Фінансування майбутнього врожаю
Настала відповідальна пора в житті аграріїв. З приходом весни активізується робота на полях. За короткі терміни необхідно провести широкий спектр робіт. Весняна посівна кампанія потребує значних затрат праці, а разом з ними — й фінансових вливань. Тож з надією на отримання доходів аграрії формують основу майбутнього врожаю.
Настала відповідальна пора в житті аграріїв. З приходом весни активізується робота на полях. За короткі терміни необхідно провести широкий спектр робіт. Весняна посівна кампанія потребує значних затрат праці, а разом з ними — й фінансових вливань. Тож з надією на отримання доходів аграрії формують основу майбутнього врожаю.
О. Маслак, канд. екон. наук,
керівник Центру стратегічних досліджень АПК,
Сумський національний аграрний університет
Обсяги фінансування
Враховуючи сприятливі погодні умови, нинішню посівну розпочали майже на місяць раніше, ніж тогорічну. Сприятлива погода дала змогу кримським аграріям успішно завершити висів ранніх ярих зернових культур в оптимальні агротехнічні строки. Зокрема, на півострові засіяли 85 тис. га ярих зернових. Окрім того, за даними регіонів станом на 11 березня, сільгоспвиробники Херсонської області засіяли 74% прогнозованих площ, Миколаївської — 70, Одеської — 56%. Загалом, за прогнозами Мінагрополітики, ярими культурами в 2013 р. буде засіяно 8,1 млн га.
Надію на добрий урожай підсилює стан озимих культур. Аналіз життєздатності озимих зернових культур свідчить про їхній добрий та задовільний стан. Виживання рослин озимої пшениці становило в середньому 93–98%. Близькими до наведених є й показники посівів інших озимих культур. Загалом сходи отримано на площі 7,9 млн га, або майже на 98%. У доброму та задовільному стані перебувають 7,2 млн га, а решта сходів виявилися слабкими та зрідженими. Таким чином, перезимівля озимини відбувається нормально, а посіви зберегли закладений з осені високий потенціал продуктивності.
У поточному році на посівну кампанію передбачається витратити близько 38,6 млрд грн. За оцінками профільного міністерства, нинішня посівна кампанія стане на 1,3 млрд грн дорожчою порівняно з тогорічною. Допомогти аграріям у залученні коштів на посівну через проведення форвардних закупівель зерна мають Аграрний фонд та Державна продовольчо-зернова корпорація. Продаж майбутнього врожаю має принести галузі 8 млрд грн. Окрім цього, дефіцит коштів обсягом близько 7,7 млрд грн аграрії мають покрити за рахунок банківських кредитів.
Згідно з даними регіонів, на початок календарної весни вітчизняні аграрії забезпечені насінням ярих зернових культур на 102%, мінеральними добривами — на 105%, що на 24% перевищує тогорічний рівень. До того ж, аграрії накопичили протруйників обсягом 96% потреби та 75% — засобів захисту рослин.
Банківське кредитування
Минулий рік видався досить складним для вітчизняних аграріїв. В окремих регіонах України склалися аномально несприятливі кліматичні умови: загинули посіви озимини, посушливе літо спричинило низьку врожайність ярих культур, унаслідок чого аграрії зазнали незапланованих витрат, небажаних втрат та недоотримали доходів. Відповідно, дефіцит оборотних коштів цієї весни значно збільшився порівняно з тогорічним. Тож одним із джерел їхнього поповнення є банківське кредитування.
В Україні понад 100 банків кредитують підприємства агропромислового комплексу, здебільшого на короткострокову перспективу. Проте вартість кредитів залишається досить високою. Відсоткові ставки, під які залучали кредити вітчизняні аграрії у 2012 р., у середньому становили 22–24% річних. Разом із тим, отримати кредит стало значно важче не тільки аграріям, а й суб’єктам господарювання інших сфер діяльності. У банківській системі відсутня достатня гривнева ліквідність, тому відсоткові ставки залишаються на високому рівні. Водночас аграрний сектор перебуває у вигіднішому становищі порівняно з представниками інших галузей.
Банкіри зацікавленні в кредитуванні саме суб’єктів агропромислового комплексу. Це єдина галузь, яка не постраждала від кризи 2008–2009 рр., наростила обсяги експорту та зберегла значний потенціал для подальшого розвитку. Наразі багато банків створюють цілі структурні підрозділи та окремі програми кредитування аграрного сектору, провадять активну боротьбу за позичальника. Проте, попри конкуренцію, відсоткові ставки для аграріїв усе ще залишаються зависокими. Додатковою проблемою є закредитованість галузі. Багато аграріїв уже досягли або близькі до лімітів кредитування, тобто відсутнє вільне від застави майно, яке могло б виступити заставою для нового кредиту.
