Спецможливості
Досвід господарств

Cекрети вирощування насіннєвої картоплі

13.04.2021
2027
Cекрети вирощування насіннєвої картоплі фото, ілюстрація

На Дні поля картоплі редакція журналу «Овочівництво» познайомилася з Олександром Свідельським, директором і співзасновником ТОВ «Забарівське». Він запросив нас до свого господарства та розкрив секрети вирощування насіннєвої картоплі. Тож пропонуємо вашій увазі його розповідь від першої особи.

 

 

 

 

 

 

 

 

Про господарство

ТОВ «Забарівське» було створене 2005 року. Його землі розміщені в селищі Забарівка, що в Корюківському районі на Чернігівщині. З 2011 року в господарстві розпочали вирощувати насіннєву картоплю.

Для співпраці щодо вирощування насіннєвої картоплі ми обрали одну з провідних селекційних європейських компаній — Solana. Вирощуємо насіннєву картоплю селекції німецької компанії Solana та голландської Den Hartig.

Співпрацюємо на умовах укладених ліцензійних контрактів і вже протягом семи років вирощуємо насіннєвий матеріал від класів суперсупереліта до першої репродукції (клас А). Продаємо насіннєву картоплю класу А і частково еліту.

 

Сорти

Посадка картопліЗгідно з умовами всіх контрактів, нашу насіннєву картоплю продає компанія «Солана Україна», яка бере на себе зобов’язання не лише реалізації продукції, а й технологічного супроводу процесу вирощування в господарстві продовольчої картоплі, а також її сортування й зберігання. Це дуже перфектно як для компанії, так і для аграріїв. Компанія розширює коло своїх клієнтів, а аграрії гарантовано вирощують великі врожаї якісної картоплі.

Наше господарство наразі виробляє дев’ять сортів картоплі, серед яких є ранні, середньоранні й середньостиглі. Переважна більшість сортів належить до столових, лише декіль­ка — призначені для переробки.

Наприклад, сорт Опал має округлу форму, відмінні смакові якості та високий уміст крохмалю, але як для свіжого ринку — непрезентабельний через глибокі вічка на бульбі. Його можна продавати і як продукцію для свіжого ринку, переробляти на чипси чи крохмаль. Тобто це універсальний сорт, який має три варіанти реалізації. Тож чому аграрії мають заганяти себе в глухий кут, маючи обмежений вибір щодо цільового напряму вирощування картоплі — як продукт лише якогось одного призначення?

Сорти Ред Леді, Бельмонда і Міранда придатні для приготування картоплі фрі (french fries), а для чипсів — кращий Опал. Причому ці сорти добре придатні як для переробки, так і для столового використання, бо вони мають чудові смакові якості.

Технічні сорти для переробки на крохмаль ми не вирощуємо, бо не бачимо особливого сенсу. У нас і так досить великий сортовий асортимент. Зазвичай, технічні сорти призначені для переробки, бо смакові якості в них не дуже високі. А от столові сорти — смачні, їх можна використовувати для виготовлення фрі та чипсів і, в крайньому випадку, переробити на крохмаль. Причому фінансові витрати на вирощування столової та технічної картоплі практично однакові, а прибуток аграрій отримає більший від реалізації, звичайно ж, столових сортів. Проте якщо будуть замовлення на технічні сорти, можливо, і їх вирощуватимемо. Поки ми не відчуваємо попиту на сорти технічної картоплі.

В асортименті ранніх сортів — Лаперла, Прада і Ред Леді; середньоранніх — Королева Анна, Лабелла; середньостиглих — Гранада, Коннект, Бельмонда.

У лінійці ранніх сортів дуже популярні сорти Прада і Лаперла селекції голландської компанії Den Hartig.

Такі сорти, як Королева Анна і Гранада, користуються великим попитом не лише в Україні, а й у Європі. Господарства, які вирощують ці сорти на продовольчі цілі, свій урожай продають на 10—40% вище.

