Зерно, пошкоджене клопом черепашкою - не вирок

Збільшен­ня термінів зберіган­ня і якісних по­каз­ників зер­на пше­ниці, ура­же­ної кло­пом-че­ре­паш­кою, під впли­вом озо­но­ва­но­го повітря.

Важ­ли­вою про­бле­мою будь-яко­го еле­ва­то­ра і зер­но­пе­ре­роб­но­го під­приєм­ства є не­об­хідність зберіган­ня та пе­ре­роб­ки не­кон­диційно­го зер­но­во­го ма­­теріалу, що з’яв­ляється внаслідок ура­жен­ня шкідни­ка­ми, по­шко­д­жен­ня при зби­ранні й по­чат­ко­вій об­робці вро­жаю, а та­кож зіпсо­ва­но­го іншим шля­хом до над­хо­д­жен­ня на ви­роб­ництво. Однією з найбо­лю­чіших про­блем цьо­го спе­к­т­ра є ура­жен­ня зер­на кло­пом-че­ре­паш­кою. Зо­к­ре­ма, це сто­сується най­важ­ливішо­го про­до­воль­чо­го ре­­сур­­­су — зер­на пше­ниці. Пош­код­жен­ня зер­на кло­пом-че­ре­паш­кою при­зво­дить до різко­го погіршен­ня спо­жив­чих вла­с­ти­во­с­тей пше­ниці, що впли­ває на вар­­­тість і тех­но­логічні по­каз­ни­ки. А це, своєю чер­гою, ха­ра­кте­ри­зу­ють умо­ви зберіган­ня та­кої си­ро­ви­ни, особ­ли­вості її пе­ре­роб­ки і якість го­то­вої про­дукції, ви­го­тов­ле­ної з йо­го ви­ко­ри­с­тан­ням.

Як мінімізувати втрати при пошкодженні зерна клопом-черепашкою?

Кло­пи-че­ре­паш­ки уш­ко­д­жу­ють зла­кові куль­ту­ри про­тя­гом ве­ге­та­тив­но­го періоду. По­шко­д­же­не зер­но на стадії ос­та­точ­но­го дозріван­ня стає плю­с­к­лим, змор­ще­ним, а під час зберіган­ня в ньо­му, як і під час дозрівання, три­вають не­ба­жані про­це­си, пов’язані з по­ру­шен­ням функціону­ван­ня фер­мен­та­тив­них ком­плексів, які при­зво­дять до зниження йо­го якості. Погіршен­ня тех­но­логічних вла­с­ти­во­с­тей зер­на впли­ває на по­каз­ни­ки якості от­ри­ма­них із та­ко­го зер­на напівфа­б­ри­катів і го­то­вих ви­робів, і, от­же, на еко­номічні скла­дові ви­роб­ни­чо-то­вар­них лан­цюжків. Ви­ко­ри­с­тан­ня бо­рош­на, от­ри­ма­но­го з по­шко­д­же­но­го зер­на, ус­клад­нює тех­но­логічні про­це­си ви­роб­ництва про­дукції, бо під дією про­те­олітич­них фер­ментів, що вно­сять­ся шкідни­ка­ми в зер­но, відбу­вається ча­ст­ко­ве або по­вне руй­ну­ван­ня ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білко­вих струк­тур і змен­шується вихід та якість клей­ко­ви­ни. Крім то­го, в та­ко­му бо­рошні, по­ряд із не­кон­диційни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, спо­с­те­рігається підви­ще­на ак­тивність не ли­ше про­те­олітич­них, а й амілолітич­них фер­ментів, що ще більше ус­клад­нює про­це­си ви­роб­ництва якісних про­дуктів хар­чу­ван­ня.

