Не житниця Європи, або чому в Україні неможливо побудувати аграрну наддержаву

Україна славиться своїми родючими чорноземами, й багато хто з економічних експертів вважає, що економіку країни треба переорієнтовувати на суто аграрний сектор. Але це тільки нашкодить економіці й громадянам. Чому?
Розповідає Павло Вернівський, експерт Інституту суспільних досліджень, економіст.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на zik.ua.

Чому я не вірю в аграрну наддержаву?

1. Обмежена кількість робочих місць.
Візьмімо офіційну статистику. Станом на 2019 рік загальна кількість працездатного населення становить 16,5 млн осіб і тільки 3 млн працює в сільському господарстві. Якщо допустити, що одне робоче місце в сільському господарстві створює ще робоче місце в суміжних галузях, то це 6 млн. Що робити з іншими 10 млн? В аграрній державі це потенційні кандидати на еміграцію.

2. Обмежений потенціал виробництва та експорту.
У сільському господарстві працює закон спадної прибутковості. Він означає, що є межі врожайності на землі. І після досягнення цієї межі, скільки не вкладай додатково, але врожайність рости більше не буде. Просто кажучи, ви не змусите яблуню плодити більше яблук, навіть якщо будете поливати більше.

Межа врожайності рівносильна межі експорту. Якщо зараз Україна експортує на 20 млрд дол. агропродукції, то навіть збільшивши врожайність удвічі-втричі, а значить і експорт, це буде 40-60 млрд. Для порівняння: експорт Польщі — 259 млрд, а маленької Словаччини — 90 млрд. Про який розвиток може бути мова?

3. Рентоорієнтована поведінка (rent-seeking).
Коли економіка починає залежати тільки від ресурсів, то єдиною можливістю досягти успіху і багатства в країні є можливість отримати контроль над цими ресурсами. Або прилаштуватися поруч з тими, хто ресурсами володіє. У нас це вже сталося, і люди, отримавши важелі впливу, починають визначати порядок денний всієї країни, яка просто буде всього лише відображати їхні особисті інтереси. Так само з цього випливає корупція: оскільки джерел доходів мало, а охочих контролювати ці доходи багато, то це буде створювати нечесну конкуренцію за контроль над ресурсами.

4. Борг.
Оскільки країна виробляє тільки сировину, то всі промислові товари вона буде імпортувати. Враховуючи, що вартість промтоварів вища, ніж вартість сировини, то з цієї причини вона завжди буде страждати від торгового дефіциту. Нестача іноземної валюти виллється в необхідність покриття цього дефіциту боргами. А ці борги, в свою чергу, будуть створювати постійні економічні труднощі для країни.