Спецможливості
Новини

Крім зерновозів, бізнесу доведеться купувати локомотиви та платформи

30.08.2017
2925
Крім зерновозів, бізнесу доведеться купувати локомотиви та платформи фото, ілюстрація
За рік робочий парк зерновозів збільшився приблизно на 3 тис. штук, і купили їх приватні компанії. Схоже, крім цього, приватному бізнесу доведеться купувати і залізничні платформи з локомативами

За рік робочий парк зерновозів збільшився приблизно на 3 тис. штук, і купили їх приватні компанії. Схоже, крім цього, приватному бізнесу доведеться купувати і залізничні платформи з локомативами, пише propozitsiya.com з посиланням на ports.com.ua.

За різними даними, у власності "УЗ" налічується не більше 13,5 тис. зерновозів. За даними delo.ua, - ​​11648 одиниць. Переважна більшість - в незадовільному стані, і вже до 2020 року їх потрібно буде списати.

"На той час потреба в зерновозах складе вже близько 21 тис. jдиниць. "УЗ" буде змушена проводити капітальний ремонт і продовжувати експлуатацію старих вагонів ще років п'ятнадцять", - прогнозує глава консалтингової відділення Центру транспортних стратегій Андрій Шкляр.

Нових зерновозів "УЗ" не купує. Як точковий захід вона вирішила переобладнати в зерновози 1070 вагонів-мінераловозів. Але в своєму звіті на серпень новий в. о. голови правління "УЗ" Євген Кравцов ні слова не сказав про це.

"Наскільки мені відомо, навіть ті кілька вагонів, які переобладнали, "УЗ" використовує для перевезення щебеню. ​​При чому, зерно в мінераловозах возити не так рентабельно, там менший обсяг. Наприклад, пшениці в зерновозі перевозять 68 т, а в переобладнаний мінераловоз поміститися 63 т", - розповів начальник відділу залізничної логістики компанії AST Володимир Янцов.

"УЗ" пояснюють: дефіцит зерновозів виникає протягом 4-5 місяців, а в решту часу велика частина цього парку простоює. Так що держкерівники роблять ставку на інші вагони, які працюють цілий рік і приносять "УЗ" свіжу копійку.

Неодноразово в останні роки керівництво "УЗ" говорило, що сподівається, що бізнес сам візьметься вирішувати цю проблему, інвестувавши в власний вагонний парк.

Але бізнес стримує все той же фактор - обмежене використання вагонів, а значить і тривалий термін окупності вагонів. Для того, щоб вони не простоювали місяцями, для них можна спробувати підшукати інші вантажі. Після перевезення таких вантажів хопери йдуть на спеціальні станції промивки, щоб потім отримати сертифікат, що дозволяє знову завантажувати вагон зерном. До слова, під час перевезення добрив вагон зноситься швидше. За нормами термін експлуатації зерновозу становить 30 років, а мінераловозов - 25.

За підрахунками українських аграріїв, при нинішніх вводних даних вагон окупиться років через 20.

"Якщо вважати за сьогоднішніми тарифами, то окупність вагонів для компаній, які створюють власний парк зерновозів, становить 15 років. Необхідно, щоб цей термін зменшився хоча б до 8-9 років", - ділиться розрахунками гендиректор Cofco Agri Ukraine Володимир Осадчук.

Як варіант - приватники будуть купувати не тільки зерновози, а й залізничні платформи, доставляючи на них зерно в контейнерах.

"Платформи будують дешевше, і на відміну від вагонів-зерновозів, їх можна використовувати не тільки під час "зернового сезону". А потреба в них буде тільки рости. Контейнерні перевезення не можуть перекрити нестачу хоперів, але хоча б частково знімуть навантаження з хоперів та допоможуть аграріям, особливо орієнтованих на сегмент невеликих партій", - говорить директор компанії "Штеф Фрейт Менеджмент" Олександр Штефанець.

Втім, зернотрейдери розуміють, що купувати потрібно не тільки вагони.

"В даний час в Україні дефіцит маневрових локомотивів (в середньому - два на станції)", - констатував директор з регіонального розвитку компанії "Укртранслогістика-2" Сергій Кириленко.

Ключові слова: зерновоз, Укрзализныця

Інтерв'ю
Ця мо­ло­да краси­ва дівчина гордо на­зи­ває се­бе донь­кою ферме­ра. Їхнє госпо­дарст­во «Геліос-1», що розта­шо­ва­не по­близу Каховки на Хер­сонщині, два ро­ки займається ви­ро­щу­ванням черво­ної квасолі, а торік стало навіть ліде­ром... Подробнее
По мірі того, як Україна виходить у світові лідери з експорту меду, зростає інтерес до бджільництва. Водночас пасічники скаржаться на низькі ринкові ціни. Віце-президент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук у цій ситуації радить... Подробнее

1
0