Як можна здешевити комбікормове виробництво

Чому ефективність виробництва тваринницької продукції в розвинених країнах Європи й Америки вища за вітчизняну навіть тоді, коли тварини досягають максимуму продуктивності за період вирощування й використання?

Відповідаючи на це запитання, слід звернути увагу на те, що частка вартості кормів у структурі собівартості тваринницької продукції в цих країнах нижча за нашу на 5-10%. До того ж, і в нас і там головним джерелом поживних і біологічних речовин для організму тварин є комбікорм. Річ у тому, що майже безмежне зернове багатство нашої країни привчило наших фахівців наповнювати комбікорм зерном максимально, що й робить цей продукт найдорожчим у світі.
За даними відомих вчених (В. Фіснін, І. Єгоров, 2008), до складу вітчизняних комбікормів додають не менше 65-70% зерна за масою, тоді як у країнах ЕС і в Америці показник вмісту зерна в комбікормі зменшено проти нашого вдвічі. В середньому там витрачають не більше 35-38% зернових джерел за всіма основними групами комбікормів для сільськогосподарських тварин і птиці. Таке суттєве зниження частки зернових компонентів там стало можливим завдяки обов'язковому використанню в складі комбікорму побічних продуктів харчової промисловості. На фоні значного додавання побічних продуктів харчових виробництв у їхні комбікорми вони стають набагато дешевшими за наші. Ось чому ніхто в світі не купує комбікорми українського виробництва, зроблені з по-справжньому якісного вітчизняного зерна. Всі хочуть купувати тільки наше зерно й самі його додають до своїх комбікормів.
І все ж, харчова промисловість нашої країни - одна з розвиненіших і успішніших галузей виробництва з колосальними резервами щодо постачання побічних продуктів переробки тваринництву.
Візьмімо таку галузь, як спиртова. Після вироблення кожного літра спирту ми маємо близько 13 л післяспиртової барди, що утримує в своєму складі до 0,8 г сухої речовини, максимально насиченої розчинними білками, жирами й вуглеводами, які ідеально перетравлюються й засвоюються в організмі тварини. Більшість українських підприємств реалізують свіжу зернову барду тваринницьким господарствам за безцінь а подеколи й дарма, тільки щоб позбавитися проблем її утилізації. Але навіть у цьому разі цим майже дармовим кормом користуються тільки підприємства, які містяться поблизу заводу, бо доставляти барду далеко ( більш як 50 км) стає економічно недоцільним. Тому в середньому тільки 20% барди використовують на корм, решту виливають у навколишнє середовище, суттєво забруднюючи його. Якщо зважити на те, що на деяких заводах добовий вихід барди становить 300-400 т, забруднення природи можна вважати дуже суттєвим.
Зовсім небагато керівників заводів "пожаліли природу", на таких підприємствах почали зберігати або створювати лінії з виробництва сухої спиртової барди. Завдяки діяльності цих ліній тепер отримують оригінальний високопротеїновий концентрат, який можна додавати до складу комбікормів і раціонів, що є успішним чинником зниження зернової навантаженості комбікорму.
Кілька аргументів за доцільність використання сухої спиртової барди
Кормова добавка - суха спиртова барда - відома вже давно, але у зооветеринарної служби є певна недовіра до цього кормового продукту: там вважають, що спиртові відходи - це щось непотрібне й навіть шкідливе. Але, на наш погляд, ця думка зовсім несправедлива.
Щоб переконати фахівців у хибності цієї думки, треба ретельно розібратися в питаннях складу хімічних і біологічних властивостей сухої післяспиртової барди. Доцільність використання спиртової барди можуть підтвердити кілька аргументів.
Аргумент перший. За незначним винятком (майже 95% спиртових заводів) у США обов'язково переробляють вологу барду на високоцінний сухий кормовий продукт. Тому щорічно в цій державі одержують близько 12 млн т цього високобілкового корму. В країнах ЄС усю післяспиртову барду переробляють на суху кормову добавку або дріжджі. Є сувора заборона на викидання продуктів переробки спирту в навколишнє середовище. Такий підхід дає змогу постачати для тваринництва країн співдружності щороку не менше 2,5 млн т сухої кормової добавки. Швидко доганяє Європу Китай, який уже тепер за рік виробляє не менше 1,2 млн т сухої барди. Ось чому всі основні рецепти комбікормів в Америці та Європі утримують у середньому 4-8% сухої післяспиртової барди. Розроблений міжнародний стандарт на такий кормовий продукт зветься DDGS.
Аргумент другий. Сировиною для виробництва спирту є високоякісне харчове зерно кукурудзи, ячменю, пшениці. Спиртове бродіння забирає тільки частку вуглеводів (в основному крохмалю) зерна, решта - це складові вихідного зерна, тобто білки, жири, сира зола й вуглеводи. Але це вже не прості поживні речовини. Їхня ферментація під час бродіння перетворює ці сполуки на максимально доступні для травлення в організмі тварини або птиці. Крім того, ферментація збагачує суху барду вітамінами, органічними кислотами, ферментами. Барда концентрує фосфор, кальцій та інші мінерали зерна й частково звільняє ці елементи від їхніх важкорозчинних сполук. Тому в сухому продукті накопичуються майже всі макро- й мікроелементи з підвищеним рівнем їхнього засвоєння в організмі.
Аргумент третій. Барду сушать за достатніх температурних параметрів для убезпечення кінцевої добавки від мікробного забруднення. До того ж, якщо барду сушити відразу після спиртової дистиляції, мікроби не встигають розвиватися.
Все це означає, що виробництво сухої барди і її кінцевий продукт можна вважати цілком безпечним для використання як кормовий продукт.
Проте головною особливістю сухої спиртової барди як кормової добавки є її склад і поживність, що залежить від виду вихідної сировини, рівня бродильних перетворень (типу бродіння) й технології виробництва спирту.
Порівняльний аналіз різних зразків сухої спиртової барди свідчить, що цей продукт можна зараховувати до групи висококонцентрованих білкових кормових добавок, придатних для використання в складі комбікормів і раціонів (табл.1).

