів-ретардантів можна збільшити утворення бічних пагонів і стручків на рослині, продукуючи ріст репродуктивних органів на одиниці площі.
Найпоширенішими фунгіцидами з ретардантними властивостями є препарати на основі триазолів: тебуконазолу (Фолікур 250 EW, Тілмор 240 ЕС, Оріус 250, Замір 400), метконазолу (Карамба) та пропіконазолу (Аканто плюс 28).
Більша частина рекомендованих фунгіцидів є препаратами системної дії. Вони забезпечують довготривалий захисний ефект: період захисної дії фунгіциду може сягати 18 тижнів.
Задля підвищення технічної ефективності фунгіцидів і насіннєвої продуктивності рослин до робочих суспензій чи емульсій додають один із спеціальних стимуляторів росту рослин: Біосил (Емістим С), в. р. (5–10 мл/га); Вермістим К, р. (5–8 л/га); Марс EL або Вимпел (0,3 л/га); Rost-Концентрат (0,5 л/га); Стабілан 750 SL, в. р. к. (1,5–2,0 л/га), та ін.
Нами також були проведені досліди з використанням фунгіцидів та сумішей фунгіцидів з гуміновими препаратами проти хвороб ріпаку. Із фунгіцидів використовували широковідомі препарати Амістар Екстра 280 SC, Імпакт Т, к. с., та Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в. г., які у своєму складі містять різні діючі речовини.
На посівах ріпаку озимого ураження хворобами було відмічено у фазі дозрівання стручків. У цей період листя та стручки ріпаку були уражені альтернаріозом. Ця хвороба останніми роками набула значного поширення і завдає багато клопотів агровиробникам у всіх зонах вирощування. Збудники хвороби інтенсивно заселяють поверхню стручка, яка на момент достигання відповідає за фотосинтез. Тому насіння формується дуже дрібним, та ще й осипається. Через це втрати врожаю можуть сягати до 40%.
Обліки, проведені нами в період з 06.06 по 21.06.2013 р., засвідчили, що розвиток альтернаріозу на контролі становив 14,8–53,0% (табл. 2). Як виявилось, обробки фунгіцидами були досить ефективними у початковий період розвитку хвороби. В цей час ефективність фунгіцидів становить
59,0 – 76,4%. Найвищий захисний ефект забезпечив фунгіцид Імпакт Т, к. с., 1,0 л/га — на рівні 62,7–76,4%. У середньому за період спостережень ефективність досліджуваних фунгіцидів становила 57,2–63,2%.
Сумісне застосування фунгіцидів з гуматами, за якого використовували зменшені норми витрати фунгіцидів, та самостійні обробки гуміновими препаратами також забезпечили позитивні результати. Захисний ефект сумішей був на рівні фунгіцидів з повною нормою витрати, або дещо переважав. А урожайність ріпаку в цих варіантах була суттєво вищою (табл. 2).
Урожайність насіння ріпаку на контролі становила
13,3 ц/га, у варіантах із самостійним застосуванням фунгіцидів — 15,3–16,1 ц/га. За використання сумішей фунгіцидів з гуміновими препаратами урожайність ріпаку була на рівні 17,3–17,8 ц/га, або на 30–33% вищою порівняно з контролем. Найвищу врожайність ріпаку (18,0 ц/га) забезпечила обробка посівів гуміновими препаратами: спочатку Фульвітал Плюс, 200 г/га, а потім Гуміфілд Аміно, 200 мл/га.
Низьку врожайність ріпку можна пояснити розтріскуванням стручків і висипанням насіння на землю. Для запобігання цьому посіви слід обробляти препаратом Нью-Філм-17. Це збереже додатково 30–40% врожаю. До того ж падалиця ріпаку є додатковим джерелом інфекції для більшості хвороб, що передаються насінням (альтернаріоз, фомоз, пероноспороз, циліндроспоріоз).
З метою запобігання ураженню насіння ріпаку пліснявінням та гнилями доцільно проводити за два тижні до збирання десикацію посівів за пожовтіння та побуріння 70–75% стручків. Для цього використовують спеціальні препарати: Вулкан Плюс, РК (3,0 л/га); Клінік, в. р. (3,0 л/га); Раундап Класік, в. р. (3,0 л/га); Раундап Екстра, РК (2,6 л/га); Реглон Супер 150 SL, в. р. к. (2,0–3,0 л/га); Ричард, в. р. (3,0 л/га); Суховій, РК (1,5–2,5 л/га). Це дає змогу знизити вологість насіння та запобігти розвитку хвороб.