Укр
Техніка та обладнання
Нюанси застосування дронів у господарствах: підсумки сезону
07:02 • Сьогодні
96
«Сьогодні агродронів на ринку України суттєво побільшало, навіть «просіла» ціна на послуги», — каже Микола Черняк, CEO AGRONIX. Минулого сезону дрони показували свою ефективність в основному під час десикації посівів, і лише незначна кількість процедур була пов’язана з обробкою препаратами від шкідників та хвороб. Цього року, за словами фахівця, спостерігався принципово інший попит на дрони, ніж зазвичай. Про ці та інші нюанси використання дронів на полях цього сезону фахівець розповів під час онлайн-мітапу Aggeek «Сезон дронів під прицілом: завершальні операції та оцінка результатів 2024».
Високотехнологічні дрони застосовують для широкого спектру агрооперацій. Вони пропонують низку переваг, таких як точне картографування, обприскування культур, моніторинг посівів та подальша обробка даних тощо. Таким чином дрони трансформують сільськогосподарську галузь завдяки використанню технологічних інновацій та сприяють оптимізації виробничих процесів.
«Цього року дрони використовувались для багатьох нових агрооперацій на полях українських господарств — каже Микола Черняк. — Фермери, які мають в господарстві дрони та активно користуються їхніми можливостями, почали не просто застосовувати їх для десикації посівів, а й вносити всі групи препаратів. Це стало елементом технології захисту рослин: за допомогою дронів розпиляють фунгіциди, інсектициди, гербіциди тощо».
За словами фахівця, зазнав змін і ринок послуг для великих господарств та агрохолдингів. Підприємства порахували збитки від того, скільки гектарів «витоптує» колісна техніка, а також вартість самої техніки, і почали активніше замовляти відповідні послуги для польових робіт, залучаючи дрони до польових робіт.
Досить часто сьогодні користуються послугами аграрних дронів малі та середні господарства з земельним банком 1–5 тис. га. Натомість великі компанії зазвичай застосовують дрони не на весь земельний банк, адже це не є доцільним. «Якщо дивитись в цілому на технологію вирощування певної культури в межах однієї компанії, то є нюанси на які варто зважати: до прикладу, в господарстві працює певна кількість механізаторів і наявний парк, припустимо в 10 самохідних обприскувачів. Відмовлятись від використання придбаної техніки ніхто не буде. У нас був такий випадок: минулого року одна компанія замовила обробку інсектицидами 20 тис. га посівів. Проте ми встигли обробити всього 1 тис. га. Адже робітники господарства буквально збунтувались, занепокоївшись перспективою подальшої роботи через те, що фактично автоматизовані технології витісняють працю людини».
За рахунок досить екстремальних погодних умов, що характеризувались ранньою весною з достатньої кількістю дощів та надто посушливим літом, цього сезону на полях спостерігався великий наплив шкідників: совки, метелика, діабротики. Проте і ринок інсектицидів демонстрував широку лінійку препаратів для боротьби зі шкідниками. А з основною технічною задачею — вчасним внесенням препаратів — успішно справлялись агродрони.
«В Україні на сьогодні є доступні продукти для якісної боротьби зі шкідником — розповідає Микола Черняк. — До прикладу, у компанії FMC є технологія 3RIVE 3D®: застосування пестицидів у пінній формуляції. Обраний піретроїд, а саме біфетрин, емульгують і вносять сівалкою у вигляді піни у ряди при посіві кукурудзи. Ця піна створює кокон навколо насіння кукурудзи. Протягом періоду коли насінина проростає її майже ніякий шкідник не підгризає. Це досить прогресивна технологія в Україні для боротьби з діабротикою».
Наступний складний період сильного пошкодження кукурудзи діабротикою настає, коли рослина викидає волоть. Для захисту, радить фахівець, варто застосовувати сильні препарати типу Ампліго®, Вантакор™, Кораген®, Белт®.
Сьогодні, зазначає фахівець, спостерігається тенденція збільшення норми виливу робочого розчину на одного гектара. Статистика показує використання робочого розчину з розрахунку до 10 л/га. «До прикладу, ми були на дослідах у МХП, під час яких застосовувались дрони XAG P100 PRO i t50 DGI Agras — розповідає далі фахівець. – В дрони заливали до 40 л робочого розчину і техніка за один виліт обробляла до чотирьох гектарів. Є один нюанс — XAG P100 PRO вміщує до 50 л робочого розчину і має здатність обробити відповідно до п’яти гектраів за один виліт».
Чи ефективно застосовувати дрони для десикації посівів
Аграрні дрони на практиці показали відмінні результати при застосуванні для десикації. Для процедури зазвичай використовують такі препарати як гліфосат і дикват. До речі, деякі препарати для десикації все ще незареєстровані для внесення дронами.
Найбільша ширина захвату дрону під час десикації посівів коливається в межах 8–14 м, найменша — 6,5 м. «Ми проводили експеримент, коли вносили препарат з найменшою шириною захвату. Дрон ідеально спрацював, обробивши рівномірно всю дослідну ділянку. Проте варто зауважити, що якщо працювати з шириною захвату в 6,5 м, то дрон ніколи не зробить заявлені 100 га за одну зміну. Це буде не більше 50–70 га» — розповідає Микола Черняк.
