Кукурудза із різною шириною міжрядь
Аналізуючи способи сівби, починаючи з 1910 р., ми бачимо, що із значним підвищенням культури землеробства, масовим застосуванням ефективних гербіцидів відбувалась поступова зміна як способу сівби, так і ширини міжрядь: перехід від 120 см за квадратно-гніздового методу до 70 см — за пунктирного широкорядного висіву.
Аналізуючи способи сівби, починаючи з 1910 р., ми бачимо, що із значним підвищенням культури землеробства, масовим застосуванням ефективних гербіцидів відбувалась поступова зміна як способу сівби, так і ширини міжрядь: перехід від 120 см за квадратно-гніздового методу до 70 см — за пунктирного широкорядного висіву.
Ю. Ткаліч, канд. с.-г. наук,
О. Шевченко, канд. с.-г. наук,
В. Матюха, канд. с.-г. наук,
С. Кравець
ДУ Інститут сільського господарства
степової зони НААН
Проте наразі ширина міжрядь 70 см також має низку суттєвих недоліків: скупчення рослин у рядках, посилення конкуренції між ними за вологу, світло, поживні речовини вже на початку вегетації. Це обмежує можливості підвищення врожайності за повного використання вологи, поживних речовин і максимального засвоєння сонячної радіації за збільшення площі листя внаслідок підвищення густоти стояння рослин.
Вимоги рослин кукурудзи до умов зовнішнього середовища, як відомо, не постійні: вони змінюються у процесі розвитку самих рослин. На початку вегетації, коли в кукурудзи ще малорозвинуті коренева система та листкова поверхня, рослини не потребують великої площі живлення. З ростом рослини площа її листкової поверхні використовується все повніше, тож за недостатнього поживного середовища може настати момент, коли одні рослини починають пригнічувати інших, що призводить до зниження їхньої продуктивності і вимушеної «боротьби за виживання». З другого боку, одна й та сама кількість рослин на площі може бути розміщена у різний спосіб, у зв’язку з чим їхній взаємовплив може посилюватися або, навпаки, послаблюватися.
У широкорядному посіві з густотою кукурудзи 62 тис. шт./га площа живлення рослини має форму витягнутого прямокутника: 70/23 см. Рослини довгий час не затінюють грунт, а тому бур’яни безперешкодно отримують світлову енергію. Крім того, вільне проходження світла в міжряддя спричинює підвищення температури грунту в межах 1…3°С . Недосконалість форми живлення в разі застосування широкорядного способу (70 × 23 см) не дає змоги кореневій системі засвоювати вологу посередині міжрядь, що призводить до непродуктивного випаровування, створює сприятливі умови для росту бур’янів. Тому для їхнього знищення слід проводити міжрядні обробітки, а це — великі витрати коштів. Доцільним може бути рівномірне розміщення рослин на площі шляхом заміни міжрядь 70 см на звужені — до 35 см. Форма живлення: 35 × 48 см.
Метою досліджень, здійснених у 2009–2011 рр., було вивчення можливості посилення конкурентоспроможності кукурудзи стосовно бур’янів завдяки переходу на сівбу з міжряддям 35 см задля зниження зайвої освітленості поверхні поля.
Досліди проводили на базі Інституту сільського господарства степової зони. Грунтовий покрив дослідних ділянок — звичайний малогумусний чорнозем, середньосуглинковий із вмістом в орному шарі грунту: гумусу — 3,1–3,5%, валового азоту — 0,17–0,19, фосфору — 0,12–0,13 і калію — 2,1–2,2%. Реакція грунтового розчину нейтральна. Сівбу проводили за температури грунту на глибині загортання насіння 10…12°С сівалкою СУПН-8. На ділянках із міжряддями 35 см робили два проходи сівалки. Густота стояння рослин — 60 тис./га.
Виходячи з даних обліків засміченості посівів, було встановлено агротип їхньої забур’яненості: двосім’ядольно-тонконогово-коренепаростковий (табл. 1).
Серед двосім’ядольних малорічних бур’янів переважали: амброзія полинолиста, лобода біла, гірчак березкоподібний, талабан польовий, щириця; серед тонконогових — мишій сизий і зелений, плоскуха звичайна за високої потенційної засміченості ними орного шару грунту (0–30 см) на рівні: 350–400 млн/га. А серед коренепаросткових багаторічників — березка польова, молокан татарський, осот рожевий, жовтий, польовий на рівні: 30–40 тис./га.
