Спецможливості
Агробізнес

Еко­номіка ози­мої пше­ниці

04.12.2014
6449
Еко­номіка ози­мої пше­ниці фото, ілюстрація

Сільське господарство — це бізнес, а основою кожного бізнесу є отримання максимальних прибутків за мінімальних витрат. Тож аграрії звикли рахувати кожну гривню видатків та слідкувати за цінами, щоб вигідніше продати врожай. До економічно привабливих сільськогосподарських культур належить пшениця озима. Підтвердженням цього є те, що у структурі посівів вона поступається тільки кукурудзі та може за помірних витрат забезпечити пристойні прибутки.

Сільське господарство — це бізнес, а основою кожного бізнесу є отримання максимальних прибутків за мінімальних витрат. Тож аграрії звикли рахувати кожну гривню видатків та слідкувати за цінами, щоб вигідніше продати врожай. До економічно привабливих сільськогосподарських культур належить пшениця озима. Підтвердженням цього є те, що у структурі посівів вона поступається тільки кукурудзі та може за помірних витрат забезпечити пристойні прибутки.

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук, в. о. завіду­ва­ча ка­фе­д­ри логісти­ки та ви­роб­ни­чо­го ме­недж­менту,
Сумсь­кий національ­ний
аг­рар­ний універ­си­тет

