Шляхи до високих надоїв молока
Без молока неможливий повноцінний розвиток організму людини та особливо дітей - це основний та незамінний продукт харчування, виготовлений самою природою.
Без молока неможливий повноцінний розвиток організму людини та особливо дітей - це основний та незамінний продукт харчування, виготовлений самою природою.
У галузі тваринництва молочне скотарство є доволі трудомістким і найскладнішим за технологією, але надзвичайно важливим у соціальному плані. Від молочного скотарства значною мірою залежить родючість грунтів, яка підвищується з внесенням гною як основного органічного добрива. За рік від однієї корови живою масою 450-500 кг можна одержати не менше 10 т органічних добрив, що є середньою оптимальною нормою внесення на один гектар ріллі.
Галузь молочного скотарства досить успішно розвивається і в ТОВ "Агрофірма "Вікторія" Білопільского району Сумської області.
Загальна діяльність
господарства
Станом на 1 січня 2010 р. під сільськогосподарськими угіддями було зайнято 4109 га, або 98,3% загальної земельної площі. У їхній структурі рілля становить 98,6%, сінокоси та пасовища - 1,4%. Зрошуваних та осушених земель немає.
У рослинництві підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику, сої та кормовиробництві, в тваринництві - на племінному молочному скотарстві та товарному свинарстві.
В останні три (2007-2009) роки тут щорічно виробляється в середньому 5,9 тис. т зернових, в тому числі близько 0,7 тис. т кукурудзи (12%), понад 7,0 тис. т цукрових буряків, 225 т насіння соняшнику, близько 190 т ріпаку, 36 т сої. Підприємство виробляє близько 2,5 тис. т молока та реалізує понад 158 т худоби всіх видів у живій масі, в тому числі 144 т (91%) великої рогатої худоби у живій масі.
За період 2005 по 2009 рік включно молочна продуктивність дійного стада корів зросла на 904 кг, або 16,4%. За 2010 рік від кожної корови в середньому надоєно 6135 кг молока.
Успішний розвиток молочного виробництва
Інтенсифікацію галузі здійснено завдяки міцній кормовій базі, належній селекційно-племінній роботі, високому рівню організації праці, поліпшенню роботи із відтворення стада великої рогатої худоби, повсякденній роботі з працівниками молочних ферм та якісному ветеринарному забезпеченню.
У структурі посівних площ під кормові культури на 2011 р. було заплановано 800 га. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави на цей період відведено в середньому 100 га - під люцерну на сіно, під однорічні трави - вико-овес - на сінаж до 200 га, суданку - 230 гектарів.
Середня врожайність зернових з одного гектара 1 га за останні три роки становила 33 ц, сіна багаторічних трав - 30 та зеленої маси з них - 196 ц, сіна однорічних трав не було, а зеленої маси з них - 86 ц, кукурудзи на зелений корм і силос - 285 ц. У середньому в господарстві одержують по 39-41ц к. од. з одного гектара сіяних кормових культур.
Міцна кормова база зменшує собівартість молока
У 2007 році собівартість одного центнера реалізованого молока становила 110,3 грн, відповідно, в 2008 - 145,5 грн і у 2009 р. - 170,7 гривні.
Слід зауважити, що важливу роль у невисокій собівартості реалізованого молока відіграє те, що в господарстві за мінімальних затрат вирощують досить непогані врожаї більшості кормових культур. Так, у 2007 р. собівартість 1 ц силосу становила 14,6 грн, сінажу - 5,3 грн, 1 ц сіна багаторічних трав - 21,5, зеленої маси з них - 2,9 грн, зернофуражу власного виробництва - 71,0 грн; у 2008 році, відповідно, - 9, 7, 22, 2,7 та 71 грн; у 2009 році - 15,4, 18, 42, 3,2 та 54,7 гривні.
Одночасно із зміцненням кормової бази підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства значною мірою сприяла селекційно-племінна робота із вдосконалення породних і продуктивних якостей худоби.
Вирощування ремонтного молодняку ВРХ
Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів'я лебединської породи з 1995 року стали осіменяти сім'ям голштинських чорно-рябих бугаїв, а пізніше - сім'ям бугаїв швіцької породи.
Станом на 1 серпня 2010 року на фермах підприємства утримували всього 1435 голів великої рогатої худоби, в тому числі 450 голів української чорно-рябої молочної породи (309 голів) та бурої молочної породи (141 голова).
З першого дня народження ремонтних телиць від високопродуктивних корів утримують в індивідуальних клітках до 20 діб, потім передають до профілакторію, де їх утримують групами по 6-10 голів, далі - в телятниках такими самими групами. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за останні три (2007-2009) роки становили в середньому 591 г, а у 2009 р. - 611 г. Під час вирощування ремонтним телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон, у молочний період їм випоюють 500 кг незбираного і 580 кг соєвого молока.
Перше осіменіння ремонтних телиць практикують, в основному, в 17-18 місячному віці середньою живою масою 350-360 кг. Нетелі 6-7-місячної тільності формуються в окремі групи і закріплюються за досвідченими працівниками. Тварини усіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю: кормову сіль та знефторений фосфат - за нормами залежно від віку, а корови - залежно від їхнього фізіологічного стану.
Утримання та годівля дійних корів
У господарстві застосовують традиційну стійлово-табірну технологію прив'язного та безприв'язного утримання худоби.
Дійне стадо корів розміщене на трьох молочних фермах. Тут використовується однозмінна організація праці з дворазовим доїнням корів доїльною установкою УДА-16 та у молокопроводи УДМ-100 і УДМ-200 "Брацлавчанка" з охолодженням молока до плюс 4°С, а на двох молочних фермах у літній період - на установках УДС-8. Навантаження на оператора машинного доїння за доїння у доїльні відра - 32-35 голів, а у молокопровід - 45-50 голів.
Господарство використовує однотипну годівлю худоби кормосумішами, які готують із грубих, соковитих та концентрованих кормів і роздають типовими кормороздавачами. Слід відмітити, що все поголів'я худоби отримує концентровані корми у вигляді комбікормів, які виготовляють, в основному, із власного зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза) та макухи у власному комбікормовому цеху (с. Жовтневе). Премікси та значна частина соняшникової макухи закуповуються.
Тварини всіх статевовікових груп великої рогатої худоби постійно отримують вітамінно-мінеральну підгодівлю у вигляді преміксів, які додають до комбікормів.
Гній з приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б. Поїння худоби проводять за допомогою автоматичних напувалок ПА-1.