Спецможливості
Техніка та обладнання

Погляд з неба, або Грунтові контури з крила безпілотника

12.03.2014
729
Погляд з неба, або Грунтові контури з крила безпілотника фото, ілюстрація

Станом на 2014 р. в Україні наразі відсутній моніторинг та інвентаризація земель. Про це свідчить низка документів Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) та, зокрема, указ президента України (№ 572/2013). Однак ця ситуація виникла не на порожньому місці, складнощі накопичувались поступово. Наприкінці 70-х років минулого століття в СРСР було завершено формування та складання грунтових карт, якими користуються й нині всі зацікавлені підприємства, установи та фізичні особи.

Станом на 2014 р. в Україні наразі відсутній моніторинг та інвентаризація земель. Про це свідчить низка документів Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) та, зокрема, указ президента України (№ 572/2013). Однак ця ситуація виникла не на порожньому місці, складнощі накопичувались поступово. Наприкінці 70-х років минулого століття в СРСР було завершено формування та складання грунтових карт, якими користуються й нині всі зацікавлені підприємства, установи та фізичні особи.

М. Со­ло­ха, ст. на­ук. співробітник, канд. ге­огр. на­ук, ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О. Н. Со­ко­ловсь­ко­го»

Після цьо­го за­хо­ду грун­тові кар­ти не онов­лю­ва­ли як із полі­тич­них, так і з еко­но­мі­ч­них при­­­чин. Їхня до­сто­вір­ність, за різни­ми оцінка­ми спе­ціа­лістів, з ог­ля­ду на по­над 30-річну дав­ність — за­старіла, що ста­вить під сумнів їхню при­датність для ко­ри­с­ту­ван­ня з ме­тою оціню­ван­ня зе­мель, їхньо­го боні­ту­­ван­ня то­що.
У цьо­му ра­курсі ак­ту­алізується по­­тре­ба про­ве­ден­ня най­б­лиж­чи­ми ро­­ка­ми відповідно­го досліджен­ня на те­ри­торії Ук­раїни. Ус­клад­нюється ця про­бле­ма від­­сутністю в країні су­час­но­го об­лад­нан­ня дис­танційно­го зон­ду­ван­ня, яке да­ва­ло б змо­гу опе­ра­тив­но от­ри­му­ва­ти дані про по­точ­ний стан грун­то­во­го по­кри­ву. Мо­ва йде про відсутність влас­но­го штуч­но­го су­пут­ни­ка. Про­сто­рові все­охопні дані про стан грун­то­во­го по­кри­ву мож­на от­ри­му­ва­ти тільки із штуч­них за­кор­дон­них су­пут­ників, що із зро­зумілих при­чин ще більше ус­клад­нює про­цес їхньо­го опе­ра­тив­но­го от­ри­ман­ня. Во­ни над­хо­дять на те­ри­торію Ук­раїни із ве­ли­ким запізнен­ням — ча­с­то но­сять уже архів­ний ха­рак­тер і є фраг­ме­н­тар­ни­ми. На­­пра­цю­ван­ня ме­то­дич­них підходів що­до онов­лен­ня цих ма­те­ріалів по­тре­бує су­час­них рішень на різних рівнях — від ло­каль­но­го до рівня краї­­ни.
До­поміжним, а в де­я­ких ви­пад­ках і аль­тер­на­тив­ним ме­то­дом от­ри­ман­ня да­­них про стан грун­то­во­го по­кри­ву є ае­ро­фо­тозй­ом­ка. На сьо­годні в Ук­раїні пла­нові ае­ро­фо­тозй­ом­ки грун­то­во­го по­кри­ву не про­во­дять, бо відсутнє відповідне об­лад­нан­ня (ае­ро­фо­то­ла­бо­ра­торії).
   Але ос­танніми ро­ка­ми по­сту­по­во на­бу­­ває по­ши­рен­ня ае­ро­фо­тозніман­ня із дис­танційно піло­то­ва­но­го літаль­но­го апа­ра­та (ДПЛА), які вигідно ек­сплу­а­ту­ва­ти на не­ве­ли­ких пло­щах (до 20 000 га/до­бу). Во­ни до­пов­ню­ють справжню авіа­цію, яку не­­­­­­­­ви­гідно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для та­ких площ.