Для поліпшен­ня вла­с­ти­во­с­тей по­шко­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою зер­на й ви­роб­ництва з ньо­го бо­рош­на вда­ють­ся до пев­них за­ходів, про­те во­ни не до­сить ефек­тивні. Са­ме то­му досліджен­ня, спря­мо­вані на роз­роб­ку спо­собів по­ліпшен­ня якості по­­шко­­­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою зер­на і про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки, є важ­ли­вим на­уко­вим і прак­тич­ним за­вданням, вирішен­ня якого дасть змогу змен­ши­ти збит­ки зер­ноз­беріга­ю­чих, зер­но­пе­ре­роб­них та хлібо­пе­карсь­ких підприємств.
За зберіган­ня зер­на, по­шко­д­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою, у насінні ви­ни­ка­ють про­це­си, що при­зво­дять до по­гір­шен­ня його якості, пов’язані з дією про­тео- й амілолітич­них фер­ментів. Під дією ду­же силь­но­го гідролітич­но­го фер­мен­ту — трип­та­зи — руй­нується білок, який містить­ся в ен­до­с­пермі зер­на пше­ниці. Фер­мен­ти, що вхо­дять до скла­ду сли­ни шкідни­ка, мо­жуть гідролізу­ва­ти не ли­ше білки, а й вуг­ле­во­ди зер­на, що підда­ють­ся дії над­зви­чай­но ак­тив­них амілаз. У бо­рошні під час замішу­ван­ня тіста за­зна­чені фер­мен­ти ак­тивізу­ють­ся і по­чи­на­ють не­га­тив­но впли­ва­ти на йо­го тех­но­логічні вла­с­ти­вості, зо­к­ре­ма, роз­щеп­лю­ва­ти білкові мо­ле­ку­ли. Внаслідок цьо­го клей­ко­ви­на, що містить ви­со­ко­мо­ле­ку­лярні білкові струк­ту­ри, втра­чає свої пруж­но-ела­с­тичні вла­с­ти­вості, стає лип­кою, тяг­неть­ся, а та­кож на­бу­ває сіро­го чи тем­но-сіро­го ко­ль­о­ру. Різко зни­жується вміст за­­галь­но­го та білко­во­го азо­ту, підви­щує­ться про­те­олітич­на ак­тивність, зро­с­тає вміст во­до-, спир­то­роз­чин­них і не осад­них трих­ло­роц­то­вою (ТХО) кис­ло­тою азот­них ре­чо­вин. Слід за­зна­чи­ти, що ТХО не оса­д­жує про­дук­ти роз­па­ду білка з ни­­зь­кою мо­ле­ку­ляр­ною ва­гою, на­при­клад, пеп­то­ни, пеп­ти­ди й аміно­кис­ло­ти. Вста­нов­ле­но, що в зер­ні, ура­же­но­му кло­пом-че­ре­паш­кою, збільшується в 3,5 ра­зу про­те­олітич­на ак­тивність (138,5% порівня­но з 45,39% у нор­ма­ль­но­му зерні) і в 1,5 ра­­­зу підви­щується вміст вільних аміно­кис­лот.

Крім то­го, в ура­же­но­му зерні різ­ко збільшується мікробіологічна за­б­руд­неність, ви­ни­ка­ють гли­бокі фі­­зіо­логічні зміни, що впли­ва­ють на під­ви­щен­ня інтен­сив­ності ди­хан­ня ура­же­но­го зер­на під час зберіган­ня і на зни­жен­ня посівних яко­с­тей насіння, зо­к­ре­ма, енергії про­ро­с­тан­ня. Силь­на пше­ни­ця за вмісту в ній 3–4% ура­же­но­го зер­на пе­ре­хо­дить у слаб­ку гру­пу. Та­ким чи­ном, у зни­женні якості зер­на, ура­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою, го­ло­вну роль відіграє підви­щен­ня ак­тив­ності гідролітич­них фер­ментів, зо­к­ре­ма, про­те­олітич­них, а та­кож помітне по­ру­шен­ня функціону­ван­ня інших фер­мент­них си­с­тем. Унаслідок цьо­го зміню­ють­ся фізіологічні про­це­си син­те­зу і фор­му­ван­ня зер­на, особ­ли­вості яких у по­даль­шо­му впли­ва­ють на пе­ребіг про­цесів під час збе­ріган­ня по­шко­д­же­но­го зер­на і йо­го пе­ре­робки.

