Зернова безпека

Підвищення цін на зерно вплинуло на подорожчання в окремих регіонах країни хлібобулочних виробів. Проте можновладці запевняють про відсутність підстав для зростання роздрібних цін у цьому товарному сегменті. Врожаю, за підсумками цьогорічної збиральної кампанії, має вистачити для забезпечення внутрішніх потреб та утримання зайнятих позицій на зовнішніх ринках.

О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК,
Сумський національний аграрний університет

Підсумки 2012 року
Календарний рік наближається до завершення, проте аграрії заздалегідь підбивають підсумки господарювання. За даними Держстату України, станом на 1 листопада поточного року було зібрано 40,9 млн т зернових та зернобобових культур (у початково оприбуткованій вазі), зокрема пшениці — 16,4 млн т, ячменю — 7,3, кукурудзи на зерно — 14,6 млн т. Загалом зібраний урожай поступається минулорічному на 9,7 млн т, або 19%.
Разом із тим, за інформацією Мінагрополітики України, врожай зерна цьогоріч очікується на рівні 46,2 млн т, що стане третім за значущістю показником за роки незалежності країни. Зокрема, вирощено 15,5 млн т пшениці, з якої 10,4 млн т — продовольча. Майже половина регіонів України має в своєму активі декілька мільйонів тонн збіжжя. Станом на 22 листопада намолотили понад 3 млн т зерна (у початково оприбуткованій вазі) аграрії Вінницької, Полтавської, Черкаської та Київської областей; понад 2 млн т зібрали у Харківській, Хмельницькій, Чернігівській, Кіровоградській, Сумській та Тернопільській областях.
Отриманого зерна вистачить для забезпечення внутрішніх потреб та утримання зайнятих позицій на світовому ринку зерна. Цьому також сприятимуть перехідні запаси, які на 1 липня 2012 р. дорівнювали 11,6 млн т, а саме: пшениці — 5,3, кукурудзи — 4,1, ячменю — 1,7 млн т. Таким чином, пропозиція зерна у 2012/13 маркетинговому році (МР) становитиме понад 57 млн т, більшість якого забезпечить потреби внутрішнього ринку.
 
Внутрішні потреби
Внутрішнє споживання зерна у поточному сезоні оцінюється на рівні 29,1 млн т, із яких для харчових потреб надійде 23% цього зерна, забезпечення насінням — 13%, на корм худобі — 54%, для нехарчової переробки — 6%. Втрати обігу оцінюються обсягом 1,1 млн т, або 4% обсягу внутрішнього споживання. Попит та пропозиція пшениці на внутрішньому ринку збалансовані. За потреби України у продовольчій пшениці на рівні 5–5,5 млн т її врожай в нинішньому році удвічі більший. За експорту обсягом до 5,5 млн т країна повністю забезпечить свої потреби в цьому зерні до нової збиральної кампанії, що почнеться в липні наступного року.
За підсумками 2011 р., фактичне споживання хлібних продуктів однією особою становило 110,4 кг/рік, що перевищує раціональні норми здорового харчування на 9%. Підвищене споживання хлібних продуктів, а також картоплі, цукру та олії «компенсує» недоотримання м’ясних, молочних та рибних продуктів, споживання яких є нижчим за встановлені норми. Тому навіть незначне зростання цін на хлібобулочні вироби є відчутним для пересічних споживачів.
Упродовж першої декади листопада хліб із борошна вищого гатунку в середньому подорожчав на 0,8% (до 4,98 грн/кг), борошно вищого гатунку — 0,5% (до 4,06 грн/кг), макаронні вироби — на 0,2% (до 5,79 грн/кг). За результатами моніторингу роздрібних цін на продуктових ринках України, проведеного НДІ «Украгропромпродуктивність», станом на 13 листопада 2012 р. за середньодержавної ціни на хліб із борошна вищого гатунку 4,98 грн/кг, у Києві такий хліб коштував 6,24 грн/кг, Чернівецькій області — 5,84, Львівській — 5,76, Сумській — 5,59 грн/кг.
Для забезпечення цінової стабільності на ринку соціальних сортів хліба Аграрний фонд України реалізує борошно, виготовлене із зерна державного запасу. Реалізація пшеничного та житнього борошна здійснюється за цінами, що на 15–20% нижчі від ринкових. Таким чином пшеничне борошно вищого гатунку реалізують за 2896 грн/т, першого — 2711, другого — 2381, а також житнє — 2279 грн/т.
На середину листопада хлібопекарські підприємства дев’яти областей надають перевагу борошну з державних запасів. Активніше його закуповують у Автономній Республіці Крим. Договори з постачання борошна укладено з 96 хлібопекарськими підприємствами. Його щомісячні поставки за цими договорами становитимуть близько 40 тис.  т, що повністю забезпечить потреби пекарів у виробництві соціальних сортів хліба. Таким чином, підстави для подорожчання соціальних сортів хліба через зростання цін на зерно відсутні.

