Із засобами захисту рослин та добривами депутати узріли щось недобре

Прийнятий наприкінці 2022 року закон про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, який вводиться в дію вже 29 червня цьогоріч, значно звузить лінійку агропрепаратів, що можуть легально використовуватися у сільгоспвиробництві

У Верховній Раді активно взялися за запровадження комплексного підходу до засобів захисту рослин та добрив, встановлення єдиних правил до їх обігу, а також пакування, маркування та рекламування. Народні обранці збираються посилити й контроль щодо фальсифікованих ЗЗР. Звісно, це робиться депутатами не стільки за власною ініціативою, до таких кроків підштовхує обраний Україною шлях інтеграції до ЄС. Тож у Верховній Раді зареєстровано розроблений урядом законопроект про засоби захисту рослин і добривні засоби № 11062. Його вже розглянули на засіданнях кількох парламентських комітетів, у тому числі і з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Положення згаданого документу обговорювалися і на спільній нараді депутатів з керівництвом Мінагрополітики, Міндовкілля, МОЗ, аграрних та екологічних асоціацій, де наголошувалося, що це перший за майже 30 років комплексний перегляд галузевого законодавства у сфері добрив та засобів захисту рослин. Також вирішено створити відповідну робочу групу з підготовки важливого євроінтеграційного законопроекту.

Все красиво на папері…

Розгляд питання викликав неабияку дискусію й на нещодавньому засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, немало депутатів якого пройшли до парламенту від агробізнесу й продовжують опікуватися цією справою. Тож заступниці міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олені Крамаренко, яку покликали на захід, аби змалювати обранцям необхідність прийняття урядового проекту, довелося вдатися до детальних роз’яснень, наголошуючи на позитивних моментах для сільгоспвиробництва від ухвалення документа.

За її словами, реформування сфери допуску до ринку ЗЗР і добрив передбачено євроінтеграційними зобов’язаннями нашої країни. Зокрема, у зв’язку з цим необхідне впровадження нового законодавства, яке б відповідало стандартам ЄС. Основні положення проекту – це приведення термінології та процедур допуску на агрохімічний ринок України до євростандартів, класифікація діючих речовин за ступенем їх ризику для поступового виведення з нього небезпечних препаратів. Також запроваджується єдиний підхід до пакування, маркування, рекламування таких товарів. У переліку заходів – протидія фальсифікаціям. Передбачається комплексний підхід, який дасть можливість оцінювати вплив на довкілля, причому кожного компонента препарату окремо. На внутрішній ринок допускатимуть тільки агрохімічні товари, для яких існує науково обґрунтоване застосування щодо безпеки та ефективності. У планах, як стверджує посадовиця, пакування міститиме унікальний ідентифікатор, що дасть змогу перевірити їх автентичність, а суб'єкти господарювання вестимуть облік препаратів, які вони виробляють, імпортують, експортують або навіть зберігають. Існуватиме комунікаційна система у вигляді держреєстру. У вільному доступі буде розміщено максимально можливу інформацію щодо препарату, тобто відповідність, безпечність, вплив на нецільові об'єкти природних екосистем, норми і обмеження. Споживачів попереджатимуть сигнальні значки небезпеки, порядок дій при виникненні нестандартних ситуацій та інша корисна для громадян і суб'єктів господарювання інформація, наголосила заступниця міністра, закликавши депутатів підтримати прогресивний законопроект, який наблизить нас до ЄС.

Хочеться просто і чітко, а виходить – важко і розмито

Втім, основні положення документу викликали купу запитань у парламентаріїв, які воліли і для себе зрозуміти, що після остаточного ухвалення станеться на цьому ринку, і що зміниться для аграріїв у частині застосування засобів захисту або добрив, аби можна було просто і чітко господарникам ці тонкощі пояснити. Тим більше, що, за словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, краще виправляти усі недоречності на етапі попереднього обговорення, ніж у сесійній залі.

Приміром, важливо знати, наскільки зміниться процес реєстрації ЗЗР та добрив у нових умовах.

Як розповів начальник управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Юрій Бондаренко, механізм прописаний Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1107/2009. Там єдині підходи до оцінки і схвалення діючих речовин, його запроваджуватимемо окремим актом уряду, що передбачено в законопроекті. Прописано єдині підходи до даних, які повинні мати всі засоби захисту рослин, у тому числі їхні діючі речовини. Сам механізм кінцевої реєстрації істотно не відрізнятиметься від теперішнього, але включатиме ще етапи схвалення діючої речовини і визначених компонентів. А також перевірку, щоб складові препарату не були заборонені — для цього створюватимуться окремі переліки. Тобто там надто великої відмінності від сучасного стану немає. Юрій Бондаренко також додав: передбачено, що і державний реєстр веде, і реєстрацію здійснює Міністерство захисту довкілля. Самі ж умови держреєстрації визначено в проекті. Це схвалення діючих речовин, компонентів, безпечність, результати досліджень, тобто все там чітко прописано.

У народних обранців виникло запитання і щодо страхування, пов’язаного з засобами захисту – не дуже зрозуміло, як такий механізм працює. Начальник управління Міндовкілля пояснив: до законодавства вже винесено ці моменти щодо ЗЗР. З пестицидами, приміром, закладено, що екологічний ризик поводження з ними підлягає страхуванню.