Сьо­годні розроблено ре­ко­мен­дації що­до ре­жимів об­роб­ки і зберіган­ня, які спри­я­ють стабільно­му зберіганню зер­но­вої ма­си, по­шко­д­же­ної кло­пом-че­ре­паш­кою. Во­ни зво­дять­ся до не­об­хідності мак­си­маль­но­го зне­вод­нен­ня та­ко­го насіння і, за мож­ли­вості, — по­­даль­шо­го зберіган­ня в охо­ло­д­же­но­му стані. За­вдя­ки цьо­му вдається за­галь­му­ва­ти всі фізіологічні і фер­мен­та­тив­ні про­це­си в зерні про­тя­гом йо­го збе­ріган­ня. Слід на­го­ло­си­ти, що та­кий під­­хід не є вирішен­ням про­бле­ми не­­га­тив­ної дії фер­ментів і дає змо­гу ли­­­ше за­галь­му­ва­ти їхню де­с­т­рук­тив­ний вплив на пев­ний час. То­му слід ма­ти на увазі, що за по­даль­шої зміни ре­жимів зберіган­ня та­ко­го зер­на, йо­го транс­пор­ту­ван­ня або інших тех­но­логічних опе­рацій, про­цес погір­шен­ня по­каз­ників якості по­шко­д­же­ної пше­ниці до­сить інтен­сив­но віднов­лює­ть­ся.

У пе­ре­робній про­мис­ло­вості для поліпшен­ня вла­с­ти­во­с­тей по­шко­д­же­но­го кло­пом зер­на пе­ред йо­го по­ме­лом на бо­рош­но ре­ко­мен­ду­ють зво­ло­жу­ва­ти зер­но і прогріва­ти до тем­пе­ра­ту­ри 75...80°С про­тя­гом 30 хв або зво­ло­жу­ва­ти впродовж 5 хв у га­рячій воді за 80°С із по­даль­шим су­­шінням за тем­пе­ра­ту­ри 30...35°С. У ре­зуль­таті прогріван­ня фер­мен­ти ча­ст­ко­во іна­кти­ву­ють­ся, якість клей­ко­ви­ни поліпшується і, відповідно, по­кра­щується якість хліба. Є й інші спо­со­би гідро­термічної об­роб­ки ура­же­но­го зер­на, але всі во­ни пов’язані з ви­ко­ри­с­тан­ням до­дат­ко­во­го об­лад­нан­ня і тех­но­логічних прий­омів, ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­них на бо­рош­но­мель­них підприємствах. Вва­жа­ють за доцільне під час підго­тов­ки ура­же­ної пше­ниці до по­мелу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти комбіно­ва­ну повіт­ря­но-си­то­ву се­па­рацію для ви­да­лен­ня най­лег­ших зернівок із партії.

Ціка­вою є су­час­на об­робка зер­на пшениці з ви­ко­ри­с­тан­ням зво­ло­жен­ня до 15,0–19,4%. Після цього фор­му­ють партію по­шко­д­же­но­го зер­на ма­сою близь­ко 50 т і об­роб­ля­ють її теп­ло-по­віт­ря­ною сумішшю про­тя­гом 1,5–5,0 с, за­без­пе­чу­ю­чи нагріван­ня зер­на до тем­­­пе­ра­ту­ри 55...75 °С. Тем­пе­ра­ту­ру теп­лоповітря­ної суміші ре­ко­мен­ду­ють ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ти в ме­жах 450...600 °С, а після об­роб­ки — охо­ло­д­жу­ва­ти зер­но до тем­пе­ра­ту­ри на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща. Як ствер­д­жу­ють ав­то­ри, тех­ніч­ним ре­зуль­та­том ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го спо­со­бу є те, що вдається от­ри­ма­ти зер­но, яке за своїми тех­но­логічни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, по­при уш­ко­д­жен­ня кло­пом-че­ре­паш­кою, мо­же зберіга­ти­ся три­ва­лий час.

