Унікальний досвід: суниця на гідропоніці. Кейс ФОП "Гуцол"

Суниця в теплиці, ще й на гідропоніці

«Чотири роки тому тут була цілина», — розповідає Володимир Гуцол, показуючи свою ягідну ферму обабіч дороги, яка за 17 км на північ виходить на трасу Київ-Житомир. Господарство невелике – 8 га, тож усю територію легко тримати в полі зору. Тим не менше, територія повністю огороджена, а охорону з собакою доповнюють відеокамери на стовпах. Землі тут, можливо не найкращі - сірі лісові, легкосуглинкові, проте води вдосталь: 3 свердловини з глибини понад 70 м щогодини можуть давати по 12-15 кубів чистої, нітрохи не засоленої води.

Під білим покривалом агроволокна завершує перезимівлю 4 га суниці у відкритому грунті. Поруч підростає чудова лохина, під яку тут відведено 1,2 га. А на невеликій, у 30 соток, діляночці, ростуть низенькі, ще менші за лохину, кущики жимолості. «Це експеримент. Випробовуємо цілу низку сортів на смак ягід, на запилювальні якості», — розповідає Ельвіра Абселямова, яка займається питаннями технології в господарстві.

Центральний елемент господарства — теплиці загальною площею 1 га, де суниця вирощується на гідропоніці на столах на кокосових матах. Спорудити їх встигли до останньої різкої девальвації, тож, не роздумуючи, взяли краще, що було на ринку: оцинковані тунелі британської фірми Heygrove, іспанську плівку для їх накриття, систему туманоутворення в теплицях тощо. Лише на теплиці та на систему туманоутворення пішло майже чверть мільйона доларів.

Теплиці неопалювані. Як пояснив господар, за ранньостиглістю тут не женуться: все одно Херсонщину не переженеш. Тому і плівка тільки в 1 шар. Проте сорти ремонтантні, що в теплиці, що на полі — лише частина плантації відкритого грунту засаджена літнім італійським сортом Галя Чіф. Відтак сезон поставок суниці у господарства — приблизно з 15 травня до листопада, які до столиці возить власник на своєму 3-тонному «Мерседесі»-рефрежираторі. Відтак збут у господарства є завжди: за роки роботи вже сформоване коло постійних покупців. Близькість ринку збуту позбавляє необхідності охолоджувати ягоду.

Перший урожай  вдається продати по 60 грн/кг, і такі ціни тримаються  тиждень, а то й два. «У регіонах ціни бувають вищі: всі професійні виробники і перекупники чомусь намагаються везти суницю в першу чергу до столиці», - розповідає В. Гуцол. Основні доходи господарство отримує в липні, коли суниця вже відходить, тоді ціни знову починають рости, а віддача врожаю у ремонтантних сортів ще висока (вибірки проводяться щодня чи через день, тоді як у жовтні – лише раз на тиждень).

Гідропоніка — інтенсивна технологія. З 1 га теплиць за сезон В. Гуцол збирає 50–70 т ягоди. Технологічною стороною на ягідній фермі займається Ельвіра Абселямова, яка зараз пише дисертацію про вирощування суниці в закритому грунті. «Гідропонні технології я вивчала в науковому центрі в Німеччині, об’їздила всі провідні розсадники суниці в Польщі та Голландії, а досвід вирощування лохини переймала на чи не в найстарішому в Європі спеціалізованому господарстві Driesvenplant, де є і ферма, і розсадник, і власна селекція», - розповідає Е. Абселямова. Вона розробляла систему живлення і для відкритого грунту, і для гідропоніки, і систему захисту. І тепер охоче ділиться досвідом: «Головні фактори успіху в вирощуванні суниці на гідропоніці – підтримувати ЕС на потрібному рівні і не давати йому вирости понад норму, слідкувати за стабільністю рН та за вологістю, щоб уникнути засолення». У процесі контролю ЕС тут щодня зранку перевіряють ваговим методом вологість субстрату – скільки випарувалося за ніч. На основі отриманих даних регулюють полив так, щоб дренажу було не більше 20%, але не менше 10. Полив починається за 1-2 години після сходу сонця і закінчується за 1-2 год до заходу, хоча інколи поливають до самого заходу: все залежить від температури – чим вища, тим триваліший полив.

рН регулюють шляхом додавання кислоти – ортофосфорної або азотної. «Технологічно краще ортофосфорна, але азотна уп’ятеро дешевша”, - пояснює Е.Абселямова і додає, що важливо не забувати про фосфор або азот, які містяться у загальному балансі елементів живлення.

В теплиці використовуються сорти Світ Енн, Аромас, Аліна, Леноза. «У ремонтантних сортів свої особливості у живленні, у поливі, оскільки вони довше плодоносять. Тому це теж потрібно враховувати при розрахунку норм удобрення чи зрошення», - продовжує Ельвіра Абселямова.

Суниця в відкритому грунті

Одночасно з закладкою  теплиць почали готувати під суницю прилеглу територію. Перший рік тримали під гербіцидним паром, другий рік – під чорним. Наприкінці другого року висадили суницю, теж переважно ремонтантні сорти (найбільше – Альбіон)  і літній Галю Чіф, на гряди під чорну мульчувальну плівку.

У сезоні-2016 зібрали перший урожай суниці відкритого грунту – 15 т/га. Цього року розраховують на 25 т/га, а всього насадження розраховані на 3 роки плодоношення. Ягоду збирають до морозів – до жовтня, а потім вкривають плантацію агроволокном, щоб захистити рослини від холоду.

