Країни ЄС значно жорсткіше обмежують ринок землі, ніж хоче Україна, — юрист

В цілому, запровадження ринку земель є безперечно позитивним кроком нової влади, проте чи враховують інструменти обігу земель кращий досвід країн ЄС? Чи сприяє законопроект залученню іноземних інвестицій в агросектор? В цьому ще потрібно розібратися.

Так давайте розбиратися з Олександром Зубрицьким, адвокатом юридичної фірми AEQUO.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на nv.ua.

З 1 жовтня 2020 року пропонується надати право купляти землі с/г призначення громадянам України, юридичним особам, створеним за законодавством України, територіальним громадам та державі.

Крім цього, законопроект передбачає перехідний період до 1 січня 2024 року, протягом якого заборонено купляти с/г землі юридичним особам, бенефіціарами яких є іноземці.

«З однієї сторони, законодавець заспокоює обурені маси селян та забороняє іноземцям-фізичним особам купляти сільгоспземлі. З іншої сторони, законопроект залишає не один варіант фактичного обходу такої заборони», — розповідає адвокат.

Наприклад: «Попри задекларовану у законопроекті заборону іноземцям самостійно купляти землі с/г призначення, така можливість фактично може існувати шляхом структурування бізнесу через юридичних осіб. У зв’язку з цим не зрозумілі мотиви обмеження доступу іноземців до ринку с/г земель, варіанти з загрозою національному суверенітету не розглядаємо».

Натомість досвід країн ЄС, зокрема, Нідерландів та Великобританії, демонструє, що: «Відсутність заборони для іноземців на купівлю с/г земель не тільки сприяє конкуренції між агровиробниками, а й підвищує вартість 1 га землі до 50−60 тисяч доларів США», — зазначає Зубрицький.

Також у законопроекті пропонується обмеження на сукупну площу земель: «Самі обмеження максимальної площі у відсотковому співвідношенні видаються надто великими — більше 100 тис. га в межах області. Такі розміри не спрямовані на забезпечення конкуренції та розвитку дрібних і середніх фермерських господарств. Країни ЄС встановлюють значно менші максимальні площі, які може набувати одна особа», — зауважує юрист.

«Данія — 150 га, Литва та Угорщина — 300 га, Польща — 300 га з можливістю успадкування до 500 га на одну особу. Такі норми спрямовані на ведення сільського господарства в першу чергу фермерами, а вже потім юридичними особами (агрохолдингами)», — констатував Зубрицький.

Підсумовуючи, юрист говорить: «Законопроект № 2178−10 не є однозначним. З однієї сторони, скасування земельного мораторію в цілому є безперечно позитивним кроком, який дозволить майже 7 мільйонів власників-селян продати с/г землі за ринковими цінами. З іншої сторони, запропонована модель ринку мало орієнтована на фермерські господарства та обмежує доступ іноземних інвесторів, що явно не сприятиме конкуренції».