Тільки якісні та універсальні дискові борони від ТМ LEMKEN
Умови ведення сільськогосподарської діяльності змінюються із шаленою швидкістю. Аграрії відзначають, що якщо раніше була стабільність у роботі принаймні на три — п’ять років, то нині практично щороку… щось нове.
«Затратна частина ведення сільськогосподарської діяльності з кожним роком усе більша. І виділити кошти на оновлення машинно-тракторного парку стає все складніше. Тому агрегати для роботи потрібно обирати зважено й на перспективу», — говорить Павло Задерака, керівник СТОВ «Інгуло-Кам’янка» (Кіровоградщина).
Господарство засноване 2000 року. Наразі в обробітку — 1200 га. Було більше, але, за словами пана Павла, останнім часом частина пайовиків вирішила шукати власної долі та від’єдналася. Основний виробничий напрям — рослинництво, хоча ще донедавна займалися і тваринництвом.
Результати роботи з року в рік нестабільні — дається взнаки відчутна зміна клімату в бік потепління та, відповідно, вплив посухи. Наприклад, урожайність кукурудзи на рівні 70 ц/га для керівника — це справжнє досягнення, але зазвичай цей показник не підіймається вище як 30–35 ц/га в украй погані роки, і 50 ц/га — в середньосприятливі.
Нині в господарстві вирощують практично всі сільськогосподарські культури, які забезпечують хороший результат. Проте кліматичні зміни не дають надто широкого вибору. Найкращі умови — для вирощування соняшнику. Проте, навіть попри високі показники його врожайності, частка посівів цієї культури в господарстві суворо обмежена: на попереднє поле соняшник повертають на четвертий-п’ятий рік. Цього замало, але діватися нікуди.
«Найбільша врожайність та рентабельність — за вирощування соняшнику, врожайність якого становить 40–45 ц/га. Тому в нашому регіоні він інколи стає монокультурою. Для мене — це насамперед душевний біль: це ж ми з таким агропідходом скоро “заженемо” в глухий кут українські чорноземи… Та й зрештою залишимося взагалі без соняшнику! У 90-ті роки, щоб я вирощував понад 15% соняшнику, то мною вже б займалися відповідні органи», — говорить Павло.
Доки клімат був менш посушливий, основною культурою в господарстві була гречка.
«Ми співпрацювали з Алчевським комбінатом, який забирав нашу продукцію, так би мовити, з руками й ногами. І наразі також маємо її у сівозміні, але вирощуємо не стільки для отримання врожаю, скільки як проміжну культуру. Взагалі ми практикуємо виробництво таких культур, як сорго, нут, льон, але через певні проблеми з їхнім вирощуванням та збутом (особливо сорго) широкого впровадження у господарстві вони не знайшли. Та все ж таки з кожним роком, я думаю, їхня частка збільшуватиметься», — говорить керівник.
У часи, коли в господарстві було розвинуте тваринництво, сівозміна була набагато ширша. Тоді вирощували весь набір сільськогосподарських культур, зокрема й багаторічні трави. Але умови склалися так, що від тваринництва змушені були відмовитися. Хоча, як зазначив господар, за сприятливих змін у державницькому підході до сільського господарства він у будь-який момент готовий до нього повернутися. Адже без тваринництва й органіки важко вести успішний агробізнес.
Ще за радянських часів, коли я був керівником колгоспу, пари, які тоді були масовим явищем у нашому регіоні, я частково заміщав посівами гороху. Після нього як попередника результати вирощування озимих культур були не гірші, ніж із ділянок, що були під паром. І цю технологію я впроваджую у себе в господарстві. Частка полів під горохом менша, але без нього — ніяк!
Наприклад, для того, аби висіяти для власних потреб насіннєвий матеріал озимої пшениці, на одному з полів ми два роки поспіль висіваємо горох, щоб наситити землю органічними поживними речовинами. На одній “хімії” далеко не заїдеш. За тваринництва було простіше — я був упевнений, що вивезений на поле гній дав би хороший результат навіть без гороху. Але, на жаль…», — розповідає про нюанси господарювання Павло Задерака.
До того ж і без належного технічного забезпечення про ефективність роботи говорити взагалі не доводиться. Тому перед тим, як прийняти рішення стосовно оновлення парку, в господарстві проводять ретельний аналіз та оцінювання техніки в роботі. Останнім придбанням в СТОВ «Інгуло-Кам’янка» є дискова борона RUBIN 10 від компанії LEMKEN (дилер — ТОВ «Ерідон Тех»), результатами та можливостями якої керівник господарства більш ніж задоволений.
«Першочергово слід відзначити, що запити та вимоги перед придбанням дискового знаряддя в нас були дуже великі. Головна вимога — щоб це було універсальне дискове знаряддя. Звісно, оскільки маю величезний досвід роботи в сільському господарстві, я розумію, що універсальних машин практично немає. Проте сьогодення ставить перед аграрієм вимогу щодо купівлі максимально ефективної техніки — якщо не з універсальними властивостями, то бодай наближеними до таких. Щоб агрегати показували якщо не відмінні, то принаймні хороші результати за виконання різних агрозавдань. Ми вже досить тривалий час співпрацюємо з компанією “Ерідон Тех”, а саме з директором Кропивницького представництва — Сергієм Закутаєвим, який і порадив нам звернути увагу саме на цей агрегат», — говорить керівник.
«RUBIN 10 — це найновіша модель дискових знарядь компанії LEMKEN.
Окрім високої якості виконання завдань відповідно до свого призначення, агрегат характеризується широким діапазоном якісної роботи на різних робочих глибинах.