Ви­роб­ництво
Пше­ни­ця ози­ма є тра­диційною зер­но­вою куль­ту­рою для аг­раріїв Ук­раїни. У струк­турі посівів по­точ­но­го ро­ку во­на зай­ма­ла май­же 6 млн га, що ста­но­вить 22% усіх посівних площ та 40% площ зер­но­вої гру­пи куль­тур. Ос­нов­не ви­роб­ництво цієї куль­ту­ри зо­се­ре­д­же­но у цен­т­раль­них регіонах Ук­раїни, найбільши­ми із яких у 2014 р. ста­ли Одесь­ка (432 тис. га), За­порізька (432), Дніпро­пе­т­ровсь­ка (366) об­ласті.
Ви­ро­щу­ють пше­ни­цю ози­му як сільсько­го­с­по­дарські підприємства різних форм влас­ності, так і гос­по­дар­ст­ва на­се­лен­ня (ча­ст­ка аг­ро­фор­му­вань у струк­турі ви­роб­ництва ста­но­вить 79%). Сільське на­се­лен­ня ви­ро­щує щорічно близь­ко 20–21% за­галь­но­го об­ся­гу збіжжя цієї зер­но­вої куль­ту­ри. Нинішньо­го ро­ку аг­рарії зібра­ли май­же 25 млн т цьо­го зер­на з площі 6 млн га за се­ред­ньої вро­жай­ності 41,3 ц/га.
Ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої в Ук­раїні пов'яза­не із по­ши­рен­ням но­вих тех­но­логій на ос­нові мінімаль­но­го об­робітку та «ноу-тілл». Їхні відмінності від тра­диційно­го по­ля­га­ють у підхо­дах до об­робітку грун­ту за­леж­но від при­род­но-кліма­тич­них умов гос­по­да­рю­ван­ня. Про­те на прак­тиці вже до­ве­де­но, що нові тех­но­логії ха­рак­те­ри­зу­ють­ся швидкістю про­ве­ден­ня посівної кам­панії, знач­ною еко­номією людсь­ких ре­сурсів та паль­но­го, на­ко­пи­чен­ням во­ло­ги у грунті та по­сту­по­вою тен­денцією до підви­щен­ня йо­го ро­дю­чості.
Слід вра­хо­ву­ва­ти, що пе­рехід на нові тех­но­логії по­тре­бує знач­них капіта­ло­в­кла­день, зо­к­ре­ма на прид­бан­ня сівал­ки точ­но­го висіву із мож­ливістю од­но­час­но­го вне­сен­ня до­б­рив та при­ко­чу­ван­ням, по­туж­них ком­байнів, трак­торів та об­при­с­ку­вачів (здебільшо­го іно­зем­но­го ви­роб­ництва). То­му більшість аг­раріїв зва­же­но підхо­дять до суттєвих змін у тех­но­логії та, пе­ре­дусім, відда­ють пе­ре­ва­гу енер­го­ощад­но­му ви­роб­ництву сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. До ос­нов­них ви­т­рат ви­роб­ни­чо­го про­це­су на­ле­жать ви­т­ра­ти на насіння, удо­б­рен­ня та до­гляд за посіва­ми.
Ви­т­ра­ти на насіння
Аг­раріям, які ви­ро­щу­ють пше­ни­цю ози­му на пло­щах від 400 га і більше, потрібно ма­ти три-п’ять сортів куль­ту­ри різно­го ге­не­тич­но­го по­хо­д­жен­ня, із різни­ми аг­робіологічни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми та гру­па­ми стиг­лості, при­сто­со­ва­них для ви­ро­щу­ван­ня за інтен­сив­ни­ми тех­но­логіями та універ­саль­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня. Вод­но­час слід на­да­ва­ти пе­ре­ва­гу сор­там, за­не­се­ним до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин за ос­танні п’ять років та при­дат­них для зо­наль­но­го по­ши­рен­ня в Ук­раїні.
Пра­виль­ний добір сортів дає змо­гу уни­ка­ти шкідли­во­го впли­ву епіфітотій, а та­кож по­вноцінно ре­алізу­ва­ти ге­не­тич­ний по­тенціал про­дук­тив­ності пше­ниці навіть за кри­тич­них по­год­них умов і до­ся­га­ти при цьо­му більшої стабільності от­ри­ма­них уро­жаїв. А от­же, оп­ти­маль­ний сор­то­добір за­без­пе­чує от­ри­ман­ня про­гно­зо­ва­них за­пасів про­до­воль­чо­го та кор­мо­во­го зер­на, а та­кож насіннєво­го ма­теріалу.
Важ­ли­вою умо­вою підви­щен­ня вро­жай­ності пше­ниці є ви­ко­ри­с­тан­ня для сівби ви­со­ко­якісно­го насіння, при­дат­но­го до місце­вих умов ви­ро­щу­ван­ня. Та­ке насіння за­без­пе­чує ви­со­ку і друж­ну схожість, інтен­сив­не фор­му­ван­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми, вуз­ла ку­щен­ня і ве­ге­та­тив­них па­гонів із підви­ще­ною стійкістю до не­спри­ят­ли­вих умов зимівлі.
Згідно із ви­мо­га­ми Дер­жав­но­го стан­дар­ту Ук­раїни для сівби ре­ко­мен­до­ва­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти насіння, яке відповідає І–ІІІ ре­про­дукціям зі схожістю для пше­ниці м’якої не мен­ше 92%, чи­с­то­тою від насіння бур’янів та інших домішок — не мен­ше 98, сор­то­вою чи­с­то­тою — не мен­ше 98, во­логістю — не більше 15%.
Для ефек­тив­но­го про­ве­ден­ня сівби потрібно пра­виль­но виз­на­чи­ти висівну нор­му насіння. По­тре­ба у насінні за­ле­жить від по­пе­ред­ни­ка, во­ло­гості та ро­дю­чості грун­ту, строків висіву та біологічних вла­с­ти­во­с­тей сор­ту. В ос­но­ву та­ко­го роз­ра­хун­ку слід за­кла­да­ти потрібну кількість одер­жан­ня рос­лин на час зби­ран­ня — до 400 шт./м2
із на­явністю 500–600 про­дук­тив­них сте­бел із до­б­ре сфор­мо­ва­ним ко­лос­сям. Оп­ти­мальні нор­ми висіву се­ред­нь­о­­стиг­лих сортів на грун­тах се­ред­ньої ро­дю­чості у рай­о­нах сте­по­вої зо­ни ста­нов­лять 4,0–4,5 млн шт./га, лісо­сте­по­вої — 4,5–5,0, поліської — 5,0–5,5. Роз­ра­хун­ко­во за се­ред­ньої нор­ми висіву насіння на рівні 240 кг/га та вар­тості елітно­го насіння пше­ниці ози­мої близь­ко 3,6 тис. грн за­гальні ви­т­ра­ти на насіння ста­но­ви­ти­муть
864 грн/га.
Удо­б­рен­ня та до­гляд
Виз­на­чен­ня по­тре­би в удо­б­ренні сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур є склад­ним і відповідаль­ним за­вдан­ням. Вста­нов­лю­ю­чи нор­ми і співвідно­шен­ня міне­раль­них до­б­рив для пше­ниці ози­мої, вар­то вра­хо­ву­ва­ти грун­то­во-кліма­тичні умо­ви, при­зна­чен­ня вро­жаю та йо­го про­гно­зо­ва­ний рівень, сорт, по­пе­ред­ник та йо­го удо­б­рен­ня, рівень во­ло­го­за­без­пе­чен­ня, фіто­санітар­ний стан полів, за­галь­ний рівень аг­ро­техніки то­що.
Для умов Лісо­сте­пу Ук­раїни під пше­ни­цю ози­му ре­ко­мен­дується вно­си­ти N60-80P40-60K40-60 кг/га діючої ре­чо­ви­ни. Кра­щим співвідно­шен­ням цих еле­ментів вва­жається 1,5:1:1. Ви­сокі вро­жаї якісно­го зер­на за­без­пе­чує вне­сен­ня: азо­ту — до 120, фо­с­фо­ру і калію — по 90 кг д. р./га. До то­го ж фо­с­форні і калійні до­б­ри­ва ба­жа­но вно­си­ти під ос­нов­ний об­робіток грун­ту або пе­ред­посівну куль­ти­вацію. Роз­ра­хун­ко­во у разі за­сто­су­ван­ня у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої аміач­ної селітри в об­сязі 250 кг за ціною 6,2 тис. грн/т, нітро­а­мо­фо­с­ки (16:16:16) — 200 кг (7 тис.); кар­баміду — 15 кг (6,4 тис. грн/т) за­гальні ви­т­ра­ти на міне­ральні до­б­ри­ва ста­но­ви­ти­муть по­над 3 тис. грн/га.
Уп­ро­довж ве­ге­тації пше­ни­ця ози­ма мо­же бу­ти по­шко­д­же­на шкідни­ка­ми, ура­же­на хво­ро­ба­ми, засміче­на бур’яна­ми. То­му надійний до­гляд за її посіва­ми є важ­ли­вим фак­то­ром підви­щен­ня про­дук­тив­ності куль­ту­ри. За ком­плекс­но­го за­сто­су­ван­ня пе­с­ти­цидів ви­т­ра­ти мо­жуть до­ся­га­ти 800 грн/га.

