Заходи захисту розсади

Успішність і прибутковість вирощування продукції захище­ного ґрунту значно залежить від рівня ефективності сис­теми її захисту від шкідників і хвороб. Загалом, методи захисту рослин закритого ґрунту поділяють на: профілактичні, спрямовані на запобігання появі, поширенню та розвитку фіто­фагів і хвороб (організаційно-господарські, карантинні) та без­посередньо захисні, які вирішують проблему в разі її виникнен­ня (агротехнічні, біологічні та хімічні).

До найважливіших профілактичних заходів належать під­готовка ґрунту та його оздоровлення. Обробіток ґрунту в те­плиці слід проводити двічі на рік: навесні та восени. Однією з важливих складових цього комплексу є знезараження куль­тиваційних приміщень, тари й інвентарю. Рослинні рештки потрібно вивезти за межі тепличної ділянки з подальшим зни­щенням їх, а теплицю – продезінфікувати.

Біологічні заходи захисту

Для попередження появи та поширення фітофагів, перш за все, обстежують рослини тома­тів на виявлення шкідників. У період вегетації за розмноження попелиць та білокрилки випускають хижака — макролофуса із розрахунку 500 тис. особин на 1 га, чергуючи його випуск із обприскуванням рослин робочою рідиною 0,5%-ї концентра­ції трансформаторної оливи через кожні 12 днів. За появи вог­нищ шкідників хижака випускають у співвідношенні 1:5–10.

Проти тютюнового трипса протягом культурозміни ком­бінують застосування хімічних препаратів із випуском амблісейуса у співвідношенні хижак — жертва 1:2. Проти паву­тинного кліща застосовують ентомофага фітосейулюса як у період вирощування розсади, так і під час вегетації культури. За появи перших вогнищ павутинного кліща проводять ви­пуск хижака у співвідношенні 1:20–40, а за масового розмно­ження — 500 тис. особин на 1 га.

З-поміж агротехнічних заходів — насамперед дотриман­ня оптимальних режимів температури та вологості повітря й ґрунту. У теплицях, де вирощують розсаду, слід: підтримувати температуру повітря вночі не нижче як 16–18°С і вдень не вище ніж 22–24°С; відносну вологість повітря 60–65%; уника­ти різних коливань між денними й нічними температурами; не допускати протягів. У сонячну погоду в скляних теплицях потрібні місця вчасно забілювати крейдою. Слід проводити сівбу та висаджування розсади в оптимальні строки, своєчасно вно­сити комплекс добрив, вирощувати стійкі сорти та гібриди, проводити відбір насіннєвого матеріалу виключно зі здорових рослин, обов’язково видаляти поодинокі уражені рослини, до­тримуватися ізоляції розсадників від виробничих теплиць, зни­щувати післязбиральні рештки, поливати рослини теплою во­дою (не вище ніж 25°С). У період пониженої температури поли­ви слід проводити зрідка, щоб ґрунт не перезволожувався. Для боротьби з ураженням хворобами потрібно знезаражувати насіння перед сівбою, дезінфікувати ґрунт у теплицях і парни­ках, короби та парниковий інвентар.

Організаційні заходи

Полягають у чергуванні найбільш пошкоджуваних кліщем культур (огірки) із менш пошкоджува­ними (томати) й непошкоджуваними (цвітна капуста), займаю­чи під ці культури парникові ділянки. Для попередження зане­сення кліщів закріпляють тару й інвентар за бригадами, до теплиць обмежують доступ осіб, які не беруть безпосередньої участі в догляді за рослинами. За правильного догляду за роз­садою, вибору оптимального режиму поливу, вдалого добору найкращих строків сівби та висаджування розсади в культури формується стійкий імунітет до основних фітофагів.

Для запобігання занесенню й поширенню нематод у теплиці з посадковим матеріалом, ґрунтом, водою, інвентарем рекомендується проводити термічну обробку ґрунту, вкритого термостійкою плівкою, паром із температурою 100°С впро­довж 1 години, 80–90°С — 1,5 год. У заселених нематодами теплицях і оранжереях ґрунт повністю замінюють, а зі стела­жів — видаляють. Проти ґрунтових шкідників проводять тер­мічне знезараження (пропарювання) ґрунту. Температура — в межах 110–115°С, а експозиція пропарювання — 10–12 год.

