Володимир Сисоєнко: «Сьогодні кожен має тримати свій фронт, наш фронт — продовольчий»

Від успішного менеджера до засновника бізнесу. Володимир Сисоєнко — засновник, керівник компанії «Нор-Ест Агро» разом із норвезьким інвестором створив команду однодумців, які цінують та люблять сільське господарство. Компанія є надійним дистриб’ютором ЗЗР, насіння сільськогосподарських культур та основних і спеціальних добрив. «Нор-Ест Агро» також надає агрономічний супровід, допомагає аграріям знайти правильні та вигідні для кожного особисто рішення. Компанія успішно тримається на ринку і пропонує українським фермерам доступну, ефективну продукцію.

Повномасштабна війна, яка прийшла в Україну 24 лютого 2022 року похитнула надії та сподівання усіх учасників агробізнесу. Не виключення і «Нор-Ест Агро». Однак, не зважаючи ні на що, компанія працює на перспективу і має величезне бажання розвиватися. Як їй це вдається? Про злети і падіння, здобутки та плани на майбутнє розповів очільник компанії «Нор-Ест Агро» Володимир Сисоєнко.

— Все починалося з компанії «Ерідон». Коли започаткувався офіс у Києві я пішов туди працювати, у 1997 році. Тоді ми розпочали роботу, скажімо, з нуля. Я пропрацював у компанії «Ерідон» 16 років. Після цього, у 2013 році разом зі своїм другом Русланом Голубом, уже в групі компаній «ТАК» ми започаткували новий напрям розвитку та заснували Дочірнє підприємство «ТАК», основною діяльністю якого стали дистрибуція на українському ринку засобів захисту рослин, мікродобрив, посівного матеріалу та мінеральних добрив від компаній та торговельних марок, які є світовими лідерами в цій галузі.

ДП «ТАК» пропрацювала до 2019 року, тоді ми вирішили розділити бізнес: я вдосконалював і поглиблював дистрибуцію, а Руслан зосередився на агровиробництві. Трохи згодом частку ДП «ТАК» викупив інвестор із Норвегії і того ж 2019 року пройшов ебрединг компанії у «Нор-Ест Агро». Так я став з інвестором співвласником нового бізнесу під назвою «Нор-Ест Агро».

— Я буду говорити за свій бізнес, і мабуть, виділю знання та знайомства. Бо з власного досвіду можу сказати, що коли я йшов працювати в «Ерідон», я всіх знав. Новій людині, я вважаю, і кредиту не дали б і не зустрілися б на переговори тощо. Тобто, коли тебе знають як порядну людину, чесного партнера, то бізнес розвивати легше і перспективніше. А якщо з тобою ще не знайомі, то успіху в бізнесі досягати доведеться не так швидко.

— Мій принцип керівництва достатньо демократичний. Я довіряю людям з якими працюю, мені важлива їхня думка з приводу різних питань, щоб приймати правильні рішення. Я намагаюся підбирати таких людей, які мають свою думку, можуть впевнено висловлювати власну точку зору.

— Ми, як истриб’юторська компанія керуємося тим, щоб клієнт був задоволений. Якщо буде навпаки, то такий клієнт не прийде до тебе наступного року. Це найголовніший пріоритет для нас. Нам важливо досягати довірливої, перспективної співпраці з клієнтами. Є такий вислів: «Договір вважається успішним, якщо дві сторони задоволені». Ось до такого ми прагнемо.

— Я би не сказав, що спостерігається кадровий голод. Чимало аграрних истриб’юторських компаній, за останні декілька років, припинили свою діяльність з різних причин. Якщо ж дивитися на ситуацію в розрізі виробничих агропідприємств, то так, доброго агронома чи інженера знайти не легко. Що стосується дистрибуції, також важкувато знаходити менеджерів, які б якісно працювали. «Нор-Ест Агро» знаходить продавців так, як і інші компанії, із сайтів пошуку роботи, за рекомендаціями знайомих, колег. А також ми зрощуємо своїх професіоналів. Беремо на роботу молодих людей і навчаємо їх з нуля, проводимо різноманітні тренінги та семінари, вкладаємо душу і сили в тих людей. Лише так можна досягти успіху. «Перекуповувати», як кажуть, фахівців у інших компаній-конкурентів — це не наш метод.