А на уточнююче запитання: «Чи підпадає під страхування зберігання або перевезення, і чи ті, хто торгує, повинні страхувати?» відповів, що більшим пріоритетом ставиться страхування від застосування, тобто від діяльності, яка може призвести до небезпечних моментів. Перевезення страхується, воно є. Важливо, щоб у разі негативного впливу можна було відшкодувати ці збитки і щоб хтось ніс за це відповідальність.

Але висловлені аргументи не внесли достатньої ясності. За словами Олександра Гайду, просто тут незрозуміло, хто є суб'єктом, який суб'єкт господарювання повинен страхувати. Дуже важливо усвідомити, на кого витрати лягають – чи то на трейдерів, чи то на імпортерів і т.д. Тобто щоб можна було пояснити аграріям, на кого цей тягар лягатиме, скажемо так…

«Якщо ви не готові зараз більш конкретно відповісти, то дайте, будь ласка, нам таку довідку, щоб ми розуміли», – звернувся він до представників Міндовкілля.

Витрати на утилізацію токсичної тари на аграріїв обіцяють не покладати

Презентація законопроекту не прояснила ситуацію і щодо утилізації тари.

– На кого вона покладається, хто сплачує за цю утилізацію, хто відповідальний? Те саме, як і по страхуванню, – взяв слово заступник голови аграрного комітету Степан Чернявський. – Тут теж незрозуміло. Якщо ми покладемо це на виробника, добре, він сплатить там утилізаційний збір. Що далі – куди гроші йдуть? Можете, міністерство, розказати по цьому процесу, по утилізації тари? Приміром, аграрії отримують засіб, використовують, але потім куди вони дівають цю тару? Питання.

Як пояснив Юрій Бондаренко, документ розмежовує державне регулювання. З приводу поводження з відходами – він відсилає до закону про управління відходами. А з приводу порядку, що робити саме з тарою – це буде затверджуватись окремо Кабінетом Міністрів. З’явиться зовсім новий порядок – і там будуть окреслені всі ці процедури. Тому що в законі виписати – надто технічне і обширне поняття. Тобто буде окремий акт уряду з цього питання.

За словами депутата Сергія Лабазюка, звичайно, такий закон на часі, є зобов'язання перед нашими партнерами і ми їх маємо виконувати. Але все ж треба розставити крапки над «і». Наприклад, одне з питань: А чи буде перехідний період і який для тих чи інших діючих речовин на ринку країни? Бо у нас для аграріїв може скоротитися список препаратів, які дозволено використовувати на території України, відповідно це може призвести до здорожчання тих чи інших продуктів або, точніше, технологій захисту і так далі. Тому що будь-які додаткові витрати або обмеження при реєстрації призведуть до здорожчання продуктів, ЗЗР. Бо бачимо, що зараз вже йдеться і про мінеральні добрива, і про органічні. Щоб тут не з'явилася більш вузька монополія, яка однозначно призведе до цінових стрибків. Тому маємо… спільно відкоригувати оту форму, яка буде завтра працювати на ринку.

Під завісу засідання з багатьма незрозумілими певну ясність спробував внести очільник Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.

– Щодо тари, – зазначив він. – ми прийняли Закон про управління відходами, відповідно до якого маємо запровадити механізм розширеної відповідальності виробника. Про що він каже? Виробник пакування, яке містить токсичні небезпечні відходи пестицидів і агрохімікатів – він несе відповідальність за подальший збір цієї тари і її утилізацію. Для цього він має об'єднуватися в спеціалізовані асоціації, так звані організації розширеної відповідальності виробника… і виконувати необхідний відсоток збору і рециклінгу (переробки) такої тари. Якщо ні – нестиме перед державою відповідальність. Тобто практично буде окрема ланка економічної діяльності зі збору цієї тари, її подальшої утилізації або повторного використання… Не буде це покладатися ні на аграріїв, ні на державу, це має гарантувати той бізнес, який запускає зазначене пакування в обіг.

Олег Бондаренко також нагадав присутнім, що наприкінці 2022 року ухвалено Закон про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, який вступає в дію вже цьогоріч, 29 червня. (До речі, ініційований урядом і підготовлений до розгляду тим таки комітетом з питань екологічної політики.) Так от, цим законом з переліку видів ліцензування були виведені особливо небезпечні хімічні речовини. До них відносяться пестициди, агрохімікати… Тож, щоб запровадити належне державне регулювання виробництва таких засобів, які значаться у переліку токсичних речовин, потрібно якомога швидше прийняти саме цей, розроблений урядом, законопроект про засоби захисту рослин і добривні засоби № 11062. В іншому разі, виникне значна прогалина у законодавстві...

Аби цього уникнути, пояснив Олег Бондаренко, депутатам треба прискоритися, щоб якнайшвидше винести документ на розгляд до сесійної зали.

Втім, схоже, з огляду на вищевикладене, задля цього народним обранцям разом з урядом доведеться немало попрацювати…

Підготував Валерій ДРУЖЕНКО