Що гальмує плодоовочевий сектор України?
Україна може в повній мірі самостійно задовольнити потреби внутрішнього ринку завдяки власної продукції та суттєво наростити експортні поставки по низці позицій. Проте, здебільшого по сезонних овочах та деяких фруктах та ягодах Україна залишається нетто-імпортером, передає propozitsiya.com з посиланням на проект ФАО/ЄБРР "Покращення доступу українського агробізнесу до експортних ринків".
Така картина в галузі пояснюється доволі невисокою якістю української продукції.
Наразі в країні понад 80% виробництва овочів, фруктів та ягід зосереджене в господарствах населення чи в дрібних господарствах. Тож обсяги виробництва не враховуються статистично і реальний валовий збір може в рази перевищувати ті показники, що фіксує Укрстат.
Продукція здебільшого вирощується без особливого дотримання фітосанітарних норм, що унеможливлює експорт виробленої ними продукції. Крім того, строк реалізації за таких умов досить обмежений через невисоку якість овочів та фруктів, а також той факт, що господарства населення та дрібні фермери зазвичай не мають обладнаних сховищ для довгострокового зберігання.
Отже весь врожай реалізують в першій половині сезону, а деколи безпосередньо з поля за ціною, яка зазвичай нижче ніж в середньому на ринку. Тож, такі несистемні продажі мають досить негативний вплив на розвиток ринку в цілому.
Через це список потенційних країн-імпортерів, на ринку яких би українська продукція була конкурентною в плані якості, обмежений, включає в себе здебільшого країни колишнього Радянського Союзу.
До того ж в Україні лише лічені господарства мають сертифікати на кшталт GLOBALG.A.P, які по факту є не обов’язковими задля експорту, наприклад в країни ЄС. В той же час вони є невід’ємною вимогою більшості європейських роздрібних мереж та оптових компаній.
Також практично необхідна інфраструктура для успішної міжнародної торгівлі плодоовочевою продукцією повністю відсутня.
Значна частина плодоовочевого бізнесу наразі так і залишається «в тіні».
Тож, все це свідчить про те, що Україна не нарощує свою присутність на міжнародній арені в тому числі через те, що більшість українських виробників поки що не готові до експорту.
Фермери не готові кооперуватися задля того, щоб гарантувати стабільні обсяги експорту продовж певного періоду, тоді як більшість господарств самотужки не здатні відвантажити такі обсяги.
Отже, питання, чи варто Україні вирощувати більше овочів та фруктів поки що можна вважати риторичним. Тоді як для задля реалізації експортного потенціалу країни виробникам потрібно ще зробити чималу роботу.