Спецможливості
Технології

Клоп шкідлива черепашка за умов підвищеної температури

14.06.2013
476
Клоп шкідлива черепашка за умов підвищеної температури фото, ілюстрація

Дані щодо цьогорічного запасу клопів хоча і свідчать про деяке зниження, порівняно з періодом зростання, їхньої чисельності, але залишаються близькими до показників попередніх років, а тому за сприятливих погодних умов імовірне чергове збільшення кількості шкідника.

Дані щодо цьогорічного запасу клопів хоча і свідчать про деяке зниження, порівняно з періодом зростання, їхньої чисельності, але залишаються близькими до показників попередніх років, а тому за сприятливих погодних умов імовірне чергове збільшення кількості шкідника.

Д. Фещин, канд. с.-г. наук,
О. Орлова, начальник відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики
Головдержзахисту

З середини минулого десятиріччя і впродовж останніх років популяції хлібних клопів перебувають, внаслідок глобального потепління, під впливом жаркої, нерідко спекотної і бездощової погоди й, відповідно, переважаючих чинників, що складались протягом вказаного періоду, та умов їхньої перезимівлі. За незначних відмінностей щодо температурного режиму та інших екологічних факторів, у тому числі кормової бази в межах грунтово-кліматичних зон й регіонів, посіви пшениці і ячменю інтенсивно заселялись, особливо в перші роки зростання чисельності клопів (2006–2008 рр.), переважно шкідливою черепашкою. І не тільки в місцях зазвичай найбільш притаманних і сприятливих для її розмноження, зокрема у Степу, але й, значною мірою, прилеглих до нього та центральних областях Лісостепу й навіть у віддаленіших від постійних осередків розмноження клопів — Сумській та Чернігівській областях. Крім шкідливої черепашки, посіви заселялись гостроголовим, маврським, австрійським, а в південно-західних областях — ще й ягідним видами клопів.
Згідно з даними щодо формування в зазначений період сезонної та багаторічної динаміки чисельності черепашки,  її якісного та кількісного стану, визначальними серед чинників довкілля були трофічні зв’язки (синхронні чи асинхронні між розвитком шкідника та рослинами), зокрема стан посівів та їхня фенологічна відповідність певним віковим групам шкідника. За задовільного і дещо розтягнутішого вегетаційного періоду посівів зернових колосових культур у 2006–2009 рр., порівняно з останніми роками, особливо в 2012 р., стосовно сприятливіших трофічних зв’язків, зокрема оптимальної синхронності в розвитку шкідника і рослин й задовільного проходження його вікових стадій, спостерігалось повноцінне завершення розвитку клопів переважно до початку збирання врожаю, про що свідчили високі (близько 100%) показники їхнього окрилення й фізіологічного стану, зокрема маси шкідника (самок, переважно, — 125–140 мг, самців — 120–130 мг). Таким чином, сприятливі екологічні умови, у тому числі задовільні трофічні зв’язки, у вказані роки сприяли високому рівню розмноження та шкодочинності черепашки, особливо личинок клопів. За заселеності ними посівів у Степу на рівні 75–100%, Лісостепу 30–55%, середньозваженої чисельності у фазі наливання зерна 4–4,2 і 1,2–2 екз./м2 (у деяких областях Степу 5,2–6,9 екз./м2), максимальних показників 15–20 і навіть 30–50 екз./м2, рівень пошкодженості зерна коливався у Степу від 2,3 до 9,2%, у Лісостепу від 1,9 до 3,4, макс. — від 30 до 46 і від 5 до 24%, відповідно.
За вказаних рівнів пошкоджень зерна клопами та негативного впливу їхніх ферментів на його якісні показники, зокрема пружність клейковини, й за недостатнього її вмісту в зерні вкрай гостро у вказані роки стояла проблема покращання якості зерна пшениці, збільшення обсягів його заготівлі з високими та задовільними показниками якості, зокрема 1–3 класів і, відповідно, захисту посівів, особливо від личинок черепашки. За даними облдержхлібінспекцій, внаслідок вказаних причин та згідно з вимогами діючого на той час Держстандарту на м’яку озиму пшеницю, частка зерна 1–2 класів тільки на окремих елеваторах та заготівельних пунктах становила всього 0,1–1%, а на більшості їх взагалі таку пшеницю не виявлено.
