Вирощування кукурудзи на зрошенні: що необхідно знати

Навіть ко­ли ви вва­жаєте, що до іде­а­лу відшліфу­ва­ли тех­нологію ви­ро­щу­ван­ня тієї чи іншої сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри, ке­ру­ва­ти при­ро­дою ми не здатні і, відповідно, не мо­же­мо роз­ра­хо­ву­ва­ти на от­ри­ман­ня мак­си­маль­но­го при­бут­ку навіть за мак­си­маль­них інве­с­тицій.

ТОВ «Мрія» (Біло­зерсь­кий рай­он, Хер­сон­щи­на) має в об­робітку близь­ко 2 тис. га землі, з яких по­ло­ви­на — під зро­шу­ван­ням. За­ступ­ник го­ло­ви правління СТОВ «Мрія» Олексій Но­вак не з чуток знає про про­бле­ми аг­родіяль­ності та навіть са­мо­го функціону­ван­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва в півден­них регіонах на­шої дер­жа­ви без на­яв­ності зро­шу­ван­ня.

«Пла­ну­ва­ти, роз­ра­хо­ву­ва­ти врожайність і рен­та­бельність ви­роб­ництва без зро­шу­ван­ня у на­шо­му регіоні взагалі не мож­на. Нам по­ща­с­ти­ло бу­ти в числі підприємств, на те­ри­торії яких не розікра­ли й не зруй­ну­ва­ли зро­шу­вальні си­с­те­ми та ка­на­ли. Про­те маємо в струк­турі сво­го гос­по­дар­ст­ва й ве­личез­ну ча­ст­ку не­зро­шу­ва­них зе­мель», — роз­по­чи­нає роз­мо­ву пан Олексій.

Ос­нов­на діяльність СТОВ «Мрія» — це рос­лин­ництво. Під па­лю­чим сон­цем Хер­сон­щи­ни висіва­ють такі куль­ту­ри, як ози­мий та ярий ячмінь, ози­му пше­ни­цю, ріпак. Про­те, за сло­ва­ми керівни­ка компанії, гос­по­да­рю­ван­ня без зро­шу­ван­ня на­га­дує сво­го ро­ду ло­те­рею. «Окрім зрошу­ван­ня, ми ак­тив­но прак­ти­куємо у своєму гос­по­дарстві па­ри. Що­до врожай­ності, то во­на нас “не ба­лує” — ми вже ду­же раді, ко­ли по зер­новій групі от­ри­муємо хо­ча б 25–30 ц/га. На па­рах ре­зуль­тат уро­жаю, звісно, кра­щий і мо­же ста­но­ви­ти навіть 50 ц/га. Все вирішує во­ло­га. От, на­при­клад, цьо­го ро­ку на­весні ми ма­ли відмінні посіви ріпа­ку: гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин, їхнє га­лу­жен­ня, ви­со­та (в де­я­ких місцях навіть не бу­ло вид­но трак­то­ра!) — все бу­ло відмінно. Про­те ґрун­то­ва та повітря­на по­су­ха в період на­ли­ван­ня зер­на зро­би­ли свою спра­ву — уро­жайність ста­но­ви­ла ли­ше 23 ц/га, — го­во­рить пан Олексій. — Інша спра­ва — зро­шу­ван­ня: тут ти мо­жеш ке­ру­ва­ти прак­тич­но всіма тех­но­логічними про­це­са­ми, які впли­ва­ють на кінце­ву вро­жайність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Го­ло­вне — щоб ви­с­та­чи­ло знань і на­виків, аби не за­шко­ди­ти форму­ван­ню вро­жаю».

«ЗРОШУВАННЯ — ЦЕ НЕ ЛИШЕ СТАБІЛЬНІСТЬ У РОБОТІ, А Й ВИСОКА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ»

Ос­нов­ною куль­ту­рою, яку ви­ро­щують на зро­шу­ванні, є ку­ку­руд­за. Ад­же ге­не­тич­ний по­тенціал уро­жай­ності «ца­риці полів» дає змо­гу от­ри­ма­ти пропорційний що­до вкла­де­них коштів урожай і, відповідно, при­бу­ток.