Експортні можливості
У нинішньому сезоні, порівняно з попереднім періодом, очікується недобір урожаю в основних країнах-виробниках, що негативно впливатиме на світовий баланс зерна. Так, виробництво пшениці зменшиться на 44,7 млн т, ячменю — на 3,5, кукурудзи — на 40,8 млн т. Таким чином, обсягів світового виробництва зерна в цьому сезоні не вистачить для забезпечення наявного попиту. Прогнозне споживання пшениці перевищить нинішній урожай на 3,6%, ячменю — на 2, кукурудзи — на 1,7%. Виходячи з того, що виробництво цих видів продукції в Україні має здебільшого експортне спрямування, можна скористатися нинішньою ситуацією, продавши надлишки зерна на зовнішньому ринку.
Експорт зерна з України у 2012/13 МР оцінюється в межах 21 млн т. Очікується, що зовнішні продажі пшениці не перевищать 5,5 млн т, ячменю — 3, а кукурудзи — 12,4 млн т. Разом із тим, станом на 20 листопада експортовано 10,9 млн т зерна, зокрема пшениці — 5,2 тис. т (продовольчої — 4,4 тис. т), кукурудзи — 3,8, ячменю — 1,7 тис. т. Крім цього, завантажено на кораблі понад 400 тис. т, перебуває в портах Чорного моря — 1,1 млн т. Таким чином, обсяги експортованого та підготованого до експорту зерна становлять 12,4 млн т.
У нинішньому зерновому сезоні спостерігається інтенсивна динаміка експорту. За жовтень реалізовано на зовнішніх ринках 3 млн т зерна, що за обсягом є місячним рекордом для України. Така сама тенденція збережеться і наступного місяця. За перші дві декади листопада відправлено за кордон 2,5 млн т збіжжя. Разом із тим, спостерігається збільшення експорту кукурудзи та уповільнення темпів зовнішнього продажу пшениці. Таким чином, сприятлива кон’юнктура зовнішніх ринків даватиме аграріям змогу отримати додаткові кошти від продажу зерна трейдерам та можливість його подальшого експорту.

