Особливості вирощування ярої пшениці в ТОВ "Агропартнер"
«Ой у полі ярої пшенички золотистий лан», — співали галичани 100 років тому. Зараз яра пшениця майже поступилася місцем озимій через нижчу врожайність. Однак редакція сайту «Пропозиція» побувала в господарстві, де під ярою пшеницею більше, ніж під озимою.
За даними Держстату, з 6,6 млн га, відведених під пшеницю торік, ярина займала лише 200 тис. га. Втім, навіть зараз яриною не лише пересівають озимину, а й сіють її цілеспрямовано. І досі — переважно в західній частині України. А це не ті області, де озимину доводиться регулярно пересівати. Тим більше, що останніми роками умови для перезимівлі озимини складаються майже ідеальні.
Лідер за площами під ярою пшеницею — Львівщина (24,5 тис. га у 2018 р.). За нею йдуть Житомирська (18 тис. га), Тернопільська (17 тис.), Київська і Волинська (по 13,8 тис. га), Хмельницька (12,5 тис. га). І лише потім — перша представниця іншого регіону — Харківщина (11,2 тис. га). Натомість у жодній з південних областей, де озимі доводиться пересівати частіше, ніж в інших частинах країни, площі під ярою пшеницею не перевищують 5 тис. га.
Однак у ТОВ «Агропартнер-1» з м. Красилів Хмельницької обл., що обробляє 12 тис. га на території Красилівського і Хмельницького районів, ярої пшениці вирощують щороку по 2000–2200 га, тоді як озимої — по 1000–1200 га. «Ми відводимо під яру пшеницю найбільше в усій області», — коментує заступник директора агрофірми з рослинництва Володимир Хельменко.
Яра пшениця в господарстві — наступник цукрових буряків. Майже на всій площі (за винятком кількохсот гектарів крутих пагорбів, які засівають ріпаком) у ТОВ «Агропартнер-1» дотримуються класичної 5-пільної зерно-бурякової сівозміни з застосуванням кукурудзи (майже повністю — на зерно), сої, озимого ячменю. Соняшнику в цій сівозміні місця немає, тому й нема його в господарстві, яке обробляє землю в 24 селах, жодного гектара.
Та, попри це, господарство виживає і досить успішно. Варто тільки поглянути на машинний двір: 1 обприскувач John Deere і 5 Amazone, комбайни Claas, трактори John Deere, розкидач міндобрив Amazone. Останнє придбання — просапна сівалка Väderstad. Вона призначена для сівби одночасно 16 рядків цукрових буряків з міжряддям 45 см. А для сівби кукурудзи можна переобладнати її в 12-рядну з міжряддям 70 см. Цукрові буряки сівалка може сіяти з робочою швидкістю до 15 км/год, а кукурудзу — до 20. Нова покупка обладнана модулем GPS, тож її можна застосовувати в технологіях точного землеробства — сіяти по навігації з підрулюванням трактора. Є в господарстві й «Білорус» та Т-150, але вони в день нашого візиту були не на машинному дворі, а в майстерні. І це при тому що трактори тільки воду возять та сніг у селах чистять.
Урожайність ярої пшениці в «Агропартнері-1», звичайно ж, менша, ніж у озимої, але цілком пристойна — 4–5 т/га, тоді як озимини — 6–7 т/га. Як розповів В. Хельменко, господарство вирощує яру пшеницю Елегія Миронівська. «Вона має високі показники маси 1000 зерен, натури, невибаглива до вирощування. Врожайності — в наших умовах без проблем дає 4,5–5 т/га, а якщо удобрити по повній програмі — усі 6 т/га», — пояснив фахівець.
А удобрювати в господарстві є чим. На одній фермі тримають 400 голів ВРХ, на іншій відгодовують одночасно 4000 поросят. За рік з першої ферми набирається 7 тис. т гною, з другої — 10 тис. т, яких вистачає тільки для полів навколо ферм.
Гноєм підживлювали поля і рано навесні, разом з аміачною селітрою. «КАСи, якими підживлює озимину багато хто, ми тільки вивчаємо — наскільки вони будуть ефективними в наших умовах і за наших технологій», — розповідає В. Хельменко.
Тут багато елементів технології воліють спочатку ретельно перевірити, а потім вже впроваджувати. Наприклад, препарати застосовують тільки добре перевірені. Так само з обробітком грунту — класична оранка на всіх 12 тис. га.
Вітчизняній селекції господарство віддає перевагу при вирощуванні пшениці взагалі. Озима, під яку тут відводять по 1000–1200 га, в «Агропартнері-1» представлена сортами селекції Інституту фізіології рослин і генетики, такі, як Каланча, Дарунок Поділля. «Якби нашим селекціонерам ще й базу таку, як, наприклад, у компанії Bayer, то їхнім сортам ні в чому не було б рівних», — коментують фахівці господарства.
«Вирощувати яру пшеницю зараз вигідніше, ніж сою за нинішніх цін на неї», — додав В. Хельменко. І це не єдиний аргумент на користь ярої пшениці. Наприклад, за врожайністю, як свідчить статистика, попри стереотипи, яра пшениця відстає від озимої всього на 1,5 ц/га: дані Держстату за минулий рік показують відповідно 35,8 і 37,3 ц/га.
Яру пшеницю все частіше розглядають як наступника пізніх культур — таких як цукрові буряки, соя, соняшник. Адже якщо планувати після цих культур озиму пшеницю, то потрібно або влаштовувати пар (а багато аграріїв говорить, що це невигідно), або сіяти сидерати. А так ні з чим не заморочуєшся — сієш по весні пшеницю. «Яра пшениця після соняшнику — непоганий варіант. Є технологічні обмеження по запасах вологи в грунті, але зазвичай її вистачає. Значно частіше обмеженням виступають гербіциди, які застосовувалися на соняшнику», — вважає заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, доктор біологічних наук Віктор Швартау. Серед основних пізніх культур яру пшеницю небажано сіяти тільки після кукурудзи через небезпеку поширення фузаріозу, що може перешкодити отриманню пшениці кормової якості.
Менший строк вегетації — це й менше фунгіцидних обробок. І дешевші гербіцидні обробки. «Препарати на основі 2,4-Д на озимій пшениці недостатньо ефективні, а от на ярій добре працюють», — розповідає В. Швартау.
Дехто згадує ще й випадки, коли восени бракує вологи, а навесні вона хоча б від талого снігу є. Однак, як пояснив Віктор Швартау, директор «Агропартнері-1», на практиці для України тут небезпеки немає, бо є чудові сорти озимини для пізніх посівів, а такі радикальні рішення, як перенесення сівби на весну через брак грунтової вологи, на думку вченого, виправдані лише в геть посушливих місцевостях, таких як Казахстан.
Таким чином, на користь ярої пшениці є кілька аргументів. Відтак її не припиняють сіяти цілеспрямовано (а не лише в процесі пересіву озимини), особливо в західних областях.
Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com