Спецможливості
Техніка та обладнання

Теп­ло­ге­не­ра­тор на будь-які ви­пад­ки жит­тя

26.09.2017
7712
Теп­ло­ге­не­ра­тор  на будь-які  ви­пад­ки жит­тя фото, ілюстрація

Сушіння зерна після його збирання залишається незмінною технологічною операцією під час роботи із зерном для забезпечення успішного подальшого його зберігання.
 

Ри­нок про­по­нує ши­ро­ку га­му ма­шин і тех­но­логічно­го об­лад­нан­ня для цієї опе­рації. Най­за­тре­бу­ваніши­ми з-поміж них є ма­ши­ни для от­ри­ман­ня теп­ла — теп­ло­ге­не­ра­то­ри, які да­ють змо­гу от­ри­ма­ти теп­ло від спа­лю­ван­ня не­тра­диційних дже­рел — біопа­ли­ва. Сю­ди мож­на відне­с­ти побічну про­дук­цію лісо­вої га­лузі, яку от­ри­му­ють під час про­мис­ло­во­го роз­роб­лен­ня лісо­смуг, за санітар­них ру­бок, під час ко­ри­с­ту­ван­ня за при­зна­чен­ням, побічну про­дукцію де­ре­во­пе­ре­роб­ки. Вигідно це всім, ад­же лісівни­ки ма­ють чи­с­ту від гілля лісо­ву пло­щу після роз­роб­ки лісосіки. А скільки відходів сільгоспви­роб­ництва за­ли­ша­ють­ся по­за ува­гою — лу­ш­пин­ня со­няш­ни­ку, со­ло­ма то­що?

Уп­ро­довж ос­танніх двох років на міжна­род­них ви­с­тав­ках «Інтер-Аг­ро» (м. Київ) та «Аг­ро» (Ек­с­по­центр Ук­раїни, м. Київ) ува­га по­тенційних спо­жи­вачів цієї важ­ли­вої про­дукції бу­ла при­ку­та до теп­ло­ге­не­ра­торів ти­пу ТГБ, які роз­ро­би­ло та ви­роб­ляє Вінниць­ке при­ват­не ви­роб­ни­чо-ко­мерційне ма­ле підприємство «ЛОТІРОН» (ВПВКМП «ЛОТІРОН»). Такі теп­ло­ге­не­ра­то­ри пра­цю­ють на біопа­ливі.

Теп­ло­ге­не­ра­то­ри ТГБ-0,75 і ТГБ-1,5 ма­ють ши­ро­кий спектр при­зна­чен­ня:

  • повітря­не опа­лен­ня і обігрів про­мис­ло­вих та по­бу­то­вих приміщень;
  • сушіння зер­на або насіння у зер­но­вих та ово­че­вих су­шар­ках;
  • сушіння лікарсь­ких трав;
  • сушіння дров, розрізних та інших пи­ло­ма­теріалів за за­сто­су­ван­ня в складі су­шиль­них ка­мер.

Тех­но­логічний прин­цип ро­бо­ти теп­ло­ге­не­ра­то­ра ба­зується на спа­лю­ванні біопа­ли­ва ор­ганічно­го по­хо­д­жен­ня, от­ри­ма­но­го в сільсько­го­с­по­дарсь­ко­му ви­роб­ництві та лісо­во­му гос­по­дарстві; нагріванні от­ри­ма­ним теп­лом у ке­ро­ва­но­му тем­пе­ра­тур­но­му ре­жимі з ус­та­нов­ле­ною про­дук­тивністю повітря до не­обхідної тем­пе­ра­ту­ри і подавання йо­го в зер­нові су­шар­ки для сушіння про­до­воль­чо­го або фу­раж­но­го зер­на, насіння ово­че­вих бо­бо­вих і олійних куль­тур, зер­на ку­ку­руд­зи та інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.

Особливості конструкції

До ба­зо­вої ком­плек­тації теп­ло­ге­не­ра­то­ра для сушіння зер­на в зер­но­вих й ово­че­вих су­шар­ках і ро­бо­ти в ре­жимі повітря­но­го обігріву приміщень вхо­дять: топ­ка з вер­ти­каль­но вбу­до­ва­ним теп­ло­обмінни­ком, з’єдну­валь­ний га­зо­хід, бун­кер-жи­виль­ник за­ван­та­жен­ня па­ли­ва (струж­ка де­ре­ви­ни, пе­ле­ти чи інша біома­са), вен­ти­ля­тор ос­нов­ний (ди­мо­сос), вен­ти­ля­тор подавання теп­ло­во­го аген­та, тру­ба ди­мо­ва, ша­фа уп­рав­лін­ня із си­с­те­мою ав­то­ма­тич­но­го ре­гу­лю­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри.

