Спецможливості
Новини

Кредитнi гойдалки сiльського господарства

05.06.2008
329
Кредитнi гойдалки сiльського господарства фото, ілюстрація
Кредитнi гойдалки сiльського господарства

Справи в нашому сiльському господарствi нагадують старий анекдот про демонстрацiю трудящих: то багато, то нiчого. Саме так виглядає ситуацiя з кредитуванням сiльського господарства: то багато (часи СРСР), то нiчого, потiм знову багато, а потiм знову нiчого. Так само повертаються кредити: то багато (2000 рiк), то нiчого (2001 рiк).
На питання “Пропозицiї” щодо розвитку кредитування сiльського господарства України люб’язно погодився дати вiдповiдi заступник голови правлiння акцiонерного поштово-пенсiйного банку “Аваль” Сергiй Вовченко.

— “Пропозицiя”: Сергiю Миколайовичу, пiсля банкрутства банку “Україна” банк “Аваль” став найбiльшим кредитором сiльського господарства. Наскiльки сiльське господарство видається привабливим для фiнансових iнститутiв?
— Сергiй Вовченко: Аналiзуючи кредитно-iнвестицiйну дiяльнiсть АППБ “Аваль” протягом його майже десятирiчної iсторiї, можна констатувати, що суттєвi змiни в пiдходах до сiльського господарства вiдбулися в 2000 роцi. Саме в цей час банк зайняв провiднi позицiї з кредитування пiдприємств АПК, який отримав 531,7 млн грн позик, у тому числi безпосередньо сiльгоспвиробники — близько 125 млн грн; переробнi пiдприємства прокредитованi на 334 млн грн; решту коштiв отримали пiдприємства-посередники, якi забезпечували село запасними частинами, ПММ, мiндобривами та засобами захисту рослин.
Причинами такого повороту до села стали кiлька чинникiв. По-перше, 2000 рiк став роком корiнних змiн на селi з точки зору власностi та управлiння. На село прийшли молодi ефективнi власники, мета дiяльностi яких — отримання прибутку — збігається з метою дiяльностi банку.
По-друге, в банкiвському секторi на межi 2000 року в основному вiдбувся розподiл сфер впливу (а, вiдповiдно, — i клiєнтської бази), через що ресурснi банки повиннi були шукати новi напрями розмiщення вiльних коштiв. Саме таким напрямом i став АПК.
По-третє, галузi АПК мають порiвняно короткий перiод обороту капiталу: кредити потрiбнi селянам в середньому на 6—8 мiсяцiв. А це в умовах слабкої економiки в цiлому та недостатньої капiталiзацiї банкiвської системи є сприятливим фактором для перетiкання кредитних ресурсiв в галузi сiльськогосподарського виробництва.
По-четверте, в минулому роцi спiльними зусиллями банкiв, Мiнагрополiтики, бiльшостi мiсцевих адмiнiстрацiй вдалося подолати стереотипи старих господарникiв на зразок того, що кредити для села треба брати i можна не повертати. Аграрiї усвiдомили: кредити потрiбно повертати за будь-яких обставин! Сприяло цьому i затвердження урядом механiзму часткової компенсацiї ставок комерцiйних банкiв, який реалiзувався вiдповiдно до Постанови КМУ вiд 25 лютого 2000 р. № 398 “Про додатковi заходи щодо кредитування комплексу сiльськогосподарських робiт”. Завдяки комплексу заходiв у 2000 роцi 96% кредитiв, наданих банком “Аваль” позичальникам з АПК, було повернуто вiдповiдно до укладених угод.
Позитивний досвiд роботи дав поштовх для збiльшення кредитних вкладень в АПК в 2001 роцi. Варто вiдзначити два фактори, що справили значний вплив на дiяльнiсть АППБ “Аваль” у стосунках з аграрiями в 2001 роцi.
Перше. Значно ранiше була прийнята постанова уряду “Про часткову компенсацiю ставки за кредитами комерцiйних банкiв, що надаються сiльськогосподарським товаровиробникам та iншим пiдприємствам агропромислового комплексу” (№ 59 вiд 27.01.2001 р.), якою був запроваджений диференцiйований пiдхiд до розмiру компенсацiї.
Друге. Внаслiдок вiдомих проблем з банком “Україна” саме в перiод весняних польових робiт, сiльгоспвиробники об’єктивно були змушенi звернутися за кредитами (а iнодi — просто за елементарними послугами, пов’язаними з розрахунково-касовим обслуговуванням) до установ нашого банку, якi на той час уже функцiонували майже у всiх районних центрах України. З близько 37 тис. “активних” (тих, що звiтувалися в органах ДПА) сiльгоспвиробникiв станом на вересень 2001 року в установах банку “Аваль” обслуговувалось бiльше 13,5 тис.; з 8,7 тис. “активних” переробникiв в установах АППБ “Аваль” обслуговувалося бiльше 4,13 тис.
Таким чином, установи нашого банку об’єктивно були покликанi стати лiдерами в кредитуваннi сiльгоспвиробникiв та переробникiв сiльгосппродукцiї (на 15.11.2001 нами було надано кредитів на суму 1376,5 млн грн)