Для виловлювання імаго білокрилки застосовують жовті клейові пастки: плівку жовтого кольору, покриту липкою речо­виною (пестифіксом, патокою, ланоліном тощо), розвішують із розрахунку 5–6 шт. загальною площею клейової поверхні 2 м² на 100 м² площі теплиці й замінюють її через 13–14 днів. Ви­користовують також рослини-принади: одночасно із сівбою на­сіння томатів біля опалювальної системи висівають тютюн або гарбузи рядками завдовжки в 3–5 міжрядь основної культури. Білокрилка, зазвичай, спочатку відкладає яйця на листки останніх і тільки потім перелітає на томати. Під час від­кладання яєць і подальшого розвитку личинок та німф рослини-принади знищують.

У теплицях узимку вирішальне значення в боротьбі з паву­тинним кліщем має своєчасне виявлення перших осередків шкід­ника й знищення самиць першого покоління. За упущення цього моменту частина особин устигне перейти в зимову діапаузу, а тому кліща неможливо буде знищити протягом усього вегетацій­ного періоду, оскільки діапаузуючі самиці стійкіші до акарицидів.

Захист проти капустянки (рос. — медведка) проводять як в умовах парникового господарства, так i y відкритому ґрунті. Для попередження проникнення шкідника до теплиць та парників до­вкола них викопують рівчаки завглибшки 10–15 см, які засипають тонким шаром піску чи нафталіну, змочених гасом або соляр­кою. Ходи фітофага, що ведуть углиб землі, заливають розчином хлорного вапна (50 г на 10 л води), при цьому гинуть дорослі особини. Восени на присадибних ділянках біля парників потрібно зробити ловильні канави з гноєм завглибшки 60–80 см, куди шкідник мігрує на зимівлю. Цей захід сприяє загибелі до 85–95% капустянки. Для зменшення ймовірності поширення фітофага слід проводити знищення бур’янів. Ефективним заходом проти накопичення шкідника в ґрунті є проведення глибокої оранки.

Хімічні заходи захисту

Оскільки використання інсектици­дів та фунгіцидів у парниках і теплицях обмежене згідно із За­коном України «Про пестициди та агрохімікати», захист овоче­вих культур закритого ґрунту проти шкідливих організмів має свої особливості. Разом з тим, є препарати, внесені до «Пере­ліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», які призначені також для застосування в теплицях і парниках (табл.). Серед біологічних препаратів на розсаді до­зволено використовувати ТрихоПлант та біопрепарат фунгі­цидної дії ФІТОЛАВІН, РК.

Протягом вегетації за перевищення економічного порогу шкідливості (ЕПШ) фітофагів рекомендується проводити об­робки інсектицидами Аплауд, Спінтор, Талстар, Беневія, Волі­ам Флексі, Проклейм, Еліт Хантер та інші. Препарати слід чітко застосовувати згідно з вимогами щодо кратності й строків останньої обробки. Температура повітря у період виконання заходів має бути не нижче як 15°С.

Отже, для захисту розсади томатів проти небезпечних шкідливих організмів за умов вирощування у захищеному ґрунті потрібно насамперед вжити профілактичних методів для недопущення появи ознак ураження чи пошкодження рослин. Проте з різних причин шкідники та хвороби проника­ють до теплиць і парників. Тому для подальшого обмеження їхнього розмноження, поширення, розвитку та шкідливості застосовують біологічні методи захисту, обробляють рослини томатів рекомендованими препаратами.

Ф. Мельничук, к. с.-г. н., ст. н. с.,

C. Алєксєєва, к. с.-г. н.,

О. Гордієнко, к. с.-г. н.,

ДП «Центральна лабораторія якості води та ґрунтів» ІВПІМ НААН

Журнал «Овочівництво», №2, 2019 р.