Зва­жа­ю­чи на це, ду­же ак­ту­аль­ни­ми є пи­тан­ня роз­роб­ки ви­со­ко­е­фек­тив­них і еко­номічно доцільних спо­собів, що да­ють змо­гу за­без­пе­чи­ти про­тидію нас­лідкам ура­жен­ня зер­на пше­ниці кло­пом-че­ре­паш­кою. Це спри­я­ти­муть по­ліпшен­ню тех­но­ло­гіч­них вла­с­ти­во­с­тей та­ко­го зер­на під час йо­го зберіган­ня і пе­ре­роб­ки. Будь-які нові спо­со­би, прості й універ­сальні у ви­ко­ри­с­танні, мають спри­я­ти не ли­ше ефек­тив­но­му зберіган­ню зер­но­вої си­ро­ви­ни, а й да­ва­ти змо­гу по­кра­щи­ти де­які тех­но­логічні, фізи­ко-хіміч­­ні, спо­живчі й еко­логічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки зер­но­вої ма­си, по­шко­д­же­ної кло­пом-че­ре­паш­кою. Се­ред цих спо­собів най­пер­спек­тивнішим, на дум­ку ба­га­ть­ох дослідників, є ви­ко­ри­с­тан­ня озо­ну й повітря, зба­га­че­но­го озо­ном, ос­нов­ною діючою ре­чо­ви­ною яких є найбільш еко­логічно чи­с­тий еле­мент — ки­сень.

Озон — ак­тив­ніша фор­ма кис­ню і ра­зом з ним вхо­дить до скла­ду га­зо­вої суміші, яка фор­мує повітря. То­му умов­но мож­на на­зва­ти повітря зі штуч­но збільше­ною ча­с­ти­ною озо­ну в ньо­му ак­тив­ною фор­мою повітря (АФП) або вжи­ва­ти для цьо­го ши­ро­ковідо­мий термін — озо­но-повітря­на суміш (ОПС). Про­дук­ти роз­па­ду озо­ну не за­бруд­ню­ють довкілля і не при­зво­дять до ут­во­рен­ня кан­це­ро­ген­них ре­­чо­вин на відміну від окис­лен­ня хло­ром або фто­ром.

Ре­зуль­та­ти досліджен­ня

Ос­нов­ним на­прям­ом про­ве­де­них досліджень бу­ло вив­чен­ня впли­ву АФП на біополіме­ри рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня (БРП) — зер­на, бо­рош­на, задля поліпшен­ня існу­ю­чих і роз­роб­ки но­вих тех­но­логічних ре­жимів, спря­мо­ва­них на по­кра­щан­ня якості та без­пе­ки рос­лин­ної си­ро­ви­ни за об­роб­ки, пе­ре­роб­ки і зберігання зерна. Про­­­ве­дені в ла­бо­ра­тор­них і ви­роб­ни­чих умо­вах досліджен­ня дали змогу відпра­цю­ва­ти ре­жи­ми об­роб­ки зер­но­вої ма­си ОПС. Вод­но­час най­важ­ливішим кри­терієм об­роб­ки вва­жа­ли якість і без­пе­ку от­ри­ма­ної про­дукції.