Топ­ка розміще­на в нижній ча­с­тині теп­ло­ге­не­ра­то­ра. За­ван­та­жен­ня па­ли­ва в неї, у ви­пад­ку за­сто­су­ван­ня дрібно­фракційних дров, мо­же здійсню­ва­ти­ся без­по­се­ред­ньо че­рез двер­ця­та, роз­мі­щені на кор­пусі в нижній ча­с­тині. Си­с­те­ма за­ван­та­жен­ня дрібно­фракційно­го па­ли­ва (струж­ки або дрібнофракційних дров, пе­лет із лу­ш­пин­ня та со­ло­ми й інших ма­теріалів) — при­му­со­ва, здій­снюється з бун­ке­ра-жи­виль­ни­ка (табл. 1) за до­по­мо­гою шне­ка. Тоб­то, дрібні фракції за­ван­та­жу­ють­ся цен­т­ралізо­ва­но й ме­ханізо­ва­но, в ав­то­ма­тич­но­му ре­жимі. При­чо­му за­ван­та­жен­ня та­ко­го па­ли­ва все­ре­дині теп­ло­ге­не­ра­то­ра топ­ки три­ває в ре­жимі па­­діння з ви­со­ти близь­ко 1 м. Зва­жа­ю­чи на та­кий ре­жим подавання па­ли­во має біль­ше спри­ят­ли­вих умов для за­го­ран­ня ще в про­цесі ру­ху до дни­ща топ­ки, розміщен­ня на ко­лос­ни­ко­во­му днищі в топці після падіння та най­го­ловнішо­го — про­це­су горіння. Під час сушіння зер­на в су­шарці, тоб­то за три­ва­ло­го сушіння, теп­ло­ге­не­ра­тор має пра­цю­ва­ти про­тя­гом 24 год/до­бу, без пе­ре­ри­ван­ня про­це­су спа­лю­ван­ня па­ли­ва. Крім то­го, за спа­лю­ван­ня дров твер­до­ли­с­тя­них порід де­рев — ду­ба, гра­ба, ясе­ня, тем­пе­ра­ту­ра мо­же ся­га­ти 170°С. 

Тоб­то, ма­теріал топ­ки має ви­т­ри­му­ва­ти дов­го­термінові ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри. Зва­жа­ю­чи на це, внутрішній пе­ри­метр топ­ки ви­кла­де­ний фу­те­ру­валь­ним ма­те­ріалом — тер­мостійкою цег­лою. Звісно, кількість ут­во­рю­ва­но­го па­ли­ва в топці за­ле­жить від ба­га­ть­ох фак­торів: кількості за­ван­та­же­но­го па­ли­ва, інтен­сив­ності йо­го подавання в топ­ку та на­яв­ності свіжо­го повітря, потрібно­го для якісно­го про­це­су горіння та виділен­ня при цьо­му теп­ла. Привід шне­ка здійснюється від еле­к­т­ро­дви­гу­на. Для от­ри­ман­ня потрібно­го ре­­жи­му по­давання па­ли­ва в топ­ку, тоб­то не­обхідної ча­с­то­ти обер­тан­ня за­ван­та­жу­валь­но­го шне­ка, у си­с­темі йо­го при­во­ду ви­ко­ри­с­та­ли ча­с­тот­ний пе­ре­тво­рю­вач си­ли стру­му, за до­по­мо­гою ре­зи­с­торів. Зміна по­давання кількості па­ли­ва (і тем­пе­ра­ту­ри енер­го­носія) ре­гу­люється зас­лінка­ми й ре­зи­с­то­ром. Тоб­то він у та­ко­му еле­к­т­рич­но­му колі дає змо­гу зміню­ва­ти ча­с­то­ту стру­му, а вод­но­час — і ча­с­то­ту обер­тан­ня шне­ка. З цією ме­тою в си­с­темі при­во­ду ви­ко­ри­с­та­но та­кож низь­ко­обо­рот­ний ре­дук­тор.