«Зро­шу­ван­ня — це пе­ре­дусім інтенсив­на тех­но­логія, яка по­тре­бує чітко враховувати всі складові, при­чо­му комплекс­но: стан ґрун­ту, особ­ли­вості водно­го й міне­раль­но­го жив­лен­ня куль­тур, си­с­те­му їхньо­го за­хи­с­ту то­що. Все має бу­ти відшліфо­ва­не до іде­а­лу. Ад­же по­мил­ка хо­ча б у од­но­му тех­но­логічному про­цесі мо­же при­зве­с­ти до знач­них фінан­со­вих збитків. Як­що ми ви­т­рачаємо ша­лені ко­ш­ти на зро­шу­ван­ня, то, звісно ж, праг­не­мо їх не ли­ше “відбити”, а ще й за­ро­би­ти на жит­тя та роз­виток гос­по­дар­ст­ва», — упев­не­но го­ворить Олексій Но­вак.

Відшліфо­ву­ван­ня про­це­су ви­ро­щуван­ня ку­ку­руд­зи на зро­шу­ванні в гос­подарстві роз­по­ча­ли з мо­дернізації пар­ку зро­шу­валь­них ма­шин. Ча­с­ти­на ста­рих ма­шин марки «Ку­бань» (фрон­таль­но­го ти­пу) бу­ла заміне­на на нові су­часні ма­ши­ни та­ко­го самого ти­пу, про­те ви­роб­ництва аме­ри­кансь­кої ком­панії Western (із по­туж­но­с­тя­ми в Са­удівській Аравії). Звісно, порівню­ва­ти ро­бо­ту ста­рих ма­шин із но­ви­ми не­ко­рект­но. Про­те якістю по­ли­ву в господарстві за­до­во­лені більш ніж на 100%.

110 — У ЗАЛІКУ!

За інтен­сив­но­го ве­ден­ня зем­ле­робст­ва ко­жен еле­мент тех­но­логії має бу­ти відшліфо­ва­ний до вра­ху­ван­ня най­менших дрібниць. Ад­же навіть не­знач­на невідповідність тех­но­логії мо­же бу­ти відчут­но стри­му­ю­чим фак­то­ром для до­сяг­нен­ня ба­жа­но­го успіху. То­му весь лан­цю­жок ви­роб­ництва, вклю­ча­ю­чи об­робіток ґрун­ту, си­с­те­му за­хи­с­ту та жив­лен­ня рос­лин, у гос­по­дарстві «підтя­гу­ють» до ви­мог тех­но­логії за прин­ци­пом «як пи­ше книж­ка». Аби ма­ти ре­аль­ну кар­ти­ну на­явності по­жив­них ре­чо­вин у ґрунті, обов'яз­ко­вим за­хо­дом на зро­шу­ва­них зем­лях є аналіз ґрунтів, згідно з да­ни­ми яко­го й пла­ну­ють по­дальші дії.

Цьо­го ро­ку до скла­ду по­лив­них зе­мель бу­ло до­да­но 330 га, на яких і висіяли ку­ку­руд­зу. Для ви­ро­щу­ван­ня бу­ло об­ра­но гібри­ди брен­да Pioneer, із яки­ми в гос­по­дарстві ма­ють спра­ву вже не один рік. Нор­ма висіву — не зовсім звич­на як для умов гос­по­дар­ст­ва півден­них регіонів, але цілком ви­прав­да­на для ви­ро­щу­ван­ня за зро­шу­ван­ня — стано­ви­ла 85 тис. насінин/га. Сівбу ви­кону­ва­ли на­прикінці квітня. По­пе­ред­ником був со­няш­ник. Звісно, з точ­ки зо­ру вис­на­жен­ня со­няш­ни­ком ґрун­ту, першо­чер­го­во за спо­жи­ван­ням во­ло­ги, він не є най­кра­щим по­пе­ред­ни­ком. Про­те впли­ву цьо­го не­га­тив­но­го фак­то­ра нам вдається уни­ка­ти за­вдя­ки зро­шу­ван­ню.

Міне­ральні до­б­ри­ва вно­си­ли згідно з да­ни­ми аналізу ґрунтів. Су­мар­на кількість азо­ту, згідно з по­тре­бою, ста­но­ви­ла 115 кг за д. р. Піджив­лю­ва­ли цією кількістю до­б­рив у три прий­о­ми. Зо­к­ре­ма, під ос­нов­ний ґрун­то­об­робіток вза­галі не вно­си­ли до­б­рив. Пе­ред висівом ло­кально, за до­по­мо­гою куль­ти­ва­то­ра КРН, бу­ло вне­се­но 120 кг/га суль­фа­ту амонію. Під час висіву та­кож бу­ло вне­се­но 80 кг/га амо­фо­су, після цьо­го впро­довж ве­ге­тації бу­ло ви­ко­на­но ще два підживлен­ня тільки азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми. Перше вне­сен­ня аміач­ної селітри бу­ло поєдна­но з об­робітком ґрун­ту міжрядним куль­ти­ва­то­ром КРН, а дру­ге — у формі рідко­го міне­раль­но­го до­б­ри­ва КАС за до­по­мо­гою об­при­с­ку­ва­ча.