Поживність сухої
спиртової барди
Слід зазначити, що кукурудзяна барда має вищий рівень обмінної енергії завдяки більшому вмісту жиру й суттєво нижчому вмісту клітковини. В США є технології переробки барди, коли в сухому продукті залишається не більше 3-4% сирої клітковини. Така барда перетворюється на сухий енерго-протеїновий концентрат, здатний заміняти не тільки зерно, а й частку дефіцитних білкових добавок.
Органолептична оцінка сухої барди (рис.1), свідчить, що цей продукт являє собою легкосипку жовто-коричневу масу с приємним хлібним запахом.
За хімічним складом кукурудзяну барду можна зарахувати до групи зернових концентратів із вмістом 248 ккал ( 8,49 Мдж) обмінної енергії і 28% сирого протеїну.
Щоб правильно оцінити всі поживні переваги сухої спиртової барди, слід звернути увагу на протеїновий склад добавки ( табл. 2).
Дані табл. 2 свідчать, що в сухій спиртовій барді сконцентровано майже втричі більше незамінних амінокислот, ніж у традиційних видах кормового зерна. При цьому на частку незамінних амінокислот у барді припадає рівно половина від вмісту протеїну, а в зернових кормах цей показник знижено до 35-44%. Це означає, що в разі додавання післяспиртової барди до складу комбікорму полегшується завдання амінокислотного балансу, а значить, для його досягнення зменшиться рівень введення в раціон високоякісних дорогих добавок, зокрема соєвого шроту. Таке полегшення навантаження дорогих білкових компонентів сприятиме зниженню вартості комбікорму за збереження його ефективності.
Ще одна кормова перевага сухої барди - оригінальний склад її вуглеводів ( табл. 3).
Дані табл. 3 свідчать, що більша частка крохмалю вихідного зерна використана мікроорганізмами для виробітку спирту. Але в складі сухої барди залишилося понад 8% вільних цукрів, що зробило добавку суттєво солодшою й тому досить привабливою для тварин. Це означає, що смакові якості барди сприяють її впливу на смакові якості комбікорму.
Крім того, сума крохмалю, цукрів і неідентифікованої частки вуглеводного екстракту становить майже 60% усіх вуглеводів. Це означає, що більша частка вуглеводів барди є легкодоступною для травної системи тварин і птиці, отже, й ефективно перетравлюється та всмоктується.
Структурна частина вуглеводів (клітковина й геміцелюлози) за досить низького рівня лігніну може виконувати функцію нормалізації перистальтики кишківника й теж сприяє поліпшенню роботи системи травлення тварин і птиці. Її можна розглядати як замінник трав'яного або сінного борошна.
Крім сказаного, слід брати до уваги, що суха барда накопичує в своєму складі мінеральні елементи та вітаміни.
Зокрема, ні кальцій, ні фосфор, ні всі решта макро- і мікроелементів не потрапляють до складу спирту, що дистилюється, тому й не дивно, що суха спиртова барда утримує в своїй сухій речовині підвищену кількість цих елементів порівняно з вихідним зерном. Установлено, що ступінь накопичення кальцію зростає до 0,06-0,16%, а фосфору - до 0,3-0,46%. У сухій барді накопичується 290 мг на 1 кг магнію, до 1000 мг заліза, 33 - цинку, 19 - марганцю, 15 мг міді.
Встановлено, що суха барда утримує в своєму складі майже 8 мг/кг тіаміну (В1), 120 - рибофлавіну(В2), 110 - пантотенової кислоти (В3), 4250 - біотину, 370 - нікотинової кислоти (В5), 15 - піридоксину (В6), 14 - фолієвої кислоти, 0,44 - ціанкобаламіну (В12), 1,32 мг каротиноїдів.
Така потужна насиченість барди вітамінами й мінералами дає підстави стверджувати, що цей продукт сприяє економії вітамінів преміксів, якщо частка барди в раціоні становить 3% і більше.