   Показники заготівлі найціннішої для продовольчих потреб пшениці 3 класу також були незадовільними і коливались по областях Степу в межах від 13 до 35%, Лісостепу та прилеглих областей — від 25 до 70%. Решта заготовленої пшениці не досягала показників, передбачених Держстандартом для 1–3 класів, і оцінювалась за вимогами, встановленими для 4–6 класів, або, внаслідок деградації клейковини за високих рівнів пошкоджень зерна клопами (10–15% і вище), відносилась до категорії з так званою невідмивною клейковиною. Частка такого зерна в роки найвищих рівнів розмноження черепашки (2007–2009 рр.) коливалась в областях Степу від 21 до 50%, Лісостепу — переважно в межах від 0,02 до 2, макс. — 10,3 (Черкаська обл.) і 42,6% (Харківська обл.). У деяких партіях зерна, що надходили на елеватори та хлібоприймальні пункти з областей Степу, кількість його з невідмивною клейковиною сягала 66–74% внаслідок високих рівнів пошкоджень.
   Період 2009–2011 рр. дещо різнився екологічними умовами з попередніми роками, а для 2012 р. були характерні суттєві екологічні відмінності, порівняно з періодом зростання чисельності шкідливої черепашки (2006–2008 рр.), тому нині її розмноження поступово уповільнюється. Це зумовлено, перш за все, безпосереднім несприятливим, особливо в 2012 р., впливом погодних умов на строки заселення посівів перезимувалими клопами, на стан посівів і опосередковано — на популяції клопів. Зокрема, жарка (а в деяких регіонах Півдня України — екстремально спекотна і суха) погода та скорочення вегетаційного періоду посівів, порівняно з минулими роками і багаторічними показниками, що прискорило розвиток і дозрівання хлібів, не сприяли задовільному перебігу вікових стадій личинок. У несприятливі для їхнього розвитку фенофази рослин (особливо напередодні і впродовж збирання врожаю) відбувалось порушення оптимальних трофічних зв’язків шкідника і рослини.
   Так, починаючи з 2009–2010 рр., унаслідок запізнілих весен із різкими коливаннями температури в третій декаді квітня — на початку першої декади травня (18…25°С у денні години, а в нічні і вранішні — зниження до -2…4°С, місцями на поверхні грунту — до -6°С), пробудження і мігрування клопів на посіви відбувалось у декілька хвиль і мало розтягнутий характер. У регіонах Степу воно розпочиналося в середині другої — початку третьої декад квітня і тривало до середини — кінця першої декади травня, що є значно тривалішим порівняно з роками, сприятливими для розмноження шкідника (в тому числі 2006–2008 рр.). Це не сприяло задовільному фізіологічному стану клопів після їхньої перезимівлі і, відповідно, репродуктивній спроможності шкідника. Маса клопів, порівняно з осінніми показниками та даними минулих років, зменшилась на 20–30%. Запізніле й розтягнуте за часом мігрування клопів на посіви не забезпечувало оптимального їхнього розвитку залежно від розвитку рослин пшениці. Шкідник заселяв посіви протягом виходу рослин у трубку, а в окремі роки, зокрема в 2011-му, цей процес тривав до початку колосіння.
На відміну від останніх років, заселення посівів клопами в 2012 р. відбувалось прискорено і в стислі строки унаслідок різкого підвищення температури і настання жаркої погоди у травні (календарно — в третій декаді квітня — на початку першої декади травня, фенологічно — на початку виходу рослин у трубку). Відповідно, відкладання яєць шкідник здійснював також прискорено і в стислі строки, що унеможливлювало зараження теленомінами яйцекладок ранніх строків відкладання. Внаслідок спекотної погоди відродження личинок розпочалося в середині першої декади травня, фенологічно — в період появи прапорцевого листка та завершення виходу рослин у трубку, що набагато раніше від термінів за багаторічними спостереженнями. Оскільки оптимальним строком для завершення розвитку клопів є відродження личинок у період формування зерна, трофічні зв’язки, що склалися минулого року, не сприяли оптимальним умовам живлення личинок, які відроджувались у період трубкування рослин, та їхньому повноцінному виживанню. Личинки пізніших строків відродження, внаслідок прискореного розвитку посівів і, відповідно, також незадовільних трофічних зв’язків, здебільшого не встигали завершити свій розвиток і окрилитись до збирання врожаю. За даними обстежень посівів, перед збиранням урожаю в більшості регіонів, особливо південних, популяції клопів перебували переважно (до 35–70%) в стадії личинок четвертого, п’ятого і навіть третього віків.

