Оптимізація технології вирощування гороху

Виробництву зернобобових культур останнім часом приділяють особливу увагу, це пояснюється задоволенням потреби людини й тварин у рослинному білку. Як наслідок, збільшують площі під "традиційною" для України культурою - соєю й під "екзотичними" - нут, маш (мунг), сочевиця.

Єдина "рідна" культура, яку піддано забуттю, - горох посівний. Горох відомий у культурі з IV століття до н. е. Батьківщиною культурного гороху вважають Східний Афганістан і Північно-Західну Індію, де зосереджені всі його дикоростучі види. В Україні горох почали культивувати в VI-VII століттях, через століття він став поширеною культурою.
Нині площі під посівний горох в Україні невблаганно скорочують, це пов'язано передусім з низькою рентабельністю цієї культури. Перепоною для одержання гідних урожаїв гороху є несприятливі природно-кліматичні умови останніх років, брак стабільного попиту на внутрішньому ринку, складне економічне становище сільгосппідприємств, що змушує насичувати сівозміну "валютними" культурами (соняшник, ріпак або, в найкращому разі, соя), а також неоптимізована й малоефективна технологія вирощування гороху.
Конкретніше зупинимося на останній проблемі й розглянемо основні агротехнічні заходи, які можна й потрібно оптимізувати.
¢  Мінімізація використання азотних добрив. Горох як бобова культура здатний накопичувати білок і формувати врожай способом фіксації азоту бульбочковими бактеріями - без застосування або з обмеженим внесенням мінеральних азотних добрив. Тож чому цією властивістю не скористатися, якщо це економічно вигідно й урожайність при цьому вища? Вартість інокулянта для гороху становить 30-40 грн/га порції насіння, при цьому не потрібні витрати на обробку й залучення людських ресурсів. Вартість аміачної селітри, внесеної на гектар, в середньому становить 350 грн, плюс витрати на внесення. Різниця в 300-350 грн/га істотна, чи не так? При цьому збільшення врожаю з використанням інокулянта стабільно вище (див. табл. 1), підвищення білка в урожаї становить майже 3%. Додатково горох може залишати в грунті в середньому 30-50 кг/га азоту (д. р.), і є ідеальним попередником зернових. Але ці умови здійсненні тільки в разі інокуляції насіння азотфіксувальними бактеріями.
Останнім часом, буває, чуємо, що немає особливої потреби інокулювати насіння гороху, бо в наших грунтах досить аборигенних штамів азотфіксуючих бактерій Rhizobium leguminosarum. Так, мабуть, 20 років тому гострої нестачі в інокуляції не було, тому що сівозміни були насичені горохом, кормовими зерносумішами з викою, чиною, сочевицею. Але тепер через інтенсифікацію виробництва, збільшення хімічного навантаження на грунтову біоту, брак кормових сівозмін настало зменшення або повне зникнення в грунті азотфіксуючих бульбочкових бактерій. Тому, зважаючи на вигідність інокулянта, краще насіння проінокулювати й одержати гарантований результат, ніж внести мінеральні добрива й спровокувати вилягання гороху, але про це нижче.
¢  Профілактика пліснявіння насіння і кореневих гнилей сходів. Горох не виносить сім'ядолей на поверхню, що дає можливість загортати насіння глибше для висіву в гарантовано вологий шар. Тут загрожує інша небезпека. В гонитві за вологою ми можемо самі спровокувати масовий розвиток кореневих гнилей. Тому рекомендують обов'язково протруювати насіння, от тільки хімічний протруйник і інокулянт малопоєднувані. Тому для цих цілей потрібно підбирати спеціально розроблені для бобових культур біологічні протруйники, які поєднуються з азотфіксуючими бактеріями й ефективно захищають насіння від збудників захворювань Fusarium, Rhizoctonia. Найефективніші тут біологічні протруйники на основі діючої речовини живих бактерій роду Pseudomonas auerofaciens та їхні продуценти. Таким є протруйник Респекта.
¢  Оптимізація обробок гороху по вегетації. У період вегетації потрібно виділити дві основні проблеми: обробка від хвороб і захист від шкідників. Щоб уникнути проблеми вилягання гороху, перед збиранням потрібно забезпечити оптимальну кількість рослин 0,9-1 млн/га, тоді така густота посприяє сплетенню гороху вусиками й формуванню щільної стіни. У таких щільних посівах слабке провітрювання призводить до активного розвитку комплексу хвороб (аскохітоз, борошниста роса, іржа, бактеріальна кутова плямистість).
У цьому разі рекомендуємо використати комплексні біологічні фунгіциди для бобових. Таким препаратом є "Нива 2Б", що вже протягом десяти років є обов'язковим у технологічних схемах вирощування бобових в Україні. Крім фунгіциду, до складу препарату входить регулятор росту з мікроелементами в хелатній формі. Препарат виконує кілька завдань одночасно: захищає горох від зазначених вище хвороб (зокрема бактеріальних), стимулює фотосинтез і, відповідно, азотфіксацію, регулює ріст і розвиток рослини.
Другу проблему періоду вегетації - збитки, завдані посівам гороху такими шкідниками, як гороховий зерноїд, плодожерка й акацієва вогнівка, - вирішують подвійною обробкою інсектицидом. Перша обробка в період бутонізації й повторна через сім-десять днів. Економічна ефективність від подвійної обробки на практиці набагато вища, ніж від однієї. Так, після однієї обробки зернівки залишається 42-45%, після двох - усього 3-4%. Різниця очевидна. Але водночас практика засвідчує, що подвійна обробка хімічним інсектицидом - це стрес, який теж нівелюється застосуванням біологічно активних речовин, що входять до складу комплексного біофунгіциду "Нива 2Б". Тому хоча б одну обробку інсектицидом все ж треба поєднувати із цим препаратом, бо він ефективно знімає стрес і зменшує осипання та збільшує відсоток повноцінної зав'язі.
¢  Вилягання гороху. Хотілося б окремо закцентувати увагу на ще одному негативному чиннику, що може значно погіршити врожайність, - "осередкове вилягання" могутньо розвинених, високих і облистяних посівів гороху. Таке явище провокує надмірне внесення мінеральних азотних добрив. За своєю фізіологією коренева шийка гороху до збирання практично перегниває (через це всі зусилля селекціонерів спрямовано на виведення стоячих сортів гороху), а на багатому мінеральному азотному фоні процес перегнивання кореневої шийки збільшується в кілька разів. У цій ситуації знову ж таки надійним помічником стане інокулянт. Препарат забезпечить горох біологічним азотом, що надходить у рослину в міру потреби з максимальним його забезпеченням у критичні фази. Про економічну ефективність інокулянта написано вище. При цьому площа збирання, де використовували інокулянт, дорівнює площі посіву.

Павло Мариноха,
консультант з рослинництва,
головний агроном ТОВ "СГП "Нива"