 

Технологія вирощування

Під вирощування насіннєвої картоплі в господарстві відведено 200 га. А для дотримання науково обґрунтованої сівозміни ще вирощуємо озиму пшеницю, горох, просо, пробували соняшник, але цей варіант нам не сподобався. Дійшли висновку, що в технології виробництва насіннєвої картоплі такої культури, як соняшник, у сівозміні не повинно бути. За семирічного періоду вирощування картоплі культура двічі на одне й те саме поле в нас не потрапляла. Також узгоджуємо свої виробничі плани з урахуванням межування сусідніх культур: вирощуємо свою картоплю таким чином, щоб наші насіннєві поля не були розміщені поруч із картопляними посівами колег-сусідів, а лише в оточенні інших с.-г. культур. Тобто ми чітко дотримуємося сівозміни та просторової ізоляції.

Навесні закриваємо вологу, вносимо добрива. Перед висаджуванням картоплі інспектуємо бульби на предмет ураження хворобами та травмування. Розподіляти картоплю за фракціями і відповідно її висаджувати в нас поки немає фінансової й технічної можливості. Проте, звісно, такий варіант са­діння був би кращий. Висаджуємо картоплю якомога раніше (зокрема, цього року почали садіння 24 березня).

Саджаємо картоплю із застосуванням посадкового комплексу: фрези, за допомогою якої формуємо гребінь, саджалки, яка висаджує бульби в цей гребінь, і плити, яка відновлює гребінь. Тобто за один прохід ми проводимо обробіток, формування гребеня, протруювання бульб, внесення гранульованих інсектицидів, висаджування та відновлення гребеня. Картоплесаджалку використовуємо фірми Grimme.

Щодо посадкової норми: якщо взяти сорт Королева Анна, то для продовольчих цілей потрібно висаджувати 35–38 тис. бульб/га, а для насіннєвих — 40–43 тис. бульб/га, тобто в другому цільовому варіанті посіви загущуємо на 10–15%. Якби в нас була можливість штучного зрошення, то можна було б ще більше загущувати посіви. А що такої можливості в нас немає, то ми змушені висаджувати бульби рідше, а потім примусово зупиняти їхнє зростання десикацією. За вирощування картоплі такої густоти навіть за цьогорічної двомісячної посухи ми отримали досить непоганий результат. А якби висадили бульби густіше, то через посушливі умови врожайність була б набагато гірша.

Картоплю перед висаджуванням не прогріваємо і не пророщуємо. Одразу зі сховища висаджуємо бульби в ґрунт. Температура зберігання картоплі в сховищі — 4°С, а земля на час садіння вже прогрілася до 5–6°С. За такого висаджування картопля поступово прогрівається разом із землею й не отримує ніяких стресів. Сходи з’являються через місяць-півтора. На момент появи сходів на поверхні ґрунту рослини картоплі уже мають добре сформовану кореневу систему, що дуже важливо для отримання хорошого врожаю. Зазвичай, у нашому регіоні на момент появи сходів картоплі заморозків уже не спостерігається.

Щоб улітку картопля в ґрунті не перегрівалася, формуємо великий гребінь із міжряддям 90 см. Експериментально доведено, що за такої схеми садіння бульби менше перегріваються, ніж у гребенях, сформованих із міжряддям 75 чи 70 см. У гребені із міжряддям 90 см ґрунт не перегрівається у зоні залягання бульб, що нівелює негативний вплив високих температур на їхні насіннєві якості. Адже якщо насіннєва картопля перегрівається, то вона швидко вироджується.

 

Удобрення

У нас досить бідні на гумус ґрунти, тому для покращення їхньої родючості після збирання зернових задисковуємо в землю солому та вирощуємо сидеральні культури, зокрема гірчицю. До того ж гірчиця має властивість оздоровлювати ґрунт. Восени, коли гірчиця набере максимальну вегетативну масу (перед початком цвітіння), передисковуємо її та заорюємо в ґрунт.