Аналіз ре­зуль­татів вив­чен­ня впли­ву озо­ну в складі ОПС, за впли­ву йо­го на зер­но пше­ниці, дали змогу виз­на­чи­ти ме­ханізм вп­ли­ву цьо­го окис­лю­ва­ча на ком­по­нен­ти зер­на, що, своєю чер­гою, да­ло мож­ливість роз­ро­би­ти низ­ку інно­ваційних тех­но­логій. Бу­ло вста­нов­ле­но, що за пев­них ре­жимів об­роб­ки ОПС зер­на пше­ниці вдається впли­ну­ти на по­каз­ни­ки якості зер­но­вої ма­си, на­при­клад, поліпшити пе­ре­травність ком­по­нентів зер­на (підви­щи­ти йо­го хар­чо­ву і кор­мо­ву цінність). Це справляє спри­ят­ли­ву дію під час пе­ре­роб­ки зер­на на про­дук­ти хар­чу­ван­ня або корм і здійснюється шляхом спря­мо­ва­но­го впли­ву на білко­ву скла­до­ву. За­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню відпраць­о­ва­них ре­жимів об­роб­ки пше­ниці ОПС вдається збіль­ши­ти кількість роз­чин­ної фракції низь­ко­мо­ле­ку­ляр­но­го білка в 1,5–2,0 ра­зи завдяки роз­щеп­лен­ню ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білко­вих струк­тур зер­на. Слід за­зна­чи­ти, що при цьо­му, як і за ак­тив­ної дії про­те­олітич­них фер­ментів, ви­ни­ка­ють про­це­си гли­бо­кої де­с­т­рукції ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білко­вих струк­тур, від­по­відно, зро­с­тає вміст во­до-, спир­то­роз­чин­них і не оса­д­же­них ТХО азо­товмісних ре­чо­вин, але ці про­це­си ма­ють од­ну відмінність — про­тя­гом та­кої об­роб­ки май­же повністю іна­кти­вується дія са­мих фер­ментів.

Ці особ­ли­вості впли­ву ОПС ви­ко­ри­с­та­ли під час роз­роб­лен­ня іншої тех­но­логії, що дає змогу підви­щи­ти хлібо­пе­карські вла­с­ти­вості бо­рош­на, от­ри­ма­но­го з об­роб­ле­но­го ОПС (за менш жор­ст­ких ре­жимів, ніж у по­пе­ред­нь­о­му при­кладі) зер­на пше­ниці. Завдяки поліпшен­ню якості й ви­хо­ду клей­ко­ви­ни в бо­рошні. Та­кий ефект до­ся­гається за­вдя­ки ча­ст­ковій, спря­мо­ваній де­с­т­рукції ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­них білків, які є ос­нов­ною скла­до­вою клей­ко­ви­ни. Під дією озо­ну відбу­ва­ють­ся кількісні зміни білко­вої фракції, яка зумовлює ча­ст­ко­вий роз­рив щільно­го білко­во­го лан­цю­га. За­вдя­ки такій ча­ст­ковій де­с­т­рукції струк­ту­ра ви­со­ко­мо­ле­ку­ляр­но­го білко­во­го ком­плек­су стає роз­тяг­нуті­шою, що допомагає йо­му під час кон­так­ту з во­дою всмок­ту­ва­ти й ут­ри­му­ва­ти більшу кількість во­ло­ги, збільшу­ю­чи та­ким чи­ном вихід клей­ко­ви­ни. Слід за­зна­чи­ти, що в такому разі за від­­пра­цю­ван­ня оп­ти­маль­них ре­жимів об­роб­ки ОПС для до­сяг­нен­ня за­зна­че­ної ме­ти, по­ряд із за­сто­су­ван­ням ОПС, ви­ко­ри­с­та­ли низь­ко­тем­пе­ра­турні ре­жи­ми об­роб­ки. Та­кий підхід дає змогу уповільни­ти біохімічні про­це­си, що перебігають у зерні під час ре­акції йо­го з озо­ном, і за­побігти сильнішій де­с­т­рукції білко­во­го ком­плек­су під дією гідролітич­них фер­ментів. Низькі тем­пе­ра­ту­ри об­роб­ки до­по­мог­ли ут­ри­му­ва­ти зміни в потрібних ме­жах. У цій тех­но­логії ви­ко­ри­с­та­ли особ­ли­вості впли­ву озо­ну на фер­мен­та­тивні ком­плек­си, зо­к­ре­ма на су­мар­ну аміло­лі­тич­ну ак­тивність і ак­­тив­ність ок­ре­мих амілолітич­них та про­те­олітич­них фер­ментів. Інши­ми сло­ва­ми, за роз­роб­ки цієї тех­но­логії було від­праць­о­ва­но ре­жим, який сприяє зни­жен­ню су­мар­ної амілолітич­ної ак­тив­ності в зерні пше­ниці за ра­ху­нок змен­шен­ня a-амілаз­ної і b-амілаз­ної ак­тив­ності. Крім то­го, ви­ко­ри­с­та­ли вплив низь­кої тем­пе­ра­ту­ри ОПС та її окис­ної дії на зни­жен­ня про­те­аз­ної ак­тив­ності. В ре­зуль­таті цього вда­ло­ся ске­ру­ва­ти дію про­те­аз на ча­ст­ко­ве роз­щеп­лен­ня біл­ко­вих ре­чо­вин, за яко­го відбуваються кон­фор­маційні та інші зміни струк­ту­ри білко­вих мо­ле­кул, ут­во­рю­ють­ся низь­ко­мо­ле­ку­лярні білки і фракції, які спри­я­ють ут­ри­ман­ню во­ло­ги.