— Найголовніше, що ми робимо, — продаємо послуги з консалтингу. Надаємо аграріям можливість вибрати кращі з декількох систем захисту, показуємо переваги, недоліки, що може чекати на фермера в результаті. Таким чином ми пропонуємо клієнту мікс продуктів, які н.вольнять його потреби. Головна задача компанії — спочатку вивчити потреби клієнта, проаналізувати посіви на наявність впливу оточуючих факторів, дізнатися на яку врожайність розраховує фермер та н.. На основі цього ми розраховуємо необхідну систему захисту, живлення культур, при цьому зважаємо на продукти, які вже використовує клієнт та інше, розробляємо економічно вигідні заходи, але, щоб вони не впливали на якість, оскільки ситуація в Україні сьогодні складна і  вкладати кошти, як раніше, може не кожен аграрій.

Ми не ставимо за мету продати клієнтові найдорожче, нам важливо зберегти кошти фермера і надати йому якісну послугу. Фермер має вкласти, виростити і отримати прибуток, а не «вийти в нуль», як кажуть. Так, Україна має отримувати прибутки від агробізнесу. Інший напрям — це логістика. Він чи не найголовніший сьогодні. Важливо доставляти товари, щоб вони були на складах вчасно і в достатній кількості. Наша компанія має вантажний транспорт, логістичні відділи і ми намагаємося вчасно забезпечувати наявність продукції нашим клієнтам.

— Успішні ми чи ні, має вирішувати ринок. Але ми, дякуючи Богові, працюємо у період війни, рухаємося вперед, зростаємо, звичайно, хотілося б, щоб було краще. Ми дуже вдячні всім українським військовим за те, що вони дають можливість працювати нам на аграрному фронті та підтримувати потенціал України. Головне — контролювати свої витрати і працювати так, аби клієнти були задоволені, щоб і вони, і ми заробляли. Потрібен баланс, не варто гнатися у продажах, щоб більше збути, витрати не мають перевищувати прибутки, бо це завжди закінчується фіаско.

— І агрохолдинги, і фермери можуть впроваджувати новітні технології. Холдингам з одного боку легше, бо вони мають більше доходу, а з іншого боку холдинг — це велика машина виробництва, якій потрібно приймати ті чи інші рішення, тобто, витримується ланцюг уповноважених осіб, які дають чи не дають добро тій чи іншій ініціативі. Так, у холдингів може бути складнішим шлях до впровадження тих технологій. Що стосується середніх, дрібних фермерських господарств, там, де власник є і директором, звичайно він може прийняти рішення за один день, чи впроваджувати чи ні. І для одних і для інших технології є важливими. Але є консервативні фермери, які звикли до якоїсь технології і не хочуть змінювати роботу, а холдинги в цьому питанні більш інноваційні. Все це не тільки залежить від наявності коштів, а і від бажання рухатися вперед і пробувати нове.

Якщо говорити про те, хто для нас важливіший? То можу сказати, що так склалося, що «Нор-Ест Агро» давно співпрацює з крупними агрохолдингами, бо ми всі між собою знайомі. Але, звичайно, працюємо і з середніми фермерськими господарствами. З ними цікаво, вони швидше приймають рішення, тому ми наразі фокусуємося саме на цю ланку сільського господарства.

— Війна вплинула на нас, як і на всіх, не дуже добре. Були окупованими території, там продажів не було в минулому році і люди залишалися в окупації. Ми підтримали усіх наших працівників, дехто поїхав за кордон, до Норвегії (мій колега, норвезький інвестор, співвласник «Нор-Ест Агро» надав можливість проживати тим людям в Норвегії), хтось переїхав до більш безпечних регіонів України зі своїми сім’ями, тобто ми в цьому питанні максимально забезпечили безпеку людям. Крім того компанія продовжувала виплачувати заробітні плати тим, хто був в окупації. Наразі деякі території ще лишаються окупованими, деякі вже звільнено і можна би було туди продавати продукцію, але там ще й досі знаходяться снаряди, поля заміновані і т.д. Дуже складна ситуація на Херсонщині.