Інші ви­т­ра­ти
Знач­ний вплив на збільшен­ня собівар­тості пше­ниці ози­мої має по­до­рож­чан­ня паль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів. Знецінен­ня гривні та підви­щен­ня вар­тості паль­но­го суттєво збільши­ли ча­ст­ку енер­ге­тич­ної скла­до­вої у су­куп­них ви­т­ра­тах аг­раріїв. За енер­го­ощад­ли­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої ви­т­ра­ти на 1 га ди­зель­но­го паль­но­го ста­но­ви­ти­муть
60 кг, бен­зи­ну — 1,8, ма­с­тил — 1,1 кг. Вра­хо­ву­ю­чи оп­то­во-відпускні ціни, що скла­лись на се­ре­ди­ну ли­с­то­па­да по­точ­но­го ро­ку, на ди­зель­не паль­не та бен­зин на рівні 16,9 грн/кг, гек­тар­на вартість паль­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів ста­но­ви­ти­ме по­над 1,2 тис. грн.
Ви­роб­ничі ви­т­ра­ти та­кож вра­хо­ву­ють оп­ла­ту праці та на­ра­ху­ван­ня, по­точні та капітальні ре­мон­ти, амор­ти­заційні відра­ху­ван­ня, оренд­ну пла­ту за зем­лю, за­галь­но­ви­роб­ничі та за­галь­но­го­с­по­дарські ви­т­ра­ти. У су­куп­ності ос­новні та до­дат­кові ви­т­ра­ти при ви­ро­щу­ванні пше­ниці ози­мої, вра­хо­ву­ю­чи по­точні ціни та та­ри­фи ли­с­то­па­да 2014 р., ста­но­ви­ти­муть май­же 8,1 тис. грн/га.