Кредити надавались на термiн вiд 3 мiсяцiв до 2 рокiв. За графiками, визначеними договорами, вiд 15.11.2001 р. до 30.12.2001 р. позичальникам належало повернути кредитiв понад 420 млн грн.
— “Пропозицiя”: Якi галузi АПК видаються прiоритетними для кредитування?
— Сергiй Вовченко: Найбiльш вiдпрацьованим є напрям вирощування, переробки та реалiзацiї зернових культур.
Банк набув значного досвiду iз створення завершених циклiв обiгу коштiв та товарiв в межах установ “Авалю”. Тобто кредити надаються клiєнтам банку, якi вирощують пшеницю, переробляють її на борошно, виготовляють хлiбобулочнi та макароннi вироби, продають (в т.ч. — експортують) фуражне зерно, здiйснюють зберiгання зерна. В таких схемах переробники, отримавши кредит, розраховуються з виробниками, якi, своєю чергою, мають можливiсть розрахуватися з банком. У коло таких партнерiв банк свiдомо залучає постачальникiв агрохiмiї, сiльгосптехнiки, енергоносiїв.
Другий напрям — це олiйно-жирова галузь. Тут також створенi замкненi схеми: вiд надання кредитiв на вирощування соняшнику до реалiзацiї олiї та продуктiв, що з неї виробляються. Серед клiєнтiв — потужнi олiйноекстракцiйнi та олiйно-жировi комбiнати, елеватори. Цю галузь ми кредитуємо в iндивiдуальному режимi, розробляючи для кожного кредиту персональну програму монiторингу, розраховану на перспективу.
Третiй напрям — переробка молока. Цим банк займається довше. Кошти надаються не тiльки на закупiвлю молока — сьогоднi банк кредитує постановку молочного стада, кормовиробництва, технiчне переозброєння молокопереробних заводiв, експорт продукцiї, створення мережi фiрмової торгiвлi продукцiєю.
У поточному роцi банк надав кредитiв у галузь виноробства на суму понад 80 млн грн. Значна сума цих коштiв iде на вiдродження виноградникiв.
П’ятий напрям — птахiвництво. Банк кредитує потужнi птахокомплекси в третинi областей України.
Шостий напрям — вирощування цукрових бурякiв та виробництво цукру. Якщо в 2000 роцi ми досить обережно ставились до цукрових заводiв та бурякосiючих господарств, то вже в 2001 р. дана галузь отримала вiд банку бiльше 75 млн грн кредитiв.
Сьомий напрям — робота регiональних установ банку з кредитування програм мiсцевого значення. Наприклад, вирощування хмелю на Житомирщинi, льону на Чернiгiвщинi, овочiв у Київськiй областi.
Безумовно, вказанi напрями не обмежують нашу кредитну дiяльнiсть. У них, звичайно, вкладається понад 70% кредитних коштiв. Але поруч є ще десятки програм, над якими працює АППБ “Аваль”.
— “Пропозицiя”: загальновiдомо, що сiльське господарство є найризикованiшим видом людської дiяльностi — стихiйнi лиха, непередбачуваний рух цiн, а в умовах України ще й некомпетентнiсть i корумпованiсть влади, злочиннiсть i т. ін. Як за цих умов кредитор може захистити свої грошi?
— Сергiй Вовченко: У практичнiй дiяльностi банк при пiдготовцi кредитної справи змушений аналiзувати загальнi та багато суто специфiчних ризикiв кожного з позичальникiв. Розглянемо найбiльш типовi ризики, з якими зустрiчається банк при наданнi кредитiв безпосередньо сiльгоспвиробникам, якi вирощують зерновi культури.
Недостатнi посiвнi площi, незадовiльний стан iснуючих посiвiв. Тут треба контролювати фактичнi площi висiяних культур, стан посiвiв, регулярно спiвставляти спостереження з довiдками Управлiнь сiльського господарства регiону та письмовими звiтами, завiреними керiвником, головним бухгалтером i головним агрономом господарства. Важливим є правильний розрахунок оптимальної для даних площ посiвiв суми кредиту.
Низька врожайнiсть культур на полях позичальника. Тут необхiдно аналiзувати врожайнiсть на пiдставi статистичної звiтностi районних управлiнь сiльського господарства за останнi п’ять рокiв, з урахуванням класностi зерна та прогнозними цiнами реалiзацiї. Важливим є правильний розрахунок оптимальної суми кредиту, виходячи з мiнiмальних урожайностi та цiни.
Високi витрати, пов’язанi з необхiднiстю обробки посiвiв, проведення польових робiт (агрохiмiя, ПММ, запчастини, оренда технiки). Необхiдно самостiйно здiйснювати порiвняльний аналiз необхiдних та залучених матерiальних i фiнансових затрат на проведення комплексу польових робiт, перевiряти договори, первиннi документи. Перерахування коштiв здiйснювати безпосередньо з позичкового рахунку на рахунки постачальникiв (виконавцiв робiт).