За­вдя­ки от­ри­ма­ним ре­зуль­та­там, уда­ло­ся визначити фак­то­ри, що впли­ва­ють на ак­тивність фер­мен­та­тив­но­го ком­плек­су пше­ниці, зо­к­ре­ма, вста­но­ви­ти за­ко­номірності впли­ву тем­пе­ра­ту­ри, во­ло­гості й окис­ної дії озо­ну, що спри­я­ють уповільнен­ню й інтен­сифікації фер­мен­та­тив­ної активності білко­вих і вуг­ле­вод­них ком­плексів зер­на пше­ниці. На основі цих за­ко­номірно­с­тей виз­на­чено оп­ти­мальні ре­жи­ми об­роб­ки зер­но­вої ма­си з домішкою ура­же­но­го кло­пом-че­ре­паш­кою зер­на, в кількості 10(± 0,5)%, для усунення не­га­тив­них наслідків по­шко­д­жен­ня пше­ниці цим шкідни­ком. Слід за­зна­чи­ти, що для ек­с­пе­ри­ментів ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли зер­но пше­ниці, більша ча­с­ти­на яко­го за­зна­ла по­шко­д­жен­ня кло­пом про­тя­гом пізньої вос­ко­вої стиг­лості. Та­кий вибір ма­те­рі­алу пов’яза­ний з тим, що са­ме за ура­жен­ня зер­на про­тя­гом пізньої вос­ко­вої стиг­лості фер­мен­ти, які містять­ся у слині шкідни­ка, чинять найне­га­тив­ні­ший впли­в на якісні ха­рак­те­ри­с­ти­ки ура­же­но­го зер­на під час йо­го зберіган­ня. Пе­ред про­ве­ден­ням дос­лід­жен­ня зер­но­ву ма­су, відповідно до чин­них ре­ко­мен­дацій що­до ре­­жимів об­роб­ки і зберіган­ня ура­же­но­го зер­на, бу­ло зне­вод­не­но до за­галь­ної се­ред­ньої во­ло­гості зер­на 12,0%. Після цьо­го су­ху й охо­ло­д­же­ну до се­ред­ньої тем­пе­ра­ту­ри (10,0 ± 1,0) °С зер­но­ву ма­су пше­ниці про­ду­ва­ли ОПС із тем­пе­ра­ту­рою суміші (4,0 ± 1,0) °С і ма­со­вою ча­ст­кою озо­ну в ній (8,5 ± 1 , 0) мг/м3, про­тя­гом (18,0 ± 0,1) хв.