Ціно­ва си­ту­ація
Го­ло­вним для аг­раріїв є вміле роз­по­ря­д­жан­ня ви­ро­ще­ним уро­жаєм. У по­точ­но­му році на внутрішньо­му рин­ку зер­на скла­ла­ся спри­ят­ли­ва ціно­ва си­ту­ація. Ціни на всі ви­ди зер­на, в то­му числі на пше­ни­цю, пе­ре­важ­но ма­ють тен­денцію до зро­с­тан­ня. Так, у ли­с­то­паді по­точ­но­го ро­ку на внутрішньо­му рин­ку спо­с­теріга­ло­ся не­знач­не підви­щен­ня ак­тив­ності за низь­ко­го рівня про­по­зиції пше­ниці, що впли­ва­ло на фор­му­ван­ня цін.
Ли­ше за пер­шу по­ло­ви­ну ли­с­то­па­да пе­ре­робні підприємства підви­щи­ли за­купівельні ціни пше­ниці на
200–300 грн/т. Так, вра­хо­ву­ю­чи ви­т­ра­ти на до­став­ку (ба­зис по­став­ки СРТ-підприємство) пше­ни­ця ІІ кла­су ко­ш­ту­ва­ла 2650–2750 грн/т, ІІІ — 2450–
2650 грн. На фу­раж­ну пше­ни­цю ціни до­сяг­ли діапа­зо­ну 2100–2200 грн/т.
Зва­жа­ю­чи на де­валь­вацію гривні, ба­га­то ек­с­пор­торієнто­ва­них ком­паній при­зу­пи­ни­ли за­купівель­ну діяльність та пе­ре­гля­ну­ли ціни. Та­ка тен­денція три­ва­ти­ме й на­далі. Зер­но­т­рей­де­ри ма­ють тісну прив’яз­ку внутрішніх за­купівель­них цін до світо­вих, то­му навіть не­значні ко­ли­ван­ня цін світо­во­го рин­ку по­зна­ча­ють­ся на цінах під час про­ве­ден­ня внутрішніх за­купівель. До то­го ж на фор­му­ван­ня за­купівель­них цін впли­ває курс гривні що­до ва­лют провідних країн. Відтак, вра­хо­ву­ю­чи де­валь­вацію гривні, за­купівельні ціни на ек­с­пор­торієнто­ва­ну про­дукцію й на­далі зро­ста­ти­муть. Як ре­зуль­тат у ли­с­то­паді ек­с­пор­те­ри за­ку­по­ву­ва­ли пше­ни­цю ІІ кла­су по 2800 грн, пше­ни­цю ІІІ кла­су —
2700 грн/т на умо­вах СРТ-порт. Мак­си­мальні ціни на фу­раж­ну пше­ни­цю зрос­ли до 2350 грн/т.
До кінця ка­лен­дар­но­го ро­ку на внутрішньо­му рин­ку пше­ниці й на­далі зро­ста­ти­муть ціни че­рез де­валь­вацію гривні. За ре­зуль­та­та­ми 2014 р. спо­с­те­рігається знач­не підви­щен­ня цін ре­а­лі­зації пше­ниці. Як­що ціни на зер­но зро­с­ли, порівня­но із 2013 р., у се­ред­ньо­­­му на 28,4%, то на пше­ни­цю — на 31%.