Скільки сухої барди вводиться
до складу раціонів тварини?
Сучасна наука свідчить, що частка барди в сухій речовині раціонів або відсоток у складі натурального комбікорму залежать від виду тварин, статевовікової групи й набору кормів, які вводитимуть разом із цією добавкою.
 Для дійних корів суху барду можна додавати до складу комбікорму або кормової суміші в дозі 20-25% за масою сухої речовини протягом усієї лактації. Це дасть змогу зекономити дорогу білкову сировину й зменшити вартість комбікорму на 8-12 відсотків.
Сухостійним коровам суху барду в раціон вводять з обережністю через її вплив на зміни мікробіологічного фону травного тракту. У сухостійних корів діяльність мікрофлори передшлунків специфічна, і її зміни можуть призводити до розладу травлення й негативного впливу та утворення значної кількості кишкових газів. Тож у такому фізіологічному стані барди додають не більше 15% на масу комбікорму.
Молодняк ВРХ зі здоровими передшлунками у віці понад шість місяців може споживати раціон із вмістом 15-20% сухої барди в сухій речовині. Стільки ж можна додавати цього продукту й до складу комбікорму. Така годівля сприяє збільшенню добової енергії росту як мінімум на 12-16 відсотків.
Хороше збільшення прибавки суха барда дає в раціоні для ВРХ на відгодівлі, за дози компоненту 15-25% на масу сухої речовини.
Свиням згодовують суху спиртову барду всім віковим групам, крім поросят на підсосі. В стартері безпечно вводити до 10% сухої барди. Стільки ж дають барди підсисним маткам. У раціонах підсвинків з масою понад 40 кг частку сухої барди можна збільшити до 15-20%. Холості матки можуть споживати комбікорми, де рівень барди сягає 25%. У раціони тварин на відгодівлі сухої післяспиртової барди додають15-20%. Введення сухої барди до складку комбікормів у свиней сприяє економії соєвого шроту та інших соєпродуктів на 5-10%. Барда за рівнем протеїну та інших поживних речових повністю заміняє горох. Складання раціонів із додаванням сухої спиртової барди спрощується, а рівень зерна суттєво знижується (до 45-50%), що є наближенням до стандартів комбікормів Європи й Америки.
Вітчизняні рекомендації щодо введення сухої спиртової барди в раціони тварин дуже обмежують її норму в раціоні птиці. Для дорослої яйценосної птиці її дозволяють додавати лише 3%, а молодняку індиків - починаючи із 17 тижнів, качок і гусей - з 9, страусам - з 37 тижнів. На нашу думку, це питання в нашій країні вивчено мало, бо є приклади зарубіжного досвіду, коли післяспиртову барду додавали в раціон птиці по 10-15% на масу комбікорму, починаючи з четвертого тижня життя.
Отже, є потужний резерв дешевого корму українського виробництва - суха післяспиртова барда. Високі поживні характеристики, підвищений вміст білка, мінералів і вітамінів свідчать про можливість ефективного використання барди як надійного джерела, придатного для додавання в комбікорми й раціони. Це не тільки зберігає високу продуктивність тварин, значно підвищує її, а й, головне, суттєво здешевлює вартість годівлі. Зважаючи на це, радимо фахівцям випробувати цю дешеву добавку в своїх господарствах.

Л. Подобєд,
д-р с.-г. наук, професор, Інститут тваринництва НААН України