Си­с­те­ма по­давання ат­мо­сфер­но­го по­вітря в ка­ме­ру зго­ран­ня топ­ки — при­­му­со­ва, за до­по­мо­гою вен­ти­ля­то­ра, який має еле­к­т­ро­дви­гун при­во­ду. Во­на при­зна­че­на для по­давання повітря в топ­ку, що сприяє оп­тимізації про­це­су го­ріння в топці. Розташова­на вни­зу ос­но­ви теп­ло­ге­не­ра­то­ра й містить цен­т­ро­біж­ний вен­ти­ля­тор з еле­к­т­ро­при­во­дом і повітро­провід, че­рез який здійснюється по­да­вання повітря в топ­ку до се­ре­до­ви­ща горіння зни­зу, з піддо­ну, че­рез ко­лос­ни­ко­ве дни­ще.

Теп­ло­обмінник — «сер­це і ду­ша» теп­ло­ге­не­ра­то­ра, розміще­ний у вер­ти­каль­но­му циліндрі. Ма­теріал зовніш­ньо­го кор­пу­су-циліндра — тер­мостійка не­ржавіюча га­ря­че­ка­та­на сталь пе­ре­хідно­го кла­су (450). У ньо­му розміщені вер­ти­кальні тру­би, які, влас­не, й при­зна­чені для теп­ло­обміну. Для от­ри­ман­ня про­ект­ної про­дук­тив­ності що­до одер­­жу­ва­но­го теп­ла теп­ло­ге­не­ра­то­ри різнять­ся за технічни­ми па­ра­ме­т­ра­ми (табл. 2). У верхній ча­с­тині ко­жу­ха теп­ло­обмінни­ка розміще­ний тем­пе­ра­тур­ний дат­чик повітря, що нагрівається в теп­ло­ге­не­ра­торі.

Си­с­те­ма по­давання нагріто­го повітря до місця ви­ко­ри­с­тан­ня при­зна­че­на для по­давання теп­ло­во­го аген­та від теп­ло­обмінни­ка до аген­та сушіння (по­вітря у приміщенні чи зер­но­су­шарці). Має го­ло­вний цен­т­робіж­ний вен­ти­ля­тор із при­во­дом від еле­к­т­ро­дви­гу­на та га­зогін — труб ве­ли­ко­го ді­аме­т­ра, яки­ми теп­ло­вий агент по­­да­ється до об’єкта сушіння. За­леж­но від відстані до об’єкта сушіння в си­с­темі га­зо­го­ну, для за­без­пе­чен­ня не­обхідно­го на­по­ру нагріто­го повітря мо­жна ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти один або декілька вен­ти­ля­торів із при­во­дом від еле­к­т­ро­дви­гунів.

Еле­к­т­ро­об­лад­нан­ня теп­ло­ге­не­ра­торів за­леж­но від відстані до об’єкта сушіння містить один або декілька елек­т­ро­дви­гунів для по­давання біопа­ли­ва з бун­ке­ра-жи­виль­ни­ка в топ­ку, для підду­вання свіжо­го ат­мо­сфер­но­го по­­вітря в топ­ку спа­лю­ван­ня біопа­ли­ва, для по­давання теп­ло­во­го аген­та в си­с­те­му спо­жи­ван­ня. Також сюди входять ша­фа ке­ру­ван­ня, з’єдну­вальні провідни­ки, дат­чи­ки.

Ро­бота теп­ло­ге­не­ра­то­ра

Роз­палювання здій­снюють шля­хом підпа­лу біопа­ли­ва в топці без­по­се­ред­ньо в руч­но­му ре­жимі. Потім вклю­чають вен­ти­ля­тор підду­вання повітря і по­да­вання біопа­ли­ва з бун­ке­ра-жи­виль­ни­ка. По­да­вання па­ли­ва в топ­ку, тоб­то про­дук­тивність шне­ка жи­виль­ни­ка, ре­гу­лю­ють шля­хом зміни ча­с­то­ти обер­тан­ня привід­но­го дви­гу­на, що мож­­­ли­ве за ра­ху­нок зміни си­ли стру­му, ве­ли­чи­на яко­го змінюється за до­по­мо­гою ре­зи­с­торів. По­­дан­­ня не­обхідної кількості повітря в топ­ку ре­гу­люють за до­по­мо­гою заслінок. Після ви­хо­ду топ­ки на стабільний ре­жим горіння ви­­­став­ля­ють тем­пе­ра­ту­ру на ви­ході з аг­ре­га­та. Потім теп­ло­ге­не­ра­тор пе­ре­во­дять в ав­то­ма­тич­ний ре­жим.