Дослідами встановлено, що за застосування звужених міжрядь, завдяки більшому затіненню у фітоценозі поверхні грунту, показник освітленості нижнього ярусу стеблостою, порівняно із застосуванням класичних міжрядь, знизився на 22%. Зниження освітленості сприяло зниженню рівня забур’яненості як за кількістю, так і за сухою масою бур’янів за всіма варіантами досліджень. Меншу на 16% біологічну засміченість було відмічено на посівах із звуженими міжряддями перед першим міжрядним обробітком, а перед збиранням — на 7,9%. Водночас слід відзначити, що в посіві зі звуженими міжряддями без належного догляду відбувалося суттєве збільшення його забур’яненості порівняно з широкорядним посівом та з механізованим його доглядом. Так, суха маса бур’янів у першому варіанті становила 116–120 г/м2, у другому — 464 г/м2.
За використання гербіцидів спостерігали подальше зменшення забур’яненості. Так, комбінація гербіцидів Харнес, 2,5 л/га + Діален Супер, 1,25 л/га, за сівби з міжряддям 35 см без застосування механічного догляду забезпечила найефективніше знищення бур’янів у посівах кукурудзи. Їхня кількість на кінець вегетаційного періоду коливалась у межах 6,8 шт./м2 за показника сухої біомаси бур’янів — 53 г/м2. За сівби кукурудзи з міжряддям 70 см із застосуванням міжрядного обробітку посівів на фоні вказаних гербіцидів засміченість виявилась більшою і становила 8,6 шт./м2 поля за показника сухої біомаси — 61 г/м2. Технічна ефективність комбінації гербіцидів Харнес, 2,5 л/га + Діален Супер, 1,25 л/га, за обох способів сівби була майже однакова — 64,5 та 62,1, а гербіциду Стеллар — мала тенденцію до підвищення на посівах зі звуженими міжряддями. Аналогічні дані одержані і на інших варіантах. Отже, вузькорядне висівання підвищує конкурентоспроможність кукурудзи в межах 10–12% порівняно зі стандартним.
Суттєвий ефект на зниження забур’яненості чинили страхові і післясходові гербіциди: Стеллар, 1,25 л/га, та Таск 64, в. г. Їхня технічна ефективність становила, відповідно, 64,2–65 та 51,0–49,7%. Отже, у Стеллара вона виявилась вищою і практично такою самою, як за комбінації гербіцидів Харнес, 2,5 л/га + Діален Супер, 2,5 л/га. За внесення гербіцидів, порівняно із застосуванням механізованого догляду за посівами, який включав боронування до сходів, по сходах і два міжрядних обробітки, було виявлено однакову засміченість посівів, але нижчу за біологічну в 8–10 разів.
Різна засміченість і шкодочинність бур’янів, залежно від способів сівби та прийомів догляду за посівами, неоднаково впливали на врожайність кукурудзи (табл. 2).
Чітко простежується за всіма варіантами догляду перевага щодо врожайності зерна кукурудзи за висіву із міжряддям 35 см порівняно з широкорядними — 70 см. Середня прибавка врожайності за звуження міжрядь у досліді становила 0,36 т/га, а у варіанті з біологічною забур’яненістю тільки завдяки оптимізації форми розміщення рослин на площі за роки досліджень — 0,54 т/га.
Механізований догляд за широкорядними (70 см) посівами не забезпечив достатнього захисту кукурудзи від бур’янів, тому в цьому варіанті одержали врожайність, що була на 1,38 т/га нижчою за варіант із внесенням Харнесу, 2,5 л/га + Діалену супер, 1,25 л/га, але вищою на 1,65 т/га порівняно з вузькорядним висівом без застосування гербіцидів і механічного догляду.
Отже, сівба кукурудзи з міжряддям 35 см має перевагу: завдяки оптимізації форми і площі живлення кукурудзи — краще, ніж за ширини міжрядь 70 см, пригнічує бур’яни і забезпечує вищу продуктивність культури. Особливо зростає врожайність зерна за внесення гербіцидів Харнес, 2,5 л/га + Діален Супер, 1,25 л/га — на 1,21 т/га.