Його робоча глибина — від 5 см, але ж, разом із тим, завдяки диску діаметром 645 мм він якісно працює на глибині 10–15 см, чого вже не може забезпечити дисковий лущильник», — говорить Сергій Закутаєв, директор Кропивницького представництва компанії «Ерідон Тех».
ТОВ «Ерідон Тех» багато років є офіційним дилером провідних світових виробників техніки для рослинництва, тваринництва та зберігання с.-г. продукції.
«Ерідон Тех» добре відома в Україні, має високий авторитет і відзначається ефективною професійною діяльністю.
Тому, врахувавши всі ці нюанси, в господарстві зупинили свій вибір саме на цьому агрегаті. Він почав працювати в них наприкінці минулого року й став справжнім рятівником посівної озимих культур.
«У господарстві є дискові знаряддя інших виробників. Проте про їхню універсальність говорити не доводиться. Вони якісно працюють у строго обмеженому діапазоні глибини — або це 2–3 см, або — 15–18 см.
Зазначений агрегат ми вже встигли випробувати в якості передвисівного під час обробітку ґрунту на глибину 5–6 см, а також на загортанні пожнивних решток на більшу глибину. Наприклад, навесні цього року ми вимушені були передискувати частину полів під ріпаком.
Наробіток агрегату відносно невеликий: за цей період ми обробили близько однієї тисячі гектарів.
Перші роботи, які було виконано агрегатом, — це підготовка ґрунту після збирання соняшнику під висівання озимої пшениці. Торік умови були дуже важкі, і я впевнено можу сказати, що, попри наявний у господарстві парк техніки, якби не RUBIN 10 — ми б не мали змоги підготувати поля під озимину. Для висівання ми використовуємо вітчизняні сівалки, для роботи яких агрегат відмінно підготував ґрунт.
Перш за все — це підрізання рослинних решток, їхнє перемішування та ущільнення ґрунту трубчасто-планчастим котком. Якби не він, то висіяти в те груддя, яке було на полях, фізично було б неможливо», — говорить керівник.
Серед переваг RUBINa він відзначає також можливість швидкого й точного налаштування робочої глибини — їх виконують гідравлічно, прямо з кабіни трактора.
«Агрегат дуже вдало зроблений. Конструкція машини прорахована до дрібниць. До придбання машини, коли ми працювали на іншій наявній у господарстві техніці, нам постійно хотілося їх доопрацювати — додати інший коток, збільшити висоту рами, змінити кути нахилу дисків тощо, щоб вони були більш універсальними. Зате в цій машині все це враховано й зроблено ідеально — як кажуть, ні додати, ні відняти...
Ми брали у своє господарство на тестування інші нові сучасні вітчизняні машини, проте є таке поняття, як важкість ґрунтів. Так от, ми не змогли робочі органи у тестованих машинах “загнати” в пересохлу землю. Тож після випробування на наших полях виробник додав до характеристик машини примітку: “Машина для роботи на легких ґрунтах”. Натомість RUBIN працює відмінно на будь-якому ґрунті», — говорить керівник.
Також у господарстві відзначають зносостійкість робочих органів. Порівняно з наявними в господарстві машинами, вона вища в рази.
«Після обробітку тисячі гектарів на дисках навіть збереглося заводське заточування крайки. Звісно, об неї вже не поріжеш пальця, проте ця крайка все ще рівна й досить гостра», — із задоволенням констатує керівник.
Серед особливостей борони пан Павло відзначає наявність спеціальних штригельних борінок між рядами дисків і котком, наявність бокового дефлектора та можливість складання агрегату в транспортне положення, що дає змогу вільно пересуватися між полями та дорогами загального користування.
«Штригельні борінки між дисками — дуже вдале конструкційне рішення. Адже за роботи на високій швидкості, коли передні диски піднімають пожнивні рештки, великі груддя, ці борінки спрямовують їх під диски другого ряду, що сприяє інтенсивному подрібненню та переміщуванню. Натомість у машинах без них — задній ряд дисків забивається ґрунтом і рослинними рештками, особливо за роботи по перезволожених ґрунтах. Про якість роботи говорити не доводиться», — говорить пан Павло.
Своєю чергою, пан Закутаєв наголошує, що протягом останніх років він успішно продав кілька десятків RUBINів, які зарекомендували себе в регіоні, як найбільш продуктивні, ефективні і надійні агрегати з покращеними міцнісними характеристиками. Нині завод LEMKEN уже випускає нове покоління RUBIN 10, які показали ще вищу якість обробітку, і це дійсно агрегат, який потрібен кожному фермерському господарству.
«Кожен диск кріпиться за допомогою індивідуальної стійки із власним пружинним блоком захисту. Причому кріплення стійки до нього забезпечується завдяки лише одному болтовому з’єднанню та спеціальному вузлу, який не потребує обслуговування. Тобто стійка максимально міцна та проста.
Серед покращень, які сприяють стабільності роботи агрегату незалежно від робочої глибини та швидкості, можна відзначити симетричне до напрямку руху розміщення дисків», — підсумовує Сергій.
Основна технологія ґрунтообробітку господарства — оранка. Хоча із появою нового дискового знаряддя, яке дає змогу якісно підготувати ґрунт за один прохід навіть під висівання, все більше використовують елементи мінімального обробітку ґрунту.
Проте все-таки керівник господарства схиляється до думки, що потрібно переходити на більш енергоощадні технології та водночас такі, що дають змогу інтенсифікувати процес вирощування культур, наприклад стрип-тілл. Щоправда, наразі стримувальним фактором є високі початкові інвестиції у відповідну техніку.
А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com