Система живлення картоплі дуже інтенсивна: вносимо спеціальні добрива для картоплі — YaraMila Сropcare, Rosafert, а також додатково хлористий калій, амофос, нітрабор, каль­цій, магній. Загалом на 1 га насіннєвих насаджень картоплі за вегетацію вносимо 1600 кг добрив (загальна маса).

Удобрення використовуємо за системою, яку нам розробили наші колеги, незалежно від наявності відповідних елементів у ґрунті.

 

Система захисту

Для протруювання застосовуємо препарати з діючими речовинами імідаклоприд (для захисту бульб) і азоксистробін (для захисту кореневої системи). Від ґрунтових шкідників вносимо у рядки під час садіння бульб гранульовані препарати Регент і Гранфос, а від конкуренції бур’янів захищаємо культуру ґрунтовими гербіцидами, які вносимо перед появою сходів. Надалі виконуємо лише фунгіцидні й інсектицидні обробки. Після висаджування бульби ми більше не проводимо жодних операцій із ґрунтом.

Після появи сходів картоплі що п’ять-шість днів проводимо інсектицидні й фунгіцидні обробки. Окрім колорадського жука, для насіннєвих насаджень дуже небезпечні сисні шкідники, зокрема попелиці, цикадки, трипси, які переносять дуже небезпечні вірусні захворювання.

Усю систему захисту рослин картоплі для нас розробляли спеціалісти компанії «Солана Україна». Щотижня вони обстежують наші поля й надають відповідні рекомендації щодо захисту рослин картоплі. Представники компанії контролюють усі процеси — від садіння до збирання та зберігання картоплі. Адже якісна насіннєва картопля має бути не пошкоджена шкідниками й не уражена інфекцією вірусних, грибних та бактеріальних захворювань. Зрештою, спеціалісти компанії «Солана Україна» мають знати, який насіннєвий матеріал картоплі вони будуть реалізовувати, і бути впевненими в її якості.

 

Полив

Для організації штучного поливу потрібні великі інвестиції. Адже для поливання насіннєвих насаджень обов’язково по­трібно мати свердловини, басейни для накопичення й підігріву води. Поливати насіннєві насадження картоплі з озер і річок ніх­то не дозволить, бо в природних водоймах багато збудників бактеріальних і грибних захворювань. Отже, найкраща для поливу підігріта вода зі свердловин. Поля в нас невеличкі, розкидані, єдиних масивів немає. Тож організація штучного поливу наразі економічно недоцільна.

 

Якість продукції

На проведення апробації насаджень приїжджають представники голландської насіннєвої інспекції НАК, а також Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Польове оцінювання, в основному, проводили на предмет відповідності вирощеної нами картоплі класу А чи еліти, які ми збиралися реалізовувати. Передусім звертали увагу на ураженість рослин хворобами та їхній відсоток. У результаті за даними перевірки контролюючі служби приймають рішення щодо придатності нашого врожаю для продажу як насіннєвий матеріал і видають відповідні сертифікати. Тобто вся наша насіннєва картопля сертифікована відповідно до чинного законодавства.

Польове оцінювання (апробація) насіннєвих посівів сільськогосподарських культур включає низку заходів, призначених для визначення сортової чистоти (типовості), вмісту видової та сортової домішки, засміченості бур’янами, ураженості хворобами, ушкодженості (заселеності) шкідниками задля встановлення придатності для використання врожаю на насін­ницькі цілі.

Насіннєвий безвірусний матеріал ми отримуємо з Німеччини та Голландії. Це супер-супереліта. Три роки його розмножуємо: супер-супереліту — на супереліту, супереліту — на елі­ту, а еліту — на першу репродукцію. Кожну партію насіннєвого матеріалу реалізовуємо після трьох років розмноження.

