Що зміниться для сільгоспвиробників після набуття чинності нових правил обігу нафтопродуктів?

Для нормального, безперебійного функціонування сільськогосподарських підприємств створюються стоянки власної та залученої техніки. На вказаних стоянках зазвичай організовуються місця для відпуску пального із пристосованими для цього резервуарами пального. У розумінні податкового кодексу пальне є підакцизним товаром (з операцій щодо пального сплачується окремий акцизний збір), а тому вказані товари повинні зберігатись на «акцизному складі». Пункт 14.1.6 Податкового кодексу України містить визначення поняття «акцизного складу», який зводиться до розуміння місця виготовлення, продажу та зберігання пального.

До липня 2019 року застосовувалось положення, відповідно до якого не вважалось акцизним складом приміщення для зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Тобто сільськогосподарським товаровиробникам, які зберігали паливо та використовували його для власних потреб, не потрібно було здійснювати жодних додаткових дій.

З липня 2019 застосовується нове розуміння «акцизного складу» та нові правила роботи з пальним, які стосуються в тому числі сільськогосподарських виробників.

Так визначення акцизного складу (стосується пального) буде виглядати наступним чином:

Акцизний склад — приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

В це й же час не є акцизним складом:

- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) — власник або користувач такого приміщення або території — отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів  (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

 - приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 тисяч кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тобто ключовим питанням визначення, чи територія/приміщення є «акцизним складом» чи ні — є обсяг зберігання пального та об’єм використання протягом календарного року. При цьому зберігання малого обсягу пального не підпадає під поняття «акцизний склад».

Для того, щоб підприємство не реєструвало акцизний склад в СЕАРП (система електронного адміністрування реалізації пального), необхідно споживати пальне виключно для власних потреб — відповідно, забороняється реалізація пального та зберігання пального іншим особам.

Важливо те, що для платників єдиного податку ІV групи (сільськогосподарських товаровиробників) обсяг збільшено порівняно з іншими підприємствами, що свідчить про розуміння специфіки діяльності агровиробників та не призведе до масової реєстрації акцизних складів.

Проте попри це, при перевищені вищезазначених об’ємів (навіть за умови використання пального виключно для власних потреб і без операцій з реалізації пального) необхідно буде реєструвати «акцизний склад» (і в подальшому сплачувати акцизний податок).

До того ж впроваджується нове визначення «акцизний склад пересувний», яким вважається транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне.

Якщо у підприємства є акцизний склад, навіть такий, який названо пересувним, тобто бензовоз, він підпадає під визначення «розпорядник акцизного складу» — платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Акцизний склад містить певні обмеження по діяльності, наприклад:

 - акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами - лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі — рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

 - відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

Підприємства зобов’язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть.

Підсумовуючи потрібно зазначити, що станом на сьогодні для підприємств надано строк для прийняття рішень по наступних питаннях:

 - чи будуть підприємства здійснювати продаж нафтопродуктів?

Якщо так, то потрібно реєструвати акцизний склад чи акцизні склади.

 - чи будуть підприємства здійснювати зберігання нафтопродуктів для інших підприємств?

Якщо так, то потрібно реєструвати акцизний склад чи акцизні склади.

 - чи достатньо підприємствам запропонованого новими правилами об’єму зберігання і використання пального?

Якщо недостатньо — потрібно реєструвати акцизний склад.

Підсумовуючи сказане, потрібно зазначити, що якщо для сільськогосподарських виробників достатньо того об’єму, який запропонований новими правилами, то жодних додаткових дій для таких підприємств здійснювати не потрібно. При цьому в такому випадку існують обмеження по продажу пального та зберіганню для інших підприємств.

Влад Ходак. адвокат Адвокатського бюро «Сергія Пагера»