Спецможливості
Техніка та обладнання

Надійний помічник фермера

05.06.2008
613
Надійний помічник фермера фото, ілюстрація
Надійний помічник фермера

Відкритим аукціонерним товариством “ХТЗ” розроблено сімейство нових орно-просапних тракторів, базовим з яких є ХТЗ-120. Головною їх перевагою, яка справді приваблює споживача, є універсальність. Рівень останньої доволі високий, що дає можливість максимально ефективно використовувати нові колісні енергетичні засоби практично на всіх видах сільськогосподарських робіт. У нас, до речі, ще не було колісного енергетичного засобу, який би однаковою мірою ефективно використовувався як на роботах загального призначення, так і на вирощуванні просапних культур. Тракторів із подібними потенційними функційними можливостями не має жодна з країн СНД. Тому задовільне вирішення технологічних аспектів використання нових енергетичних засобів гарантує їм ринок збуту як у межах нашої країни, так і за кордоном.

На оранці фахівці ХТЗ радять використовувати цей трактор із плугами ПУН-4-40 або ПУН-5-40. Оскільки таких знарядь у господарствах замало, науковці ПФ ННЦ “ІМЕСГ” розробили схеми використання ХТЗ-120 з широко розповсюдженими плугами ПЛН-5-35 чи ПЛП-6-35.
Взагалі ці знаряддя призначені для агрегатування з тракторами Т-150 і
Т-150 К, які під час оранки рухаються правою гусеницею або правими колесами поза борозною. Плуги при цьому приєднуються до енергетичних засобів зі значним зміщенням праворуч, що призводить до значного зростання їх тяглового опору й, природно, істотного росту питомих витрат палива орним агрегатом. Якщо вказані плуги агрегатувати з трактором ХТЗ-120 так само, як і з Т-150К, то їх тягловий опір ще збільшиться, а значить, і ще більшими будуть енергетичні витрати.
Згідно із запропонованою нами схемою трактор ХТЗ-120 рухається правими колесами в борозні, задній навісний механізм налагоджується за 3-точковою схемою, а у плуга (ПЛН-5-35 чи ПЛН-6-35) знімають перший корпус.
Відомий у Запорізькому краї (с. Ново-Данилівка, Якимівський р-н) фермер С.П.Пахнич за такою схемою на оранці у своєму господарстві використовував ХТЗ-120 з плугом ПЛН-5-35. Ширина захвата агрегату дорівнювала 1,5 м. За шість днів роботи було оброблено 51 га землі. Глибина оранки пересічно становила 25 см. На кожний гектар було витрачено по 14,5 кг палива. Механізатори Півдня України погодяться, що це чудовий показник.
При роботі з 6-корпусним плугом ПЛП-6-35 для зменшення його тягового опору можуть бути знятими всі польові дошки, крім останньої. Справжня ширина захвата такого орного МТА становить 1,75 м, а продуктивність за 1 год змінного часу в посушливих умовах Півдня України — в межах 1,13—1,20 га. Порівняно з традиційним агрегатуванням плуга ПЛН-5-35 економія витрат палива становить не менше 12%, а підвищення продуктивності праці — 9%.
Науковцями ПФ ННЦ “ІМЕСГ” встановлено, що основні показники роботи агрегатів на основі ХТЗ-120 практично відповідають нормативним (для умов Запорізької області) показникам аналогічних МТА на базі колісного трактора класу 3-Т-150. Так, наприклад, встановлено, що в агрегаті з лущильником ЛДГ-15 ХТЗ-120 за 10 год може обробити не менше 75 га, а з бороною БДТ-7 — близько 40 га. Питомі витрати палива на лущенні на 4%, а на дискуванні — на 5% менші, ніж нормативні для Т-150 К із цими ж знаряддями. На внесенні органічних добрив (30 т/га) змінна продуктивність ХТЗ-120 із ПРТ-10 становить 0,62 га, а витрати палива — 17,3 кг/га. Це дещо краще за нормативні показники для аналогічного МТА на основі трактора Т-150К: 0,55 га/год і 18 кг/га, відповідно.
Із використанням здвоєних шин від трактора Т-150К (або навіть одинарних від К-700) ХТЗ-120 можна застосувати на весняній культивації зябу, сівбі та навіть боронуванні. Проте, на відміну від колісних тракторів класу 3, нові енергетичні засоби є доволі ефективними на вирощуванні просапних культур. І це дуже важливо для Півдня України, де зосереджені значні площі кукурудзи, соняшнику тощо.
На вирощуванні просапних із міжряддями 70 см колія енергетичного засобу, як відомо, має бути або 1400, або 2800 мм. Оскільки колія ХТЗ-120 дорівнює 2100 мм, завод розробив приставки, які дають змогу збільшити вказаний параметр до 2800 мм і завдяки цьому агрегатувати трактор із серійними просапними сівалками та культиваторами.