Зростання цін
Світові ціни на зерно нинішнього сезону вищі порівняно з попередніми роками. Після їхнього зниження у вересні-жовтні поточного року відбулося подорожчання продукції через активізацію світової торгівлі. У середині листопада експортні ціни (FOB) на пшеницю у Франції (Rouen) становили 349 дол./т, у США (Gulf) — 378, на кукурудзу у США — 318, ячмінь у Франції — 314 дол./т.
Ситуація на внутрішньому ринку зерна стабільна. Разом із тим, зменшується активність у сегменті пшениці та набирає темпів торгівля кукурудзою. Здебільшого торгівля пшеницею відбувається у портах Чорного моря. Експортери намагаються максимально скоротити терміни зберігання зерна на території України. Станом на 20 листопада закупівельні ціни на продовольчу пшеницю 3 класу з базисом поставки EXW (франко-елеватор) становили 2,1–2,3 тис. грн/т, фуражну пшеницю — 1,95–2,10 тис. грн/т. Ціни на продовольчу пшеницю у портах зросли до 2,35–2,45, фуражну — 2,22–2,28 тис. грн/т. Експортні ціни з базисом поставки FOB на продовольчу пшеницю становили 325–335, фуражну — 310–320 дол./т.
Фуражна кукурудзу та ячмінь теж дорожчають. Закупівельні ціни на кукурудзу з базисом поставки EXW (франко-елеватор) перебували в діапазоні 1,9–2,0, ячменю — 2,0–2,1 тис. грн/т. Ціни закупівлі кукурудзи у портах з базисом поставки CPT становили 2,05–2,17, ячменю — 2,30–2,36 тис. грн/т; експортні ціни на кукурудзу — 295–305, ячмінь — 305–315 дол./т (FOB). Враховуючи ситуацію на світовому та вітчизняному ринку зерна, ціни у найближчій перспективі утримуватимуться на високому рівні.

Державне регулювання
Мінагрополітики України веде системний діалог із зерноторговими компаніями, які постачають зерно на зовнішні ринки. Вони враховують інтереси держави щодо забезпечення продовольчої безпеки та з розумінням ставляться до дотримання обсягів експорту пшениці у поточному сезоні на рівні 5,5 млн т. Це дає змогу уникати неконтрольованого експорту зерна, не допускати дефіциту продовольчого зерна на внутрішньому ринку та діяти на упередження зростання цін.
Своєю чергою, для подальшого забезпечення продовольчої безпеки держава застосовує механізми форвардних закупівель. Укладання форвардних контрактів дасть змогу прогнозувати обсяги виробництва зерна та, відповідно, забезпечувати продовольчу безпеку й обсяги експорту. В усьому світі форвардні контракти є дієвим механізмом регулювання внутрішнього ринку. За перше півріччя поточного року Аграрний фонд уклав договори на поставку 876 тис. т зерна врожаю 2012 р. на умовах форвардних поставок. Така робота проводитиметься й надалі, проте за зміни самого механізму.
У вересні Уряд вніс низку змін у порядок проведення державних форвардних закупівель зерна. Зокрема, переглянуто терміни проведення закупівель зерна, а також механізм розрахунку вартості форвардного біржового контракту. Згідно з новою редакцією порядку, форвардні закупівлі передбачатимуть придбання зерна у його виробників на умовах авансових платежів в розмірі 50% вартості зерна, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення біржового контракту. Водночас остаточний розрахунок за контрактом провадитиметься за середньозваженими цінами рівноваги (фіксингу), які склалися впродовж останніх трьох торгових сесій на акредитованих товарних біржах на момент поставки.
Загалом до Державного інтервенційного фонду планується закупити 1 млн т зерна врожаю 2013 р., зокрема пшеницю 2–4 класів, жито 1–3 класів та ячмінь 3 класу. Форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю розпочалися з 1 листопада та триватимуть до 1 грудня поточного року. На прохання сільськогосподарських підприємств Аграрний фонд зменшив мінімальні партії зерна, які постачатимуться до Державного інтервенційного фонду. Раніше мінімальний обсяг партії пшениці було визначено на рівні 5 тис. т зерна, однак після звернень аграріїв — знижено до 2  тис. т. Разом із тим, обсяги мінімальних партій ячменю та жита не змінилися та становлять: продажу ячменю — 1 тис. т, жита — 500 т.
На середину листопада до Аграрного фонду надійшли заявки на продаж близько 400 тис. т зерна, проведено торги та укладено 106 форвардних контрактів із 89 сільськогосподарськими підприємствами. Загалом передбачається виплатити аграріям понад 900 млн грн авансових платежів вже до кінця календарного року. Таким чином державна аграрна політика нинішнього зернового року враховує інтереси сільськогосподарських товаровиробників, торгових компаній та, перш за все, спрямована на захист внутрішніх споживачів.