Халепа в зимові жнива

Одне з господарств, де кукурудзяні жнива затягнулися до морозів, спіткала халепа, якої там і передбачити не могли. В результаті довелося додатково викладати 20 тис. євро.

Трапилося ще кілька років тому на північному сході України. Кукурудзу тут побачили вперше за часів пріснопам’ятного Микити Сергійовича. Тоді нічого, крім силосу, добитися від неї не змогли.

Інша справа – нинішні агробізнесмени. Навчилися вони вирощувати зерно, та ще й такі врожаї, яким за Хрущова і степовики позаздрили б. 2000 га мала агрофірма під «царицею полів». Та хороша ціна підштовхнула господарство розширити кукурудзяний клин одним махом майже вдвічі – до 3500 га. Більше того, спокусившись високою врожайністю, близько 2000 га відвели під пізні гібриди, які достигли в кінці жовтня — середині листопада. Парк комбайнів при цьому не збільшили.

Та дива, на яке, можливо, розраховували власники, не сталося. Коли впав сніг, у полі ще стояло 400 га незібраної кукурудзи. «Це були вже 12-і мої жнива, і за весь цей час жодного разу не траплялося так, щоб збирання кукурудзи чи соняшнику проводили взимку», - згадує один з комбайнерів.

Втім, зимові жнива на кукурудзі – не така вже й дивина для пострадянського простору. Тож сніг жнивам не завадив. Не завадив навіть 10-градсуний мороз, у який довелося збирати останні 250 га. Щоправда, 2 з наявних 4 комбайнів John Deere довелося зупинити з технічних причин.

І от, обмолотивши половину площі, що залишалася, комбайнери побачили картину, свідками якої (на відміну від зимових жнив) їм довелося бути вперше. В передніх колесах комбайнів по всій поверхні стирчали «палиці» — рештки стебел кукурудзи. Шини GoodYear вартістю 3000 євро за штуку, в які тут зазвичай «взували» комбайни, ремонту вже не підлягали. «Але їхати ще можна було, тож ми таки завершили збирання», — розповідає комбайнер.

Що ж сталося?

Слід зауважити, що кукурудзу в господарстві косили 8-рядними жатками Geringhoff на висоті 15-20 см від поверхні, щоб потім можна було провести якісний обробіток грунту. Тож передні (ведучі) та задні колеса наїжджали на стерню 2-го та 7-го рядків.

Спочатку, коли сніг тільки випав і в полі працювало 4 комбайни, за висоти максимального зрізу культури ведучі колеса із легкістю прикочували стерню «проблемних» рядків кукурудзи. А от коли мороз посилився до 10°С (в цей час працювало лише 2 комбайни), замерзлі і затверділі стебла кукурудзи втратити свою гнучкість і за мінімального зрізу 10–20 см були подібні міцним списам, які хоча й не пробивали шину повністю, але суттєво дірявили робочу поверхню передніх шин.

Для задніх коліс комбайна це не критично у будь-якому разі, адже рештки стебел цих рядків прикочуються передніми колесами. А от для передніх коліс це стало фатальним.

Як виявилося, виробник жаток - компанія Geringhoff – передбачила навіть таке. Тому вона опційно встановлює на свої жатки «лижі», які виконують функцію прикочування стерні 2-го та 7-го рядків для уникнення пошкодження шини передніх коліс. На жаль, ні власники, ні спеціалісти агрофірми про це чомусь не знали.

Ставати на «лижі» чи не ставати?

Аби дізнатися, у яких випадках жатку потрібно укомплектовувати «лижами», ми зателефонували менеджерам двох відомих компаній. Один із них відповів, що взагалі про таке чує вперше, інший виявився більш обізнаним і розповів наступне:

— Якщо на вашому комбайні стоять шини вітчизняного виробника і висота зрізу буде мінімальною — 10–20 см, то під час збирання кукурудзи навіть не в умовах понижених температур жатку обов’язково слід укомплектувати «лижами». Якщо з якихось причин ви будете залишати високі стебла на зиму, в такому разі немає потреби їх встановлювати. Як що ж на техніці встановлено шини імпортного виробника, а збирання кукурудзи проводять із мінімальною висотою зрізу від поверхні землі за плюсових температур, то укомплектовувати жатку «лижами» також не має необхідності. А от під час збирання за понижених температур і мінімальної висоти зрізу від поверхні землі жатку обов’язково потрібно укомплектовувати цим пристроєм, інакше чи то вітчизняні, чи то імпортні шини будуть зіпсовані кукурудзяною стернею. Встановлення такої захисної опції обійдеться у 2000 євро.

Баланс збитків та прибутків

Що на цьому втратило господарство? Звісно, втрачені були передні шини загальною вартістю 12 тис. євро, плюс пізніше було додатково потрачено 8 тис. євро на доукомплектування чотирьох жаток «лижами».

 Що на цьому господарство виграло? Урожайність кукурудзи на круг становила 9 т/га у перерахунку на стандартну вологість. Із площі 250 га було намолочено 2500 т збіжжя із вологістю 23–25%.

Господарство має власну сушарку. Собівартість сушіння тоннопроцента кукурудзи на той час становила 7–8 грн,  тобто в даному випадку 70–80 грн/т, або 200 тис. грн за 2500 т. На виході отримали 2209 т зерна стандартної вологості. Середня ціна кукурудзи тоді становила 2100 грн/т. Відповідно, за 2209 т виходило  4 млн 639 тис. грн з площі 250 га. За такої ситуації господарство буде у виграші.

Отже, проаналізувавши описану ситуацію та отримавши консультаційні поради спеціалістів, можна зробити висновок, що незалежно від того, шини якого виробника стоять на вашій зернозбиральній техніці, не варто все-таки економити на лижах для комбайна. Тож якщо випав сніг – ставайте на лижі.

Геннадій Жолобецький,

журнал "Пропозиція", №1, 2014 р.