Купівля-продаж землі сільськогосподарського призначення: які витрати несуть покупці
З 1 липня в країні відкрився ринок землі. А це означає, що власники с/г наділів зможуть вільно їх продати, а будь-який бажаючий громадянин України — купити. Однак такі угоди матимуть податкові наслідки. Яких витрат зазнають покупці при купівлі ділянок с/г призначення — розберемося.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на minfin.com.
Як правило, супутні витрати при оформленні угоди купівлі-продажу — банківська комісія за безготівковий розрахунок за придбаний наділ, оплата нотаріальних та реєстраційних послуг — лягають на плечі покупця.
«Загалом супутні витрати за однією ділянкою можуть перевищити 13 тис. грн, а при терміновості реєстрації прав — і 18 тис. грн. Це середньозважені розрахунки. Іноді витрати на здійснення операцій за однією ділянкою можуть досягати тисячу доларів», — пише у своєму блозі експерт із земельних питань асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Елліна Юрченко.
Розмір супутніх витрат залежатиме від терміновості оформлення угоди і їх кількості (якщо покупець відразу захоче сформувати земельний банк в межах максимально дозволеного обсягу в 100 га).
Новому власникові землі доведеться платити земельний податок. Але це буде, швидше за все, вже наступного року. Суму, яка підлягає сплаті, повинні розрахувати податківці. Результати розрахунків повинні бути вручені особисто землевласнику до 1 липня, а сам податок необхідно сплатити протягом наступних 60 днів.
Але якщо раптом «лист щастя» від податківців не прийшов, краще не ігнорувати проблему. Юристи знають чимало історій, коли податкова, наприклад, просто прикріплювала повідомлення про сплату податків до дверей сільради, а якщо адресат потім не сплачував податок, нараховувала штраф.
«Якщо власник земельної ділянки з якихось причин не отримав від податкової повідомлення про розмір нарахованого земельного податку та реквізити сплати, для уникнення розбіжностей йому варто звернутися до податкової і уточнити нарахований розмір земельного податку. Цю інформацію також можна перевірити в електронному кабінеті платника податків (для тих, хто має ЕЦП)», — каже Євген Ковтуненко з «Kodex».
До слова, власнику землі краще ще й перевірити правильність розрахунків. Можливість помилки виключати не можна, особливо зараз, коли наділи можуть масово змінювати власника.
Плата за землю віднесена до місцевих податків і, відповідно, встановлюється місцевою владою.
Ставка податку може становити:
- Від 0,3% до 1% від нормативної грошової оцінки — для с/г угідь, нормативну грошову оцінку яких проведено;
- Від 0,3% до 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі по області — для ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Від сплати земельного податку звільнені:
- особи з інвалідністю першої і другої груп;
- багатодітні сім'ї (що виховують трьох і більше дітей до 18 років);
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та «чорнобильці».
Але ця пільга поширюється тільки на сільськогосподарські ділянки розміром:
- до 2 га — для ведення особистого селянського господарства;
- до 0,12 га — для ведення садівництва.
Податок із доходу від передачі землі в оренду
Ті, хто купуватимуть землю в інвестиційних цілях, точно не захочуть, щоб наділи «простоювали». А тому почнуть здавати їх в оренду.
З отриманих від оренди доходів доведеться сплатити податок — 18% ПДФО «плюс» 1,5% військового збору.
Податковим агентом в цьому випадку виступить орендар.
«Тобто, при оренді земельної ділянки у фізичної особи підприємство (яке є орендарем) зобов'язане утримати та сплатити до бюджету відповідну суму податку з доходу, виходячи із розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше законодавчо встановленої мінімальної суми орендного платежу», — уточнює Іван Омельченко з Eterna Law.
Якщо ж ділянка здається в оренду фізособі, орендар повинен самостійно відзвітувати про отримані доходи та подати податкову декларацію. Тобто, в разі отримання доходу в 2021 році, таку декларацію необхідно подати до 1 травня 2022 року.
«Якщо фізична особа — платник податку вперше отримує дохід від оренди землі в середині 2021 року, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів. При цьому, такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають після останнього дня звітного кварталу», — пояснює Іван Омельченко.