Нами запропоновано простий зчіпний пристрій, який дає можливість на вирощуванні просапних культур із міжряддями 70 см використовувати ХТЗ-120 без переналагодження з колії 2100 на колію 2800 мм. За використання цього пристрою виключається розміщення висівних секцій просапної сівалки за колією трактора і рух останнього рядками культурних рослин під час міжрядного обробітку. Маса зчіпного пристрою майже в 15 разів менша маси чотирьох приставок, призначених для переобладнання колії трактора. Приблизно на стільки ж менші витрати часу на його установку.
Першою операцією з перевірки роботоздатності запропонованого зчіпного пристрою була сівба соняшнику агрегатом у складі трактора ХТЗ-120 і розробленої Південним філіалом ННЦ “ІМЕСГ” 12-рядної сівалки під умовною маркою СПЧ-12. Агрегат рухався по полю у “човниковий спосіб” із середньою швидкістю 8,4 км/год. Загальна площа посіву даним агрегатом становила 200 га. Під час роботи будь-яких відмов зчіпного пристрою не було. Порівняно з нормативними показниками для 12-рядних посівних МТА на основі тракторів класу 3 економія палива агрегатом на базі ХТЗ-120 становила не менше 17%.
На першому міжрядному обробітку сходів соняшнику агрегат на основі ХТЗ-120 рухався із середньою швидкістю 6,6, а на другому — 7,5 км/год. Знищення бур’янів було на рівні 98%, а пошкодження культурних рослин повністю відповідало агровимогам, тобто не перевищувало 1%. Загальна площа міжрядного обробітку становила 400 га. Як і на посіві, відмов у роботі зчіпного пристрою не було. Порівняно з нормативними показниками для 12-рядних культиваторних МТА на основі тракторів класу 3 економія палива агрегатом у складі ХТЗ-120 і КРН-8,4 була не меншою 15%. Як на цій, так і на всіх попередніх операціях, механізатори відзначали зручність і, особливо, легкість керування цим енергетичним засобом.
За витратами палива МТА на вирощуванні соняшнику встановлено, що максимальне завантаження двигуна ХТЗ-120 має місце на другому міжрядному обробітку, і воно не перевищує 85%. Це однозначно свідчить про потенційну можливість практичної реалізації на основі цього трактора ефективнішої 18-рядної системи вирощування просапних культур із міжряддями 70 см.
Доволі перспективним вбачається використання таких конструктивних особливостей ХТЗ-120, як реверсний хід і наявність розвинутої мережі відбору потужності його двигуна. Це дає можливість створювати на базі даного енергетичного засобу відносно дешеві (порівняно з комбайнами) блочно-модульні зернозбиральні агрегати. Один із них (АЗР-10 “Колосок”) уже пройшов випробування в УкрЦВТ (див. журнал “Техніка АПК”, 2001, №4).
Нашими співробітниками розроблена і попередньо випробувана технологічна схема жниварно-лущильного агрегату на основі ХТЗ-120. Крім енергетичного засобу, до складу такого МТА входять розроблена ВАТ “Бердянськсільмаш” навісна жниварка ЖВН-6Б і дискова борона БДН-2,6 (фото 1).
Агрегат, який за один прохід може косити зернові колосові у валок і дискувати міжвалковий простір (фото 2), дістане широке застосування, насамперед у посушливих умовах Півдня України, де збереження вологи в грунті (особливо під час збирання врожаю зернових колосових культур) є однією з основних проблем.
Як свідчать дослідження Південного філіалу ІМЕСГ, конструктивні параметри ХТЗ-120 якнайбільше відповідають вимогам колійної системи землеробства, яка передбачає вирощування с.-г. культур із застосуванням постійної технологічної колії. Впровадження цієї системи, як відомо, зводить нанівець проблеми, зумовлені переущільнюючим впливом рушіїв енергетичних засобів на грунт.
Отже, конструкторами ВАТ “ХТЗ” створено конкурентоспроможний, високоуніверсальний трактор, який може дістати широке застосування у різноманітних фермерських та орендних господарствах. Він є задовільною енергетичною основою для впровадження як існуючих, так і перспективних, сільськогосподарських комплексів машин.

В. Надикто,
д-р техн. наук, Південний філіал Національного наукового центру “ІМЕСГ”

Інтерв'ю
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0