15 фактів про глобальну продовольчу кризу
Нинішній неспокійний з погляду світової продовольчої безпеки рік – лише розминка перед наступним, по-справжньому кризовим. Такі прогнози лунають дедалі частіше, зокрема від Світового банку, ООН, функціонерів Світової продовольчої програми та експертів McKinsey.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на mind.ua.
Відкриття коридору в Чорному морі для українського зерна частково знизило цінову напруженість, але ніяк не вплинуло на те, що обсяги поточного українського врожаю суттєво впадуть – за деякими оцінками вдвічі. Росія ж робить свій внесок у загальний хаос не лише війною, а й обмеженнями на постачання добрив.
Наступні 15 тез про світову продовольчу безпеку дадуть уявлення про масштаб кризи, що насувається
- Справа не лише у війні. Ще до вторгнення росії в Україну рівні цін на пшеницю та кукурудзу були на 40–50% вищими, ніж у середньому за останнє десятиліття.
- Продовольча криза – це не коли «нема чого», це коли «дорого». Продовольча криза пов'язана з доступністю, а не наявністю продуктів, заявляє ООН.
- Виробництво зерна – це не для всіх. Зерно у світі надходить переважно із шести регіонів вирощування, зокрема з України та росії, які разом виробляють приблизно 28% пшениці та 15% кукурудзи, що експортуються по всьому світу.
- Україна – тимчасово не житниця. За експертною оцінкою, врожайність в Україні цього сезону скоротиться на 35–45%.
- У 2023 році відбудеться провал обсягів світової торгівлі зерном. Наступного сезону пропозиція зерна скоротиться. Це може призвести до дефіциту зерна у світовій торгівлі у 2023 році в розмірі від 23 млн до 40 млн тонн.
- Дефіцит зерна може відповідати річному раціону харчування до 250 млн осіб. Згідно з дослідженням McKinsey «Роздуми про глобальні проблеми продовольчої безпеки на тлі війни в Україні та раннього впливу зміни клімату», війна в Україні, зміна клімату та пандемія викликали логістичні обмеження, які можуть спричинити дефіцит зерна до 60 млн тонн до кінця 2023 року.
- Карта голоду – Африка та Азія. У країнах, які вкрай вразливі до зростання цін на продовольство і можуть сильно постраждати від підвищення цін, живуть понад 1,4 млрд осіб, або 18% населення світу. Найбільш високі ризики для Бангладеш, Ефіопії, Сомалі та Ємену, які залежать від імпорту зерна та мають низьку купівельну спроможність.
- Голод не любить міста. Три чверті людей, які стикаються з голодом, живуть у сільській місцевості. Ресурси для існування більшості з них залежать від сільського господарства.
- Ніхто не хоче ділитися. Дедалі більше країн намагаються захистити внутрішні ринки торговими обмеженнями. З початку війни до травня 2022 року було запроваджено приблизно 40 нових експортних заборон і вимог щодо ліцензування експорту
- Всесвітня продовольча програма перейшла до формату фінансової допомоги замість продуктової. Всесвітня продовольча програма розширила свою діяльність із готівкою – тепер фінансові субсидії все частіше замінюють прямі постачання продуктів тим, хто голодує.
- Криза на ринку добрив підживлює голод. Ціни на добрива зросли через рекордну вартість енергоносіїв, а потім як реакція на дії росії, на частку якої припадає близько 14% світового експорту добрив, і яка обмежила постачання.
- Посухи з нами надовго. Відповідно до звіту ООН «Посуха в цифрах 2022» посухи становлять лише 15% стихійних лих, але на них припадає 45% смертей, пов'язаних із природними катаклізмами, зокрема смерть від голоду. Посухи прямо й опосередковано вбили близько 650 000 людей з 1970 по 2019 рік.
- Продовольча криза = політична нестабільність. Історично перебої з постачанням у продовольчій системі призводили до інфляції, зниження фінансової стійкості та недоїдання, а в деяких випадках – до періодів політичної нестабільності та насильства. Наприклад, продовольча криза 2010–2011 років сприяла «арабській весні».
- Навіть за найгіршого розвитку подій Україна забезпечить себе базовими продуктами харчування. Прогнозоване зниження врожаю, навіть якщо прийняти за основу найпесимістичніші оцінки в 40%, не несе загрози безпосередньо внутрішньому українському ринку – воно позначається лише на обсягах експорту.
- Що робити? У звіті McKinsey містяться такі базові рекомендації щодо протидії продовольчій кризі:
- убезпечити чорноморські логістичні маршрути та максимально наростити експорт через них;
- зменшити торгові обмеження та звільнити буферні запаси; щоб збалансувати глобальну пропозицію, окремим країнам необхідно збільшити пропозицію зерна, що торгується на світовому ринку;
- надавати фінансову допомогу найбільш постраждалим районам та населенню.