Якщо ми добре попрацювали ці три роки, то отримаємо від­повідний прибуток. А бувають і такі роки, коли частину насіннє­вої картоплі ми вибраковуємо, і вона не продається відповідно до призначення. Тоді ми змушені її здавати на крохмалезаводи. Зазначу, що навіть з урахуванням того, що ми кожні п’ять-шість днів захищали свої поля, залишкові кількості пестицидів у бульбах на момент здачі врожаю на переробку не перевищували гранично допустимі концентрації. Це все — результат використання оригінальних пестицидів із механізмом швидкого розпаду діючих речовин.

Ми не економимо на якісних ЗЗР і добривах, бо від цього залежить урожай і якість насіннєвої картоплі.

 

Збирання

Готове до збирання картопляне полеЗбираємо бульби картоплезбиральними комбайнами фірм Grimme та Standen. Також маємо картоплекопач Grimme, який викопує картоплю і складає бульби у валок між гребенями. Далі йде комбайн, який викопує чотири або шість рядків разом із валком уже викопаної картоплі.

Урожайність картоплі — від 16 до 25 т/га. Залежно від сорту, кущ рослини формує в середньому від 8 до 30 картоплин.

Зібрана картопля потрапляє на базу в приймальний бункер, де очищується від землі та інших домішок. Далі вона надходить на інспекцію, де на інспекційному столі люди передивляються бульби і видаляють хворі та травмовані. У нашому господарстві на постійній основі працює сорок осіб, а на період збирання та сортування бульби ще додатково наймаємо тимчасових робітників.

Зберігається насіннєва картопля за трохи вищої температури, ніж продовольча, а саме 3,5–4°С, та за відповідної вологості. Дотримання цих вимог потрібне для того, щоб картопля не втрачала насіннєвих якостей (енергія проростання, схо­жість тощо). Складські приміщення для зберігання нашого насіннєвого матеріалу ми орендуємо. Картоплю класу А відправляємо на зберігання та подальшу реалізацію до компанії «Солана Україна».

 

Труднощі

Щороку вирощування картоплі супроводжується різними труднощами, і щоразу вони нові. Навіть те, що ми висадили картоплю, удобрили й захистили її, ще не може гарантувати нам отримання хорошого врожаю. Різні сорти по-різному реагують на однакові погодні умови, тож отримати запланований високий і якісний урожай украй складно. Щороку є нові нюанси, які потребують оперативного вирішення, і в цьому й полягає наша робота.

 

Державна підтримка

Ми не користуємося державною підтримкою. До справи від початку підійшли зважено, з усвідомленням простої істини: якщо людина створила свій бізнес, то вона повинна, передусім, розраховувати лише на себе. Держава не змушена підтримувати і, тим паче, втручатися в бізнес і ламати його. Людина створила бізнес — і хай собі працює. Держава підприємцеві нічого не повинна. А підприємець, у свою чергу, повинен вчасно сплатити державі податки.

 

Олександр Свідельський, директор і співзасновник ТОВ «Забарівське»:

— Я військовий з 20-річним строком служби у Збройних Силах України. Вийшов на пенсію й побачив, що всі пенсіонери займаються «агрофітнесом», тобто щось вирощують. От і я вирішив зайнятися ним, вирощувати насіннєву картоплю. А хіба ж це не «агрофітнес»: днями ходиш полями вздовж і впоперек рядків, високо піднімаючи ноги над бадиллям? Часто так находишся, що більше жодного фітнесу не треба!

Одружений, маю дітей. Раніше із задоволенням проводив усі відпустки разом із родиною в Криму. А після його окупації російськими військами жодного разу у відпустці не був. Сподіваюся, що найближчим часом усе повернеться на свої місця, і я знову поїду у відпустку до улюбленого Криму.

 

 

Г. Козак

Журнал «Пропозиція», №9, 2019 р.

Інтерв'ю
За використання сучасних засобів захисту рослин найбільшої їхньої ефективності вдається досягти лише за строго виконання трьох основних умов: правильного вибору препарату, оптимальних термінів внесення та чіткого дотримання технології... Подробнее
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее

1
0