В Ук­раїні роз­по­ча­то дослідну ек­сплу­а­тацію та­ко­го ро­ду об­лад­нан­ня на те­ри­торії декількох об­ла­с­тей Ук­раїни. Се­ред за­вдань для пріори­тет­но­го вирішен­ня: ство­рен­ня еле­ментів ме­то­ди­ки ви­яв­лен­ня ста­ну грун­то­вих кон­турів та пе­ре­вір­ка їхньої ефек­тив­ності на­зем­ни­ми кон­такт­ни­ми ме­то­да­ми, аналіз та пе­ревірка відповідно­го про­грам­но­го об­лад­нан­ня для ство­рен­ня цієї ме­то­ди­ки то­що.
Досліджен­ня про­во­ди­ли на те­ри­торії Кіро­во­градсь­кої об­ласті, у Но­во­ар­хан­гельсь­ко­му рай­оні. Зйом­ку з ДПЛА про­во­ди­ли над те­ри­торією на­се­ле­них пунк­тів Но­во­ар­хан­гельськ — Тор­го­ви­ця — Левківка — Са­бо­во. Ге­о­графічні ко­ор­­дина­ти цен­т­ра те­с­то­вих грунтів:
по­ле № 1 — 48.624979N, 30.798207E; по­ле № 2 — 48.627191N, 30.804985E; по­ле № 3 — 48.622785N, 30.821947E; по­ле № 4 — 48.518709N, 30.802392E. Та­кож на Київ­щині те­с­ту­ва­ли землі у Бо­гу­славсь­ко­му рай­оні. Зйом­ку з ДПЛА про­во­ди­ли над те­ри­торією на­се­ле­них пунктів Дібров­ка — Гу­та — Ісай­ки. Ге­о­гра­фічні ко­ор­ди­на­ти цен­т­ра те­с­то­вих полів № 5 — 49.459964N, 30.796618E.
Ме­то­ди досліджень: кон­тактні, кла­сич­ні ме­то­ди грун­тоз­нав­ст­ва (за­кла­ден­ня розрізів та при­ко­пу­вань), дис­танцій­ні — ае­ро­фо­тозй­ом­ка із дис­танційно піло­то­ва­но­го літаль­но­го апа­ра­та.
Реєстрацію спектрів ви­ко­ну­ва­ли за до­по­мо­гою фо­то­апа­ра­та Pentax W60, який бу­ло вста­нов­ле­но на ДПЛА. Зйом­ку про­во­ди­ли вдень — від 9.30 до 17.00 год (у період жовт­ня — ли­с­то­па­да 2013 р.), з різних по­зицій та на­прямків візи­ру­ван­ня. Ви­со­та про­льо­ту ДПЛА над те­с­то­ви­ми по­ля­ми ко­ли­ва­ла­ся у ме­жах від 80 до 100 м. Зйом­ку про­во­ди­ли за різних умов освітле­ності та хмар­ності за­для на­пра­цю­ван­ня ме­то­дич­них рішень що­до змен­шен­ня їхньо­го впли­ву на до­сто­вір­ність ре­зуль­та­ту. Для вирішен­ня за­вдан­ня вста­нов­лен­ня грун­то­вих кон­турів мар­ш­ру­ти ДПЛА спо­чат­ку ма­ли різні ви­со­ти і на­прям­ки ру­ху та пла­номірно по­кри­ва­ли пло­щу по­ля. Та­кий підхід по­тре­бу­вав до­сить ве­ли­кої за­тра­ти ча­су (до 5 год на 100 га), то­му цей ме­тод досліджен­ня бу­ло до­опраць­о­ва­но.
Вдо­с­ко­на­ле­ний мар­ш­рут літаль­но­го апа­ра­та має ви­гляд де­кількох серій оваль­них спіра­лей над те­с­то­ви­ми по­ля­ми. Це да­ло змо­гу убез­пе­чи­тись від до­пу­щен­ня по­ми­лок під час виз­на­чен­ня кон­турів за хмар­ності, різ­них кутів на­хи­лу сон­ця та суттєво ско­ро­ти­ло час про­ве­ден­ня зйом­ки (до 25 хв на 100 га). За один тур зйом­ки ДПЛА ро­бить по­над 150–180 знімків од­но­го по­ля. Бу­ло за­сто­со­ва­но ме­тод «зши­ван­ня» ае­ро­фо­то­знімків (ство­рен­ня ор­то­фо­то­пла­ну), ко­рекцію дис­торсій на ае­ро­фо­то­знімку. Для цьо­го об­роб­ку знімків ви­ко­ну­ють серійно. Серії скла­да­ють­ся із вирівню­ван­ня знімків, по­бу­до­ви ге­о­мет­рії ор­то­фо­то­пла­ну (схе­ми) і тек­с­ту­ри пла­ну та на­ступ­но­го збе­ре­жен­ня про­ек­ту (схе­ми). Їх ви­ко­ри­с­то­ву­ють для по­бу­до­ви ор­то­фо­то­пла­ну як пла­но­ві. Вста­нов­лен­ня грун­то­вих кон­турів (не­­од­норідно­с­тей) на те­ри­торії по­ля (-ів) по­чи­на­ло­ся з об­льо­ту те­ри­торії ДПЛА. Потім на ос­нові пер­спек­тив­них знімків вста­нов­лю­ва­ли кон­ту­ри, які по­тре­бу­ва­ли пе­­ре­вірки. Піс­ля візу­аль­но­го вста­­нов­лен­ня кон­турів на полі за­кла­да­ли йо­го грун­то­вий розріз із на­ступ­ним опи­сом грун­то­вих го­ри­зонтів. Після під­твер­д­жен­ня на­яв­ності грун­то­вих кон­турів про­во­ди­ли зши­ван­ня знімків, скла­­­дан­ня ор­то­фо­то­пла­ну, ге­о­гра­фічну прив’яз­­ку від­­­­­­повідно до ГІС-па­ке­та (ArcInfo, Mapinfo) от­ри­ма­них грун­то­вих картосхем.

