Заморожування: перспективний спосіб переробки сировини
Заморожування рослинної продукції актуально в умовах сьогодення. Так, у США й Європі близько 80% плодів і овочів зберігають у замороженому вигляді. Ринок заморожених овочів і фруктів в Україні хоч і досить динамічно розвивається, але перебуває в процесі становлення. Сильного національного бренда у виробництві заморожених продуктів у нашій країні поки немає. Значна частина ринку України належить закордонним фірмам, серед яких Hortex, Bonduelle, Hortino та ін.
Заморожування рослинної продукції актуально в умовах сьогодення. Так, у США й Європі близько 80% плодів і овочів зберігають у замороженому вигляді. Ринок заморожених овочів і фруктів в Україні хоч і досить динамічно розвивається, але перебуває в процесі становлення. Сильного національного бренда у виробництві заморожених продуктів у нашій країні поки немає. Значна частина ринку України належить закордонним фірмам, серед яких Hortex, Bonduelle, Hortino та ін.
Є. Постоленко, мол. наук. співробітник Інституту помології ім. Л. П. Симиренка НААН, аспірант НІВіВ «Магарач»
Протягом багатьох років асортимент заморожених фруктів у світі розширювався. Сьогодні це не тільки всім відомі плоди та ягоди (вишня, абрикос, смородина, слива, черешня), а й нетрадиційні: ананас, жимолость, кизил, банан, папайя тощо. Удосконалювалось також холодильне обладнання й технології заморожування.
Універсальність заморожування фруктів полягає в тому, що його можна використовувати і в промислових масштабах: швидке заморожування з упровадженням новітніх технологій; повільне — на невеликих підприємствах, які мають стаціонарні холодильники, і навіть у домашніх умовах. Потрібно тільки мати холодильну техніку з температурою заморожування не менше -18°С.
Cпособи заморожування плодів та ягід
Харчова й біологічна цінність плодів та ягід обумовлена високим вмістом у них потрібних для людини вітамінів, вуглеводів, пектинових речовин і мінеральних сполук. Реалізація у свіжому вигляді обмежує строки й зону їхнього споживання. Консервування холодом дає змогу зберегти до 40–60% біологічно активних компонентів, тоді як за усталеного способу пастеризації й стерилізації їхній рівень становить 10–15% від вмісту у свіжих плодах. Використання швидкозаморожених плодів та ягід дасть можливість розширити асортименти, підвищити якість і збільшити вироблення продуктів не тільки масового, а й дитячого, а також дієтичного призначення.
За будь-якого способу й швидкості заморожування у клітинах плодів і ягід відбуваються зміни, які пов’язані з ушкодженням їхньої структури. Установлено, що за повільного заморожування (температура — -6…10°С) у клітинах плодів утворюються великі кристалики льоду, а за швидкого, або шокового (-25…40°С) — ці кристалики значно менші, структура клітин не руйнується, завдяки чому підвищується якість замороженої продукції.
Швидке (шокове) заморожування є найвигіднішим способом зберігання плодово-ягідних культур. Шокове заморожування плодів здійснюють у спеціальних морозильних установках з використанням холодоагентів: фреону, диоксиду вуглецю, аміаку.
Є два типи холодильних машин:
— морозильні апарати тунельного типу (підготовлені до заморожування плоди просуваються транспортерною стрічкою крізь «тунель» і заморожуються в потоці холодного повітря). Заморожування відбувається за температури -18…26°С протягом 2–5 год;
— багатоплиткові швидкозаморожувальні апарати контактної дії (плоди, розфасовані в коробки, ставлять на спеціальні морозильні плити, всередину яких подають стислий холодоагент). Заморожування відбувається за температури -20…28°С протягом 6–12 год.
Недолік контактного методу використання холоду полягає в тому, що після заморожування плоди потрібно обмити проточною водою, а це призводить до часткового відтавання їхніх верхніх шарів, внаслідок чого якість продукції погіршується.
Морозильні апарати тунельного типу — це високопродуктивне устаткування з орієнтацією на великі обсяги продукції, відповідно, з більшою витратою кількості холоду.
Швидкозаморожувальні апарати періодичної дії компактніші й ощадніші. Найперспективнішими для заморожування є швидкозаморожувальні установки флюїдизаційного типу (у псевдозрідженому шарі). Плоди перебувають у завислому стані на потоці холодного повітря з температурою -30…35°С. Тривалість процесу залежить від виду продукту, розмірів, консистенції й становить 4–25 хв. Продуктивність — 3–7 т/год. Особливо якісно за цього способу заморожуються плоди невеликих розмірів: смородина, агрус, ожина, брусниця, кизил, вишня, черешня, малина, полуниця.
Флюїдизацією називають процес, за якого в шар сипких матеріалів, які перебувають на горизонтальному ситі, спрямовують потік повітря зі швидкістю, що зумовлює явище «кипіння», при цьому продукт за деякими властивостями поводиться як рідина.