Для пе­ревірки впли­ву за­зна­че­но­го ре­жи­му об­роб­ки та про­ве­ден­ня аналізу от­ри­ма­них під час ек­с­пе­ри­мен­ту ре­зуль­татів до й після об­роб­ки зер­но­вої ма­си ОПС бу­ли відібрані зраз­ки кон­троль­ної і дослідної партій. Крім то­го, для виз­на­чен­ня змін ха­рак­те­ри­с­тик зер­на, з об­роб­ле­ної (Дослід) і не­об­роб­ле­ної (Кон­троль) партій про­тя­гом зберіган­ня бу­ли ство­рені умо­ви для зберіган­ня за­зна­че­них (дослідної та кон­троль­ної партій) зер­но­вих мас. Про­тя­гом усь­о­го терміну досліджен­ня зер­но з обох партій збе­ріга­ли за од­на­ко­вих умов, але в ок­ре­мих ємно­с­тях. Зраз­ки для виз­на­чен­ня ха­рак­те­ри­с­тик обох партій (дослідної і кон­троль­ної) відби­ра­ли од­но­час­но: до об­роб­ки, од­ра­зу після об­роб­ки, після 7 і 14 діб зберіган­ня, відповідно. Крім то­го, для от­ри­ман­ня мож­ли­вості порівнян­ня по­шко­д­же­ної і не­уш­ко­д­же­ної шкідни­ком пше­ниці відібра­ли зра­зок зер­на, який скла­дав­ся із зер­на тієї ж партії, але на 100% не­уш­ко­д­же­но­го і повністю «здо­ро­во­го».

Висновок

На підставі серії цих ла­бо­ра­тор­них ек­с­пе­ри­мен­таль­них досліджень вста­нов­ле­но пер­спек­тив­ний на­пря­мок ви­ко­ри­с­тан­ня озо­но­вих тех­но­логій у пе­ре­робній і хар­човій про­мис­ло­вості для зберіган­ня і пе­ре­роб­ки зер­на. Роз­роб­ле­но інно­ваційний підхід про­тидії наслідкам ура­жен­ня зер­на пше­ниці кло­пом-че­ре­паш­кою з ви­ко­ри­с­тан­ням су­час­но­го еко­логічно чи­с­то­го за­со­бу — ОПС. Ком­плекс­ний підхід до вив­чен­ня якісних ха­рак­те­ри­с­тик не­уш­ко­д­же­ної (здо­ро­вої), по­шко­д­же­ної кло­пом, а та­кож по­шко­д­же­ної і об­роб­ле­ної ОПС зер­но­вої ма­си пше­ниці, доз­во­лив до­ве­с­ти ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня за­про­по­но­ва­но­го спо­со­бу для поліпшен­ня тех­но­логічних і фізи­ко-хімічних по­каз­ників партії зер­на, що важ­ли­во для по­даль­шо­го га­ран­то­ва­но­го зберіган­ня і ефек­тив­ної пе­ре­роб­ки йо­го на про­дук­ти хар­чу­ван­ня.

Ви­яв­ле­но, що об­роб­ка ОПС в 1,5 ра­зу (май­же до нор­ми) змен­шує про­те­аз­ну ак­тивність, яка зро­с­тає в по­шко­д­же­но­му зерні. Амілолітич­на ак­тивність та­кож змен­шується на 30–33%. При цьо­му змен­шу­ють­ся як су­мар­на, так і a- і b-амілазні ак­тив­ності. У зерні, по­шко­д­же­но­му кло­пом-че­ре­паш­кою та об­роб­ле­но­му ОПС, вміст клей­ко­ви­ни знач­ною мірою не змінюється і її пруж­но-ела­с­тичні вла­с­ти­вості не погіршу­ють­ся.

Г. Станкевич, д-р тех. наук, професор, Одеська національна академія харчових технологій,

Ю. Сухенко, д-р тех. наук, професор,  

В. Василів, канд. тех. наук, доцент,

А. Бабков, канд. тех. наук, асистент,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, 

С. Кудашев, канд. тех. наук, ст. на­ук. співробітник, 

Одеський національний політехнічний університет