Зу­пин­ка теп­ло­ге­не­ра­то­ра. Зміню­ють ре­жим подавання па­ли­ва з ав­то­ма­тич­но­го на руч­ний і відклю­ча­ють подавання па­ли­ва. І тільки після охо­ло­д­жен­ня теп­ло­ге­не­ра­то­ра ви­ми­ка­ють вен­ти­ля­то­ри. 

За при­зна­чен­ням мож­ли­ва ро­бо­та кож­но­го теп­ло­ге­не­ра­то­ра, згідно з та­ки­ми тех­но­логічни­ми схе­ма­ми:

  1. Ро­бо­та в складі зер­но­вих су­ша­рок або зер­но­вих су­шиль­них ком­плексів.
  2. Ро­бо­та в складі су­шиль­них ка­мер (для про­дукції де­ре­ви­ни).
  3. Ро­бо­та в складі су­шиль­них ка­мер за сушіння лікарсь­ких трав.
  4. Ро­бо­та з обігріву (опа­лен­ня) про­мис­ло­вих і по­бу­то­вих приміщень.

Ек­сплу­а­таційні ви­про­бу­ван­ня

Ек­сплу­а­таційні ви­про­бу­ван­ня та всебічну оцінку ефек­тив­ності ви­ко­ри­с­тан­ня теп­ло­ге­не­ра­торів про­ве­ли в ТОВ «Во­ло­дар­ка-Комбікорм» (Київська об­ласть, смт Во­ло­дар­ка), що йо­го при­д­ба­ло та ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­вує. Теп­ло­ге­не­ра­тор ТГБ-0,75 пра­цю­вав у ре­­жи­мі опа­лен­ня технічно­го примі­щен­­­ня в хо­лод­них тем­пе­ра­тур­них умо­вах ро­­­­­ку — лю­тий 2016 р. Вста­но­ви­ли йо­го без­по­се­ред­ньо в приміщенні. Як па­ли­во ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли дрібнофракційні, подрібнені за до­по­мо­гою спеціаль­ної подрібню­валь­ної ма­ши­ни тріски твер­дих порід де­рев — ду­ба, ясе­ня, гра­ба, бе­ре­с­та, от­ри­мані за подрібнен­ня не­­про­дук­тив­них відходів де­ре­ви­ни під час про­мис­ло­вої роз­роб­ки лісосіки у Во­ло­дарсь­ко­му лісництві Біло­цер­ків­сько­го ЛГЗ, роз­та­шо­ва­но­го по­ряд із гос­по­дар­ст­вом.

Теп­ло­ге­не­ра­тор ТГБ-1,5 ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли під час сушіння насіння ріпа­ку. Всім відо­мо, що та­ке спе­цифічно дрібне насіння тяж­ко адап­тується до кон­ст­рукції та ре­жи­му сушіння у тра­диційних зер­но­вих су­шар­ках. То­му для йо­го су­­шін­ня із ви­ко­ри­с­тан­ням ТГБ-1,5 об­­ра­ли підло­го­ву тех­но­логію сушіння в ок­ре­мо­му приміщенні з решітча­с­тою підло­гою, яка не про­пу­с­кає че­рез тех­но­логічні щіли­ни насіння, але до­сить до­б­ре про­пу­с­кає спря­мо­ва­ний по­туж­ний потік теп­ло­аген­та — га­ря­че повітря. Зва­жа­ю­чи на пев­ну відда­леність і роз­ме­жу­ван­ня топ­ко­во­го бло­ку на базі двох теп­ло­ге­не­ра­торів ТГБ-1,5 та приміщен­ня скла­ду, де про­во­ди­ли сушіння зер­на, по­бу­ду­ва­ли га­зогін, що має тру­бу ве­ли­ко­го діаме­т­ра та вен­ти­ля­то­ри із при­відни­ми еле­к­т­ро­дви­гу­на­ми. Для змен­шен­ня теп­ло­вих ут­рат ви­ко­ри­с­та­ли пе­­ред­ба­че­ну ком­плек­тацію теп­ло­ге­не­ра­торів, спеціаль­ну тер­моізо­ляцію як теп­ло­ге­не­ра­торів, так і га­зо­го­ну ба­заль­то­вою ва­тою, по­кри­ту фоль­гою. Як паливо для сушіння насіння ріпаку за­сто­су­ва­ли зібра­ну за зер­ноз­би­раль­ним ком­бай­ном після об­мо­ло­ту су­ху та вод­но­час ду­же подрібне­ну ма­су сте­бел ріпа­ку.