«ПОГОДНІ УМОВИ ЦЬОГО РОКУ ДАЛИ ЗМОГУ ОТРИМАТИ ЯКІСНІ СХОДИ БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛИВУ. ДАЛІ — ПОЛИВ, ПОЛИВ І ЛИШЕ ПОЛИВ», — ГОВОРИТЬ ОЛЕКСІЙ НОВАК. УЗАГАЛІ ЦЬОГО РОКУ НА ДВОХ ПОЛЯХ БУЛО ПРОВЕДЕНО 10 ТА 11 ПОЛИВІВ ВІДПОВІДНО. ВИТРАТА ВОДИ ЗА КОЖЕН ПОЛИВ СТАНОВИЛА 360 М³/ГА.

У той час, ко­ли з міне­раль­ним живлен­ням та за­без­пе­чен­ням во­ло­гою пи­тан­ня ча­ст­ко­во вда­ло­ся виріши­ти, то по­тре­ба за­хи­с­ту від бур’янів і, особ­ливо, від шкідників по­тре­бу­ва­ла пиль­ної ува­ги аж до мо­мен­ту зби­ран­ня вро­жаю.

Ос­но­вою гербіцид­но­го за­хи­с­ту цьо­го ро­ку був пре­па­рат Пріма, який вне­сли з нор­мою 0,5 л/га у фазі трьох — п’яти листків у куль­ту­ри. Та­кож цьо­го ро­ку в гос­по­дарстві стик­ну­ли­ся з ви­со­кою ак­тивністю по­пе­лиці та ба­вов­ни­ко­вої сов­ки. Про­ти пер­шої бо­ро­ли­ся за до­помо­гою пре­па­ра­ту Енжіо, а про­ти дру­гої — за­сто­су­ва­ли інсектицид Бел­т. Об­при­ску­ван­ня про­во­ди­ли за до­по­мо­гою авіації, ад­же надмірна ви­со­та рос­лин не да­ва­ла змо­ги це зро­би­ти об­при­с­ку­ва­чем.

Ну й, звісно, ре­зуль­тат. Цьо­горічна вро­жайність ку­ку­руд­зи ста­но­ви­ла 110 ц/га (во­логість — 13–14%), що повністю відповідає за­тра­че­ним на ви­ро­щу­ван­ня ре­сур­сам. З ура­ху­ван­ням ос­танніх цін на ку­ку­руд­зя­не зер­но собівартість ви­ро­щу­ван­ня була еквівалентна отриманню 5–6 т/га.

Зви­чай­но, в на­прямі підви­щен­ня вро­жай­ності ще є ку­ди ру­ха­ти­ся. Ад­же, на­при­клад, світо­вий ре­корд із уро­жайності ку­ку­руд­зи на зро­шу­ванні, вста­новле­ний аме­ри­кансь­ким фер­ме­ром, ста­новить 34 т/га. Про­те по­ки без про­б­лем — ніяк, і се­ред ос­нов­них у гос­по­дарстві — низь­ка якість во­ди й со­лон­цю­ваті важкі за­пливні ґрун­ти. То­му гос­по­дар­ст­во не­се до­дат­кові ви­т­ра­ти на їхнє ут­ри­мання в на­леж­но­му стані.

А що­до по­тре­би зро­шу­ван­ня за­ступник керівни­ка гос­по­дар­ст­ва не має жодних сумнівів. Тож у йо­го пла­нах — по­сту­по­ве онов­лен­ня пар­ку до­щу­вальних ма­шин. Ад­же, по­при про­бле­ми зрошу­ван­ня в їхньо­му регіоні, інве­с­ту­ван­ня в прид­бан­ня до­щу­валь­ної техніки є най­вигіднішим рішен­ням, а їхній термін окуп­ності ста­но­вить один-два ро­ки.

А. Сухина

a.sukhina@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №11, 2019 р.