На кінець 2012 р. частка банківських кредитів, виданих аграріям, становила всього 4% загального кредитного портфеля банків. Незважаючи на такий низький показник, обсяг агрокредитування щороку збільшується. За період із січня 2008 р. по липень 2012 р. кредитний портфель банків, спрямований на аграрний сектор, збільшився від 16,3 до 33,9 млрд грн. За прогнозами USAID Агроінвест, у 2012 р. кількість кредитів, виданих аграріям, збільшилась на 12%, порівняно з 2011, та вдвічі порівняно з 2010 р.
Державні програми виділення компенсаційних коштів за користування банківськими кредитами не повністю задовольняють потреби аграріїв. Їхня щорічна потреба становить 1,5 млрд грн, проте фактично виділяється з бюджету до третини потрібного обсягу. Тож, враховуючи світовий досвід зниження відсоткових ставок за користування банківськими кредитами для аграрного сектору, минулого року прийнято урядове рішення про створення Державного земельного банку. Нова фінансова установа надаватиме кредити вітчизняним аграріям під 10–12% річних, а також здійснюватиме іпотечне кредитування під заставу землі.
Власні доходи
Надійнішою можливістю отримання коштів для аграріїв є продаж власної продукції. З вирощеного тогорік урожаю на рівні 46,2 млн т зернові запаси на 1 березня становили 13,2 млн т. У січні-лютому аграрії продали майже 3 млн т зерна та понад 1 млн т насіння олійних культур, за що отримали близько 9,5 млрд грн. Тож протягом наступних місяців наявний резерв поповнення обігових коштів. До того ж, ціни на зерно та насіння олійних культур після тривалого зростання утримуються на високому рівні. У кінці лютого середня ціна пшениці 3 класу становила 2,2 тис. грн/т, що на 10% більше, порівняно з початком сезону, ячменю — 2 (+5%), кукурудзи — 1,9 тис. грн/т (+11%).
Попри те, що минулий рік виявився менш урожайним за попередній, рентабельність більшості культур не поступалася тогорічній. Урожайність озимої пшениці в 2012 р., порівняно з минулим, знизилася на 6 ц/га, ячменю — 4, соняшнику — 1,9, сої — 3, кукурудзи — на 17 ц/га. Разом із тим, рентабельність пшениці озимої (3 клас) розрахунково становила 25%, ячменю ярого — 19, соняшнику — 74, сої — 60, кукурудзи — 76%.
Понад 4 тис. господарств в Україні мають постійне джерело надходження коштів від реалізації продукції тваринництва. За січень-лютий нинішнього року сільськогосподарські підприємства реалізували 381 тис. т молока. Враховуючи середні ціни реалізації — 3,8 грн/кг (з дотацією), очікувані доходи молочного скотарства становили 1,5 млрд грн, або близько 0,7 млрд грн щомісячно. До того ж, середньомісячні доходи від продажу молодняку великої рогатої худоби становили близько 127 млн, свиней — 1,2 млрд грн. Таким чином, галузь тваринництва є джерелом щомісячних доходів обсягом щонайменше 2 млрд грн.
Забезпеченість ресурсами
На початок березня більшість аграріїв уже подбали про забезпечення виробничими ресурсами. У структурі виробничих витрат від 20 до 25% належить мінеральним добривам. Останніми роками поступово зростає кількість унесених мінеральних добрив. Якщо в 2010 р. у середньому по Україні вносили 54 кг д. р./га, в 2011 — 68, то в 2012 р. — 80 кг. За попередніми оцінками, в 2013 р. заплановано внести понад 90 кг д. р./га. Попри всі труднощі, вітчизняний ринок мінеральних добрив демонструє позитивну споживчу динаміку. Традиційно користуються підвищеним попитом в аграріїв азотні добрива. Ринок відносно нових продуктів, зокрема сульфату амонію та карбамідно-аміачної суміші (КАС), також продовжує розвиватися й зростати. На початку березня вартість аміачної селітри перебувала на рівні 3,4–3,6 тис. грн/т. Карбамід коштував у середньому 4,3–4,4 тис., КАС — на рівні 3,3–3,5 тис. грн/т.