Дуже рідко, проте трапляються ситуації коли дрон працює не з повною віддачею. Наприклад, виникають прикрі ситуації, коли дрон нерівномірно обробив поля десикантом, як сталось на полі одного з господарств, зазначає Микола Черняк. Це відбувається через недосвідченість пілотів, які не можуть правильно підібрати ширину обробки і висоту польоту дрону, або коли хочуть зробити по максимуму – виставляють найбільшу ширину, висоту і швидкість. Щоб якісно спрацював десикант потрібно щоб на рослину потрапило 12…16 крапель розчину. Чим більше крапель потрапить на рослину, тим результативнішою буде обробка. Коли на рослину потрапляє всього 5–7 крапель, препарат не спрацьовує.
Соняшник дуже прибуткова культура. Щороку в Україні висівають понад 5 млн га цієї культури. Дозріваючи, рослина здебільшого потребує десикації, адже дуже часто сильно хворіє. «Останні кілька років ми спостерігаємо поширення хвороб соняшнику, особливо грибних — ділиться фахівець. — Хвороби, що розвиваються на соняшнику, заважають зібрати той врожай який вже сформувався. Наприклад, після дощів на кошику соняшника може скупчуватись вода, сприяючи розвитку склеротиніозу та інших гнилей. За тиждень соняшник може згнити. Тому десикація уражених полів особливо потрібна, зменшуючи таким чином поширення хвороб. Хоча цей сезон ознаменувався екстремальною спекою, соняшник досить непогано дозрів самостійно і на багатьох полях десикація виявилась не потрібна» – зазначає Микола Черняк.
Чи можуть дрони конкурувати з обприскувачами
Використання дронів у сільському господарстві дає кілька ключових переваг, які зменшують робочу силу та витрати в галузі. До прикладу, під час обробки посівів, дрони допомагають економити воду, зменшують використання людських та технічних ресурсів. Актуальним питанням під час обробки полів є використання води та її вчасне підвезення.
За підрахунками, які презентувала компанія AGRONIX, норми внесення робочого розчину під час роботи дрону становлять 8 л/га. Таким чином на одну тисячу гектар потрібно 10 м3 води, вартість підвезення якої (витрати на пальне, заробітна плата водієві, амортизація транспорту) обійдеться в п’ять тисяч гривень.Натомість використовуючи обприскувач, самохідний чи причіпний, за норми внесення 200 л/га вартість підвезення води становитиме 40 тис. грн при итратах 300 м3 на одну тисячу гектар.Щодо витрат палива, економія теж відчутна. До прикладу для роботи дрона Agras t30 на одну тисячу гектар потрібно 400 л палива щоб забезпечити роботу генератора, що живить дрона. Норми витрат пального становлять 0,4 л/га при вартості пального в 53 грн. Загальна вартість на однк тисячу гектар становитиме 21 200 грн.Для обприскувача витрати значно вищі. Обприскувач витрачає приблизно 1,2 л/га. Вартість обробки однієї тисячі гектар становитиме 63 600 грн.
Коли постає питання втрат культур під час витоптування, дрони однозначно мають вигіднішу позицію, адже тут пошкодження рослин дорівнює нулю. «За використання обприскувачів фінансові збитки під час витоптування посівів становлять від 1 488 000 грн до 3 000 000 грн в залежності від площі пошкодження. Сьогодні цю проблему намагаються вирішити за допомогою спеціальних датчиків, на кшталт AutoTrac RowSense. Вартість такого пристрою становить орієнтовно 30 000 євро» — розповідає Микола Черняк.
Уже на певних стадіях вегетації кукурудзи видно, як рослина розвивається — чи вона має стрес і буде не висока, чи активно росте, демонструючи потужний розвиток. Весняні дощі цього року сприяли гарному росту рослин, на деяких полях кукурудза сягала 2,5–3 м. В таких випадках, коли потрібно вносити препарати на довгостеблові рослини, не пошкоджуючи їх, на допомогу приходять дрони. «Цього року технологія особливо себе виправдала — ділиться результатами Микола Черняк.
Проте варто зазначити, що дрони, так само як і обприскувачі, не можуть працювати під час сильного дощу, вітру чи туману, це може обмежувати використання дронів у певних районах і порах року.
Тривоги, РЕБи — робота дронів в небезпечних умовах
За словами Миколи Черняка, перешкоди роботи дронів на полях минулого сезону були досить легкими. Сьогодні ситуація така, що господарства з Харківської, Сумської, Чернігівської та частково Полтавської областей, тобто території за 150 км від кордону з ворожою країною, майже не користуються дронами. Аграрні дрони в цих регіонах використовують тільки тоді, коли немає повітряної тривоги, яка, на жаль, дуже часто тут буває та вносить корективи у робочі плани господарства.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее
Статті
1
0
