Спецможливості
Новини

Українські бджолярі збираються разом тільки тоді, коли усе погано, - пасічник

27.07.2017
1579
Українські бджолярі збираються разом тільки тоді, коли усе погано, - пасічник фото, ілюстрація
Варто передбачити окремі кошти на допомогу пасічникам при плануванні бюджету-2018, наприклад, для їх оповіщення про хімоборобки полів

Українські бджолярі збираються разом тільки тоді коли усе погано, це не правильно. Профільних об'єднань в Україні чимало, але кожна асоціація "тягне ковдру на себе", обстоює власні амбіції, численні спілки ніколи не чують один одного.

Вихід один - об’єднання абсолютно всіх у Альянс бджолярів України. Пасічникам треба гуртуватись та відстоювати свої права та лобіювати інтереси галузі.  Тоді Україна зможе стати світовим лідером у виробництві меду. Таку думку висловив комерційний директор ТМ "Династія меду" Олександр Масленко в інтерв'ю propozitsiya.com.

"Головна проблема в тому, що бджоляр займається всім, треба делегувати і долучати до справи молодь. В кожній області (районі) повинна бути робоча група по розвитку бджільництва. На прикладі Полтавської області, де є 25 районів, можна було б висунути по 1 представнику з кожного району, це була б обласна робоча група. Тоді б про незаконні дії в будь-якому селі було б одразу відомо всім в області, а потім можна було б охопити й усю Україну", - пропонує пасічник.

На думку О. Масленка, галузь бджільництва з боку Мінагропроду недооцінена.

"Законодавча база застаріла, чинний закон був прийнятий ще за часів президента Леоніда Кучми, тому дуже хочеться, користуючись можливістю, передати привіт президенту-пасічнику Ющенку. Потрібно вносити нові доповнення до закону. Вони вже давно розроблені, потрібно лише про лобіювати їхнє прийняття. Так, я навіть стратегію розвитку продумував – пасічникам потрібен власний департамент, який сприяв би розвитку галузі та нарощуванню експортного потенціалу. Звертався з цією ініціативою до Міністерства. Ольга Трофімцева відповіла, що це дуже амбітна ціль, але при бажанні людям усе під силу. Також шукаю однодумців", - розповів він.

Експерт нагадав, що цієї весни в Україні було зафіксовано кілька випадків масової загибелі бджіл, бо пасічників ніхто не попереджав про обробки полей хімікатами. За таке треба жорстоко карати, бо це в першу чергу удар по екології, впевнений комерційний директор ТМ "Династія меду".

"Ветеринарна служба недієва. Ветеринар при відвідуванні пасіки навіть не відкриває вулик, просто бере гроші і ставить підпис, а в Україні 400 тис. бджолярів. У кожному навіть самому глухому селі є пасіки. Замість фактично мертвої ветслужби не завадила б структура, де працювали би компетентні бджоляри і допомогали хоча б консультативно пасічникам-початківцям. Кошти на усі ці ініціативі є. Нагадаю, що з експорту меду в держбюджет надходять чималі кошти. За офіційними даними, в грошовому вираженні експорт меду в 2016 році становив $97,3 млн.  Лише 5 тис. т меду було продано в межах квоти, вся інша сума вона проходила митницю з податком. Гадаю, держбюджет непогано це відчув", - впевнений експерт.  

Також він додав, що варто передбачити окремі кошти на допомогу пасічникам при плануванні бюджету-2018, наприклад, для їх оповіщення про хімоборобки полів.

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
У квітні 2020 року в компанії CLAAS відбулися кадрові перестановки. Гельмут Клаас, її багаторічний керівник та ідейний натхненник, під керівництвом якого концерн CLAAS став саме тією компанією, яку сьогодні знають на всіх континентах,... Подробнее

1
0