Добрива тут теж застосовують від провідних світових виробників - переважно фірм Yara та Biofert. Вносять повний комплекс поживних елементів, зокрема, мікродобрива. Неабияку увагу приділяють бору і кальцію, адже перевищені норми бору роблять суницю токсичною. Кальцій забезпечує лежкість ягоди. Він додається в розчин, коли потрібно щось промити: його молекула така велика, що витісняє молекули інших елементів живлення. Окрім добрив, через краплинну систему вносяться гумати рекомендованою дозою та регулятор росту «Епін». З останнім Е.Абселямова активно експериментує, вносячи й підвищеними дозами – і результати хороші. У відкритому грунті рослини підживлюють по листу – органічними добривами Рокогумін та Органік Джем і Епіном.

Система поливу і фертигації, яка керується комп’ютером і обслуговує всю площу (і закритий грунт, і відкритий) – від світового лідера в цій галузі компанії Netafim. Цікаві рішення застосовано для зберігання води – гумові резервуари на 50 і 100 кубів.

Для пластикових потрібно будувати спеціальний фундамент, навіть для того, щоб привезти сюди, необхідний спеціальний дозвіл поліції. А гумовий можна перевезти в багажнику легковика і встановити прямо на землю. До того ж максимальна місткість пластикових резервуарів – 50 кубів, а на 100 такі взагалі не випускаються, – пояснює В. Гуцол.

Захист суниці проводиться переважно біологічними методами. «Хімія» - тільки проти гнилей у холодну пору року, коли біопрепарати не працюють. Тоді обробляють Хорусом і Тельдором, бо в холодну погоду біопрепарати не спрацьовують. А зазвичай – тільки біозахист. Він виявився ефективним навіть тоді, коли в теплицях пропустили швидке розмноження павутинного кліща. Тоді терміново придбали хижого кліща фітосейлюса, і вже через 2 тижні від павутинного кліща не залишилось і сліду. Біопрепаратами борються з павутинним кліщем і в відкритому грунті, щоправда там застосовують бакову суміш Бітоксибацилін+Актофіт.

Для запилення в господарстві використовують джмелів від провідного європейського виробника – фірми Koppert, хоч і коштують вони недешево (€120/вулик). Втім, джмелів тут потрібно небагато - на теплицю вистачає 3-4 вулики по 45-60 комах.

Лохина та екзотична жимолость

На частині території на фермі закладено плантації лохини та жимолості. Лохини насаджено 1,2 га. Торік отримали перший пробний урожай: на початку липня почав плодоносити сорт Блю Кроп, а до середини серпня урожай віддавав Чандлер. Зняли в минулому році зовсім небагато ягід і обрізали кущі по максимуму, щоб отримати побільше цього року. І, схоже, розрахунки справджуються: на першому ж красивому кущі господар нарахував десь із 120 квіткових бруньок, пояснивши, що на сорті Блю Кроп кожна з них дасть по 10-11 ягід, тобто урожай з куща очікується на рівні 1,3 кг.

Хоч грунти тут кислі (рН 5,5-5,8), для лохини цього мало. При закладці плантації – тирсою і торфом у траншеї, далі – доданням кислот у краплинну систему під час поливів. Хорошим підкислювачем, навіть кращим за тирсу, як виявилося, можуть стати відпрацьовані кокосові мати з гідропонної теплиці.

Екзотичну жимолость посадили на пробу, щоб вивчити різні сорти і навчитися працювати з цією культурою. Частину жимолості висадили в жовтні-листопаді 2015 р, частину – навесні минулого, в березні, щойно сніг з землі. І виявилося, що висаджена навесні жимолость, попри застереження деяких учених, виявилася кращою, ніж висаджена восени. Може тому, що висаджували навесні за температури +4 °С, коли бруньки ще не встигли прокинутися. Решту саджанців посадили аж у травні – і вони нормально прийнялися. Натоміть кущі осінньої посадки після першого плодоношення почали підсихати.

Жимолость тут представлена переважно російськими сортами (Голубе веретено, Вітамінна та ін.). Саджанці закуповували в українських розсадниках – «Брусвяна», «Декоплант», «Долина». Висаджували культуру за тією ж схемою, що й лохину. А в міжряддях, як і на лохиновій плантації – суниця, щоб площі «не гуляли».

За словами Е. Абселямової, жимолость виявилася невибагливою культурою. Хоча й тут є проблеми: листогризучі шкідники, павутинний кліщ, на фоні останнього – іржа. Були й плямистості, але їх швидко вивели біопрепаратами.

Торік жимолость дала перший урожай – по жмені ягідок з кущика, загалом дві вибірки по пару ящиків кожна: культура повільно входить у плодоношення. Збирати ягоду виявилося досить складно.

Як розповіла Е. Абселямова, життєво важливе значення для жимолості має перехресне запилення. Тоді й урожай дозріває одночасно, і ягоди більші. Але для цього потрібно мати кілка різних сортів і вулики з джмелями на плантації.

Кадри вирішують все

Із великого села Бишів і двох сусідніх сіл поменше вдається набрати два десятки сумлінних і працьовитих людей. Правда, платити їм доводиться немало. За збирання суниці платили спочатку 4 грн/кг, потім довелося підняти розцінки до 6, за інші роботи – 18 грн/год. Ще стільки ж працівників залучають із Закарпаття. Агрономів на фермі працює двоє. Для працівників створено інфраструктуру: будиночок для агрономів, армійські палатки для робітників (одна для проживання, в іншій – кухня і їдальня).

Втім, зараз у власників нові плани: вони хочуть попрацювати з іншими культурами і на більших площах. Тому це господарство виставили на продаж. І шукають професіонала, який би достойно оцінив створене за роки напруженої праці господарство.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com