Несприятливі погодні умови та проведення в потрібних обсягах (понад 2,2  млн га) хімічного захисту посівів від клопів істотно знизили втрати від пошкодження ними зерна та сприяли значному підвищенню його якості. За середньозважених показників чисельності личинок черепашки в період наливання зерна: в Степу — 2,7, Лісостепу — 0,6, макс. — 5–7 і 2–3 екз./м2, відповідно, відсоток заготівлі зерна пшениці 1–2 класів зріс: у Степу — до 46–78, Лісостепу — 25–60, решта його відповідала переважно 3 та в незначній кількості (від 1 до 10%) — 4–6 класам. Кількість зерна з невідмивною клейковиною знизилась в областях Степу переважно до 0,1–2,5%, і тільки в окремих областях (Донецька, Запорізька) рівень такого зерна становив 8 і 10,6%. У Лісостепу та прилеглих до нього областях такого зерна не виявлено, за винятком Харківської (0,6%) та Сумської (0,02%).
   Незважаючи на істотне зниження чисельності клопів у передзбиральний період, відсоток заселених місць зимівлі клопами близький до показника минулих років: у Степу — 68, Лісостепу — 52. Середньозважені показники чисельності клопів у місцях зимівлі в Степу зменшились, порівняно з роками максимальних рівнів розмноження (2008–2009 рр.), від 4 (2010 і 2011 рр. — 3,6 і 2,9, відповідно) до 2,3 екз./м2, у Лісостепу — від 1,6 (2011 р.) до 0,8 екз./м2 (2012 р.).
Отже, дані щодо цьогорічного запасу клопів хоча і свідчать про деяке зниження, порівняно з періодом зростання, їхньої чисельності, але залишаються близькими до показників попередніх років, а також до даних на початок масового розмноження черепашки (2005–2006 рр.). Враховуючи високу репродуктивність клопів, зокрема плодючість (одна самка відкладає понад 150–170 яєць), нема підстав для очікування різкого зниження чисельності черепашки. Крім того, зважаючи на особливості живлення личинок та окрилених клопів і їхній негативний вплив на якісні показники зерна, хлібні клопи, особливо шкідлива черепашка, здатні завдати аграріям чимало клопоту навіть за умов деякого зниження їхньої чисельності. Тому проблема збереження якості зерна й необхідності захисту посівів, насамперед пшениці, переважно від личинок залишатиметься, як і в попередні роки, актуальною.
   Для захисту посівів зернових колосових культур від хлібних клопів та супутніх видів фітофагів слід використовувати хімічний метод. За вказаних умов розмноження клопів, зокрема прискореного відродження та заселення посівів личинками, оптимальним фенологічним строком застосування інсектицидів є період середини формування зерна — початок молочної стиглості. В цей час, крім личинок черепашки (переважно другого і третього віків) посіви масово заселятимуть злакові попелиці, личинки пшеничного трипса, частково хлібні жуки. Застосування рекомендованих проти клопів інсектицидів забезпечить захист посівів і від вказаних видів фітофагів. Обсяги площ, що потребуватимуть хімічного захисту, будуть дещо нижчими від тогорічних і становитимуть орієнтовно 1,5–2 млн га. Для покращання якості зерна майбутнього врожаю та підвищення окупності хімічного захисту слід виконувати агротехнічні заходи (включаючи використання районованих сортів пшениці, відносно стійких до ферментів черепашки, розміщення їх по кращих попередниках, внесення збалансованих мінеральних добрив, у тому числі способом позакореневого підживлення. Величезне значення в зниженні шкідливості клопів матимуть максимально стислі строки збирання пшениці, що позбавить личинок і клопів кормової бази й зменшить ступінь пошкодження зерна.
   За оперативними даними облдержінспекції захисту рослин, масове відродження личинок черепашки розпочалося в Степу й прилеглих областях Лісостепу в кінці третьої декади травня і продовжуватиметься в першій — на початку другої декади червня, у більш північних областях — переважно в другій декаді червня. Середньозважені показники заселеності посівів озимої пшениці личинками коливаються від 2 до 5, місцями до 8–10 екз./м2, як і передбачалося прогнозом. Віковий склад личинок на період початку червня — перший-другий, частково, до 20–30%, місцями, на крайньому Півдні, до 50% — третього віку, що свідчить про настання оптимальних строків  хімічного захисту посівів.   
Щодо оцінки якісного стану популяцій шкідника і прогнозу його розмноження, вважаємо за необхідне зазначити, що внаслідок поліпшеного стану посівів та сприятливішої трофічної ситуації і в цілому екологічних умов, що складаються порівняно з минулим роком, відбуватиметься покращання якісних показників стану хлібних клопів й зростання їхньої шкодочинності, зокрема пошкоджуваність зерна і зниження його якісних показників.
За теплого та жаркого літа, що очікується, зростатимуть показники заселеності посівів клопами нового покоління в передзбиральний період врожаю та їхня чисельність у місцях зимівлі, що призведе до ромноження шкідника і чергового збільшення його кількості в найближчі роки.

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 

1
0