Проблемний фiнансовий стан позичальника, пов’язаний з кредиторською заборгованiстю, перш за все, перед бюджетом, заробiтнiй платi, кредиторами за поставленi ПММ, агрохiмiю, насiння, запчастини, коли термiн розрахунку минув, перед кредиторами, коли термiн розрахунку не настав. Мiнiмiзацiя ризику полягає в ретельному аналiзi кожного кредитора. Найбiльш важливий, але складний момент — побудова прiоритетiв кредиторiв у позичальника. Половина успiху залежить вiд можливостi налагодження персональних взаємовiдносин мiж менеджментом банку та позичальника. Важливий елемент — позицiя мiсцевої влади. Банк повинен бути присутнiй у всiх площинах стосункiв.
Несприятливi клiматичнi умови. Запобiгти ризику можна страхуванням майбутнього врожаю. Необхiдно також аналiзувати можливiсть розрахуватися по кредиту за рахунок надходжень вiд iнших видiв дiяльностi господарства.
Кадровi та органiзацiйнi проблеми в господарствi. Вiд подiбних ризикiв не застраховане навiть стабiльне i фiнансово стiйке господарство. Тому необхiдно вивчити структуру управлiння, рiвень вiдповiдальностi та прийняття рiшень, дiлову репутацiю керiвникiв та власникiв господарства, постiйно контролювати управлiнськi рiшення, якi приймаються позичальником, стосунки з органами влади та партнерами.
Збереження вирощеного та зiбраного врожаю. Можна назвати кiлька основних моментiв виникнення такого ризику:
w пiд час збиральних робiт: збування врожаю безпосередньо на полі сторонньому покупцеві з розрахунком готiвкою;
w пiд час складування врожаю на току господарства: вiдсутнiсть умов для сушіння та охорони, зберiгання пiд вiдкритим небом;
w передача на зберiгання на елеватор за високими цiнами за послуги, до того ж, з недбало оформленими документами;
w несанкцiонованi дiї третiх осiб щодо вилучення врожаю.
Щоб уникнути подiбних ризикiв, банк повинен здiйснювати постiйний контроль за зберiганням зiбраного врожаю.
Оптимальним видається варiант роботи з елеватором, який безпосередньо працює з банком (є йому пiдконтрольним), або робота через пiдконтрольне банку пiдприємство, здатне здiйснювати купiвлю зерна, його реалiзацiю або переробку.
— “Пропозицiя”: рiвень повернення кредитiв позичальниками банку “Аваль” є найвищим серед iнших банкiв України. Як цього вдається досягнути?
— Сергiй Вовченко: Запорукою успiху є ретельна пiдготовка банку до роботи з потенцiйним позичальником. При пiдготовцi кредитної справи до потенцiйного позичальника висуваються наступнi основнi вимоги:
ь задовiльний фiнансовий стан та господарська дiяльнiсть позичальника;
ь надходження на рахунки, вiдкритi позичальником у банку “Аваль”, не менше 80% виручки вiд реалiзацiї товарiв та послуг;
ь розрахунки позичальника та з позичальником повиннi здiйснюватись у грошовiй формi, виключаючи бартернi схеми;
ь розрахунки за рахунок кредитних коштiв мають здiйснюватися з позичкового рахунку на рахунки постачальникiв;
ь договiр застави повинен передбачати, що реалiзацiя активiв, що перебувають у заставi, може здiйснюватися лише за письмовою згодою банку, а кошти, отриманi вiд реалiзацiї, спрямовуються на погашення кредиту;
ь заставлене майно повинне бути застрахованим;
ь при зберiганнi заставного майна у третьої сторони (зерно на елеваторi), договiр на зберiгання повинен укладатися за участю банку “Аваль”;
ь позичальник не може отримувати позик в iнших банках без згоди АППБ “Аваль”.
У 2001 роцi, окрiм застави технiки, поголiв’я худоби, товарних запасiв, власного майна керiвникiв та поручительств третiх сторiн, банк “Аваль” застосовував деякi схеми забезпечення, якi виявились ефективними.
Схема 1. Кредитування ДП ДАК “Хлiб України” пiд заставу зерна сiльгоспвиробникiв:
Схема 2. Кредитування приватних елеваторiв та ХПП;
Схема 3. Кредитування сiльгоспвиробникiв пiд заставу зерна.
— “Пропозицiя”: а якими є перспективи кредитування галузi банком “Аваль” в 2002 роцi?
— Сергiй Вовченко: Необхiдно пiдкреслити, що банк “Аваль” з розумiнням ставиться до проблем сiльгоспвиробникiв, викликаних на ринку зерна та цукру несприятливими цiнами. Тому проводиться зважена полiтика щодо пролонгацiї кредитiв, особливо для тих господарств, якi мають товарнi запаси, поголiв’я худоби, кормову базу. Для нас важливо зберегти i змiцнити позичальника — аграрiя, — враховуючи iнтереси банку.
У наступному роцi банк має намiр надати пiдприємствам АПК кредитiв на суму 1,5 млрд грн, розвиваючи тi ж напрями, що i в поточному роцi. Додатковi зусилля буде спрямовано на кредитування тваринництва. Перспективним видається iпотечне кредитування (пiд заставу землi) у зв’язку з прийняттям Земельного кодексу.

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее

1
0