Умо­ви та ре­жи­ми функціону­ван­ня теп­ло­ге­не­ра­торів ТГБ-0,75 і ТГБ-1,5 за обігріву приміщен­ня та сушіння ріпа­ку на­ве­дені в таблиці 3. Най­го­ловніше, що по­зи­тив­но ха­рак­те­ри­зує якість та принцип роботи та­ких теп­ло­ге­не­ра­то­рів: повітря, яке по­дається у примі­щен­­ня, та ви­су­ше­не насіння не ма­ють за­па­ху ди­му. Це ство­рює й га­ран­тує іде­альні умо­ви для ак­тив­но­го сушіння за низь­кої тем­пе­ра­ту­ри су­шиль­но­го повітря лікарсь­кої си­ро­ви­ни — трав та квітів.

Ре­зуль­та­ти ви­про­бу­вань свідчать, що теп­ло­ге­не­ра­то­ри ти­пу ТГБ за­без­пе­чу­ють опа­лен­ня приміщен­ня і ро­бо­ту в низь­ко­тем­пе­ра­тур­но­му теп­ло­во­му ре­­жимі. Во­ни за­без­пе­чу­ють подавання теп­ло­го по­­вітря на рівні 25…27°С, що відповідає санітар­ним нор­мам і ви­мо­гам. Під час сушіння насіння ріпа­ку, яке є чут­ли­вим до пе­ре­ви­щен­ня мак­си­маль­но­го тем­пе­ра­тур­но­го по­ро­гу, теп­ло­ге­не­ра­то­р ТГБ-1,5 за спа­лю­ван­ня дрібно­фракційної со­ло­ми ріпа­ку за­без­пе­чив вста­нов­ле­ну тем­пе­ра­ту­ру нагрі­ван­ня повітря на рівні 63…69°С, що відповідає ви­мо­гам сушіння насіння олійних куль­тур. Обігрів приміщен­ня пло­щею 900 м2 (ТГБ-0,75) із теп­ло­про­дук­тивністю 750 кВт/год і сушіння зер­на ріпа­ку (ТГБ-1,5) із теп­ло­про­дук­тивністю 1500 кВт/год про­во­ди­ли в постійно­му ре­жимі (24 год/до­бу) за ав­то­ма­тич­ної і па­ли­ва. Теп­ло­ге­не­ра­то­ри за­без­пе­чу­ють стабільність про­це­су подавання та спа­лю­ван­ня біопа­ли­ва з не­обхідною інтен­сивністю теп­ло­у­тво­рен­ня та за­­без­­пе­чен­ням не­обхідно­го вста­нов­ле­но­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му для про­це­су обігріву й сушіння. Уп­равління теп­ло­ге­не­ра­то­ра­ми не є склад­ним і здійснюється од­ним опе­­­­­ра­­­то­ром.

Енер­ге­тич­на оцінка еко­номічності теп­ло­ге­не­ра­торів ТГБ-0,75 і ТГБ-1,5 за спа­лю­ван­ня в них біопа­ли­ва свідчить, що во­ни, згідно з ре­жи­мом ро­бо­ти та за­сто­со­ву­ва­ним біопа­ли­вом, за­без­пе­чу­ють теп­ло­про­дук­тивність на рівні 750 та 1500 кВт/год (табл. 4). Се­редні ви­т­ра­ти біопа­ли­ва при цьо­му відповідно ста­нов­лять 163 та 340 кг/год змінної ро­бо­ти.