Підсум­ки
У нинішніх умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня еко­номічний підхід є виз­на­чаль­ним у ви­борі на­прямів діяль­ності аг­рар­них фор­му­вань. З-поміж ос­нов­них кри­теріїв — рен­та­бельність, рівень от­ри­ма­но­го до­хо­ду та собівартість. Са­ме їх на­сам­пе­ред бе­руть до ува­ги під час підби­ван­ня підсумків гос­по­дарсь­кої діяль­ності та пла­ну­ван­ня ро­бо­ти на пер­спек­ти­ву. За по­пе­редніми роз­ра­хун­ка­ми ННЦ «Інсти­тут аг­рар­ної еко­номіки» НА­АН, у 2014 р. очікується зро­с­тан­ня рен­та­бель­ності ви­роб­ництва зер­на, порівня­но із 2013 р., у 12,6 ра­за, або 18,9%. Вод­но­час рен­та­бельність пше­ниці очікується у ме­жах 26–29%.
Про­ве­дені роз­ра­хун­ки свідчать про мож­ливість от­ри­ман­ня ще ви­щої рен­та­бель­ності пше­ниці ози­мої. Так, за вро­жай­ності 55 ц/га та се­редніх ви­т­рат на 1 га у розмірі 8,1 тис. грн собівартість 1 т зер­на ста­но­ви­ти­ме 1,5 тис. грн. Своєю чер­гою, за ре­алізаційної ціни зер­на про­до­воль­чої пше­ниці ІІІ кла­су на рівні 2,5 тис. грн/т ви­руч­ка від йо­го про­да­жу ста­но­ви­ти­ме 13,75 тис. грн/га, та­ким чи­ном при­бу­ток у роз­ра­хун­ку на 1 га ста­но­ви­ти­ме 5,7 тис. грн, а рівень рен­та­бель­ності пе­ре­ви­щить 70%.
По­при скрут­ну політич­ну та еко­номічну си­ту­ацію в Ук­раїні, зер­но­ве гос­по­дар­ст­во країни стабільно роз­ви­вається. Підтвер­д­жен­ням цьо­го є по­вно­мас­штаб­не про­ве­ден­ня осінньої посівної кам­панії. За да­ни­ми Держ­ста­ту, ста­ном на 1 ли­с­то­па­да по­точ­но­го ро­ку аг­рарії висіяли ози­мих на зер­но та зе­ле­ний корм, вклю­ча­ю­чи ріпак, під уро­жай 2015 р. на площі
8,6 млн га, що на 6% пе­ре­ви­щує відповідний рівень 2013 р., зо­к­ре­ма зер­но­вих на зер­но — 7,6 млн га, що май­же на 8% більше від то­горічно­го по­каз­ни­ка. Профільне міністер­ст­во не про­гно­зує суттєво­го змен­шен­ня посівів як ози­мих, так і ярих куль­тур порівня­но із торішньою посівною кам­панією, тож і вро­жаї зер­на не бу­дуть мен­ши­ми се­ред­нь­о­ста­ти­с­тич­но­го рівня п’яти ос­танніх років.
На­ступ­ник рік бу­де склад­ним для аг­раріїв че­рез по­до­рож­чан­ня ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та не­стабільну і важ­ко­прог­но­зо­ва­ну ціно­ву си­ту­ацію на ви­роб­ле­ну про­дукцію. Про­те аг­рарії звик­ли до не­сподіва­нок, з яки­ми до­во­дить­ся сти­ка­ти­ся впро­довж три­ва­лих років гос­по­да­рю­ван­ня, ма­ють власні стра­тегії та пла­ни дій за різних об­ста­вин. Тож суттєвих змін на внутрішньо­му рин­ку зер­на в но­во­му се­зоні не очікується.

Інтерв'ю
Минулої осені сайт «Пропозиція» побував у гостях у кооператорів Дніпровської області. Чималу допомогу в становленні кооперативів, а згодом – кооперативних об’єднань, надала Кооперативна академія, що працює в м. Дніпро. Її очолює Софія... Подробнее
Президент УАВК Микола Пономаренко
На ринку картоплі зараз — ажіотаж, якого не траплялося майже 10 років. Споживачі занепокоєні неврожаєм і закуповуються картоплею на сезон — цілими мішками. Виробники (перш за все городники) нарікають на неврожай. Відтак Україна вперше за... Подробнее

1
0