На ринку насіння злакових культур переважала пропозиція продукції українського походження. Зокрема, елітне насіння ярої пшениці, ячменю вітчизняної селекції для цьогорічної сівби можна придбати за ціною 3,8–4,2 тис. грн/т, вівса — 4,5–5,0, гороху — близько 6,5–7,5 тис. грн/т. Проте гібриди кукурудзи провідних іноземних виробників коштували від 152 дол./п. о. (80 тис. насінин). Водночас ціни на вітчизняні гібриди були дещо дешевші та становили 10–15 тис. грн/т. Ціни на олійні культури мали широкий діапазон. Зокрема, гібриди соняшнику іноземних компаній коштували від 192 дол./п. о. (150 тис. насінин), ріпаку — 180–220 дол./п. о. (1,5 млн насінин), сої — 11 тис. грн/т. Вітчизняні гібриди соняшнику можна було придбати від 24 до 28 тис., елітне насіння сої — 9–10 тис. грн/т. Відтак, залежно від вимог та вподобань покупців, можна вибрати на ринку оптимальний для господарства посівний матеріал.
Державна підтримка
Програми державної підтримки аграріїв передбачають авансування виробництва зерна за форвардними договорами з Аграрним фондом України та Державною продовольчо-зерновою корпорацією. Уряд затвердив обсяги Державного інтервенційного фонду на 2013/14 маркетинговий рік. Відповідну постанову Кабінет Міністрів прийняв 20 лютого 2013 р. Зокрема, встановлено мінімальні обсяги об’єктів державного цінового регулювання, які куплятимуть у новому сезоні до Інтервенційного фонду. Таким чином, товарні інтервенції Аграрного фонду стабілізують цінову ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції та сприятимуть продовольчій безпеці держави. За видами продукції встановлено такі мінімальні обсяги: пшениця тверда та м’яка, зерно суміші пшениці та жита — 1,9 млн т, жито — 115 тис. т, ячмінь — 20, кукурудза — 40, гречка — 35, овес — 22, просо — 20, горох — 27 тис. т.
На початку березня Аграрний фонд припинив приймання заявок на укладання форвардних біржових контрактів із поставкою зерна врожаю 2013 р. У перебігу першого етапу форвардної кампанії 2013 р. виявили бажання реалізувати зерно майбутнього врожаю 406 сільськогосподарських підприємств. Порівняно з минулим роком, аграрії подавали заявки активніше, що зумовлено спрощенням процедури проведення державних форвардних закупівель. Середній обсяг запропонованої партії становив понад 2 тис. т (для порівняння: у 2012 р. — 1,2 тис.). Загалом у форвардній кампанії 2013 р. заявлено для реалізації 1,1 млн т зерна. У структурі законтрактованого зерна — 982 тис. т пшениці, 68 — жита та 50 тис. т ячменю. Найбільшу активність виявили аграрії Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Полтавської та Запорізької областей. У рамках проведення державних форвардних закупівель зерна аграріям спрямовано майже 1 млрд грн для проведення комплексу весняно-польових робіт. Другий етап державних форвардних закупівель зерна проходитиме у липні-вересні.
З 1 березня 2013 р. ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» розпочало форвардні закупівлі 2 млн т зерна. Зокрема, протягом восьми місяців проводитимуть закупівлю пшениці та кукурудзи. Таким чином аграрії зможуть профінансувати вирощування врожаю поточного року. Державна продовольчо-зернова корпорація передбачає витратити на це близько 3 млрд грн.
Мінімальний лот форвардного контракту становитиме 500 т зерна. Закупівлі проводитимуть у два етапи. Під час першого — з березня по травень 2013 р. — виробники зерна подаватимуть заявки на участь, формуватимуть відповідний пакет документів, укладатимуть форвардний контракт, угоди страхування та застави майбутнього врожаю. Після цього отримають авансовий платіж розміром 70% загальної вартості. На другому етапі, що триватиме з серпня по жовтень, постачатимуть законтрактований обсяг зерна на елеватори. Окрім того, державна корпорація передбачає закупити додатково 2 млн т зерна за спотовими контрактами. Відповідно до фінансово-кредитних домовленостей, які наразі мають Державна продовольчо-зернова корпорація та Експортно-імпортний банк Китаю, українська сторона вже отримала 1,5 млрд дол. США для здійснення форвардних закупівель зерна. Обов’язковою умовою укладення форвардного контракту є сплата страхового платежу за ставкою 3,5% мінімальної інтервенційної ціни. Окрім того, аграрії мають обов’язково одержати позитивний акт обстеження посівних площ від страхової компанії. Тож залишається сподіватися, що заплановані агротехнічні заходи весняно-посівної кампанії будуть своєчасно профінансовані та проведені, що забезпечить надійну основу майбутнього врожаю.