Ре­зуль­та­ти досліджень
Як за візу­аль­но­го об­сте­жен­ня, так і за ае­ро­фо­тозй­ом­ки грун­тові кон­ту­ри від­окрем­лю­ють за­вдя­ки різно­му гра­ну­ло­ме­т­рич­но­му скла­ду на різних фор­мах рельєфу. За схи­лу по­ля по­над 5° у всіх ви­пад­ках гу­му­со­ва­ний профіль ко­рот­кий (зав­тов­шки до 30 см). Схи­ли з ухи­ла­ми від 1 до 3° ма­ють порівня­но мен­ше ви­ра­жені грун­тові кон­ту­ри. Вста­нов­ле­но, що візу­аль­но відо­крем­лю­ва­ти кон­ту­ри тре­ба на пер­спек­тив­них знімках (фото 1, 2, 3; а — вихідний знімок; б — після підси­лен­ня кон­тра­с­ту), на яких во­ни яв­но ви­ра­жені та лег­ко іден­тифіку­ють­ся.
По­ле № 1 має ухил на захід 3°. Кон­ту­ри ма­ють та­кий ви­гляд: 1 — кон­тур сіль­сько­го­с­по­дарсь­кої рос­лин­ності у мікро­по­ни­женні (за­па­дині), де гу­му­со­ва­ний шар по­тужніший (до 40 см), збільше­на во­логість; 2 — ре­гра­до­ваність ша­ру гу­му­су; 3 — ан­т­ро­по­ген­но по­ру­ше­ний шар грун­ту (про­кладання еле­к­т­ро­ка­бе­лю).
По­ле № 2 має ухил на схід 3°. Ви­яв­лені кон­ту­ри ма­ють ха­рак­терні оз­на­ки стікан­ня у на­прям­ку во­доз­бо­ру (фото 2: 1, 2). Грун­ти пред­став­лені чор­но­зе­ма­ми ти­по­ви­ми се­ред­ньосуг­лин­ко­ви­ми.
По­ле № 3 має схил на захід 3°. Під час об­сте­жен­ня ви­яв­ле­но про­яви грун­то­вих кон­турів під по­кри­вом с.-г. рос­лин­ності (фото 3). Чітко про­сте­жу­ють­ся кон­ту­ри під соєю, ку­ку­руд­зою, пше­ни­цею. На зми­тих кон­ту­рах зга­да­на ви­ще с.-г. рос­линність пе­ре­бу­ває у стані ре­г­ре­су, дозріван­ня то­що. Ба­га­то дослідників вва­жа­ють, що вста­нов­лен­ня грун­то­вих кон­турів під рос­линністю ус­клад­не­не або вза­галі не­мож­ли­ве. За на­ши­ми да­ни­ми, уточ­нен­ня грун­то­вих кон­турів під рос­линністю має пер­спек­ти­ви для по­даль­шо­го досліджен­ня.
Ха­рак­терні про­яви зми­тих кон­турів відо­б­ра­жа­ють­ся в оп­тич­но­му діапа­зоні як за­галь­не підви­щен­ня спе­к­т­раль­ної яс­к­ра­вості (СЯ) в усіх ка­на­лах RGB-мо­делі. Для порівнян­ня: кон­ту­ри бур’янів ма­ють підви­щену СЯ у ка­налі G. У всіх варіан­тах спе­к­т­ральні зна­чен­ня фо­ну всіх полів, досліджу­ва­них за всіма RGB-ка­на­ла­ми, ма­ють зна­чен­ня до 70–78. То­му кон­ту­ри зми­тих грунтів лег­ко іден­тифіку­ють­ся в оп­тич­но­му діапа­зоні.
Про­тя­гом усь­о­го ту­ру зйом­ки відбу­ва­ли­ся ме­те­о­ро­логічні зміни за до­бу (змі­на хмар­ності), що впли­ва­ло на СЯ от­­ри­ма­них ае­ро­фо­тознімків. За косміч­ної зйом­ки хмарність прак­тич­но не дає мож­ли­вості про­во­ди­ти іден­тифікацію в оп­тич­но­му діапа­зоні еле­к­т­ро­магнітних хвиль. Ае­ро­фо­тозй­ом­ку про­во­ди­ли під хма­ра­ми, які візу­аль­но ма­ли різну ви­со­ту (від 800 м до 1 км). Для змен­шен­ня впли­ву та вірогідності спо­тво­рен­ня за­сто­со­ву­ва­ли ме­тод спе­к­т­раль­ної об­роб­ки от­ри­ма­но­го ор­то­фо­то­пла­ну в се­­ре­до­вищі ErdasImage 9.1. (фото 4).
Це да­ло змо­гу от­ри­ма­ти ор­то­фо­то­пла­ни з мінімаль­ним впли­вом ме­те­о­ро­логічних фак­торів на грун­тові кар­то­схе­ми (фото 5). Відо­крем­лен­ня грун­то­вих кон­­турів про­во­ди­ли на ос­нові різно­ко­льо­­ро­во­го за­барв­лен­ня схилів, кон­турів із рос­линністю то­що. Ор­то­фо­то­план за­ван­та­жу­ва­ли в ГІС-па­кет та об­роб­ля­ли стан­дарт­ни­ми кар­то­графічни­ми інстру­мен­та­ми для от­ри­ман­ня грун­то­вої кар­то­схе­ми.
За зйом­ки у по­хму­ру по­го­ду із су­ці­ль­ною хмарністю грун­тові кон­ту­ри, особ­ли­во змиті, іден­тифіку­ва­ли­ся навіть без підси­лен­ня кон­тра­с­ту та спе­к­т­раль­ної об­­роб­ки. Зйом­ка, що про­хо­ди­ла за со­няч­ної по­го­ди, тільки підтвер­ди­ла цю гіпо­те­зу.
Як у Кіро­во­граді, так і на Київщині змиті кон­ту­ри ма­ють східні спе­к­т­ральні СЯ, тоб­то спе­к­т­ральні ха­рак­те­ри­с­ти­ки зми­тих (ре­гра­до­ва­них) кон­турів у Цен­т­ральній Ук­раїні ма­ють за­гальні ри­си та не за­ле­жать від ши­ро­ти.