Еко­номічне оціню­ван­ня теп­ло­ге­не­ра­торів

Еко­номічне оціню­ван­ня теп­ло­ге­не­ра­торів ТГБ про­ве­де­но за ре­зуль­та­та­ми їх­ньої ек­сплу­а­таційно-тех­но­логічної оцінки. За ціни на біопа­ли­во (вар­то ска­за­ти — най­де­шев­шо­го з-поміж на­яв­них і до­ступ­них: ще­пи — 0,4 грн/кг і со­ло­ми ріпа­ку — 0,2 грн/кг та пи­то­мих ви­т­ра­тах еле­к­т­ро­е­нергії (за та­ко­го енер­го­за­без­пе­чен­ня теп­ло­ге­не­ра­торів ТГБ-0,75 і ТГБ-1,5) ста­нов­лять 16,87 кВт/Гкал і 39,07 кВт/Гкал відповідно. Прямі ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти та­кож не­значні: теп­ло­ге­не­ра­тор ТГБ-0,75 — 80,31 Грн/Гкал, ТГБ-1,5 — 121,37 грн/Гкал. За­тра­ти коштів на за­сто­со­ву­ва­не бі­опа­ли­во за досліджу­ва­но­го й оціню­ва­но­го ре­жи­мів теп­ло­у­тво­рен­ня ста­нов­лять: ТГБ-0,75 — 101,20 грн/Гкал, ТГБ-1,5 — 52,80 грн/Гкал. За­тра­ти праці під час ек­сплу­а­тації теп­ло­ге­не­ра­то­ра ТГБ-0,75 в ре­жимі опа­лен­ня приміщен­ня з ви­ко­ри­с­тан­ням трісок ста­нов­лять 1,54 люд.-год/Гкал, прямі ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти — 80,31 грн/Гкал (за умо­ви річно­го за­ван­та­жен­ня 2 160 год).

Під час ек­сплу­а­тації теп­ло­ге­не­ра­то­ра ТГБ-1,5 у ре­жимі сушіння насіння ріпа­ку й за­тра­ти праці на от­ри­ман­ня 1 Гкал теп­ла ста­нов­лять 0,77 люд.-год/Гкал, прямі ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти — 121,37 грн/Гкал, за умо­ви річно­го за­­ван­­­та­жен­ня 2160 год (теп­ло­ге­не­ра­тор пра­цю­вав ціло­до­бо­во про­тя­гом 90 діб на ріпа­ковій со­ломі — од­но­му з най­де­шев­ших і най­до­с­тупніших дже­рел теп­ло­вої енергії). З ура­ху­ван­ням за­трат на па­лив­ний ма­теріал ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти ста­но­ви­ли: ТГБ-0,75 — 181,51 грн/Гкал, ТГБ-1,5 — 174,17 грн/Гкал.

Оцінка кон­ст­рукції теп­ло­ге­не­ра­торів за ре­зуль­та­та­ми їхніх ви­про­бу­вань:

  1. Во­ни ма­ють про­сту, оригіна­ль­ну й вод­но­час теп­ло­ефек­тив­ну (з ви­со­ким КПД) кон­ст­рукцію теп­ло­обмінни­ка.
  2. Кон­ст­рукція, технічні па­ра­ме­т­ри та ре­жим ро­бо­ти топ­ки да­ють змо­гу спа­лю­ва­ти в ній як дрібно- (пе­ле­ти, по­­дріб­­не­на со­ло­ма), так і круп­но­фрак­цій­не па­ли­во — дро­ва.
  3. Технічна си­с­те­ма на базі бун­ке­ра-жи­виль­ни­ка й за­сто­со­ва­ний ре­жим зміни та вста­нов­лен­ня об’єму і біопа­ли­ва в топ­ку да­ють змо­гу в ав­то­ма­тич­но­му ре­жимі вста­нов­лю­ва­ти й надійно підтри­му­ва­ти вста­нов­ле­ний не­обхідний (!!!) тем­пе­ра­тур­ний ре­жим сушіння. Це дає змо­гу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти йо­го в ши­­ро­ко­му діапа­зоні тем­пе­ра­тур: від 20°С (за сушіння лікарсь­ких трав) до 120°С — під час сушіння зер­на ку­ку­руд­зи з во­логістю до 35%.
  4. Оригіна­ль­на кон­ст­рукція теп­ло­об­мінни­ка дає змо­гу мак­си­маль­но, з КПД близь­ким до 90%, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти теп­ло біопа­ли­ва для нагрівання теп­ло­во­го аген­та (повітря). 

М. Зань­ко, завіду­вач ла­бо­ра­торії на­уко­вих досліджень і ви­про­бу­вань ма­шин 
для зби­ран­ня та пер­вин­ної пе­ре­роб­ки уро­жаю, канд. техн. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
УкрНДІПВТ ім. Л. По­горіло­го

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
брак ЗЗР
Засоби захисту рослин — одна з дефіцитних позицій серед ресурсів для проведення посівної та отримання якісного врожаю. Про це зазначає керівник ФГ «Агрофірма Базис» (5 тис. га у Черкаській області) Володимир Осадчий, пише УНІАН. «Ми... Подробнее

1
0