2022-й рік ми закінчили не погано, з усіма розрахувалися, що для нас є важливо. Звичайно, продажів у нас було менше, ніж у 2021 році. Курс долара дуже зріс, але ми працювали і працюємо. Нашу команду ми зберегли, клієнтів також, тому рухаємося далі. Кожен має тримати свій фронт, наш фронт — продовольчий і ми маємо підтримувати цей ринок, щоб наші господарства були з урожаєм, а люди були з хлібом. Я вважаю, що ми робимо добру справу, звичайно, менше, ніж військові, але намагаємося триматися.

— Так, звичайно. Якщо фермери раніше могли купувати більш дорожчі продукти, то сьогодні всі економлять і беруть більш дешевий сегмент. Крім того, клієнти економлять за внесення ЗЗР та добрив. Якщо ця економія за внесення, то звичайно, є вплив на якість вирощеної продукції, але за правильного підбору замінників урожай можна зберегти та ще й примножити. Сьогодні порти, хоча й відкриті для експорту, але ціни не такі як раніше. За існуючої ціни на газ та на кукурудзу, наприклад, вирощувати цю культуру взагалі не доцільно, якщо фермер не має власної сушарки чи не отримує достойних врожаїв.

— Перш за все дуже заважає війна. Іноді, сільгосппідприємці скаржаться на блокування реєстрації податкових накладних. Стало важче працювати і їм і нам.

Що стосується ринку ЗЗР і насіння, то на фоні того, що збільшується ціна на газ, звичайно кукурудзи будуть сіяти менше, бо її дорого сушити. Поряд з цим аграрії більше сіятимуть соняшника і пшениці, ось так я можу охарактеризувати зміни на ринку насіння.

Щодо хімії, ціни не ростимуть і не падатимуть, я вважаю, бо аграрії менше купуватимуть дорогих продуктів, а будуть переходити на ощадливіші технології. Ринок пестицидів зростав щороку, а сьогодні він зупиниться, я так вважаю.

— На фоні росту цін на нафту і газ у світі, майже всі постачальники підняли ціни на 15–20 % на ЗЗР, тому такі продукти менш доступні. Аграрії, як я вже зазначав, переходять на більш дешевші варіанти.

Якщо говорити про фізичну наявність ЗЗР в Україні, то інноваційні продукти, які є в світі, з’являються одразу і у нас. Я вважаю, що ЗЗР вдосталь для українських аграріїв. Це ж стосується і насіння та техніки. Україна — аграрна країна, тому всі новітні технології з’являються у нас на рівні зі світом. Ціни так, різняться, але є багато альтернативи і кожен окремий фермер може придбати препарат, який буде йому «по кишені».

— З кожним роком українські аграрії стають більш професійнішими і це можна помітити на врожаях, які отримує Україна. І надалі наш агропотенціал тільки зростатиме, я в цьому переконаний. Звичайно, сьогодні всі працюють в стані війни, хвилюються, намагаються втриматися на плаву, як-то кажуть, але фермери не опускають рук, вони роблять все можливе задля продовольчої безпеки країни.

— Потрібно підтримувати те, що нам вже вдалося зробити. Варто налагодити стабільну логістику, підтримувати спілкування з клієнтами, нарощувати професійність команди, влаштовувати додаткові навчальні програми для наших працівників, аби вони більш професійно консультували наших партнерів. Щодо напрямів, хотілося б забезпечити більше продажів насіння. В новий рік ми увійшли з перспективами співпраці з компанією «Лімагрейн», підписали контракт, ми бачимо перспективи в цій селекції і будемо її реалізувати. До того ж, активно будемо працювати в сегменті мікродобрив, тому, що на фоні вартості основник добрив, позакореневі добрива будуть представляти свою цінність, бо відповідні системи живлення є добрим доповненням до основних. Можна зменшити, наприклад, норми внесення основних добрив, тим самим зекономити, і додати мікродобрива, які місять фосфор, калій і азот, вони вносяться по листку і демонструють чудові результати. Звичайно, мікродобрива не замінять основні, але вони допоможуть рослинам засвоїти необхідні мікроелементи швидше і ефективніше (на 99 % засвоюються рослиною), а відсоток засвоєння основних добрив складає приблизно 60 % і це протягом кількох років.

В тій ситуація, яка склалася сьогодні, основна задача — це принести користь країні, нашим аграріям, вчасно забезпечити їх продукцією, щоб вони були прибутковими, а також важливо зберегти нашу команду професійних людей, які зможуть приносити користь для України в цілому.

Я бажаю українським аграріям високих врожаїв і Перемоги України.