Вис­нов­ки
Œ   На базі от­ри­ма­но­го досвіду вста­нов­ле­но, що візу­аль­но відо­крем­лю­ва­ти кон­ту­ри тре­ба на пер­спек­тив­них знім­ках.
   Ви­яв­лен­ня грун­то­вих кон­турів під рос­линністю мож­ли­ве за ви­ко­ри­с­тан­ня дис­танційних ме­тодів за­леж­но від ста­ну рос­лин­ності, ча­су зйом­ки та ши­ро­ти.
Ž   Мо­дель Бра­у­на під час по­бу­до­ви грун­то­вих кар­то­схем, карт, вста­нов­лен­ня грун­то­вих кон­турів та кон­турів сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­кої рос­лин­ності має ве­ли­кі пер­спек­ти­ви. Ре­алізація мо­делі Бра­у­на до­ступ­на за ви­ко­ри­с­тан­ня про­грам­но­го забезпечення PhotoScan. Є певні об­ме­жен­ня на за­сто­су­ван­ня цієї мо­делі під час зйом­ки об’єктів, які ма­ють пев­ну ви­со­ту (лісо­сму­ги на пе­ресічно­му рельє­фі, за­бу­до­ви). Під час по­бу­до­ви мо­делі во­на за­знає пев­но­го спо­тво­рен­ня — тож не мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­на для вимірю­ван­ня площ грун­то­вих кон­турів.
   Змиті грун­ти ма­ють підви­ще­ну спе­к­т­раль­ну яс­к­равість навіть під будь-якою с.-г. рос­линністю. Зна­чен­ня СЯ ко­ли­ва­ють­ся від 80 до 130.

Інтерв'ю
экспорт
Після підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Канадою українські аграрії отримали шанс вийти на канадський ринок. Втім, позитивний ефект буде відчутним не відразу. 
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее

1
0