Суттєвим у роботі флюїдизаційних апаратів є те, що вони унеможливлюють злипання окремих часток, а отже, й ускладнення процесу заморожування та зниження якості продукції. За цього способу продукти заморожують на двох стрічках зі швидкістю 2–3 м/с. На першій стрічці продукт підморожується поверхнево, на другій — відбувається повне заморожування в центрі плода за температури -18°С. До того ж товщина шару продукції на першій стрічці вдвічі менша, ніж на другій. За флюїдизаційного методу заморожування продукція не втрачає своєї сипкості, що дає змогу механізувати процеси фасування й пакування, завдяки чому забезпечується краща збереженість аскорбінової кислоти, Р-активних речовин, а також інших вітамінів.
Виробництво замороженого кизилу в Україні доцільне, бо його плоди мають високі смакові якості, а за біохімічним складом перевершують багато плодово-ягідних культур. До того ж кизил має досить короткий термін зберігання: за температури 0...1°С плоди зберігаються не довше семи діб.
З огляду на цінність плодів кизилу як високовітамінного продукту в Інституті помології ім. Л. П. Симиренка вивчають зберігання їх за низьких температур. Основна мета дослідження — вивчення якісного й біохімічного складу заморожених плодів. Серед досліджуваних сортів: Лук’янівський, Євгенія, Видубецький — селекції Національного ботанічного саду
ім. М. Гришка й Михайлівський — селекції Інституту помології ім. Л. П. Симиренка (табл. 1).
Заморожували ягоди кизилу як розсипом, так і в рідкому середовищі. Температура заморожування — -23°С, зберігали продукцію за -18°С протягом 12 місяців. За результатами досліджень можна зробити висновки: сорти Михайлівський і Лук’янівський є відмінною сировиною для заморожування з високими дегустаційними оцінками.
В аналітичній лабораторії Інституту помології ім. Л. П. Симиренка проведено експериментальну роботу
з вивчення якісного складу заморожених кісточкових плодових культур. Дослідження засвідчили відмінну якість і високі органолептичні показники плодів кісточкових культур, заморожених у рідкому середовищі. Високі дегустаційні оцінки мали сорти абрикоса: Поліський великоплідний — 4,4 бала, Дитячий — 4,3 бала; вишні: Елегантна — 4,6 бала, Пам’ять Артеменка — 4,5, Альфа — 4,4 бала; аличі: Найдьона — 4,4 бала, Рясна — 4,4 бала.
Під час заморожування рослинної сировини в клітинах плодів і ягід відбуваються зміни, які пов’язані з ушкодженням їхньої структури. Швидке заморожування дає можливість зменшити травматичність структури клітин сировини, що підвищує якість замороженої продукції. Незважаючи на те, що за тривалого зберігання заморожених продуктів спостерігаються певні втрати, застосування холоду є одним із кращих способів їхнього консервування.
Хоча заморожування є одним із найбільш щадних способів проти руйнування вітамінів (під час стерилізації втрати вітаміну С у деяких фруктах у два-три рази вищі, ніж у разі заморожування), все ж частина їх втрачається у процесі зберігання. Так, втрати аскорбінової кислоти в плодах кизилу, заморожених розсипом, після шести місяців низькотемпературного зберігання становили 56,1—57,3%; значно нижчі втрати вітаміну С у разі заморожування плодів у рідкому середовищі (табл. 2).
Для підтримки високих смакових і органолептичних показників заморожених продуктів використовують антиокислювачі, серед яких розчини солі, лимонної й аскорбінової кислот.
Нині науковці Інституту помології ім. Л. П. Симиренка проводять експериментальну роботу з використанням цукрових сиропів для виготовлення заморожених продуктів. За результатами досліджень можна зробити висновки: втрати вітаміну С, Р-активних речовин у разі заморожування в цукрових сиропах менші, ніж під час заморожування розсипом (навіть незважаючи на трудомісткість цього процесу). По-перше, підвищуються якісні показники продукції: плоди, за винятком верхнього шару, не темніють під час дефростації, краще зберігають консистенцію, а цукровий сироп поліпшує їхній смак. По-друге — менш суворі вимоги до температурного режиму в процесі виробництва, зберігання й реалізації продукції.
Смородину й ожину рекомендують заморожувати в 40–50%-му цукровому сиропі; черешню, вишню, сливу — в 20–40%-му сиропі з додаванням лимонної кислоти; для абрикосів, персиків оптимальною є концентрація 35–50% з додаванням аскорбінової кислоти. Високі смакові властивості й дієтичну цінність мають плоди кизилу, заморожені в сиропі 20–40%-ї концентрації.
Свіжозаморожену продукцію викладають у мілку картонну або м’яку полімерну споживчу тару для роздрібної торгівлі місткістю до 1 кг або в ящики з гофрованого картону з поліетиленовим вкладишем для тривалого зберігання й подальшого фасування у міжсезонний період.
Зберігають її у холодильних камерах за оптимальної вологості повітря не менш 95% і температури -18°С не довше 12 місяців. Транспортування замороженої продукції здійснюють авторефрижераторами або в ізотермічних вагонах з температурою всередині не нижче -15...18°С.